Організація і методика аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)

3. Заключні  процедури аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)

 

     Узагальнення  результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.

     Для узагальнення результатів аудиту необхідно  їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.

     Висновки аудитора (Додатки 9, 10,) мають бути короткими, обґрунтованими, чіткими і зрозумілими. Адміністрація підприємства-замовника має дати аудитору відповідь стосовно всіх зазначених у звіті недоліків і заходів щодо їх усунення. При цьому звіти можуть бути використані для складання аудиторських висновків за результатами здійсненої перевірки фінансово-господарської діяльності.

     Представлення і розкриття інформації мають  породжувати впевненість, що висновки, які може зробити користувач, будуть вичерпними і відповідатимуть умовам бізнесу, особливо враховуючи те, що фінансова звітність відображає сутність, а не форму, вільна від упередженості керуючих, тобто від представлення фактів у прийнятному і неприйнятному вигляді, що інформація та отримані пояснення адекватно відображені й результати аналізу не вплинули на облікову політику.

     На  остаточні результати достовірності  чи недостовірності показників фінансової звітності відчутний вплив мають  відхилення у бухгалтерському фінансовому  обліку, факти не відображення або  відображення в обліку в перекрученому  вигляді окремих господарських процесів і операцій. Узагальнення результатів аудиторської перевірки суб'єкта підприємницької діяльності регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність".

     Шляхом  виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторських доказів, яка дасть змогу зробити аудиторський висновок про фінансову звітність  підприємства.

     Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансову звітність підприємства і на аудиторський висновок.

     Існує два основних види подальших подій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітність  підприємства:

     • події, що забезпечують подальше підтвердження  умов, які існували на дату фінансової звітності;

     • події, що відображають нові умови, які  настають після дати представлення  фінансової звітності.

     Аудитор повинен виконати процедури перевірки  для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

     Аудитор не несе відповідальності за виконання  процедур перевірки або складення  запиту стосовно фінансової звітності  після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.

     Коли  керівництво вносить зміни у  фінансову звітність, аудитор повинен  внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.

     Якщо  клієнт не вносить потрібні виправлення  до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування.

     Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.

     Згідно  з міжнародним операційним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому".

     Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.

     Достовірність фінансового результату діяльності комерційного банку визначають за реально одержаними доходами та правильно сформованими витратами. Адже від правильності віднесення останніх на собівартість банківських послуг чи за рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку, залежить як достовірність одержаного прибутку, так і рівень податків, яких найчастіше намагаються сплачувати менше.

     Узагальнення  результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки  та пропозиції  

     Результатом виконання курсової роботи є теоретичне узагальнення і вирішення завдання, яке полягає в удосконаленні методичних та організаційних засад аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки:

     Аналіз нормативної бази, яка регулює визначення та формування доходів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, засвідчив багато неврегульованих питань, зокрема, немає чіткої класифікації доходів від фінансової та інвестиційної діяльності, що ускладнює точне відображення доходів від різних видів діяльності.

      В роботі доведено, що підприємства в кожному окремому випадку повинні самостійно визначати метод відображення доходу від реалізації у звітному періоді.

     Аудиторська перевірка доходів є однією з найскладніших у практиці аудиторських перевірок, оскільки вона узагальнює майже всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. Для проведення ґрунтовної аудиторської перевірки доходів та висловлення об’єктивної думки аудитора щодо об’єкта дослідження необхідно значну увагу приділити послідовності виконання аудиторських робіт на всіх етапах аудиторського процесу, вибору методичних прийомів та способів проведення, а також складанню робочих документів аудитора.

     Фінансова звітність узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємств  і є матеріалом для всебічного аналізу з метою прийняття  ефективних управлінських рішень. Правильні  висновки про діяльність підприємства можна зробити лише при наявності  достовірної фінансової звітності, що передбачає проведення якісного та об'єктивного аудиту.

     Методи  вибіркової перевірки використовуються аудиторами як для оцінювання системи  внутрішнього контролю, так і для  аудиторських процедур по суті. З метою  тестування контролю вибірка застосовується для оцінювання рівня відхилень, а отже, ефективності процедур контролю. Фактично усі незалежні аудиторські  перевірки базуються на вибіркових перевірках. Останні дають змогу  аудиторам робити висновки за дослідженням лише частини операцій та подій, здійснених підприємством-клієнтом. Детальний  аудит, що потребує експертизи всіх операцій, властивий ранній стадії розвитку аудиту, але оскільки підприємства зростали в розмірах, обсяг операцій став завеликий для суцільних перевірок, щоб бути рентабельним. З цієї причини  аудитори почали визнавати важливість політики та процедур контролю для  попередження й виявлення суттєвих помилок і невідповідностей, і  аудит розвинувся від деталізованого до вибіркового.

     Потрібно  розробити досконалу методику складання  аудиторських робочих документів.

     Вдосконалення законодавства України у сфері  фінансового контролю. Необхідність упровадження сучасної прогресивної форми  контролю – аудиту. На Нашу думку, першочерговим завданням для розбудови ефективної системи аудиторського фінансового контролю в Україні має бути здійснення заходів щодо гармонізації нормативно-правового забезпечення із міжнародними та європейськими стандартами. Переглянути норми законодавчого забезпечення суб’єктів контрольно-ревізійної системи для максимального наближення до міжнародних і європейських стандартів, а також здійснити правове й методологічне закріплення аудиту адміністративної діяльності як сучасного прогресивного типу контролю в Україні. 
 
 

Список  використаних джерел 

  

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993р. із змінами і доповненнями.
2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р.№ 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями).
3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707-ІІІ, від 0806.2000 р. № 1807-ІІІ, від 22.06.2000 р. № 1829-ІІІ).
4. Закон України “Про банки та банківську діяльність від 20.02.91 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. 1996. Вип.1.
5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена МФУ від 30.11.1999 р. № 291.
6. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров. — М., 2000. — 699 с. (С. 11—47; 626—699.)
7. Наказ Мінстату України від 29.12.95 р. №352 "Про затвердження типових форм первинних документів".
8. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. — К.: Основа, 1999. — 274 с. (С. 3—16; 237—274.)
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 "Фінансові інвестиції", затверджений Наказом, Положенням Мінфіну від 26.04.2000., №91.
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №13 "Фінансові інструменти", затверджений Наказом, Положенням Мінфіну від 30.11.2001., №559.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затверджений Наказом, Положенням Мінфіну від 29.11.1999., №290.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", затверджений Наказом, Положенням Мінфіну від 31.12.1999., №318.
13.   Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 зі змінами і доповненнями.
14. Аудит: методологія і організація. - Київ: Знання, 2001.15- 63с.
15. Аудиторская деятельность в Украине: Сб. норм. документов / Сост. Т. В. Симоненко. — Харьков: Конус, 2001. — 192 с. (С. 20—33; 40—42; 72—86.)
16. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств. - К.: Либідь, 2002р.- (с. 56-83)
17. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Автори: проф. Ф.Ф. Бутинець. доц. Н.М.Малюга. Навчальний посібник для студентів вузів. - Житомир: ЖІТІ, 2000.(с. 320-341).
18. Банківський менеджмент: Навч.посіб./О.А.Кириченко, І.В.Гіленко, С.Л.Рогаль та ін.; За ред.О.А.Кириченка. –3-тє вид., перероб. і доп. –К: Знання-Прес,2002. (112-129).
19. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. –К.: Видавничий центр “Академія”,2001. (58-62)с.
20. Заруба А.Д Фінансовий менеджмент в банку. – К.,2000
21. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: навч. Посібник. - К.: МАУП, 2000. – (17-22)
22. Калина А.В. Основи банківської справи.-К.,2000.
23. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств/ Навчальний посібник.-К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001.-336с.
24. Косова Т.Д., Циганов О.Р. Банківські операції: Навч.пос.-К.: Центр наукової літератури, 2008.-372с.
25. Кредитний ризик комерційного банку: Навч.посіб. /В.В.Вітлинський, О.В.Пернавський.-К.: Т-во «Знання», КОО,2000.-251с.
26. Любунь О.С., Грушко В.І. Фінансовий менеджмент у банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. –К.: видавничий Дім “Слово”,2004. –296с.
27.   Облік та аудиту комерційних банках/А. М.Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О. А. Мазур та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Герасимовича.—Львів: Видавництво “Фенікс”, 1999. — 512с.
28. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. –2-ге вид., доп. і перероб. –К.: КНЕУ,2004. (с. 224-305).
29. Єпіфанов А.О., Маслак Н.Г., Сало І.В. Операції комерційних банків: Навчальний посібник.-Суми: ВТД “Університетська книга”, 2007.-523с.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Додаток 1

ДОГОВІР  
на проведення аудиту 

 

      Аудиторська фірма ________________________________________________,

                                     (назва)

(далі - Виконавець), в особі ______________________________________________, яка здійснює свою діяльність  на підставі ліцензії серії  ________ N _____________, чинної до "___" ____________________ ________ р., з одного боку, та _______________________________________________, (далі - Замовник) в особі _______________________________________________________, яка діє на підставі _______________________, з іншого боку, уклали цей Договір  з наступних питань. 

      1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

    1.1. Предметом цього договору є  проведення аудиторської перевірки,  надання інших супутніх аудиту  послуг на умовах, передбачених  Законом України "Про аудиторську  діяльність" та іншими чинними  нормативними актами. 

      2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ  СТОРІН

      2.1. Замовник має право:

      2.1.1. Відносити на собівартість товарів  (продукції, послуг) затрати на  проведення аудиту.

      2.1.2. Вимагати від аудитора (аудиторської  фірми) виконання зобов'язання  у строки і на умовах, передбачених  у Договорі.

      2.1.3. Розірвати Договір в односторонньому  порядку, якщо для цього існують  передбачені законом чи Договором  підстави.

      2.1.4. Отримати від аудитора пропозиції, зауваження та інші записи, зроблені  ним у процесі перевірки.

      2.2. Замовник зобов'язаний:

      2.2.1. Передати Виконавцеві необхідні  дані, документи й інформацію  та створити належні умови  для виконання робіт, які вказані  в п. 1.1.

    2.2.2. Не втручатися у роботу Виконавця. 

    2.2.3. Своєчасно реагувати на виявлені  під час перевірки недоліки  у веденні бухгалтерського обліку.