Економічна сутністьо вексельних операцій

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Економічна сутність  розрахунків із застосуванням  векселів

1.2 Нормативно-правова база, що регулює облік вексельних  операцій

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ

2.1 Документальне оформлення  вексельних операцій

2.2 Аналітичний і синтетичний  облік вексельних операцій

2.3 Розкриття інформації  про вексельні операції у звітності  підприємства

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ВИМОГ  П(С)БО ТА МСБО З ОБЛІКУ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ  СКОРОЧЕНЬ

ЗУ - Закон України.

П(С)БО - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку.

МСБО - Міжнародні стандарти  бухгалтерського обліку.

МСФЗ - Міжнародні стандарти  фінансової звітності.

ПДВ- податок на додану вартість.

АЗ - акцизний збір.

КМУ - Кабінет Міністрів  України.

ВРУ - Верховна Рада України.

НБУ - Національний Банк України.

МінФін - Міністерство фінансів.

НМДГ - неоподатковуваний  мінімум доходів громадян.

Дт - дебіт.

Кт - кредит.

Субрах. - субрахунок.

Рах. - рахунок.

ВСТУП

В залежності від форми  використання грошових коштів всі розрахунки поділяються на дві сфери: готівкових розрахунків - яка обслуговується законними  грошовими знаками держави; безготівкових  розрахунків - яка обслуговується платіжними засобами в депозитній формі у  формі комерційних боргових зобов'язань (вексель, чек, банківський сертифікат).

Жодний з інструментів сучасного фінансового ризику, крім, звичайно, самих грошей у всіх численних  проявах їхніх економічних функцій, не може зрівнятися по своїй історії  і значенню з векселем. Саме розвиток вексельного обертання призвів  до безготівкових грошових розрахунків: витисненню з грошового обігу  металів - золота і срібла, заміна еквівалентів мінового обороту паперовими символами.

Безумовність векселя  як боргового зобов'язання, строгість  і швидкість стягнення по ньому, стали основою створення інших  видів платежів і розрахунків - банкнот, чеків, акредитивів. Розвиток різноманітних  інструментів ринку цінних паперів - акцій, облігацій, депозитних сертифікатів і їх похідних, йшло так само на базі векселя.

В умовах переходу до ринкової економіки виникла об'єктивна  необхідність формування професійного вексельного ринку в Україні. Векселі кредитних установ, фінансових і страхових компаній, великих  підприємств стаютьо б'єктами біржових торгів. За допомогою вексельних програмз дійснюютьсяс проби розв'язання проблеми неплатежів, здійснення взаємозаліків  заборгованості, а також розробляються  і здійснюються інші фінансові програми.

Актуальність теми курсової роботи полягає у тому, що відродження  ринкової економіки, фінансового ринку  і багатьох його традиційних механізмів призвело до відновлення вексельного  обігу в Україні. В процесі  становлення ринкових відносин і  підвищення динамічності економіки  вексель знову знаходиться в  центрі уваги. Тому дослідження процессу обліку вексельних операцій є досить актуальним завданням фінансового  обліку на сьогоднішній день.

Метою курсової роботи є  розгляд сутності та закономірностей  процессу обліку вексельних операцій.

Об'єктом дослідження  є облік довгострокових, поточних одержаних та виданих векселів.

Предметом дослідження є  цінний папір - вексель.

Методи дослідження:

1. Спостереження. Наукове  дослідження процесу обігу векселів, документальне оформлення всіх  даних.

2. Опис. В роботі описані  всі вимоги та стандарти, яким  повинен відповідати облік векселів.

3. Аналіз. Виявлення тенденцій  протікання різних видів діяльності  підприємства, розрахунки між підприємствами  та організаціями таким видом  безготівкових розрахунків як  вексель, а також розвиток вексельних  операцій в Україні.

4. Узагальнення. Узагальнення  всіх економічних показників  ефективності використання безготівкових  розрахунків векселями та відображення  інформації у звітності підприємства.

5. Систематизація даних  по підприємству для єдиної  цілі, а саме подання звітності  зовнішнім користувачам.

Інформаційною базою написання  курсової роботи є законодавчі та нормативні документи України, праці  вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку фінансових результатів  та складання фінансової звітності, спеціалізовані періодичні видання, первинні документи, облікові регістри та форми  звітності досліджуваного підприємства.

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Економічна  сутність розрахунків із застосуванням  векселів

Вексель займає особливе місце  в системі безготівкових розрахунків, оскількиможе безпосередньо використовуватись  для погашення боргових зобов'язань.

Вексельна форма розрахунків -- це розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою  платежу, які оформлюються векселем[22, с. 37].

Вексель (нім. - заміна, обмін, розмін) - це письмово оформлене боргове  зобов'язаннявстановленогозразка, цінний папір, який засвідчуєбезумовнегрошове  зобов'язання векселедавця сплатити після  настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)[13,с. 150].

Бухгалтерський облік  вексельного обігу враховує подвійну природу цього фінансового інструменту. З одного боку, він є борговим зобов'язанням і використовується для розрахунків за товари (роботи, послуги), з другого - цінним папером, придбаним за гроші. Як останній, вексель  відноситься до об'єктів інвестування і відображається у складі фінансових інвестицій. В Україні вексельний обіг має переважно товарний характер.

Вексель належить до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при  його пред'явленні.

Предметом вексельного зобов'язання можуть бути тільки гроші (національна  або іноземна валюта).

Учасниками обігу векселів можуть виступати:

- Векселедавець - особа,  яка отримала товар (роботи, послуги)  і видала вексель (платник за  векселем);

- Перший векселедержатель - особа, яка передала цінності  і отримала вексель (отримувач  грошей може виступати індосантом);

- Наступний векселедержатель (індосант) - особа-власник векселя  в силу здійсненого на його  користь передавального надпису,  яка робить на ньому наступний  передавальний надпис (індосамент);

- Особа з вексельними  повноваженнями - отримувач векселя  за індосаментом, є представником  за отриманням платежу (власником  векселя при цьому залишається  індосант);

- Особливий платник - особа,  уповноважена оплатити вексельні  зобов'язання;

- Вексельний поручитель (аваліст) - особа, яка здійснює  аваль (вексельне поручительство), що забезпечує здійснення платежу  за векселем у випадку несплати  його платником;

- Останній векселедержатель (індосант) - отримувач векселя за  індосаментом і власник всіх  прав по векселю;

- Посередник - особа, вказана  векселедавцем, авалістом, індосантом  для оплати векселя, або яка  добровільно взялась оплатити  вексель за будь-якого з них  в порядку реєстру [13, с. 150 ].

В залежності від форми  та способу використання розрізняють:

1) Простий вексель -- виписується позичальником (векселедавцем) і містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити власнику векселя (кредитору) у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.

2) Переказний вексель  (тратта) -- виписується кредитором (векселедержателем) письмовий наказ платнику (трасату) про сплату певної суми грошей у визначеному мiсцi у визначений час. Причому отримувачем коштів може виступати як перший векселедержатель (ремітент), так i кожний з наступних векселедержателів (індосат).

3) Відсотковий - загальна  сума, що виплачується за векселем  у день погашення (сума погашення), включає відсотки.

4) Безвідсотковий - загальна  сума, що виплачується за векселем  у день погашення, не включає  відсотки.

В залежності від характеру  угод, що спричинили появу векселя  виділяють:

- Комерційний (товарний, торговий) вексель з'являється в  обігу в результаті реальної  угоди з купівлі-продажу цінностей,  виконаних робіт, наданих послуг.

- Фінансовий вексель виникає  внаслідок фінансової операції  і засвідчує отримання грошової  позики.

- Приватні векселі емітуються  корпораціями, фінансовими групами,  комерційними банками. Спеціального  забезпечення ці папери не  мають. Як гарантія їхньої надійності  виступає рейтинг векселедавця, стабільність його фінансового  стану та авторитет на ринку  цінних паперів.

В залежності від строку обігу векселі поділяються на:

- Короткостроковий вексель  - це вексель, який забезпечує  заборгованість перед постачальниками,  підрядниками й іншими кредиторами  терміном менше 12 місяців.

- Довгостроковий вексель  - це вексель, який забезпечує  заборгованість терміном більше  одного року.

Забезпечений вексель -- це вексель, гарантований заставою, яка  надається кредиторові, банку або  продавцю доти, доки борг не буде сплачено. Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери, основні  виробничі засоби, обладнання[13, с. 43].

Векселі на пред'явника -- це такі векселі, що оплачуються негайно  після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в термін, указаний у документі, називається строковим. [22, с. 43].

Доміцильований вексель -- це такий, у якому застережено, що даний вексель підлягає сплаті третьою особою -- доміцилянтом за місцем проживання платника (або в іншому місці). Конкретне місце платежу  вказується на векселі векселедавцем  і пред'являється до оплати доміцилянту, який не є відповідальною особою за векселем, тобто не несе жодної відповідальності, якщо платіж не буде здійснено [22, с. 43].

Векселі можуть з'являтись в  обігу внаслідок реальних угод, або  ж бути фіктивними (безгрошовими), до яких відносять підроблені, дружні, бронзові векселі.

Підроблений вексель -- це вексель, в якому міститься підроблений підпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано вексельну суму чи строк погашення. Підроблення здійснюється з метою отримання коштів у банку під даний вексель.

Дружній (приятельський) вексель  акцептується з метою надання  допомоги в отриманні кредиту  під вексель неплатоспроможній  особі. Як правило, обидва суб'єкти угоди  акцептують векселі один на одного для того, щоб згодом отримати під  них кредит у банку. Такі векселі, коли кілька суб'єктів виступають то векселедавцем (платником), то векселедержателем (покупцем), називають зустрічними(однак  зустрічні векселі не завжди є  фіктивними, оскільки вони можуть з'являтись і в результаті реальних торговельних відносин між контрагентами).

Бронзовий (дутий, вигаданий) вексель виписується на ім'я неіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної  особи. Метою подібної операції є  отримання кредиту чи збільшення заборгованості неплатоспроможної  особи для того, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб, замість  того, щоб перейти у власність  реальних кредиторів. Незважаючи на економічну дефектність дружніх та бронзових  векселів, у них немає юридичних  дефектів, оскільки підписи не фіктивні, наявні усі реквізити.

Особливим видом є казначейські векселі - векселі, які видаються  а рахунок фінансування витрат державного бюджету (за винятком витрат на оплату праці та інших грошових виплат населенню) за згодою відповідної» отримувача коштів з державного бюджету[13, с. 523].

Векселедавцем і платником  за казначейськими векселями, які випущене для фінансування витрат державного бюджету, виступає Головне управлінні Державного казначейства, яке щомісячно  публікує інформацію про умова випуску  та погашення казначейських векселів.

Казначейські векселі  можуть використовуватися з метою:

- Погашення кредиторської  заборгованості (за згодою відповідне  кредиторів);

- продажу юридичним особам-резидентам;

- застави з метою забезпеченнязобов'язань  перед резидентами згідно із  законодавством про заставу;

- зарахування в оплату  податків до державного бюджету  за бажанням власника векселя.

Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги.

Найбільш розповсюджені  такі два основних види векселів:

- простий (вексель-соло);

- переказний (тратта).

Простий вексель- є письмове боргове зобов'язання, установленої законом форми. У такому векселі  беруть участь дві особи: векселедавець, що зобов'язується сплатити по виданому їм векселі і векселетримач, якому  належить право на одержання платежу  за векселем.

Використання простого векселя  при розрахунках за товар можна  представити в такому вигляді (рис. 1.1)

1 - векселедавець передає  вексель;

2 - власник векселю пред'являє  його до акцепту;

3 - векселедавець погашає  вексель та передає його ремітенту;

4 - власник векселя вручає  погашений вексель векселедавцю.

З схеми видно, що простий  вексель можна використовувати  необмежену кількість разом. Підприємство у першій ланці є продавцем  товару, у другій ланці векселем із продавцем товару . Причому сума боргу за товар у другій ланки  буде виплачена уже новому векселетримачу (індосату), що оформлюється передатним написом (індосаментом) на зворотній  стороні простого векселя[22, с. 41].