Аналіз фінансового стану підприємства

 

Тема:  Аналіз фінансового стану підприємств

 

1. Сутність та мета  аналізу фінансового стану підприємства

2. Аналіз майнового  стану підприємства

3. Аналіз рентабельності  підприємства

4. Аналіз ліквідності  (платоспроможності)

5. Аналіз фінансової  стійкості

6. Аналіз ділової активності

 

1. Сутність та мета аналізу фінансового стану підприємства

 

Фінансовий  стан підприємства - це комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин  підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих  суб’єктів, а також прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства. Брак або неправильне формування і використання актів може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного та неритмічного забезпечення підприємницької діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов’язань перед власниками, державою та найманими працівниками. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

Аналіз фінансового  стану підприємства проводиться  на основі форм фінансової звітності – Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів, Примітки до річної фінансової звітності.

Фінансовий стан підприємства може бути задовільний або незадовільний.

Задовільний фінансовий стан – це стійка ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства. Незадовільний фінансовий стан – характеризується неефективним розміщенням ресурсів та неефективним використанням їх, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом, з заробітної плати, недостатньою фінансовою стійкістю у зв’язку з несприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є виявлення слабких та сильних сторін діяльності підприємства, розроблення системи заходів по подальшому вдосконаленню його фінансової діяльності та на базі цієї сукупності матеріалів сформувати фінансові прогнози та плани розвитку суб’єкта господарювання, обґрунтувати оперативні, поточні та перспективні управлінські рішення в області фінансів підприємства.

При аналізі фінансового  стану використовують такі його види:

1) аналіз горизонтальних  процентних змін, який характеризує  зміни окремих статей  фінансової  звітності за кілька періодів (років, кварталів, місяців);

2) аналіз вертикальних  процентних змін  характеризує  співвідношення статей фінансової  звітності стосовно вибраної  однієї статті (обсяг продажів, валюта  балансу);

3) порівняльний аналіз  – співвідношення окремих показників  підприємства і  показників інших аналогічних підприємств або середньогалузевих показників;

4) аналіз коефіцієнтів  ґрунтується на розрахунку окремих  співвідношень показників і його  використовують для дослідження  взаємозв'язку між компонентами  фінансової звітності. 

Аналіз фінансового стану підприємства важливий, якщо Ви є:

- інвестором, якому необхідно прийняти рішення про формування “портфеля”  цінних паперів;

- кредитором – для певності, що борги будуть повернені;

- аудитором, якому необхідно розпізнати фінансові особливості підприємства;

- фінансовим керівником, який хоче реально оцінити діяльність і фінансовий стан  підприємства;

- керівником маркетингового відділу, який хоче створити стратегію просування  товару на ринки.

Для проведення аналізу  фінансового стану застосовують наступні основні групи показників:

1. Показники майнового  стану

2. Показники прибутковості  (рентабельності)

3. Показники платоспроможності  (ліквідності)

4. Показники фінансової  стійкості (стабільності)

5. Показники ділової  активності (оборотності)

6. Показники положення на ринку цінних паперів

 

2. Аналіз майнового стану підприємства

 

Основні питання, які  необхідно з’ясувати при аналізі  майна підприємства:

1. Загальна оцінка  структури майна.

2. Аналіз виробничого  потенціалу, перш за все, основних  засобів.

3. Аналіз складу і  динаміки оборотних коштів.

4. Аналіз джерел майна  і наявності власних оборотних  коштів.

5. Аналіз основних  коефіцієнтів, що характеризують  майновий стан підприємства.

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.

Аналіз основних засобів та інших необоротних  активів

Аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань  за попередній та поточний роки (форма 11-ОФ (річна), дані аналітичного бухгалтерського  обліку за звітний період). Звертається увага на основні фонди підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані або здані в оренду протягом поточного року.

Аналіз структури  оборотних засобів

Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів  може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

При аналізі розділу "Грошові кошти,розрахунки та інші активи" активу балансу необхідно звернути увагу на темпи росту дебіторської заборгованості, в тому числі безнадійної. Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних позик для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку.

Для аналізу майна  підприємства можуть застосовуватися фінансові коефіцієнти:

Коефіцієнт  зносу основних засобів 

              З(ф)

К1 = -------------,,

               Б(ф)

де: З(ф) - знос основних фондів; Б(ф) - балансова вартість основних фондів.

Коефіцієнт оновлення

Коефіцієнт відновлення

            Б(п)

К2 = --------------,,

            Б(к)

де: Б(п) – балансова  вартість основних засобів,що надійшли за період;

Б(к) – балансова вартість основних засобів на кінець періоду.

Коефіцієнт  вибуття 

              Б(в)

К3 = -------------,

             Б(н)

де: Б(в) - балансова вартість основних засобів,що вибули за період;

Б(н) – балансова вартість основних засобів на початок періоду.

 

3. Аналіз рентабельності підприємства

 

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства, найчастіше - валовий  прибуток або чистий прибуток.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких  основних показників (коефіцієнтів):

Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства.

Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Рентабельність інвестицій - розраховується як відношення суми чистого прибутку та виплачених процентів до суми власного і довгострокового позикового капіталу середнього за період. Показує, яку віддачу мають власники акціонерного капіталу та утримувачі довгострокового боргу компанії.

Рентабельність продукції розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) до собівартості і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Показники даної групи дають  уявлення про те, наскільки ефективно  підприємство здійснює свою діяльність, контролює витрати на виробництво і реалізацію продукції, і який чистий прибуток при цьому отримує. Нормативного значення для коефіцієнтів не рентабельності існує, але є загальне правило, чим вище значення коефіцієнту, тим краще. Збільшення коефіцієнту протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства, зменшення – про погіршення. Порівняння з середньогалузевими показниками дозволяє визначити місце підприємства серед інших підприємств галузі.

 

4. Аналіз ліквідності (платоспроможності)

 

Ліквідність – термін, який характеризує здатність окремих  видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї  вартості перетворюватися у грошові  кошти.

Можна виділити ліквідні і важко  ліквідні активи.

До важко ліквідних  активів відносяться необоротні активи підприємства.

Ліквідні активи в  залежності від швидкості перетворення в кошти розділяють на такі групи: 

1. Високоліквідні активи - кошти підприємств і короткострокові фінансові вкладення. 

2. Швидкореалізуємі активи - дебіторська заборгованість.  

3. Інші ліквідні активи - запаси, витрати, готова продукція,  товари 

Платоспроможність (ліквідність) підприємства визначається його можливістю і спроможністю своєчасно і цілком виконувати платіжні зобов'язання, що випливають із торгових, кредитних і інших операцій грошового характеру. Платоспроможність впливає на форми та умови комерційних справ, у тому числі на можливість одержання кредиту.

Для оцінки платоспроможності  підприємства проводиться аналіз ліквідності балансу та розраховуються фінансові коефіцієнта ліквідності. Для цього проводиться порівняння активів згрупованих по степені їх ліквідності з зобов’язаннями по пасиву.

Аналіз ліквідності  підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина  боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Значення коефіцієнта  абсолютної ліквідності повинно  бути у межах від 0,2 до 0,35.

Коефіцієнт  швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства.

Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного  проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

Критичне значення коефіцієнту  покриття дорівнює 1, значення коефіцієнту  покриття у межах 1 - 1,5 свідчить про  те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.