Реорганізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємства - ВАТ “Інгулецький хлібзавод”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дипломна робота на тему:

Реорганізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємства (ВАТ “Інгулецький хлібзавод”)

 

Зміст

 

Вступ               5

1 Реорганізація як  специфічний напрям фінансової  діяльності 

підприємства  8

1.1  Поняття реструктуризації, причини та етапи її проведення 8

1.2  Реорганізація підприємства, спрямована на укрупнення 

підприємства 17

1.3  Реорганізація підприємства, спрямована на його розукрупнення 26

1.4 Фінансові аспекти  організації і реорганізації  акціонерних товариств 31

2  Аналіз реорганізаційних  перетворень у ВАТ "Iнгулецький хлібзавод" 36

2.1 Організаційно-економічна  характеристика підприємства 36

2.2 Реорганізація ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" 51

2.3 Оцінка ефективності  перетворення 61

3 Заходи щодо підвищення ефективності функціонування ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод"          70

3.1 Заходи по підвищенню  платоспроможності підприємства 70

3.2 Заходи по збільшенню  збуту 84

Висновки 91

Список використаної літератури 96

Додатки 99

 

Вступ

 

Стабілізація вітчизняної  економіки та поступове нарощування економічного потенціалу країни безпосередньо пов'язані з реалізацією активної структурної політики, яка вважається ключовим елементом загальної стратегії розвитку первинних ланок (підприємств, організацій) і в цілому суспільного виробництва.

Сучасний стан економіки  на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.

Тема реорганізації дуже актуальна на сьогодні. Кожен день ми чуємо про злиття підприємств, поглинання одних підприємств іншими, зміни форм власності. Все це – форми реорганізації [28, с.201].

Реорганізація підприємства полягає в тому, що права та обов’язки  підприємства, що реорганізують переходять до інших підприємств у порядку універсального правоприємства. До правонаступника може перейти увесь комплекс прав та обов’язків підприємства, що реорганізують або їх частина. У більшості випадків реорганізація відбувається добровільно за рішенням трудового колектива.

Процес реструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між вимогами ринку  й застарілою логікою дій підприємства. По суті, реструктуризація підприємства трактується як здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, форм власності, організаційно-правових форм, управління ним, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів  підприємницької діяльності, здатних  ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємств.

Метою даної роботи є комплексне дослідження теоретично-методичних основ реорганізації і фінансових аспектів її проведення в сучасних умовах господарювання.

Цієї мети можливо  досягти, вирішив наступні задачі:

- Визначити суть поняття  реорганізації, причин та етапів  її проведення;

- Розглянути реорганізацію підприємства, спрямовану на укрупнення підприємства;

- Розглянути реорганізацію  підприємства, спрямовану на розукрупнення  підприємства;

- Проаналізувати реорганізаційні  перетворення у ВАТ "Iнгулецький хлібзавод";

- Розглянути порядок  реорганізації та оцінки її ефективності;

- Знайти заходи щодо підвищення ефективності функціонування ВАТ "Iнгулецький хлібзавод".

Предмет дослідження – сукупність економічних відносин, що виникають  в процесі фінансового забезпечення реорганізації.

Об’єкт дослідження – відкрите акціонерне товариство "Iнгулецький хлібзавод". Це підприємство харчової галузі, яке виробляє хлібобулочні вироби, які реалізується через мережу магазинів та оптовим покупцям. На даний момент на підприємстві працює 828 осіб.

При написанні даної роботи були застосовані такі заходи та методи як горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, аналіз коефіцієнтів (відносних показників), порівнювальний аналіз, монографічний метод.

В якості інформаційної  бази дослідження використано економічну літературу вітчизняних та зарубіжних авторів: Бандурка О.М., Поддєрьогіна А.М., Покропівного С.Ф., Славюка Р.А., Стасюка Г.А., Терещенка О.О., періодична література, законодавчі та нормативні документи з питань реорганізації.

Дипломна робота складається  зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 98 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 9 таблиць, 10 рисунки, 8 додатків і список використаної літератури із 35 найменувань.

У першому розділі було розглянуто такі основні поняття як, реструктуризація підприємства, форми реорганізації підприємства - злиття, приєднання, поглинання, розукрупнення.

У другому розділі  було розглянуто аналіз реорганізаційних перетворень у ВАТ "Iнгулецький хлібзавод", його організаційно-економічну характеристику та оцінку ефективності перетворення.

У третьому розділі було розглянуто основні заходи по підвищенню платоспроможності підприємства (зменшення вихідних грошових потоків, зменшення чи заморожування інших витрат, які не належать до собівартості продукції, продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків товарів, запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва, удосконалення організації праці) та заходи по збільшенні збуту продукції на ВАТ "Iнгулецький хлібзавод" (стимулювання споживачів, посередників, торгового персоналу підприємства).

 

1 Реорганізація як специфічний  напрям фінансової діяльності 

підприємства

 

1.1 Поняття  реструктуризації, причини та етапи  її проведення

 

У світовій і вітчизняній  теорії та практиці одним із поширених  засобів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація.

Законом України "Про  відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом" [1, с.15], передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації.

Реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних  заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів [7, с.31].

Керуючись даним визначенням, можна розмежувати поняття „реструктуризація” підприємства та „реорганізація”. Поняття "реструктуризація" є ширшим, оскільки  реорганізація підприємства – один з етапів його реструктуризації.

Основний зміст реорганізації  полягає в повній або частковій  зміні власника статутного фонду даної юридичної особи та в зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу.

Процес реструктуризації може бути викликаний рядом зовнішніх  і внутрішніх причин.

Зовнішні чинники реструктуризації [4, с.400]:

- технологічний прогрес (новітні технології, передові методи комунікації та інформаційного зв’язку; зниження витрат на обробку даних, ефективні транспортні мережі);

- міжнародна економічна  інтеграція (скорочення торговельних  і митних бар’єрів, більш вільний  потік капіталу, підвищення мобільності робочої сили, утворення економічних блоків та союзів, монетарна інтеграція та створення міжнародних валют);

- політика уряду (податкова,  кредитна, митна, соціальна, інформаційна).

Внутрішні чинники реструктуризації [4, с.401]:

- незадовільний рівень загального менеджменту (слабка орієнтація на ринок, відсутність стратегії, низька кваліфікація кадрів);

- слабкий фінансовий  менеджмент з питань: управління  грошовими потоками, прийняття інвестиційних  рішень, управління затратами;

- не конкурентоспроможність продукції (поява нових продуктів і конкурентів, виробництво застарілої продукції, падіння обсягів продажу);

- високі витрати (високий  рівень точки беззбитковості, високі  постійні витрати, високі змінні  затрати, високий рівень втрат,  висока вартість сервісу);

- слабка робота служби  маркетингу;

- конфлікт інтересів  (власників, робітників, клієнтів, партнерів).

В умовах України дія  цих чинників підсилюється загальною  економічною кризою, яка характеризується довготривалим спадом виробництва, невиправданим зростанням цін на ресурси і товари, розладом прямих господарських зв’язків і каналів збуту продукції, браком фінансових коштів, погіршенням фінансово-економічних показників діяльності підприємств, руйнуванням системи соціального захисту населення.

Характер та особливості  ресртуктуризаційних процесів значною  мірою залежать від виду реструктуризації (рис. 1.1) [4, с.402] .

Часткова (обмежена) реструктуризація – використовується підприємством для відновлення технічної та економічної дієздатності; заходами такої реструктуризації можуть бути: додаткова емісія цінних паперів, переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості, переоформлення боргів та ін.

Комплексна реструктуризація – охоплює більш суттєві зміни  у формі розробки нової організаційної структури, технічної, технологічної та при прибуткової політики, зміни у менеджменті тощо [4, с.402].

 

Рисунок 1.1 - Види реструктуризації підприємства

 

Санаційна (відновлювальна) реструктуризація застосовується, коли підприємство перебуває у передкризовому або кризовому стані і має за мету вийти з нього. Ознаками такого стану є:

- втрата ринкових позицій;

- проблеми з постачанням  та залишками матеріалів, незавершеність  виробництва;

- великі запаси готової  продукції;

- заборгованість перед банками, кредиторами та державою;

- втрата ліквідності.

Основними напрямами  реструктуризації дій у цій ситуації є:

- скорочення ресурсів;     

- скорочення пропозиції;

- скорочення ринків;         

- зменшення розмірів  підприємства.

Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємства, що перебуває в кризі, з урахуванням усіх головних характеристик діяльності даної юридичної особи. На основі результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства та про доцільність його реорганізації  [10, с.426].

Адаптаційна (прогресивна) – використовується за відсутності  кризи, але при появі негативних тенденцій з метою їх подолання  та адаптації підприємства до нових ринкових умов [4, с.403].

Ознаками такого стану  є: зниження загальної ефективності, вичерпання ринкового потенціалу, відсталість  порівняно зі світовими стандартами, перспективи на інших ринках, низька ефективність управління.

Випереджаюча – має  місце в успішних компаніях, які передбачають можливість зміни умов функціонування і прагнуть підсилити свої ключові позиції та конкурентні переваги. Характерними рисами реструктуризації є:

- стратегічні альянси,  купівля-продаж бізнесу.

Управлінська реструктуризація пов’язана зі зміною організаційної структури підприємства, менеджменту інноваційної, технологічної та маркетингової політики, системи підготовки і перепідготовки кадрів.

Технічна реструктуризація повинна забезпечити підприємству відповідний рівень виробничого потенціалу, технології, ефективних систем постачання та ін., що дозволить виготовляти конкурентоспроможну продукцію.

Економічна реструктуризація покликана забезпечити достатній  рівень рентабельності шляхом оптимізації капітальних і поточних витрат, обсягу продажу, збалансованої цінової політики та ін.

Фінансова реструктуризація стосується управління пасивами підприємства, а саме його заборгованістю і передбачає зміну структури пасивів шляхом  
[7, с.32]: