Реорганізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємства - ВАТ “Інгулецький хлібзавод”

 

Зіставлення підсумків А1 і П1 відображає співвідношення поточних платежів і  надходжень. Виходячи з цього, наведений  баланс ВАТ „Інгулецький хлібзавод” за ці періоди, не є абсолютно і  свідчить про те, що в найближчий  до розглянутого моменту проміжок часу підприємству не удасться поправити свою платоспроможність.

Виконання перших трьох  нерівностей з необхідністю повинно  спричинити виконання четвертої нерівності. Четверта нерівність носить балансовий характер, і в той же час воно має глибокий фінансовий зміст: його виконання свідчить про виконання мінімального рівня фінансової стійкості – наявність у підприємства власних обігових коштів. Таким чином,  мінімальні умови фінансової стійкості підприємства не виконуються.

Коефіцієнти ділової  активності дозволяють проаналізувати, на скільки ефективно підприємство використовує свої засоби. До цієї групи  відносяться різні показники  обіговості. Вони мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обігу засобів, тобто швидкість перетворення їх у грошову форму, виявляє безпосередній вплив на платоспроможність підприємства. Окрім того, збільшення швидкості обігу засобів при інших рівних умовах відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу підприємства.

Розрахунок основних показників ділової  активності наданий  у табл. 2.3.

Коефіцієнт оборотності  всього капіталу підприємства – відношення виручки від реалізації продукції до усього підсумку нетто валюти балансу – характеризує ефективність використання підприємством усіх джерел засобів, незалежно від їх характеру, тобто показує скільки раз за рік здійснюється повний цикл виробництва та оборотності, який приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця пасиву.

 

Таблиця 2.3 – Коефіцієнт ділової активності

ВАТ „Інгулецький хлібзавод” за 2003-2005 роки

 

№ п/п	Показники	2003 рік	2004 рік	2005 рік
1	2	3	4	5
1.	Коефіцієнт оборотності  всього капіталу підприємства	20,96	8,80	11,11
2.	Коефіцієнт оборотності  оборотних активів	13,47	12,88	18,53
3.	Коефіцієнт оборотності  власного капіталу	49,6	35,01	63,56
4.	Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості	14,12	12,91	15,08
5.	Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості	3,76	3,11	10,24
6.	Коефіцієнт оборотності  запасів	15,78	12,89	38,49

 

На підприємстві ВАТ  „Iнгулецький хлібзавод” у 2004 році цей  показник показав найменше значення - 8,80, та найбільше у 2003 році – 20,96. Цей  коефіцієнт коливається в залежності від галузі, відображаючи особливості виробництва процесу. На ВАТ „Інгулецький хлібзавод” він досить високий в зв’язку з невеликим строком виробничого циклу. Зменшення цього показника  - негативний фактор, який свідчить про уповільнення оборотності капіталу і, як наслідок, зменшуючий прибуток підприємства.

Результати розрахунку оборотності кредиторської та дебіторської заборгованості свідчать про те, що ВАТ „Інгулецький хлібзавод” мало досить сприятливі умови розрахунків з покупцями на усьому проміжку аналізованого періоду.

Коефіцієнт оборотності  власного капіталу показує швидкість  оберту власного капіталу, що для акціонерних товариств значить активність засобів, якими ризикують акціонери. На підприємстві ВАТ „Інгулецький хлібзавод” цей коефіцієнт збільшився з 49,6 у 2003 році до 63,56 – 2005 рік. Як би цей показник знизився, тоді можна було б казати про бездіяльність частки власних засобів.

Таким чином, можна зробити  висновок про відносно хорошу ділову активність підприємства ВАТ „Інгулецький хлібзавод”, що пов’язано з специфікою виробництва хлібобулочних виробів, тобто з невеликим строком виробничого циклу. Зменшення показників ділової активності – негативний фактор, так як зменшується обіговість, а отже і зменшується прибуток підприємства. Загальна обіговість усіх засобів складається з часткових показників обіговості окремих елементів цих засобів.

Виходячи з даної схеми (див. рис. 2.1) можна зробити висновок, що в управлінській структурі ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" використовується принцип функціональної департаментизації. Так обліково-фінансовий відділ керує таким ресурсом як гроші, комерційний відділ – обліком та пересуванням продукції на ринку збуту, виробнича служба займається безпосередньо питаннями виробництва продукції.

Головною перевагою  такого типу побудови організації є можливість здійснення тієї чи іншої роботи найбільш ефективним способом. Недоліком – функціоналізм. Він виростає з зверх спеціалізації, яка визиває непроникливі організаційні перегородки між згрупованими роботами та послаблення таким чином горизонтальні зв’язки. З’являється менше людей, які думають про підприємство в цілому. У підрозділах організації починає розвиватися інстинкт самозбереження, який веде до консерватизму. Інший недолік складається з того, що розвиток переважно вертикальних зв’язків у рамках функціонального підходу піднімає рішення, яке виникає на різних рівнях організації проблем до її головного керівника. Це робить неясною відповідальність за спільний результат та виносить цю відповідальність на верх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1 – Організаційна  структура ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод

у 2003-2005 роки

 

Органами управління суспільства є:

- загальні збори акціонерів;

- рада директорів;

- генеральний директор (одноосібний виконавчий орган).

У підпорядкуванні директора знаходиться головний інженер, який займається питаннями виробництва продукції. Головному інженеру безпосередньо підпорядковуються механічна, технологічна та виробнича служби. Також головному інженеру підпорядковуються начальники цехів, які входять до складу виробничої служби.

Питаннями бухгалтерського обліку, фінансового планування та прогнозування займається замісник генерального директора з економіки у підпорядкуванні якого знаходиться обліково-фінансовий відділ.

ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" має 5 виробничих ліній продуктивністю 30 тонн в сутки:

- Кондитерський цех:

- тортова лінія;

- прянична лінія.

- Хлібний цех:

- хлібна лінія;

- булочні штучні вироби;

- сухарево-бублична лінія.

ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" постачає свою продукцію жителям міста  та близько наближених населених пунктів. Найбільш великими покупцями продукції ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод": ВАТ "Паляниця", ВАТ "Хліб",  ВАТ "Агро", ВАТ "Лідія",  ПП  "Продтовари".

Постачальниками сировини ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" є: ВАТ "Криворізький міський молокозавод №1", ВАТ "Криворізький хлібокомбінат №1",  Київський цукровий завод.

Постачальниками сировини ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" є: ВАТ "Криворізький міський молокозавод №1", ВАТ "Криворізький хлібокомбінат №1",  Київський цукровий завод.

Головними конкурентами ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" складають міні-пекарні, яких у 2006 році у Кривому Розі нараховано близько 15 (рис. 2.2).

 

 

Рисунок 2.2 – Сегментація ринку  за обсягами продажу хлібобулочних 

виробів

На теперішній час ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" не може виробляти конкурентно-спроможню продукцію у зв’язку з низьким рівнем матеріально-технічної бази. У зв’язку із збільшенням конкуренції із сторони мініпекарень, які випускають більш якісну продукцію у більшому асортименті, об’єми виробництва ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" постійно знижуються (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 – Сегментація ринку  за обсягами продажу кондитерських

виробів

На теперішній час виробничі  можливості підприємства використовуються на 10-15%, що веде до підвищення собівартості продукції. У 2002 році підприємство ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" було повністю звільнено від сплати місцевих податків, що дозволило підтримувати собівартість на належному рівні. На теперішній час підприємство сплачує податки у повному обсязі. У зв’язку з вище переліченим виробництво як кондитерських і макаронних  виробів, так і хлібу стало нерентабельним.

ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" має потребу в удосконаленні матеріально-технічної бази для зниження собівартості продукції, збільшення та підвищення конкурентоспроможності.

Управлінням фінансами на підприємстві повинен займатися відокремлений структурний підрозділ підприємства – фінансова служба. На підприємстві ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" є структурний підрозділ, який поєднує в собі функції бухгалтерського обліку, фінансового та економічного планування – це обліково-фінансовий відділ. Документ, який визначає основні задачі та структуру обліково-фінансового відділу, основні функції підрозділів відділу та його начальника, взаємозв’язок з іншими підрозділами підприємства – положення про обліково-фінансовий відділ знаходиться на стадії розробки. Також не допрацьовані більшість посадових інструкцій робітників обліково-фінансового-відділу.

Головний бухгалтер окрім керівництва  бухгалтерською роботою здійснює управління фінансовими ресурсами підприємства. Ця обставина негативно впливає на організацію фінансової роботи. Досвід показує, що органічно вписати фінансову службу в службу головного бухгалтера практично неможливо. Посади головного бухгалтера та фінансового управляючого не можливо поєднувати одній людині, так як ці посади вимагають абсолютно різних якостей. Головне в цій роботі – здібність уважно розібратися у первісних  документах та у відповідності з інструкціями точно відобразити їх у бухгалтерській звітності. Робота ж фінансиста вимагає гнучкості, ця людина повинна бути творчою натурою, яка здатна ризикувати та оцінювати ступінь ризику. Фінансова робота відділу у цілому зводиться до оперативних задач – оформленню розрахункових та платіжних документів, організації розрахунків з іншими підприємствами, бюджетом, банками, робочими.

Посади економістів відділу  на теперішній час скорочені. Економічною  роботою на підприємстві займається провідний економіст. Його робота зводиться до нормуванню обігових засобів, калькуляції собівартості продукції ті іншої діяльності не пов’язаної з фінансовим аналізом, прогнозуванням та плануванням.

У обліково-фінансовому відділі  ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" більшість персоналу має середню спеціальну освіту, яка не відповідне вимогам, які пред’являються  типовими посадовими інструкціями по цім спеціальностям. Некомпетентність робітників, які займаються фінансовими питаннями призводить до прийняття необґрунтованих рішень, які приносять фінансовий збиток підприємству.

Основні методи фінансової роботи, які  в обов’язковому порядку повинні  застосовуватися на підприємстві це:

- загальний фінансовий аналіз  та планування;

- забезпечення підприємства фінансовими  ресурсами (керування джерелами   засобів);

- розподіл фінансових ресурсів (інноваційна політика).

На підприємстві ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" робота не ведеться по жодному з цих напрямків. Так, не здійснюється загальна оцінка активів підприємства, величини та складу ресурсів, які необхідні для підтримання досягнутого економічного потенціалу підприємства та розширення його діяльності, джерел додаткового фінансування. Відсутня система контролю за станом та ефективністю використання фінансових ресурсів.

В області управління джерелами  обігових засобів підприємства не ведуться такі необхідні заходи як оцінка об’єму фінансових ресурсів, форми їх подання (довгострокові або короткострокові кредити), ступені їх доступності.

Також на підприємстві не виконується  аналіз довгострокових та короткострокових рішень інвестиційного характеру, не оцінюється оптимальність трансформації фінансових ресурсів в інші види ресурсів (матеріальні, трудові, грошові),  цілеспрямованість та ефективність вкладень у основні фонди та їх структура, оптимальність обігових засобів, ефективність фінансових вкладень.

Важливим фактором для підвищення ефективності фінансових ресурсів є  забезпечення керівництва фінансово-економічного відділу вичерпною інформацією фінансового характеру важливою частиною якої є бухгалтерська звітність. Оптимальним вважається варіант, коли дані бухгалтерського обліку є вихідною інформацією для прийняття фінансових рішень. Бухгалтерська звітність  на підприємстві  ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" приймає завершений стан один раз у квартал. Ця практика обробки фінансової інформації неприпустима для прийняття фінансових рішень.

Технічне забезпечення системи  управління фінансовими ресурсами  є самостійним та досить важливим її елементом. Автоматизація бухгалтерського обліку веде до економії ресурсів, які входять до складу умовно-постійних витрат підприємства і, як наслідок підвищення прибутку та рентабельності. Обліково-фінансовий відділ підприємства забезпечений комп’ютерами та оргтехнікою в достатній кількості, але вона використовується не оптимально. Комп’ютери не під’єднанні до мережі, не встановлені необхідні для ефективної роботи відділу прикладні програми, які дозволяють автоматизувати облік, прогнозування та планування фінансових ресурсів.

Таким чином, можна зробити висновок про неефективність системи організації управління на підприємстві ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод", що обумовлено сумісництвом бухгалтерської та фінансової роботи спеціалістами одного відділу, невідповідність кваліфікації робітників новим ринковим вимогам, відсутністю опрацьованої методики фінансової роботи, низьким рівнем технічної бази.