Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Октября 2011 в 15:02, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є дослідження організації і методики аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). А також маємо на меті: систематизувати, розширити і закріпити одержані теоретичні знання, вміти застосовувати їх на практиці, отримати навички ведення аудиторської перевірки після вивчення курсу "Організація і методика аудиту"; перевірити вміння та застосовування цих знань для оцінки проведення аудиту на конкретному підприємстві (АБ "Діамантбанк"), і розробки пропозицій щодо вдосконалення організації і методики аудиту; розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації та методики аудиту, вирішенні завдань поставлених у курсовій роботі.
Вступ …………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні основи аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)
Економічний зміст та сутність аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)………………………………………6
Організація аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг)………………………………………………………………….16
Інформаційна база аудиторського контролю …………...……….22
Розділ 2. Фінансово-економічний аналіз діяльності акціонерного банку "Діамант"
Організаційно-економічна характеристика банку ………………28
Аналіз фінансового стану і фінансових результатів ……………33
Аналіз доходів від реалізації послуг банку……………………...38
Розділ 3. Методичні питання аудиту доходів від реалізації послуг
Методика аудиту доходів від реалізації послуг……………….…42
Типові порушення та проблеми аудиту доходів від реалізації послуг…………………………...…………………………………………48
Заключні процедури аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) ……………………………………………..…50
Висновки та пропозиції ………………………………….……………………54
Список використаних джерел ………………………………………….…….56
Додатки …………………………………………………………………………
Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.
Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.
Висновки аудитора (Додатки 9, 10,) мають бути короткими, обґрунтованими, чіткими і зрозумілими. Адміністрація підприємства-замовника має дати аудитору відповідь стосовно всіх зазначених у звіті недоліків і заходів щодо їх усунення. При цьому звіти можуть бути використані для складання аудиторських висновків за результатами здійсненої перевірки фінансово-господарської діяльності.
Представлення і розкриття інформації мають породжувати впевненість, що висновки, які може зробити користувач, будуть вичерпними і відповідатимуть умовам бізнесу, особливо враховуючи те, що фінансова звітність відображає сутність, а не форму, вільна від упередженості керуючих, тобто від представлення фактів у прийнятному і неприйнятному вигляді, що інформація та отримані пояснення адекватно відображені й результати аналізу не вплинули на облікову політику.
На
остаточні результати достовірності
чи недостовірності показників фінансової
звітності відчутний вплив
Шляхом
виконання незалежних процедур аудиторської
перевірки аудиторові слід отримати
таку кількість аудиторських доказів,
яка дасть змогу зробити
Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансову звітність підприємства і на аудиторський висновок.
Існує два основних види подальших подій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітність підприємства:
• події, що забезпечують подальше підтвердження умов, які існували на дату фінансової звітності;
• події, що відображають нові умови, які настають після дати представлення фінансової звітності.
Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.
Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.
Коли керівництво вносить зміни у фінансову звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.
Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування.
Новий
аудиторський висновок має містити посилання
на те, що стало причиною перегляду думки
про фінансову звітність клієнта і що
призвело до зміни в аудиторському висновку.
Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.
Згідно
з міжнародним операційним
Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.
Достовірність фінансового результату діяльності комерційного банку визначають за реально одержаними доходами та правильно сформованими витратами. Адже від правильності віднесення останніх на собівартість банківських послуг чи за рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку, залежить як достовірність одержаного прибутку, так і рівень податків, яких найчастіше намагаються сплачувати менше.
Узагальнення
результатів аудиту служить головним
засобом оцінювання того, чи є фактичні
дані, перевірені аудитором, підтвердженням,
що фінансові звіти представлені відповідним
чином за всіма суттєвими аспектами і
відповідно до загальноприйнятих принципів
бухгалтерського фінансового обліку та
фінансової звітності.
Висновки
та пропозиції
Результатом виконання курсової роботи є теоретичне узагальнення і вирішення завдання, яке полягає в удосконаленні методичних та організаційних засад аудиту доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки:
Аналіз нормативної бази, яка регулює визначення та формування доходів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, засвідчив багато неврегульованих питань, зокрема, немає чіткої класифікації доходів від фінансової та інвестиційної діяльності, що ускладнює точне відображення доходів від різних видів діяльності.
В роботі доведено, що підприємства в кожному окремому випадку повинні самостійно визначати метод відображення доходу від реалізації у звітному періоді.
Аудиторська перевірка доходів є однією з найскладніших у практиці аудиторських перевірок, оскільки вона узагальнює майже всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. Для проведення ґрунтовної аудиторської перевірки доходів та висловлення об’єктивної думки аудитора щодо об’єкта дослідження необхідно значну увагу приділити послідовності виконання аудиторських робіт на всіх етапах аудиторського процесу, вибору методичних прийомів та способів проведення, а також складанню робочих документів аудитора.
Фінансова звітність узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємств і є матеріалом для всебічного аналізу з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Правильні висновки про діяльність підприємства можна зробити лише при наявності достовірної фінансової звітності, що передбачає проведення якісного та об'єктивного аудиту.
Методи
вибіркової перевірки використовуються
аудиторами як для оцінювання системи
внутрішнього контролю, так і для
аудиторських процедур по суті. З метою
тестування контролю вибірка застосовується
для оцінювання рівня відхилень,
а отже, ефективності процедур контролю.
Фактично усі незалежні аудиторські
перевірки базуються на вибіркових
перевірках. Останні дають змогу
аудиторам робити висновки за дослідженням
лише частини операцій та подій, здійснених
підприємством-клієнтом. Детальний
аудит, що потребує експертизи всіх операцій,
властивий ранній стадії розвитку аудиту,
але оскільки підприємства зростали
в розмірах, обсяг операцій став
завеликий для суцільних
Потрібно розробити досконалу методику складання аудиторських робочих документів.
Вдосконалення
законодавства України у сфері
фінансового контролю. Необхідність
упровадження сучасної прогресивної форми
контролю – аудиту. На Нашу думку, першочерговим
завданням для розбудови ефективної системи
аудиторського фінансового контролю в
Україні має бути здійснення заходів щодо
гармонізації нормативно-правового забезпечення
із міжнародними та європейськими стандартами.
Переглянути норми законодавчого забезпечення
суб’єктів контрольно-ревізійної системи
для максимального наближення до міжнародних
і європейських стандартів, а також здійснити
правове й методологічне закріплення
аудиту адміністративної діяльності як
сучасного прогресивного типу контролю
в Україні.
Список
використаних джерел
Додаток 1
ДОГОВІР
на проведення аудиту
м._________________________ | "___" ___________________ _____ р. |
Аудиторська
фірма ______________________________
(далі -
Виконавець), в особі ______________________
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1.
Предметом цього договору є
проведення аудиторської
2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
2.1. Замовник має право:
2.1.1.
Відносити на собівартість
2.1.2. Вимагати від аудитора (аудиторської фірми) виконання зобов'язання у строки і на умовах, передбачених у Договорі.
2.1.3.
Розірвати Договір в
2.1.4.
Отримати від аудитора
2.2. Замовник зобов'язаний:
2.2.1.
Передати Виконавцеві
2.2.2.
Не втручатися у роботу
2.2.3.
Своєчасно реагувати на