Лекции по "Социологии"

      Завданням екзамену з курсу соціології є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу з  дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної соціальної проблеми.

Екзамен відбувається у формі виконання підсумкових тестових завдань. Перелік питань, що охоплюють зміст програми курсу, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, доводяться до студентів на початку семестру.

   Підсумкові тестові завдання містять 100 питань, до кожного з яких додається 5 варіантів відповідей. За кожну правильну відповідь зараховується 1 бал.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS.

                                            Шкала оцінювання

За шкалою ЕСТS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	відмінно	90-100
ВС	добре	75-89
DЕ	задовільно	60-74
FХ	незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	незадовільно з обовязковим  повторним курсом	1-34

 

4.  Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять.

      Семінарське заняття – це самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача. Проводиться в формі вільної, творчої дискусії, обговорення рефератів і доповідей.

      Основна мета семінарського заняття – поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування навичок практичного застосування теоретичних положень теми, вміння практичного використання знань, принципів і методів соціології в своїй практичній діяльності.

   Кожен виступ студента на семінарі з основних питань теми, а також реферат або доповідь мають містити у собі наступні елементи:                                          а) опрацювання наукових  джерел, в яких висвітлюються  питання даної теми;

б) розуміння сутності і змісту теорії даного питання;

в) уявлення про реалізацію цієї теорії в практичній сфері;

г)здатність  до узагальнення і формулювання висновків.

На реферати і доповіді надається 10-15 хвилин; на виступи з основних питань теми - до 7-ми хвилин; на додаткові виступи, пояснення - до 3-х хвилин. Виступи на семінарських заняттях мають бути  переважно за власним бажанням студента.

Для обговорення питань теми семінару використовуються наступні методи: творча, вільна дискусія; мозковий штурм; контент-аналіз документів, наукових джерел; порівняльний аналіз ефективності теоретичних та методологічних концепцій; аналіз результатів тестових опитувань тощо.Також на семінарських заняттях здійснюється перевірка якості засвоєння студентами основних положень відповідних лекційних занять, що, як правило, відбувається у формі бліц-опитування.

 

Плани семінарських  занять з дисципліни «Соціологія»:

Змістовий модуль 1.

Тема 1.1.  Предмет, структура і функції соціології

1.1.1. Предмет  і об’єкт дослідження науки  соціології.

1.1.2. Закони і категорії  соціології.

1.1.3. Структура соціологічної науки.

1.1.4. Функції соціології.                                                                                    

1.1.5. Місце соціології  в системі суспільствознавства,  її зв’язок з іншими науками.

Методичні рекомендації:

       Приступаючи до розгляду питань цієї теми, слід звернути уваги на те, що визначення наукового статусу соціології базується на певному способі розрізнення предмета та об'єкта дослідження. Проблема полягає в тому, що будь-який суспільний феномен (процес, явище тощо) можна досліджувати в межах різних гуманітарних і суспільних наук. Суспільне життя («факти соціальної дійсності») стає об'єктом науки за правилами певного підходу (методології) цієї науки, тобто воно є певною мірою «сконструйованим» у процесі пізнання. Вихідними для розкриття особливостей об'єкта соціологічного пізнання є поняття соціального, соціальних зв'язків, відносин, способу їх організації , а поняття соціальних закономірностей — для визначення предмета соціології. Необхідність розрізняти поняття «суспільне» та «соціальне» є передумовою точного й адекватного розкриття предмета соціології. Складність проблеми полягає в тому, що і «суспільне», і «соціальне» стосуються взаємодії як способу організації життєдіяльності суспільства.

      Вивчаючи соціальну взаємодію, соціологія набуває рис «інтегральної» науки, тобто її предметна специфіка дає можливість звертатися до об'єктів, що традиційно включаються до «сфери інтересів» певних суспільних наук (наприклад економічних, правових наук). Сучасна соціологічна методологія виходить з того, що саме соціологія вивчає суспільство як систему соціальної взаємодії, а тому соціологічний підхід є цінним для будь-якої науки про суспільство.

    Залежно від завдань, які стоять перед соціологічним дослідженням, його можна віднести до теоретичних чи прикладних. Відповідно у структурі соціології виділяють теоретичну та прикладну соціологію. Завдання теоретичної соціології полягає в тому, щоб, спираючись на різноманітні наукові методи, формувати знання про процес соціального розвитку в його загальних рисах, про концептуальні основи пізнання соціального. Теоретична соціологія збагачує наукові знання, орієнтуючись на потреби розвитку самої науки.

        Прикладна соціологія — це сукупність методологічних принципів, методів і процедур дослідження, а також соціальних технологій, конкретних програм та рекомендацій, орієнтованих на практичне використання, досягнення соціального ефекту. Слід пам'ятати, що цей поділ завжди умовний, оскільки реальне соціологічне пізнання ніколи не дає прикладів суто теоретичного чи суто емпіричного дослідження.

     Поділ соціології на три рівні (загальна соціологічна теорія, спеціальні соціологічні теорії, емпіричні дослідження) — важлива риса сучасного стану соціології. Досить часто така структура визнається штучною, недостатньо обгрунтованою. Але реальна наука розвивається саме в межах такої структури.

  На відміну від проблеми визначення предмета соціології її функції можна встановити досить однозначно, оскільки вони істотно не відрізняються від функцій будь-якої іншої соціальної науки.

    Приступаючи  до розгляду питання про закони  соціології слід мати на увазі,  що у процесі функціонування спільнот формується безліч різних соціальних зв'язків. Нерідко вони сприймаються як щось тимчасове, епізодичне, випадкове. Та насправді всі вони зумовлені суспільними законами і закономірностями.

Під законом  звичайно мається на увазі існуючий зв'язок або існуючі відносини, що характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю за даних умов.

     Соціальний закон — об'єктивний та повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Перелік питань, що пропонуються для самостійного опрацювання:

1. Роль соціологічних досліджень у вивченні актуальних проблем і прогнозуванні розвитку соціальних явищ і процесів в українському  суспільстві.

2. Соціологія в системі суспільних наук. Специфіка предмету соціології.

3. Структура соціологічного знання.

4. Сутність соціологічних категорій  “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.

5. Соціальні закони, їх класифікація.

6. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.

Список  рекомендованої літератури:

1. Павліченко  П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія, Київ, 2000

2. Соціологія / під ред. В.Г. Городяненка, Київ, 2002

3. Гиденнс Е.  Соціологія, Київ, 1999

4. Зборовський  Г.Е. Загальна соціологія, Е.,1999

5. Кравченко  А.І. Соціологія, Москва, 1987

6. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття : Навч. посібник, Київ, 1996

7. Соціологія: Підручник / І.С. Дзюбко, К.М. Левківський, В.П. Андрущенко та ін. — К.: Вища шк., 1998.

8. Основи соціології: Навчальний посібник.-3-є вид., перероб. і доп. — К.: Товариство “Знання”, КОО, 1999

9. Соціологія: Навчальний посібник / під ред. М.І. Сазонова. — Харків: “Фоліо”, 1998

10. Громов И.А., Воронцов А.В., Мацкевич А.Ю. Социология: XIX-XX вв.: Учебное пособие. — М.: Наука, 1997.

 

  Тема 1.2. Соціологічне дослідження: методологія  і методика.

1.2.1.  Сутність соціологічного дослідження , його види і функції.

1.2.2. Програма соціологічного дослідження та її компоненти.

1.2.3. Вибірка у соціологічному дослідженні.

1.2.4. Методи соціологічного дослідження.

1.2.5. Обробка та аналіз соціальної інформації.

1.2.6. Методи соціологічного  прогнозування.

Методичні рекомендації:

     Соціологія, як і будь-яка інша наука, використовує певний набір пізнавальних засобів, сукупність яких звичайно визначають як методологію та методику науки. Слід розрізняти поняття «методологія» та «методика». Методологія — це спосіб пізнання, загальні принципи досліджень. Методика — сукупність конкретних прийомів організації та проведення досліджень, збирання, обробки та аналізу інформації, яку можна отримати під час таких досліджень.

     У сучасній соціології домінує визнання необхідності застосування різних підходів і дослідних парадигм. «Мультипарадигмальність» забезпечує можливість розглядати одне й те саме явище як цілісний об'єкт у різних аспектах. Методику соціології утворює система методів. Під методом звичайно розуміють певний спосіб збирання, обробки та аналізу даних. Сучасна соціологія використовує різноманітні методи. У загальному вигляді ці методи можна поділити на три категорії: а) загальнонаукові методи, до яких належать пізнавальні засоби, властиві саме науковому пізнанню, на відміну від буденного знання. Тобто ці методи застосовуються у всіх науках; б) методи соціальних наук утворюють групу, яка є спільною для всіх наук, що мають об'єктом дослідження суспільство (наприклад, історичний метод); в) методи соціології, тобто методи, які або застосовуються лише в соціології, або були створені у межах цієї науки (наприклад, кількісний та якісні методи емпіричних соціологічних досліджень).

      Соціологічне дослідження починається з розробки його програми, яка є конкретним втіленням його підготовчого етапу. Програма містить всебічне обгрунтування методологічних підходів і методичних прийомів вивчення певного явища або процесу. Тільки програма соціологічного дослідження, усі складові якої глибоко обмірковано, може стати запорукою його проведення на високому якісному рівні. Не випадково програму називають стратегічним документом дослідження, ознайомившись з яким можна відразу зрозуміти концепцію всього дослідження, ті наміри його організаторів, за допомогою яких здійснюється спроба впровадитися в аналіз тієї чи іншої проблеми. Від наукового обгрунтування цього документа значною мірою залежать кінцеві результати.

     Програма дослідження — це виклад його теоретико-методологічних передумов (загальної концепції) відповідно до основних цілей роботи та гіпотез дослідження, зазначення правил процедури, а також логічної послідовності операцій з метою їх перевірки.

    До методичної частини програми соціологічного дослідження включаються: характеристика методів збирання первинної інформації (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент); логічна структура використовуваного інструментарію, звідки видно, на виявлення яких характеристик предмета дослідження спрямований той чи інший блок питань; порядок розміщення питань в інструментарії. Сам інструментарій додається до програми як самостійний документ.

Перелік питань, що пропонуються для самостійного опрацювання:

1.Соціологічне дослідження як інструмент пізнання соціальної реальності.

2. Основні етапи і процедури емпіричного соціологічного дослідження.

3. Структура, основні елементи і процедури емпіричного соціологічного дослідження.

4. Методологічний розділ програми та його характеристика.

5. Процедурний розділ програми та його характеристика.

6. План організації соціологічного дослідження та вимоги до збору первинної інформації.

7. Сутність вибірки та принципові вимоги до одиниць відбору і спостереження в соціологічному дослідженні.

8. Процедури обробки та аналізу соціологічних даних.

9. Основні вимоги до звітності про результати соціологічного дослідження та їх оформлення у звіті.

10. Методи опитування в дослідженні.

11. Специфіка анкетування і правила побудови анкет та стандартизованих опитувальників.

12. Загальна характеристика соціологічного спостереження.

13. Методи аналізу документів в соціологічному дослідженні.