РОЗДІЛ 2

Дослідження мотивації до учіння сучасних юнаків

 

     Вивчення  мотивації до навчання повинно мати об`єктивний характер, проводитсь в гуманній формі з повагою до особистості учня. Його об`єктивність досягається шляхом оцінки фактів, а не суб`єктивних думок чи поглядів. Існує безліч різноманітних методів вивчення мотиваціїї і мотивації до учіння, розроблені такими вченимим як В.С. Юркевич, Т. Елерс, Дж. Роттер, Е. П. Ільін, Н. А. Курдюкова, В. А. Якунін, наприклад, лонгітюдне вивчення, формуючий експеримент, опитувальники, тести, анкети та ін.

     З метою перевірки гіпотези, яка звучить так - ми припускаємо, що у сучасних юнаків переважає зовнішня мотивація до навчальної діяльност, нами були обрані та проведені наступні дослідження:

1. Опитувальник «Оцінка потреби в схваленні» (за методикою Крауна та Марлоу);
2. Опитувальник «Мотивація успіху і боязнь невдачі» (за методикою Реана);
3. Опитувальник «Потреба в досягненні» (за Орловим);
4. Опитувальник «Вивчення ставлення до навчання і навчальних предметів» (за методикою Казанцевої);
5. Бесіда з вчителем.

     Дослідження проводилось на базі 9-го класу Криворізької загальноосвітньої школи №5. У дослідженні взяли участь 20 учнів віком 14-15 років.

     Перед проведенням дослідження ми поспілкувались з класним керівником, взяли у  нього розклад занять та список класу, в якому проводитиметься дослідження. Узгодивши розклад, ми домовились з вчителем біології про проведення дослідження на його уроці, він активно погодився на співпрацю.

       В призначений день ми завітали на 6-й урок , на ньому були присутні вчитель біології та класний керівник. Спочатку ми привітались з учнями та розповіли про мету нашої присутності,  вони активно відреагували на запропоновані бланки та були готові до співпраці. В цілому атмосфера на уроці була дружня та тепла, але  учні були трохи схвильовані, тому був наявний незначний шум.  Присутні вчителі допомагали встановлювати дисципліну, але в процес дослідження не втручались.

     Ми  роздали учням бланки  з питаннями  дослідження та провели інструктаж, щодо їх заповнення. Бланки опитувальників «Оцінка потреби в схваленні», «Мотивація успіху і боязнь невдачі», «Потреба в досягненні» представлені у вигляді тверджень, які досліджувані повинні відмітити, якщо вони з ними погоджуються, а опитувальник «Вивчення ставлення до навчання і навчальних предметів» складається з двух частин, побудованих по тому ж принципу. В ході виконання завдання в досліджуваних виникали питання щодо змісту опитувальників, наприклад: «Що значить лихословити про інших?», але в цілому учні впорались з заповненням бланків в відведений час.

     Прагнення заслужити на похвалу, схвалення є однією зі значущих потреб людини. Виявленню цієї потреби служить шкала мотивації схвалення, розроблена американськими психологами Дугласом, П. Крауном, і Дэвидом, А. Марлоу (Опитувальник№1). Вона дозволяє визначити непряму міру потреби людини в схваленні інших людей. Чим вище ця потреба, тим більше поведінка випробовуваного, принаймні на вербальному рівні, відповідає схвалюваному зразку. Такі люди не заперечують проти нецікавої роботи, стримують свої агресивні реакції, в цілому більш конформні, податливі соціальним діям. У них є підвищена потреба в спілкуванні.

     Проаналізувавши результати опитувальника «Оцінка потреби в схваленні» (див. додаток А), для цього ми користувались таким методом підрахунку: загальна кількість учнів - 20 це 100%, кількість учнів відповідно до кожного рівня це х % та вирішували пропорцію, ми  визначили, що 

     

Таблица 2. 1  Результати опитувальника «Оцінка потреби в схваленні»

       
 
 
 
 
 
 
 

     Представимо отримані данні у вигляді діаграми. 
 

     

Рис. 2.1. Результати опитувальника «Оцінка потреби в схваленні» 
 

     Як  ми бачимо з діаграми - переважає низький сумарний показник, це свідчить про те, що власні переконання суб'єктам дорожче, а також про їх незалежність від групи. Також наявні результати, що свідчать про учнів рівень потреби в схваленні яких є середнім або високим, дії таких учнів визначаються особливістю очікування реакції з боку оточуючих.

     Наступне дослідження «Мотивація успіху і боязнь невдачі» (див. додаток Б), яке було розроблене А.А. Реаном. Його метою є виявлення переважаючого виду мотивації у сучасних юнаків, тобто на що орієнтуються учні, виконуючи певні дії:  на досягнення успіху у виконанні завдання чи уникнення можливих проблем, складнощів, невдач та незручних почуттів?

     Мотивація досягнення успіху така стратегія поведінки  людини, коли вона орієнтований на активність, на досягнення результату, не боїться помилок, вживає різні дії, здатний до ризику. Мотивація уникнення невдачі передбачає іншу особливість поведінки людини: пасивність, острах помилок і невдач, уникнути прийняття відповідальних рішень, страх ризику.

      Для підрахунку відповідей ми викристовували метод, описаний в першому дослідженні.

 Таблица  2. 2 Результати опитувальника  «Мотивація досягнення успіху і уникнення невдачі» 

 

     Представимо їх у вигляді діаграми

     

Рис. 2.2. Результати опитувальника  «Мотивація досягнення успіху і уникнення невдачі» 
 

      Дана  діаграма (Рисунок 2. 2 ) демонструє співвідношення мотивів досліджуваної групи у відсотках.

      За  результатами опитувальника «Мотивація успіху і боязнь невдачі» ми можемо зробити висновок, що у більшої частини досліджуваних переважає мотивація на успіх. Але є і невеликий відсоток тих, що остерігаються невдачі. Також знайшлися учні мотиваційний полюс яких є не вираженим, тобто отримані відповіді не можна віднести до певного виду мотивації.

     Опитувальник «Потреба в досягненні» (див. додаток В) (за методикою Ю.М. Орлова) спрямований на виявлення міри вираженості потреби людини в досягненні успіху в будь-якій діяльності, зокрема в начальній.

     Потреба в досягненні має місце та враховується тоді, коли людина ставить перед собою позитивно сформульовану мету діяльності. До потреби в досягненні належать також бажання або сподівання, які спрямовані на досягнення мети:

     1) він хоче завершити цю роботу;

     2) він сподівається, що зможе виконати  це завдання.

     Ми  підрахували (з допомогою методу аналогічного першим двум дослідженням) відповіді досліджуваного класу та отримали наступну таблицю:  

Таблица 2. 3 Результати опитувальника «Потреба в досягненні»

 
 

       Для кращого сприйняття відобразили  її у вигляді діаграми:

     

Рис. 2.3. Результати опитувальника «Потреба в досягненні» 
 

      Подана  діаграма ілюструє рівень сформованості  у досліджованої групи потреби  в досягненні.

     Отже, ми можемо зазначити, що в учнів даної  досліджуваної групи переважно  наявний середній рівень сформованості  потреби в досягненні, але також присутній низький.  

     Для якісного аналізу причин переваги тих або інших предметів і мотивів навчання ми використали опитувальник «Вивчення ставлення до навчання і навчальних предметів» розроблений Казанцевою (див додаток Г). Тобто він допоможе визначити причини більш позитивного чи негативного ставлення до навчальних предметів, що знадобиться при розробленні вказівок вчителю, також це дослідження розкриває мотиви навчання, які виділяють самі учні. Опитувальник складається з трьох частин.

     Частина 1,2. Навчальні предмети та ставлення до них.

     Найчастіше  ставлення до навчальних предметів, за вибором учнів досліджуваного класу, визначалося мотивами пов’язаними з вчителем: «подобається як викладає вчитель», «у мене гарні стосунки з вчителем», «учитель часто схвалює». Це свідчить про те, що вчитель відіграє провідну роль в формуванні ставлення до навчальних предметів і навчання взагалі, а отже і мотивації до навчання.

     Також юнаки відзначали такі причини як: «Даний предмет цікавий», «Предмет впливає на зміну знань про навколишній  світ», «Знання предмету необхідні при вступі до інституту» та ін.

     Частина 3 Причини навчання.

     Переглянувши  відповіді учнів, ми маємо відзначити,  що найчастіше мотивами навчання вони визначали: «Хочу бути грамотним», «Це мій обов’язок», трохи менше виборів отримали причини: «Хочу вчитися», «Хочу отримати повні і глибокі знання», «Подобається отримувати гарні оцінки», ще менша кількість досліджуваних обрали: «Хочу навчитися самостійно працювати», «Усі вчаться і я - теж», «Батьки примушують», «Для розширення  розумового кругозору» , найменше разів відзначали такі причини як: «Хочу бути розумним і ерудованим», «Хочу бути корисним громадянином», «Класний керівник примушує», «Щоб похвалив учитель», «Щоб товариші зі мною дружили» та «Не хочу підводити свій клас».

     Можна сказати, що отримані результати свідчать про те, що в даній групі присутня і внутрішня мотивація («Хочу  отримати повні і глибокі знання», «Хочу бути грамотним», «Хочу вчитися» та ін.) і зовнішня мотивація («Усі вчаться  і я - теж», «Батьки примушують» та ін.). Останнім дослідженням нашої курсової роботи є бесіда з вчителем.

     Наступним дослідженням нашої курсової роботи є бесіда з вчителем. Вона проводилась з класним керівником досліджуваного класу, вчителем української мови та літератури Криворізької загальноосвітньої школи №5 Єлькіною Галиною Михайлівною. Ми зустрілись з нею за декілька днів до проведення дослідження в приміщенні викладацької КЗШ №5. Галина Михайлівна охоче відповідала на поставлені питання, не шкодуючи свого часу, розмова з нею була динамічною та продуктивною. Ми занотовували відповіді у письмовій  формі, які надавала нам Ми запропонували їй зробити загальну характеристику мотиваційній сфері всіх учнів класу, а також відповісти на конкретні запитання стосовно кожного учня.

     Даючи загальний опис мотивам до навчання, вона відмітила, що діти можуть працювати  дуже продуктивно, якщо їх зацікавлять предметом. Тобто ще раз підкреслюється роль вчителя, як головного джерела позитивного ставлення до навчання. Також додала, що думка референтної групи має для них велике значення, а отже простежується зовнішня мотивація до навчання.

     Далі Галині Михайлівні були запропоновані питання, які характеризують кожного учня окремо, ми відобразили це в наступній таблиці(Таблица 2.4  Результати бесіди з вчителем).