Психологічна підготовка особового складу в ЗСУ: сутність, зміст та завдання

Психологічна готовність – це рівень здатності людини протистояти діям психотравмуючих факторів, зберігати працездатність і волю до ефективних оборонних дій.

Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань тісно і  невід'ємно пов'язане із вихованням та психологічним загартуванням  усього народу, особливо молоді, є його складовою частиною і спрямоване на моральну і психологічну підготовку кожного члена суспільства до корисної суспільної і трудової діяльності. Адже головна його мета обумовлюється, передовсім, запитами воєнної практики, потребами військової служби, захисту Батьківщини. Досягнення мети повинне забезпечувати оборонну здатність держави в цілому, а також бойову готовність Збройних Сил України, їх успішну бойову діяльність, виконання вимог військової дисципліни та статутного порядку.

Необхідність поширення  морально-психологічного забезпечення на вирішення оборонних завдань  в цілому, глобалізація цієї проблеми пов'язані:

із відсутністю стабільності у прикордонних з Україною регіонах; безперервним розвитком засобів  і способів збройної боротьби;

постійним удосконаленням способів ведення інформаційної та психологічної  війни, її безперервності як за воєнного, так і за мирного часу;

величезними змінами в  політичній та соціально-економічній сферах: зростанням бездуховності і аморальності у суспільстві;

розмитістю моральних  орієнтирів, зростанням злочинності, пияцтва, наркоманії; падінням престижу військової служби;

погіршенням матеріально-технічного та фінансового забезпечення Збройних Сил України.

Існує реальна небезпека втрати духовно-морального фундаменту військової діяльності, а наслідком цього буде катастрофічне зниження бойової готовності Збройних Сил України, їх неспроможність вирішувати оборонні завдання. Проблема удосконалення морального та психічного здоров'я українського народу набула загальнодержавного значення.

Невипадково, що в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України серед основних напрямів державної політики національної безпеки України визначені охорона  і поновлення фізичного і духовного здоров 'я людини.

Сучасні інформаційні технології не знають кордонів. Вони цілодобово впливають  на свідомість і підсвідомість людей, формують їхнє ставлення до тих чи інших подій. Україна щоденно зазнає величезних негативних впливів через порушення її інформаційного простору, інформаційну експансію з боку інших держав.

Складність цих завдань  потребує створення спеціальних  структур у державних органах  влади, в армійському середовищі, які б професійно працювали над їх вирішенням.

Нині питаннями, пов'язаними  із впливом на свідомість та поведінку  людини в інтересах зміцнення  морального духу населення країни, військ (сил), їх психологічної стійкості  займаються Комітети Верховної Ради України (з питань національної безпеки і оборони, культури і духовності, свободи слова та інформації, молодіжної політики, фізичної культури і спорту). Рада національної безпеки і оборони, Управління гуманітарної, внутрішньої політики Адміністрації Президента України, Державний комітет інформаційної політики України, Міністерство освіти України, Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, підрозділи Апарату Кабінету Міністрів України (які відповідають за питання оборони, взаємодії з громадсько-політичними організаціями, освіту, культуру та охорону здоров'я) та деякі інші структури. У Збройних Силах України організація морально-психологічного забезпечення покладена на Головне Управління виховної роботи Міністерства оборони України.

На жаль, діяльність багаточисельних  міністерств, установ та відомств, які  причетні до вирішення проблем вдосконалення  морально-політичного потенціалу держави, не поєднується з єдиним концептуальним підходом, немає і координаційного органу з відповідними повноваженнями, завданнями та функціями.

Таким чином, сьогодні Україна  не має чітких концептуальних підходів стосовно удосконалення морально-політичного потенціалу держави, а також відповідного механізму його реалізації. Таким механізмом може стати морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні. З оглядом на зазначене, виникає потреба в опрацюванні концепції морально-психологічного забезпечення оборонних завдань на державному рівні. Для розробки відповідної концепції та її практичного впровадження доцільно створити у складі апарату Ради національної безпеки і оборони України координаційний центр (відділ) морально-психологічного забезпечення оборонних завдань.

Залежність морально-психологічного стану частин (підрозділів), цивільного населення від характеру соціально-політичних, економічних і правових відносин у державі.

Вітчизняна і світова історія воєнної практики переконливо свідчить про велику залежність морально-психологічного стану військ (сил), населення країни від характеру соціально-політичних, економічних, правових та інших відносин, що існують у тій чи іншій державі. Удосконалений державний устрій, стабільні соціально-політичні відношення, міцна економічна основа надають можливості підтримувати морально-психологічну готовність збройних сил і населення країни на такому рівні, який би забезпечив надійне протистояння будь-яким загрозам і потрясінням.

Однією із основних соціально-політичних особливостей сучасного періоду вітчизняної історії є складний, болючий процес становлення незалежної Української держави. У нинішній час відбувається радикальне соціальне і економічне реформування, яке суттєво впливає на стан соціальної, політичної і економічної ситуації в державі.

На жаль, перетворення у  соціально-політичній, економічній та правовій сферах соціального життя не завжди дають позитивні результати, супроводжуються негативними явищами, а іноді й виникненням кризових ситуацій, різноманітними соціально-політичними конфліктами, які ускладнюють процес зміцнення морально-етичних основ суспільства, морально-психологічного стану військ (сил).

Результати виборів народних депутатів України у 1998 р. продемонстрували політичну поляризацію населення  України, відсутність у значній  його частині намагання до взаємопорозуміння. Вкрай негативно впливає на моральну атмосферу суспільства криміналізація політики, економіки, культури, мистецтва.

Суттєво впливають на морально-психологічний  стан Збройних Сил України, її населення  характер сучасних міжнародних відносин, рівень і реальність воєнної небезпеки та воєнних загроз для нашої держави. Твердження деяких політиків, засобів масової інформації про те, що для України не існує зовнішніх загроз і вона взагалі не має ворогів, а є тільки друзі, притуплюють пильність, негативно впливають на морально-психологічний стан особового складу військ (сил), ускладнюють процес удосконалення морально-політичного потенціалу держави.

Значний вплив на моральний  дух і психологічну стійкість  військовослужбовців здійснюють фактори, які характеризують внутрішній стан Збройних Сил України на сучасному  етапі їх розвитку, характерними рисами якого є реалізація визначених заходів  щодо створення нової моделі Збройних Сил України під час впровадження в життя Державної програми їх будівництва та розвитку до 2005 р. Здійснюється оптимізація структури та чисельності з'єднань і частин, озброєння, військової техніки, запасів матеріально-технічних засобів; створюється принципово нова система керівництва військами, організовується всебічне забезпечення військ за територіальним принципом; удосконалюється нормативна база та система бойової та мобілізаційної готовності; триває розроблення та практичне засвоєння принципово нових поглядів на форми стратегічних дій Збройних Сил, видів та способів їх застосування.

На ефективність удосконалення  військового організму негативно  впливають пацифістські настрої  окремих верств населення, недооцінювання значення для держави необхідності посилення боєздатності національних Збройних Сил. Адже відомо, що в будь-якій державі немає тривалої історичної перспективи, якщо більшість її громадян не сприймають свою Батьківщину як найвищу цінність, а її захист - як головний обов'язок. Для цього необхідне існування чітко сформульованої системи загальнодержавних цінностей, консолідуючої ідеології, що базується на принципах прогресивного й динамічного розвитку суспільства, загальнонаціональної концепції виховання, яка підтримується і втілюється в життя державою.

Виховання почуття патріотизму, любові до Батьківщини і готовності її захищати повинно проходити червоною ниткою через діяльність усіх виховних, освітніх та інформаційних установ  України, незалежно від їхнього  політичного спрямування, належності до державних, громадських чи комерційних  структур. На жаль, сьогодні в Україні  немає загальнодержавної системи  воєнно-патріотичного виховання  громадян, низька і престижність військової служби.

Не сприяє зміцненню морального духу військ (сил) і неналежне фінансування Збройних Сил України, загострення  соціальних проблем військовослужбовців, зменшення обсягу будівництва житла для них. Звичайним стало явище, коли офіцери по декілька місяців не отримують грошового забезпечення. У гарнізонах і військових містечках через відсутність фінансування закриваються дитячі садки, не можуть ефективно працювати школи та культурно-просвітні заклади. Матеріально-побутові труднощі значної кількості військовослужбовців доповнюються їхньою соціально-правовою незахищеністю, що є наслідком недосконалості законодавчої бази, а також механізмів реалізації законодавчих актів.

Як свідчить історія війн і військового будівництва, високий рівень духовності та моральності суспільства, усього народу завжди позитивно впливав на моральний дух і психологічний стан будь-яких збройних сил, а під час війн забезпечував перемогу. І навпаки, негативні процеси у духовному житті суспільства неминуче охоплювали збройні сили, знищували їхні моральні цінності, доводили до падіння дисципліни, бойового духу і психологічної стійкості, що обумовлювало поразку у війні (воєнному конфлікті), а іноді й занепад держави.

Призначення і організаційна структура морально-психологічного забезпечення.

Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні має створювати морально-політичний потенціал держави, який характеризує здатність і готовність громадян до спільних дій, спрямованих на подолання труднощів державотворення, захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості держави, а також формування і підтримання у особового складу військових формувань високого морального духу, стійкого морально-психологічного стану, дисципліни, організованості та згуртованості.

Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань поєднує два  самостійних, але тісно взаємопов'язаних напрями перший напрям орієнтований на формування світогляду населення країни, військовослужбовців, вплив на їхню свідомість, мораль, переконання, норми і принципи, які визначають і регулюють їхню поведінку в мирний час і в бойовій обстановці. Мова йде про формування і розвиток у населення країни таких моральних якостей як патріотизм, любов до Батьківщини і постійна готовність до її збройного захисту, а у особового складу військ (сил) - вірність військовому обов'язку, присязі та бойовим традиціям Збройних Сил, інших військових формувань України; другий напрям розглядає психологічні сторони вирішення оборонних проблем і, в першу чергу, комплекс питань, пов'язаних із організацією психологічного загартування населення держави, психологічної підготовки особового складу військових формувань, допризовної молоді (згідно із Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"), психологічним забезпеченням учбово-бойової та бойової діяльності Збройних Сил України. При цьому головне місце в цьому процесі надається формуванню у військовослужбовців психологічної стійкості, готовності до подолання труднощів військової служби, учбово-бойової підготовки і бойової обстановки, здібності не позбуватися самовладання в будь-якій напруженій і небезпечній для життя ситуації, протистояти страху і паніці, виявляти мужність, відвагу і героїзм, готовність до самопожертвування.

Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на психології, психофізіології, соціології, правознавстві та інших науках про людину. Воно здійснюється як у мирний, так і у воєнний часи. Зокрема, в мирний час морально-психологічне забезпечення призначене формувати і підтримувати у особового складу Збройних Сил, інших військових формувань України, населення країни такого морально-психологічного стану, який би забезпечив безпеку і обороноздатність держави, боєздатність та боєготовність військ (сил).

В умовах мирного часу морально-психологічне забезпечення оборонних завдань, покладених на військові формування, повинне  організовуватися на навчаннях усіх рівнів, у тому числі й командно-штабних, при проведенні бойових пусків і стрільб, несенні бойового чергування, внутрішньої і вартової служби, водінні бойових машин, польотах і у морських походах. У процесі вирішення завдань підготовки військ воно зосереджується на підготовці особового складу до стійкого і адекватного функціонування в умовах складної навчально-бойової та бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспрямованого інформаційно-психологічного впливу на війська і населення країни.

Головним методом підготовки психіки військовослужбовця до виконання завдань як в мирних умовах, так і під час бою є створення навколо нього ситуації, максимально наближеної до бойової, яка б реалізовувала принцип "вчити тому, що необхідно на війні": при цьому особливе місце надається формуванню та підтриманню морального духу командного складу військ (сил), у тому числі вищого.

У воєнний час головні  зусилля морально-психологічного забезпечення мають зосереджуватися на досягненні та збереженні у населення країни, військовослужбовців необхідного  для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні морально-психологічної переваги над противником. Воєнно-політичне керівництво держави, командири, штаби, органи виховної роботи військових формувань повинні зосереджувати свої зусилля на недопущенні деморалізації суспільства, військ (сил), оберігання їх від морально-психологічної поразки. Разом з тим, великого значення набуває і робота з підриву морального духу противника, його морально-психологічного пригнічення, дезінформації, позбавлення волі до продовження агресії. Тому зовсім невипадково, що інформаційно-психологічний вплив на війська та населення противника є складовою морально-психологічного забезпечення оборонних завдань.

Морально-психологічне забезпечення у військах (силах) здійснюється в  єдиній загальній системі виховання  особового складу всіма органами військового управління.