Агресивність у підлітків та її вплив на міжособисті стосунки

Надмірність агресії. Існує точка зору (Хекхаузен Х., 1936), що початок агресії можна викликати обмежуючись одним тільки знанням, що інша людина має ворожі наміри, хоча безпосереднього акту нападу не було. Часто у таких випадках основним запускним стимулом виступає гнів, що виникає як емоційна реакція на заплановане насильство. Однак, у тих випадках, коли супротивник заздалегідь просить пробачити його за агресивну поведінку, дуже часто гнів не виникає взагалі та відповідної агресії не відбувається.

Сприйняття агресії. У рамках соціального научання існують протилежні дані, які свідчать (на думку Онейл Є. та Тейлора С., 1989) про те, що переживання, які викликає пасивне спостерігання агресії та насильства, що відбуваються як на екрані, так і у реальному житті, призводять не до катастрофічного ефекту, як припускає теорія потягів, а, навпаки, до збуджуючої агресії. Ця думка (Дж. Мейлон, 1992) ґрунтується на даних про те, що спостерігач, особливо якщо він дитина, виявляє тенденцію здійснювати ті ж самі дії, як і людина, за якою він спостерігає. Зокрема відзначається (Блек С., Беван С., 1992, Лейн Дж., 1991), що просто очікування або сам перегляд сцен насильства по телебаченню та у фільмах може збільшувати ступінь агресивності. Було встановлено (Олейр К., Вілсон Ж., 1989), що глядачі з високим рівнем агресивності у більшій мірі цікавляться відеонасильством, в той час, як мало агресивні зверхньо передивляються їх та не концентруються на сценах намовляння та насильства у відповідь.

Бажання відплати. Як вже відзначалося, часто агресія, особливо у підлітковому віці, може виникати як реакція у відповідь на неприйняту поведінку оточуючих, тобто як акт відплати за щось. Так, наприклад, підліток, якого часто карають, засвоює, що людина сама повинна карати, якщо інші здійснюють непристойні вчинки. Заподіювання страждання у відповідь людині, що скривдила (відверте, непряме чи у фантазіях), на думку Х. Хекхаузена (1986), та спостерігання за його стражданнями послаблює у дитини реакцію гніву та задовольняє його потребу в агресії.

Таким чином, облік соціалізації та ситуативних передумов при  організації виховання агресивного  підлітка, дозволяє педагогам уникнути тих помилок виховання, які ми сьогодні маємо у повній формі.

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження  агресивності у підлітків та її впливу на міжособистісні стосунки

2.1 Мета, задачі та методика експериментального дослідження агресивності і факторів міжособистісних відносин

Моє експериментальне дослідження проводилося на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 7-9 класів м. Лебедина. Дослідження проводилося на вибірці чисельністю 60 чоловік учнів трьох вікових груп: молодші підлітки, середні підлітки і старші підлітки, 7-9 класів. У дослідженні брали участь наступні по кількості і складові групи:

Розподіл вибірки випробуваних:

Моя вибірка склала 60 учнів, з них 28 дівчаток й 32 хлопчики.

Молодші підлітки (7 - й клас) - 20 чоловік, з яких 10 дівчаток й 10 хлопчиків.

Середні підлітки (8 - й клас) - 24 учня, з яких 12 дівчаток, 12 хлопчиків.

Старші підлітки (9 - й клас) - 16 учнів, з них 6 дівчаток та 10 хлопчиків.

Мета дослідження: виявлення  факторів агресивності у підлітків  із загальної чисельності досліджуваних, виявлення соціального статусу  в групі і локусу контролю самосвідомості, а також впливу агресивності на міжособистісні відносини.

Досягнення мети даної  роботи передбачає на мою думку вирішення  наступних приватних задач:

-зібрати загальні дані  про досліджуваних

-виявити індекс агресивності

-дослідити локус контролю  самосвідомості

-виявити соціальний статус  особистості

-виявити зв'язок індексу  агресивності з індексом домінування

-провести математичну  обробку результатів.

Мною були використані наступні методи і методики:

-метод спостереження й бесіди

-методика дослідження агресивності в підлітків (А. Басс, А. Дарки)

-методика діагностики міжособистісних стосунків (Т. Лірі)

-методика визначення локалізації контролю (С.Р. Пантелєєв, В.В. Столін)

-методика соціометрії (Морено)

-методи математичної статистики.

1) Великою популярністю, як у закордонній так і у  вітчизняній психології, користується  опитувальник А. Басса й А.  Дарки, що є однією з найбільш  популярних методик для дослідження  агресивності. Опитувальник має  75 стверджень і два варіанти  відповідей на питання - "так"  або "ні". Методика містить  у собі 8 основних шкал і 2 інтегральні  шкали. При складанні автори  користувалися наступними принципами:

1) питання можуть відноситися  тільки до однієї форми агресії;

2) питання складені таким  чином, щоб найбільшою мірою  послабити вплив суспільного  схвалення відповіді на питання.

Опитувальник виявляє  наступні прояви й форми агресивних і ворожих реакцій:

Основні шкали:

-фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи;

-непряма агресія - агресія, непрямим образом спрямована на іншу особу;

-роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, брутальність);

-негативізм - опозиційна манера в поводженні від пасивного опору до активної боротьби проти стійких звичаїв, традицій, правил;

-образа - заздрість і ненависть до навколишніх за дійсні й вигадані дії;

-підозрілість - від недовіри й обережності до переконання в тому, що інша особа планує й приносить шкоду;

-вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози, лайки);

-почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуття ним каяття совісті.

Інтегральні шкали:

-індекс агресивності - ФА (фізична агресія) + ВА (вербальна агресія) + Р (дратівливість) / 3

-індекс ворожості - О (образа) + П (підозрілість) / 2.

2) Методика діагностики  міжособистісних відносин Т. Лірі (1954). Вона призначена для виявлення  переважного типу відносин до  оточуючих для оцінки поводження  людей, що спостерігається, тобто  поводження в оцінці навколишніх  (із боку), для самооцінки, оцінки  близьких людей, для опису ідеального "Я". Опитувальник містить 128 стверджень, два альтернативних  варіанти відповідей - "так"  або "ні".

Методика має 8 шкал:

-авторитарне відношення

-егоїстичне відношення

-агресивне відношення

-підозрілість

-підкорення

-залежність

-дружелюбність

-альтруїстичне відношення.

Для проведення більш ретельного дослідження, ми розробили наступну рівневу шкалу по відсотковому показнику  результатів дослідження, яку застосували  до таких методик, як методика дослідження  агресивності у підлітків А. Басса, А. Дарки, методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі:

0% - 14% дуже низький рівень

15% - 28% низький рівень

29% - 42% рівень нижче середнього

43% - 57% середній рівень

58% - 71% рівень вище середнього

72% - 85% високий рівень

86% - 100% дуже високий рівень.

3) Методика СЛК (суб'єктивного  локусу контролю самосвідомості) С.Р. Пантелєєва, В.В. Століна спрямована  на вимір локусу контролю як  узагальненої генералізованої перемінної. Опитувальник містить 32 пункту (26 працюючих і 6 маскувальних), побудованих  за принципом змушеного вибору  одного з двох стверджень, і  утворює узагальнену одномірну  шкалу локусу контролю.

4) Методика соціометрії  Морено призначена для визначення  соціального статусу у досліджуваній  групі. Визначається 4 види соціального  статусу: знедолений - 0 виборів, знехтуваний  - 1-2 вибори, прийнятий - 3-4 вибори, лідер  - більш 5 виборів.

Таким чином, нами складений  набір методик, що, на мою думку, відповідає предметові й задачам дослідження.

2.2 Аналіз результатів констатуючого  експерименту

Для того, щоб провести аналіз результатів, ми розділили нашу вибірку  на три групи: молодші підлітки, середні  підлітки, старші підлітки.

Експеримент уключав декілька серій:

Серія 1.

Мета: Дослідження особистісних характеристик, які визначають віковий тип міжособистісних відношень у підлітків.

Для того, щоб дослідити  рівень агресивності та ворожості у підлітків, я застосувала методику А. Басса й А. Дарки. В результаті були отримані наступні результати, які відображені у зведених таблицях № 1, № 2, № 3. Потім ці результати я перевела у відсотки і виявлені значення занесла у таблиці № 4, № 5. Для наочності відобразила ці дані на малюнках № 1, № 2.

Зведена таблиця № 1. Результати експериментального дослідження факторів агресивності (молодші підлітки)

№ п/п	Досліджувані	Вік	Фактори агресії
			1	2	3	4	5	6	7	8	Інт.	Рівень	Інт.	Рівень
			ФА	КА	Р	Н	О	П	ВА	ЧВ	Ворож.		Агр.
1	Олеся А.	12	4	4	5	5	3	3	4	5	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
2	Олена Д.	12	2	4	2	3	2	2	2	4	3	Низький	3	Низький
3	Тетяна  К.	12	4	3	4	2	3	2	4	4	3	Низький	3	Низький
4	Олена К.	12	5	4	4	5	4	3	3	4	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
5	Вікторія  К.	12	5	6	6	5	4	3	2	4	3	Низький	5	Середній
6	Христина  К.	12	5	5	4	3	4	3	4	5	3	Низький	5	Середній
7	Олена К.	12	2	3	2	3	4	3	3	3	2	Дуже  низький	3	Низький
8	Ірина Н.	12	5	7	8	1	4	3	3	4	3	Низький	7	Високий
9	Олександра  Р.	12	4	5	5	4	3	4	4	3	3	Низький	3	Низький
10	Катя  Р.	12	2	2	2	1	3	3	2	5	2	Дуже  низький	3	Низький
11	Олександр В.	12	4	3	2	5	2	3	4	3	3	Низький	4	Нижче середнього
12	Андрій  Г.	12	8	6	7	2	5	4	2	2	4	Нижче середнього	7	Високий
13	Денис Д.	12	5	4	4	5	4	3	4	3	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
14	Денис М.	12	7	6	7	2	5	7	4	3	6	Вище  середнього	7	Високий
15	Євгеній Н.	12	6	8	5	5	4	3	3	2	4	Нижче середнього	6	Вище  середнього
16	Олександр П.	12	4	3	3	3	3	1	2	4	2	Дуже  низький	4	Нижче середнього
17	Анатолій  Р.	12	5	3	3	5	4	3	4	3	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
18	Денис С.	12	4	3	2	3	2	3	3	3	3	Низький	3	Низький
19	Олексій С.	12	5	4	5	4	4	3	4	4	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
20	Едуард  Т.	12	8	5	7	4	5	7	2	3	6	Вище  середнього	7	Високий
	По  молодшим підліткам	12	5,38	5,08	5,02	4,03	4,15	3,79	3,64	4,13	4,02	Низький	5,12	Низький

Зведена таблиця № 2. Результати експериментального дослідження факторів агресивності (середні підлітки)

№ п/п	Досліджувані	Вік	Фактори агресії
			1	2	3	4	5	6	7	8	Інт.	Рівень	Інт.	Рівень
			ФА	КА	Р	Н	О	П	ВА	ЧВ	Ворож.		Агр.
1	Олена Г.	14	4	4	3	4	3	2	4	4	4	Нижче середнього	3	Низький
2	Вікторія  Д.	14	3	4	3	2	3	3	3	5	3	Низький	4	Нижче середнього
3	Оксана  Д.	14	4	3	4	3	2	2	5	4	3	Низький	4	Нижче середнього
4	Галина  З.	14	4	3	4	5	3	3	3	3	4	Нижче середнього	3	Низький
5	Олена К.	14	4	5	4	5	4	3	4	4	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
6	Віра  К.	14	2	3	2	3	2	3	4	5	2	Дуже  низький	4	Нижче середнього
7	Ганна М.	14	2	3	4	2	3	3	4	5	3	Низький	4	Нижче середнього
8	Дар’я П.	14	6	8	7	2	7	6	4	6	6	Вище  середнього	7	Високий
9	Інна  П.	14	3	4	4	5	2	2	4	3	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
10	Ганна Р.	14	2	3	4	2	3	3	4	5	3	Низький	4	Нижче середнього
11	Інна  С.	14	4	3	2	3	3	2	3	2	3	Низький	3	Низький
12	Олеся С.	14	4	3	3	4	4	3	4	5	3	Низький	4	Нижче середнього
13	Олексій Б.	14	8	6	7	5	3	3	4	4	4	Нижче середнього	7	Високий
14	Сергій  Г.	14	7	6	7	3	3	3	3	3	4	Нижче середнього	7	Високий
15	Ігор  И.	14	3	4	4	5	3	3	4	3	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
16	Антон К.	14	8	7	5	4	6	5	3	3	5	Середній	7	Високий
17	Максим  К.	14	3	5	3	4	3	3	3	4	4	Нижче середнього	3	Низький
18	Вадим М.	14	4	5	2	4	4	4	4	5	4	Нижче середнього	4	Нижче середнього
19	Павло М.	14	3	4	3	4	3	3	3	3	3	Низький	3	Низький
20	Олексій М.	14	3	4	3	2	3	2	3	4	3	Низький	3	Низький
21	Максим  О.	14	6	5	7	7	6	5	6	2	5	Середній	6	Вище  середнього
22	Денис П.	14	4	3	3	4	3	3	4	4	3	Низький	4	Нижче середнього
23	Артур С.	14	4	3	2	4	4	3	3	3	3	Низький	3	Низький
24	Олексій Ф.	14	3	3	2	5	3	3	4	4	3	Низький	4	Нижче середнього
	По  середнім підліткам	14	4,5	4,7	4,3	4,2	3,8	3,5	4,2	4,3	4	Середній	4,8	Середній