Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства

      Зауважимо, що санаційний аудит не слід ототожнювати з причинно-наслідковим аналізом фінансового стану підприємства, кий здійснюється під час розробки плану санації і є складовою частиною класичної моделі санації. Незважаючи на те, що в обох випадках використовуються одні й ті самі методи аналізу, а також на схожість цілей, між причинно-наслідковим аналізом та санаційним аудитом існує принципова різниця: у першому випадку йдеться про складову процесу розробки плану санації, у другому — про перевірку достовірності та реальності наведених у плані санації даних.

2. Аналіз  виробничо-господарської та фінансової сфер підприємництва

 

      Важливим  елементом санаційного аудиту є  аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства щодо відповідності фактичного стану тим даним, які відбиті в плані санації. У процесі аналізу виявляються також сильні та слабкі сторони виробничої сфери підприємства з метою виробити рекомендації щодо їх мобілізації чи усунення.

      Аналізуючи виробничо-господарську діяльність, аудитор виконує таку роботу:

1. Вивчає загальну виробничу структуру підприємства;
2. Оцінює рівень існуючої технології виробництва;
3. Аналізує витрати на виробництво;
4. Аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;
5. Оцінює показники праці.

     Методика  проведення аналізу виробничо-господарської  діяльності наведена в постанові  Кабінету Міністрів України „Про порядок проведення санації державних  підприємств”  від 08.02.94 [12].

      Згідно  з цією методикою під час вивчення загальної виробничої структури підприємства вирішуються такі завдання:

• досліджуються основні техніко-економічні показники структурних підрозділів (обсяги виробництва, чисельність, основні фонди, фонд оплати праці тощо);
• визначається кількість та місцезнаходження окремих структурних підрозділів, у тому числі допоміжних і обслуговуючих, оптимальність їх розташування, а також стан будівель і споруд;
• проводиться експертиза доцільності утворення окремих підрозділів у ході майбутньої реструктуризації;
• визначаються основні види продукції, обсяги їх випуску та реалізації за попередній і звітний роки, а також прогнозні показники на наступні роки для кожного структурного підрозділу та для  підприємства в цілому.

     У 1990 році шахтою було добуто 876.5 тис. тонн вугілля при чисельності трудящих 5226 чол. і кількості очисних забоїв 10. У 1996 році видобуток знизився до 162.8 тис. тонн при чисельності трудящих 2210 чол. і середньорічній кількості очисних вибоїв - 3.2.

      У 1996 році відбулася зміна керівного  складу шахти, у 1997 році видобуток зріс і склав 218.8 тис. тонн при чисельності трудящих 1519 чол. і кількості очисних вибоїв - 2. У 1998 році добуто 290 тис. тонн, у 1999 році - 330.7 тис. тонн. Видобуток вугілля вдалося збільшити за рахунок знайдення  внутрішніх резервів виробництва і зміцнення дисципліни праці.

      Дані  для проведення аналізу виконання  плану по виробництву продукції  ми будемо брати зі звітів про собівартість готової вугільної продукції  за 1997 - 2002 роки (форма №10-п)(додатки  Р-Х).

 

Таблиця 2.1

 

Випуск готової продукції

 
 

      Для зручності проведення аналізу і  подальшої обробки значень, необхідні  значення показників представимо у  виді таблиці (таблиця 2.1).

1.  Як  ми бачимо в таблиці 2.1 за  аналізований період спостерігається  перевиконання плану по виробництву готової продукції. Це може бути викликано однієї з наступних причин:

2. 1.  На даному підприємстві постійно вишукуються шляхи (резерви) збільшення виробництва продукції, проводяться заходи щодо збільшення продуктивності праці;

3. 2.  Керівництво шахти постійно недооцінює можливості виробничого потенціалу підприємства;

4. 3. Керівництво підприємства навмисне занижує плановані показники роботи підприємства, щоб наприкінці року одержати перевиконання плану по виробництву продукції і з кращої сторони показати себе перед компанією вищої ланки.

1.     Третій пункт є більш теоретичним  , і не має під собою ні  яких вагомих аргументів, тому  що в умовах переходу економіки  країни від соціалізму до ринкової  економіки необхідність таких  дій відпала сама собою.

1.     У зв’язку з  високим професіоналізмом працівників шахти другий пункт виглядає не дуже переконливо, тому що на даному підприємстві працюють висококласні фахівці вугільної галузі, що мають величезний досвід роботи на даному підприємстві.

5.    Таким  чином можна сміло затверджувати , що перевиконання плану по виробництву продукції досягнуто шляхом постійних пошуків нереалізованих резервів, підвищення мотивації робітників , збільшення продуктивності праці тощо.

6. Обсяг росту  випуску чистої продукції доцільно представити у вигляді таблиці (таблиця 2.2).

10. Таблиця 2.2

12. Обсяг росту  випуску чистої продукції

 
 

      Як  ми бачимо з таблиці тільки один раз (у 2000 році) була порушена динаміка виробництва продукції. Це було зв’язано з багатьма к внутрішніми, так  і зовнішніми факторами, серед яких можна виділити наступні:

1.  Заборона на ведення бартерних операцій;

2.  Зниження рівня держпідтримки;

3.  Перехід на нові, більш глибокі, а отже і більш витратні місця праці.

      Реалізація  продукції складає 100% виробництва , що є для підприємства гарним фактом, тому що вугільна продукція не може довгий час зберігається на складі через небезпеку самозаймання. Однак вугілля в Донецькому регіоні, де розташована шахта користується постійним попитом і проблем з його реалізацією шахта не має. Основні конкуренти шахти в даному регіоні - це шахта                   ім.  А.М. Горького п/о "Донецкуголь" і шахти ГХК "Макеевуголь". Користувач коксового концентрату - коксохімічні заводи Донецької області . З цього числа варто виділити Авдеевский КХЗ. кий має можливість власного збагачення рядових видів вугілля і тому зацікавлений у їх придбанні.

      На  основі статистичної інформації з даних  Державного комітету статистики України  ми можемо проаналізувати синхронність випуску готової продукції підприємством  і динамікові виробництва в цілому по вугільній галузі, а також визначити  яка частина загального виробництва вугілля по галузі було зроблено (добуте) на підприємстві яке ми аналізуємо (таблиця 2.3).

1. Таблиця 2.3

 

Питома  вага видобутку підприємства в загальному обсязі виробництва вугілля 

 

2.    

      З таблиці можна зробити декілька висновків:

1. Питома вага видобутку підприємства в загальному обсязі  виробництва вугілля постійно збільшується;
2. Виробництво вугілля на Україні починаючи з 2000 року постійно падає;
3. 2000 рік для підприємства був дуже кризовий.

      Оцінка  рівня існуючої технології виробництва  проводиться  в таких аспектах:

а) наявність  сучасних передових технологій;

б) використання «ноу-хау» та власних інноваційних розробок;

в) застосування автоматизованих систем управління.

      Шахта в даний час провітрюється  двома вентиляторними установками  головного провітрювання ОЦ-5 (скіповий ствол - продуктивність 10522 м^з/хв., депресія -100 мм водного стовпа), ВЦД 47-У (східний ствол - продуктивність 11739 м³/хв. депресія 530 мм водного стовпа). На шахті виробляється дегазація розроблювальних шарів. У роботі знаходиться 1 вакуум насосна установка ЖВН-50, у резерві ще три установки ЖВН-50, одна установка ЖВН-50 у ремонті. Загальна довжина дегазаційних трубопроводів -13,98 км. Шахта забезпечується стисненим повітрям поршневим компресором 5М-100/8. Довжина пневмомережі шахти - 20 км. Відкачка води на поверхню виробляється чотирма центральними водовідливами, розташованими на обрію 1200,1070,758,229 м, насосними агрегатами ЦНС-300/240 і ЦНС-300/600. ЦНС-300/360. ЦНС-300/480. 

      У процесі аудиту звертається також  увага на циклічність технологічних процесів, їх безперервність, повторне використання продуктів переробки (відходів), наявність науково-обґрунтованих норм виготовлення продукції, серійність виробництва.

        При аналізі витрат на виробництво  вивчається ефективність планування  собівартості та здійснюється  факторний аналіз відхилень факту від плану. На підставі первинних бухгалтерським документів визначається сума витрат у собівартості продукції, які не пов’язані з виробничо-господарською діяльністю. При цьому аналізується фактична (у натуральному та вартісному виразі) наявність сировини, матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів, інших товарно-матеріальних цінностей, які не стосуються виробництва продукції. На цій основі розроблюються рекомендації щодо їх подальшого використання, зокрема продажу.

     Аналіз витрат та собівартості продукції доцільніше почати з аналізу виконання плану по собівартості. Для здійснення даної мети побудуємо таблицю і занесемо в неї необхідні для аналізу дані зі звіту про собівартість продукції (таблиця 2.4).