Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства

 

      Ліквідність суб'єкта господарювання показує його можливість погашати свою заборгованість. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахування здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов’язань. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань. В залежності від ступеню ліквідності, активи підприємства класифікуються за на ступними групами (табл. 2.8.).

1. Таблиця 2.8.

1. Класифікація  активів підприємства за ліквідністю

 
 

     Високоліквідними  і найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та рахунках у банку, тому що вони у будь-кий  час можуть бути використані для  здійснення всіх господарських операцій. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, тому що по таких коштах немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за ступенем ліквідності слід вважати товари, готову продукцію і виробничі запаси, які можна продати або використати на бартер в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, к правило, не передбачають ліквідовувати, а за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності.

 

    Таблиця 2.9.

4. Класифікація  зобов’язань підприємства

5. за терміновістю  їх сплати

 
 

     Надходження, придбання, створення активів підприємства відбувається за рахунок власних і позичених коштів, співвідношення між якими характеризує фінансове становище господарюючого суб'єкта. Насамперед досліджують всі джерела утворення майна підприємства (зобов’язань) за терміновістю оплати (табл. 2.9).

     Найбільш  термінові — це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій. Короткострокові зобов’язання визначаються терміном погашення позикових коштів, одержаних за період менше 1 року. Довгострокові зобов’язання визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше 1 року.

     Постійні  зобов’язань, це зобов'язання перед  власниками суб'єкта господарювання в  частині формування власного капіталу, які виникають за власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства.

      Для визначення ліквідності балансу  необхідно зіставити підсумки приведених груп по активі і пасивові. Баланс вважається абсолютно ліквідним , якщо дотримуються наступні нерівності:

                А1 > З1, А2 > З2, А3 > З3, А4 < З4  (2.1) 

 

      Якщо  виконують перші три нерівності в цій системі, то це волоче і виконання  четвертої нерівності. Тому важливо  зіставити підсумки перших трьох  груп по активі і пасивові. Іншими словами, при розрахунку оцінки ліквідності балансу в розрахунок приймаються оборотні активи підприємства і притягнуті джерела фінансування.

      У випадку якщо одне або кілька нерівностей  системи мають протилежний знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної. При цьому теоретично недолік засобів по одній групі активів компенсується їхнім надлишком по іншій групі у вартісній оцінці, у реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити в повному ступені більш ліквідні .

      Зіставлення підсумків першої групи по активі і пасивові, тобто А1 і З1, відбиває співвідношення поточних платежів і  надходжень. Порівняння другої групи  по активі і пасивові (А2 і З2) показує  тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення підсумків по активі і пасивові для третьої і четвертої груп відбиває співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому.

 

      Таблиця 2.10.

1. Показники активів за ліквідністю

 
 

      Таблиця 2.11.

      Показники пасивів за ліквідністю

 
 
 

      Результати  розрахунків можна звести в єдину  таблицю (таблиця 2.12)

 

      Таблиця 2.12.

 

      Зведений  аналіз активів та пасивів за ліквідністю

 
 

      Загальне  значення нерівності можна представити  у вигляді наступного рівняння:

 

             А1 < З1, А2 < З2, А3 > З3, А4 > З4   (2.2) 

 

      Таким чином, виходячи з рівняння 2.2  можна  зробити висновок, про те, що фінансова ліквідність даного підприємства вкрай мала і вимагає втручання в її структуру з наступними змінами в ній. На підприємстві спостерігається не оптимальне співвідношення поточних надходжень і платежів (А1 < З1), а нерівність (А2 > З2) показує відсутність тенденції до збільшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому.

      Аналіз, проведений за запропонованою схемою, є наближеним. Більш детальним  буде аналіз ліквідності за допомогою  фінансових коефіцієнтів. Крім того, такий  підхід до аналізу ліквідності на практиці використовується набагато частіше.

      В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має  можливість здійснити оплату своїх  зобов’язань, розраховують три рівні  платоспроможності.

      Загальний коефіцієнт покриття є важливим показником платоспроможності. Він визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов’язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань. Критичне значення коефіцієнта покриття = 1. При коефіцієнті покриття < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення коефіцієнта покриття у межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство може своєчасно ліквідувати борги.

      Якщо  на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, можна одержати коефіцієнт швидкої ліквідності. Він дорівнює частці від ділення цієї частини оборотних активів на суму поточних зобов’язань підприємства. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5-1,0.

      Наймобільнішою  частиною оборотних активів є  гроші. Оборотні активи в грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення їх до поточних зобов’язань підприємства називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними нормативами — понад 0,2.

      Оцінку  ліквідності підприємства можливо здійснити за наявністю незалежних засобів платежу. Якщо можливість використання для погашення поточних зобов’язань виробничих запасів залежить від здійснення процесу виготовлення продукції, а дебіторської заборгованості — від повернення її боржниками, то використання таких активів, к готова продукція, товари та грошові кошти не залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів. Ці активи завжди готові для оплати зобов’язань.