Товароведческая оценка меда

З медоносних рослин бджоли беруть нектра, пилок, бджолиний клей, падь, медяну росу та різні солодкі соки.

Нектар - цукриста рідина, виділювана нектарниками комахозапильних рослин. Кількість виділюваного нектару, час його виділення і хімічний склад залежить від виду рослин, їх природних особливостей і умов вирощування.

Нектар  складається з тростинного (сахароза), фруктового і виноградного (глюкоза) цукрів, з невеликих кількостей декстрину, маніту, кислот, ефірних летких олій, азотистих і мінеральних сполук та інших речовин, розчинних у  воді. Відношення води і цукру в  нектрі буває різне і коливається в межах 5-70%.

Пилок рослин - необхідний білковий корм для бджіл. Поряд з білками пилок містить жири, вітаміни, мінеральні солі, цукор та крохмаль. Особливо багато вітамінів у пилку жовтої акації. Бджоли складають пилок у комірки стільника, утрамбовують і заливають медом. Пилок у такому стані називається пергою. Отруйний для бджіл пилок з таких рослин, як багульник, борець, чемериця, дельфініум та ін.

Крім  нектару, пилку й клею, бджоли збирають з рослин падь, медяну росу та інші сурогати корму. Падь - це цукристі липкі виділення комах-попелиць. Найчастіше вона зустрічається на липі, ліщині та вербі. Крім сахарози, медова падь містить багато декстрину, мелезітози, азотстих речовин та зольних елементів. Для годівлі бджіл вони не придатні.

Медяну  росу виділяють листя дерев і хвоя ялин. За хімічним складом вона подібна до нектару більше, ніж падь.  

Сучасний  стан галузі

Україна - одна з провідних держав світу, яка має розвинене бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних  сільськогосподарських культур, виробництво  достатньої кількості меду, воску  квіткового пилку прополісу маточного  молочка, бджолиної отрути для потреб населення, харчової, медичної, парфумерно-косметичної  й інших галузей та для експортних потреб. У світі Україну визнають як батьківщину культурного бджільництва, заснованого працею основоположника прогресивних ідей у галузі - П. І. Прокоповича (1775-1850 рр.).  
Бджільництво України має запилювально-медовий напрям. За даними Міністерства статистики, в усіх категоріях господарств налічується до 3 млн. бджолиних сімей. Щорічне виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств складає від 40 до 60 тис. тонн (об'єм експорту меду - близько 3-5 тис. тонн). Валове виробництво воску-1,2-1,4 тис. тонн. Важливим економічним показником галузі є виробництво додаткових продуктів бджільництва - прополісу, квіткового пилку, маточного молочка, трутневого гомогенату, бджолиної отрути, які е основою виготовлення низки цінних лікувальних препаратів та продуктів харчування. На жаль, виробництво цих продуктів щорічно зменшується через відсутність їх збуту.  
Основою кормової бази бджільництва в степовій, лісостеповій та польській зонах є медоносні сільськогосподарські культури, нектарозапас яких становить 59-87% від загального обсягу регіону В різних зонах країни питома вага цих рослин не однакова. Так, у степовій зоні товарний медозбір, здебільшого, дає соняшник (77,6% всього нектарозапасу) та насінники багаторічних трав (11,6%); в лісостеповій - гречка (44,6%), соняшник (23,4%), багаторічні трави (10,3%); в поліській - багаторічні трави (45,6%); в Карпатах - конюшина червона (42,0%) та ріпак озимий (11,4%).  

Особливості зонального розвитку бджільництва

Як відомо, бджільництво України загалом має  медово-запилювальний напрям. Це, в  першу чергу, стосується таких регіонів як південний, східний, центральний і північний. Якщо перші три регіони забезпечують, переважно, запилення соняшнику гречки та інших культур, то західний спеціалізується, здебільшого, на розведенні карпатських бджіл. Пакети та матки цих бджіл частково реалізують в інші регіони України, але більшість іде на експорт (Росія, Білорусь, Польща). Збільшення дотації західного регіону сприяло б розвитку бджільництва та покращенню забезпечення бджолопакетами і матками пасічників інших регіонів.   
Окрім медово-запилювального, в галузі бджільництва розрізняють ще такі виробничі напрямки, як: медово-товарний, запилювальний, бджолорозплідницький та комплексний.  
Пасіки медово-товарного напрямку створюються в районах з достатньо багатою медоносною рослинністю. Бджільничі ферми і пасіки медово-товарного виробничого напрямку переважають, головним чином, у гірничо-лісових, лісостепових та гірських районах, які багаті на природні медоноси.  
Запилювальний напрям розвивається у господарствах, де бджіл використовують для запилення площ овочівництва відкритого грунту, а також гречки, соняшнику, конюшини, еспарцету, плодово-ягідних та баштанових культур. Застосування бджолозапилення у тепличних господарствах дає змогу з найменшими затратами одержувати високі врожаї овочів і уникати виконання трудомістких робіт із штучного запилення. Розплідницький напрям характерний для південних районів України та західного регіону. М'яка, нетривала зима тут сприяє хорошій зимівлі бджіл із невеликими затратами кормів, а рання весна - швидкому зміцненню і росту бджолиних сімей. Уже в першій половині травня у цих регіонах можна виводити маток і формувати від сильних бджолиних сімей відводки.  
У структурі продуктивного комплексного бджільництва немає яскраво виявленого одного чи двох виробничих напрямків: різні види продукції бджільництва мають приблизно однакову питому вагу в загальному обсязі її виробництва. Розвивається він переважно в районах Степу та Лісостепу, де є умови для одержання меду, воску, квіткового пилку, прополісу, бджолиної отрути, розмноження бджолиних сімей і маток для реалізації. Окрім того, бджіл використовують для запилення сільськогосподарських ентомофільних культур.

За попередніми  підсумками 2009 року експорт меду збільшився більше, ніж на 50%. За 2008 рік обсяги експорту збільшилися на 47%. У першу чергу, експерти пов'язують таке зростання зі вступом України до зони вільної торгівлі.Так на сьогоднішній день обсяги виробництва продукту коливається від 50 до 70 тисяч тонн на рік. "Справа в тому, що в Україні щороку зростає поголів'я бджолиних сімей. Якщо раніше ми мали три мільйони бджолиних сімей, то 3750000.Тобто ми обігнали Росію та й у Європі немає жодної країни, яка б створювала нам конкуренцію ", - пояснює Валерій Броварський - завідувач кафедри бджільництва ім. В. А. Нестерводского національного університету біоресурсів і природокористування України.

За оцінками експертів, на українському ринку меду на даний момент працює більше 400 тисяч  бджолярів, існує 3,5 млн бджолосімей. Валове виробництво меду річне складає більше 75 тис. тонн. За цими показниками Україна займає перше місце в Європі і п'яте місце у світі.Випереджають українців тільки Китай, Індія, Аргентина і США. З загального валового виробництва меду в 75 тис. тонн більше 50%, а саме 40 тис. тонн, припадає на мед як комерційний продукт. Тобто той мед, який експортується і професійно фасується в Україні для вітчизняного споживача.За станом на лютий 2009 року експерти оцінювали грошову місткість ринку меду в $ 45,3 млн у роздрібних цінах.Цими статистичними даними ринку можна по праву пишатися - вони виводять вітчизняних бджолярів на міжнародну арену медову: Україна є не тільки одним з провідних світових виробників меду в натуральному вираженні, але й світовим експортером.Завдяки щасливому випадку мед став одним з небагатьох продуктів тваринного походження, який відповідає стандартам ЄС, і отримав право на експорт до Європи.

Запилення сільськогосподарських  культур

Запилення всіх ентомофільних сільськогосподарських  культур є важливим фактором підвищення їхньої врожайності. Це біологічний фактор, що діє без втручання людини і тому його значення часто недооцінюють.  
Насправді ж запилення, якому не приділяють належної уваги, є важливим чинником підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.  
Головну роль у запиленні ентомофільних культур відіграють медоносні бджоли. На їхню долю припадає 85-90% і лише 10-15% запилюють інші комахи. Слід доцільним вважати використання потенціалу і деяких диких запилювачів, а саме - осмій, мегахіл, джмелів та інших комах для запилення ентомофільних сільськогосподарських культур. Бджоли є єдиним фактором, який може бути контрольованим з боку людини. Бджолозапилення сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 30-60% і навіть вище, залежно від виду рослин та умов запилення. Крім того, підвищується якість плодів та насіння, збільшується їхня натуральна вага.  
Підвищення врожайності сільськогосподарських культур при запиленні квіток бджолами в середньому становить: ріпаку - 25-30%, соняшнику - 40, гречки - 41, червоної конюшини - 75, люцерни - 50, баштанових - 60, плодових - 65, гірчиці - 35-61%. Слід відмітити, що насіння люцерни практично неможливо одержати без повноцінного запилення.  
За даними Б. М. Меркулова, за останні 25 років урожайність зернових, які не запилюються комахами, порівняно з урожайністю гречки і соняшнику, неухильно знижувалася (за винятком 1985-1990 рр.). Урожайність гречки і соняшнику падала лише в роки зниження активності бджіл (різкого скорочення кількості бджолиних сімей або ослаблення їхньої сили), що спонукало до недостатнього запилення рослин.  
Дослідженнями встановлено, що насіння ентомофільних культур, одержане при запиленні медоносними бджолами, має підвищені господарське корисні якості. Так, у насіння гречки плівчастість зменшується на 2,4%, збільшується кількість сирого протеїну на 0,4%, а енергія проростання - на 17%. В озимого ріпаку при запиленні енергія проростання збільшується на 11-12%, схожість - на 16-20%, наявність жирів - на 4-5%. При перехресному запиленні збільшується вага яблук на 26%, зав'язуваність плодів - у 5,5 разів, а збереженість зав'язі - на 3,3% порівняно з їхнім самозапиленням.  
Виходячи з вищесказаного та з досвіду зарубіжних країн, бджолозапилення повинно бути узаконеним агрономічним прийомом технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур. У ряді країн Східної Європи (Словаччина, Німеччина та інші), а також в США законодавством передбачений такий агроприйом і обов'язкова орендна плата за використання бджіл на запиленні.

  Породи бджіл

Згідно  з Планом породного районування в Україні розводять три породи бджіл:  
українську степову, карпатську та поліську. Упродовж всієї історії існування України-Руси і сучасної України на її території розводили місцеві породи бджіл. Основу їх складали українські степові, карпатські, поліські та кримські гірські бджоли. Постійна взаємодія природно-географічних, соціально-економічних і господарських факторів у часі і просторі призвела до значних змін породної ситуації. Низка порід і місцевих типів безповоротно втрачена (наприклад, кримські гірські), деякі зазнали значних змін у генетичному, продуктивному і просторовому плані (українські степові, поліські), окремі виділились у самостійні (карпатські бджоли). В останні десятиріччя XX століття ці породи бджіл представляють вітчизняні породи як основні засоби виробництва галузі бджільництва і розводяться тільки "в чистоті".  
Концепцією племінного бджільництва передбачено чистопородне розведення у відповідних ареалах українських степових і карпатських бджіл з можливим відновленням поліської популяції. Племінна робота з їх розведення, поліпшення та створення нових типів і ліній ведеться у базових господарствах на основі сучасних розробок селекції та генетики.  
Українська степова порода сформувалась у зонах Лісостепу та Степу України. Бджоли миролюбні, зимостійкі, інтенсивно будують стільники і добре використовують сильний взяток, особливо з білої акації, експарцету, гречки, липи, соняшнику. Медова продуктивність бджолиних сімей - 30-80 кг. Рекомендовані для розведення у 18 областях. На жаль, порода постраждала від непродуманої метизації в радянські  часи і потребує відновлення чистопородних масивів та проведення відповідної селекційної роботи.   
Слід відмітити як позитивне той факт, що Міністерством аграрної політики створено 3 племзаводи (Дніпропетровськ, Стара Синява, Вінниця) для прискорення процесу відновлення українських степових бджіл.  
Карпатська порода сформувалась у регіоні Карпат. Бджоли економно витрачають зимові запаси, дуже миролюбні. Сім'ї карпатських бджіл малорійливі (як правило, роїться не більше 4% бджолиних сімей). Медова продуктивність змінюється від ЗО до 80 кг. Порода рекомендована до розведення у 9 областях. Племінне господарство Інституту бджільництва в м. Мукачевому одержало статус племзаводу й успішно працює спільно із відділом розведення карпатських бджіл Інституту бджільництва в плані селекції високопродуктивних заводських типів карпатських бджіл.  
Поліські бджоли є популяцією середньоросійської породи бджіл. Зоною природного поширення їх є деякі регіони полісся України. Бджоли зимостійкі. Під час огляду гнізда поводяться агресивно. Досить рійливі. Медова продуктивність їх варіює від 20 до 70 кг. Порода потребує відновлення чистопородних масивів. Ця популяція бджіл районована у 6 областях України (Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська, Сумська, Чернігівська).

  Місце України серед основних виробників меду

Україна входить до п'ятірки країн - найбільших виробників меду. Разом з цим, слід відмітити, що цей показник міг би, звичайно, бути вищим, але якби у нас були мобільні пасіки, які могли б кочувати на 300-500 км. А таких пасік у нас одиниці. Але збільшення медової продукції потребує і відповідного експорту його. В Україні ринок організованого збуту продукції бджільництва не діє. В силу цих обставин пасічники мало зацікавлені у збільшенні обсягів. Потенційні можливості цих напрямів виробництва нині реалізуються на 10-15%.  
В Україні, можна сказати, майже зовсім відсутній експорт медової продукції, хоча попит світового ринку на мед поки що не задоволений і зростає. Забезпечити його власним виробництвом більшість країн не може через обмеження потенціалу медозбору Ринкова ніша в продукції бджільництва поки що не заповнена.  
Дані таблиці 1 (див. на с. 36) засвідчують, що на 1 людину споживання меду в Україні складає 1,2 кг. Більше споживають такі країни як Греція (1,4 кг), Австрія (1,6 кг), і на рівні - Німеччина (1,1 кг). Не можна не відмітити, що Україна споживає свій мед, тоді як Австрія імпортує 31 % меду, а Німеччина - 83%. Японія, в якій споживання на 1 людину складає 0,3 кг, імпортує 93% меду і тільки 7% складає власне виробництво.  

Технічне  забезпечення бджільництва

У радянські  часи реманент для бджільництва України  здебільшого постачали з Росії (з м. Таганрога). Щодо ситуації в даний час, то слід відмітити, що виробництво та забезпечення реманентом пасічників, можна сказати, повністю задовільне.  
В Україні успішно працює фірма "Ось" (м. Кіровоград), яка виробляє понад 100 одиниць реманенту. Серед них - платформи для кочівлі, медогонки, воскотопки, вулики, пасічницькі набори. Фірма "Меліса" (м. Харків) виробляє 170 одиниць реманенту; "Хмельницькмед" виробляє понад 50 одиниць реманенту, включаючи вулики, нуклеуси. Спілка пасічників Житомирщини налагодила випуск дрібного реманенту (сітки, димарі, стамески тощо).  
Але, разом з цим, необхідно фінансове сприяти випуску новітнього технологічного обладнання, що відповідає світовим вимогам, та необхідно розробити вітчизняні стандарти на реманент.

  Ветеринарне забезпечення  галузі

Ветеринарне забезпечення галузі здійснює Інститут експериментальної і клінічної  ветеринарної медицини (м. Харків) та державне підприємство "Скіф". Ветеринарне забезпечення більш-менш можна вважати достатнім, але пасічники прикордонних районів практикують закуповувати лікувальні препарати в інших державах, оскільки намагаються вибрати з-поміж усіх препаратів найефективніші.

Основні причини стримування  розвитку

Однією  з вагомих причин стримування  розвитку галузі бджільництва є повільні темпи нарощування загальної  кількості бджолиних сімей в  Україні з 3 млн. до необхідного для  ефективного запилення ентомофільних  сільськогосподарських культур  показника - 6 млн. бджолиних сімей. Це зумовлено загальним економічним спадом виробництва у сільському господарстві, відсутністю єдиної системи племінної служби, спроможної забезпечити потребу пасік у високоякісному чистопородному племінному матеріалі, недостатньою забезпеченістю ветеринарними препаратами для боротьби з хворобами і шкідниками бджіл, а також відсутністю зооветеринарних спеціалістів на рівні областей і районів.  
Існує також проблема безконтрольного вивезення воску за кордон, що призвело до порушення воскового балансу в регіонах. Крім того, у зв'язку зі скороченням поголів'я сільськогосподарських тварин зменшились посіви еспарцету, люцерни та інших культур, що негативно позначилось на кормовій базі для бджільництва. Необхідно також вирішити проблеми щодо закупівлі та реалізації продукції бджільництва. На сьогодні це питання повинно стати основним.  
Для підвищення рівня рентабельності галузі необхідна також її взаємодія з харчовою, фармацевтичною, парфумерно-косметичною та іншими галузями з метою більш глибокої переробки, фасування й оформлення кінцевого продукту. Однією з важливих причин стримування розвитку галузі, як вже було відмічено, є проблеми зі збутом продукції бджільництва.

  Шляхи сприяння розвитку галузі

У програмі враховані положення, передбачені  вимогами відповідних статей Закону України "Про бджільництво", зокрема  статей щодо удосконалення державного управління в галузі бджільництва (ст. 7), здійснення контролю за ефективністю запилення ентомофільних рослин (ст. 7), підготовки спеціалістів із бджільництва у професійно-технічних і вищих сільськогосподарських закладах освіти (ст. 8, ст. 24), координації підготовки та перепідготовки спеціалістів із бджільництва (ст. 7, ст. 24), організації державної підтримки бджільництва (ст. 27), охорони бджіл у разі застосування в сільському і лісовому господарстві засобів захисту рослин (ст. 31).  
Формуючись у самостійну галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу до свого розвитку, взаємозв'язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями на підставі взаємовигідних економічних відносин та паритету цін. Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку бджільництва в господарствах з різними формами власності та видами господарювання - у державних, колективних сільськогосподарських підприємствах, агропромислових об'єднаннях, фермерських і селянських господарствах. Але змін на краще все ж немає.  
За своїми особливостями бджільництво знаходиться найближче до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку галузі в країні за останні 10-15 років засвідчує, що приріст бджолосімей спостерігався, здебільшого, за рахунок приватного сектора і зараз у ньому утримується 90% бджолиних сімей.  
Водночас, проблема необхідності збільшення бджолосімей існує в усьому світі і майже в усіх країнах бджільництво має державну підтримку. В нашій країні державна підтримка здійснюється на розвиток та на селекцію. Так, у 2003 році уряд виділив 3 млн. грн., у 2004 році - 7 млн. грн., у 2005 році - 8 млн. грн., що дало можливість частково відновити кількість бджолосімей та збільшити їх до 3 млн., хоча для успішного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, як було відмічено, потрібно 6 млн. бджолосімей. Але суми дотацій надто мізерні. Крім того, бажано, щоб дотацію отримували бджолярі, які обслуговують пасіки, починаючи з 10 бджолосімей.  
При цьому, прибутки від запилення сільськогосподарських культур, яке забезпечується бджолами, перевищують прибутки від прямої продукції в 15-20 разів.  
На селекцію у 2003 році виділено 577,0 тис. грн., в 2004 - 646,4 тис. грн., в 2005 - 905,0 тис. грн. Для результативності селекційної роботи в галузі бджільництва бажано упродовж 5 років виділяти щорічно до 3 млн. грн.  
Однією з важливих умов розвитку бджільництва є наявність відповідної кормової бази й ефективне її використання. Природна і культивована медоносна флора України багата на різноманітні медоносні рослини. Правильне їх поєднання забезпечить бджіл безперервним кормовим конвеєром.  
Однак, загальносвітова тенденція зменшення кількості бджолосімей та недооцінка ролі бджіл у формуванні врожаю призвела в останні роки до значного зниження (до 40%) врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур в США, Канаді та ряді країн Західної Європи. Це характерно і для нашої держави. Запилення культур бджолами є важливим резервом підвищення рівня рентабельності рослинництва, яке не потребує суттєвих додаткових витрат, що особливо важливо за умов існуючої в Україні економічної ситуації.  
Завдяки запиленню бджолами прибавка врожаю складає: гречки - 41-60%, соняшнику - 30-41%, технічних культур - 46-67%, садів та ягідників - 38-55%, баштанових культур - 40-58%. Вирощування деяких овочевих культур, зокрема в теплицях, взагалі неможливе без використання бджіл.  
Враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає 90% від усіх прибутків, необхідно розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток галузі і бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур завдяки їх запилення бджолами. Такі відрахування до галузі бджільництва стимулюватимуть її розвиток, що, в свою чергу, буде запорукою подальшого підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарсь-ких культур та рівня рентабельності галузі рослинництва.  
Одним із ефективних прийомів сприяння розвитку галузі бджільництва було б часткове відрахування з прибутків галузі рослинництва. При цьому необхідно здійснити такі кроки:  
1) зробити бджолозапилення обов'язковим елементом технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур;  
2) узаконити орендну плату за бджолозапилення, сума якої визначалася б за домовленістю сторін. У разі неукладення договору власники посівних площ повинні перерахувати в бюджет на розвиток бджільництва за кожен гектар посіяних ентомофільних культур по 1 % від реалізаційної ціни одного гектара насіння даної культури. Цей розрахунок може бути проведений за такою формулою: 0=Рх8х1%, де О -сума перерахувань у бюджет, грн.; Р - реалізаційна ціна 1 ц насіння (без ПДВ), грн.; 8 - площа посіву ентомофільної культури, га; 1% - рекомендований відсоток перерахувань у бюджет;  
3) задля нарощування загальної кількості бджолиних сімей та покращення воскового балансу пасік на декілька років заборонити вивіз воску за кордон;  
4) для покращення кормової бази бджільництва та враховуючи користь, яку бджоли приносять при запиленні, в сівозміни включати посіви медоносних культур з розрахунку не менше 20 гектарів на 100 бджолиних сімей;  
5) створити в кожній області від 3 до 5 великих бджологосподарств від 1000 до 4000 бджолосімей з використанням промислових технологій, в тому числі з первинною переробкою та фасуванням продуктів бджільництва. Таким господарствам держава повинна надати пільговий кредит на 5 років;  
6) для забезпечення пасічників племінним матеріалом створити в кожній області племрозплідники або племінні пасіки;  
7) за фінансового сприяння держави забезпечити закупку меду у пасічників обласними бджолооб'єднаннями і спілками;  
8) включити в споживчий кошик населення (особливо в дитячих закладах, школах, лікарнях та на курортах) мед та інші продукти бджільництва, для цього проводити відповідну рекламну діяльність;  
9) для успішного забезпечення міського населення медом та іншою продукцією бджільництва створити Будинки меду (з такою пропозицією делегати IV з'їзду пасічників та II з'їзду апітерапевтів звертались до адміністрацій, але реакції на це не було). Спілці пасічників, асоціації "Укрбджолопром" практикувати медові ярмарки або свята меду, на яких громадяни мали б можливість закуповувати бажану продукцію, що значною мірою вирішувало б проблему реалізації продукції бджільництва;  
10) створити 5 регіональних спеціалізованих лабораторій із якості продукції та її сертифікації. Для цього винайти можливість профінансувати закупівлю необхідних приладів;  
11) Департаменту ветеринарної медицини зменшити фінансовий прес щодо ветеринарних послуг, аналізів у бджільництві;  
12) фінансове сприяти видавничій діяльності науково-популярних та міжвідомчих видань з бджільництва.  
За рахунок пільгового кредитування доцільно налагодити постачання для потреб галузі технологічних ліній первинної обробки і переробки бджолопродуктів, їх фасування і пакування у різноманітні ємності для доставки споживачам, виготовлення лікувально-профілактичних харчових композицій.  
Створення універсальних технологій утримання і розведення бджіл забезпечить збільшення обсягів виробництва крім меду ще й додаткових продуктів бджільництва - пилку, прополісу, маточного молочка, воску, отрути - що значно сприятиме підвищенню рентабельності пасік.  
Особливо фінансову підтримку потребує новостворений і атестований Селекційний центр Інституту бджільництва, який, окрім основної своєї роботи, повинен спрямовувати і координувати селекційні дослідження загалом по галузі та готувати спеціалістів-селекціонерів для племрозплідників, племзаводів з бджільництва.  
З метою одержання високоякісної та екологічно чистої продукції бджільництва передбачається використання в технологічних процесах при проведенні лікувально-профілактичних заходів препаратів, виготовлених на основі фітосировини та зведення до мінімуму використання антибіотиків.

  Апітерапія 
Медичне застосування продуктів бджільництва відоме з тих часів, коли поняття "медицина" ще не існувало. Мед і бджолопродукти, поряд з багатьма корисними рослинами, упродовж тисячоліть довели свої цілющі властивості багатьом поколінням.  
Інтерес до цього напрямку досліджень і лікування постійно зростає як у медиків, так і в бджолярів, що дозволив представити його як окрему галузь науки - апітерапія.  
Екологічна ситуація України, особливо після Чорнобильської катастрофи, спрямувала зусилля вчених, лікарів, пасічників на широке застосування не тільки продуктів бджільництва в оздоровленні людей, але і на пошуки та розробку лікувально-профілактичних препаратів для оздоровлення населення. Тут можна назвати десятки наукових установ, клінік, фірм у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Запоріжжі та інших містах, які працюють над цими проблемами.  
Розроблені препарати здебільшого є чудовими радіопротекторами, посилюють імунну систему. Завдяки цьому вони корисні майже для всього населення як лікувально-профілактичні.  
Для координації досліджень, реклами препаратів створена Асоціація апітерапевтів. Проведено 2 з'їзди:  
засновницький - в Інституті бджільництва ім. П. І. Прокоповича, II з'їзд - у Харкові, в Національному фармацевтичному університеті. Однак апітерапія ще має великі проблеми: по-перше, якщо ми говоримо про здоров'я нації, то тут потрібно, щоб Міністерство охорони здоров'я, Міністерство освіти і науки розробили спільну державну програму; по-друге - програма повинна передбачати забезпечення дітей у садках та у 1-2 класах шкіл не тільки медовою продукцією, але і лікувально-профілактичними препаратами, і при цьому - безкоштовно. Затрати на це повинна взяти на себе держава або ж спроможний інвестор.  
Для забезпечення дітей такими препаратами необхідно з переробниками налагодити їх масове виробництво. Звичайно, бажано, щоб це були разові дози.  
Розвиток апітерапії сприятиме підвищенню рентабельності бджільництва, оскільки буде замовлення пасічникам на додаткову продукцію - маточне молочко, пилок, пергу, забрус.  
Міжнародні зв'язки 
На державному рівні фінансове сприяти участі України у міжнародних конгресах з бджільництва, в тому числі у проведенні конгресів АПІМОНДІІЇ та АПІСЛАВІЇ, що сприятиме економічному розвитку і виходу України на світові ринки збуту.

Фінансове забезпечення та цінова політика

Для успішного  розвитку галузі бджільництва та вирішення  поставлених завдань необхідна  державна підтримка галузі в розмірі 20 млн. грн. Щорічно і, як мінімум, упродовж 5 років.  
Оптова ціна меду повинна становити не менше 6-8 грн. за 1 кг, роздрібна - не менше 12 грн. Щодо іншої продукції бджільництва, то рекомендується вживати такі перевідні коефіцієнти, беручи за умовну одиницю 1 кг меду .

  Освіта і підготовка кадрів бджільництва

 Відновити в структурах управління сільського господарства та продовольства виконавчої влади штатні одиниці фахівців з бджільництва належного рівня підготовки (спеціаліст, магістр) - для здійснення ними відповідних функцій у галузі, оскільки вона залишилась без кадрового забезпечення у сфері виробництва.  
Значного поліпшення потребує стан підготовки фахівців з бджільництва різного рівня кваліфікації. Для підготовки бджолярів необхідно збільшити прийом на навчання в однорічних школах бджільництва, зміцнивши їхню матеріальну і лабораторну базу. Також необхідно відновити підготовку бджолярів-механізаторів в училищах аграрного профілю в системі професійної освіти, яка зарекомендувала себе з позитивного боку на прикладі Сокиринського та інших училищ (ліцеїв).  
У навчальних закладах аграрної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації з підготовки фахівців агрономічних спеціальностей слід відновити викладання бджільництва як самостійної дисципліни і за окремою програмою, відповідно до сучасних організаційно-технологічних вимог запилення рослин і виробництва продуктів бджільництва.  
На факультетах ветеринарної медицини, якості та безпеки продукції АПК обов'язковою навчальною дисципліною мають бути "Біологія і патологія бджіл" та "Технологія продуктів бджільництва".  
Базою для розвитку освіти з бджільництва в аграрних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації є кафедри бджільництва в Національному аграрному університеті та Львівській національній академії ветеринарної медицини ім. С. 3. Гжицького. У цих вузах доцільно відкрити факультети бджільництва, визначивши прийом студентів у необхідній кількості, але не менше як по 25 осіб на денне і заочне відділення.  
В Україні, що посідає провідне місце в Європі за розвитком та обсягом виробництва продуктів бджільництва, настала потреба готувати для галузі ще й бакалаврів та магістрів за окремо визначеною спеціальністю "Бджільництво", як це передбачено для підготовки фахівців з середньою освітою в технікумах аграрного профілю.  
Водночас створені факультети можуть стати місцем підвищення кваліфікації спеціалістів, які працюють у сфері управління галуззю, виробництвом і переробкою продукції, у наукових установах та навчальних закладах.  
На базі кафедри бджільництва ім. В. А. Нестерводського НАУ зосередити роботу з підготовки магістрів, аспірантів і докторантів, а також захисту дисертацій з відповідного профілю, навчально-методичної роботи, підвищення кваліфікації спеціалістів і науково-педагогічних кадрів.  
Упродовж найближчих 3-5 років видати нові підручники та посібники з бджільництва для забезпечення закладів освіти різних рівнів акредитації, а також фахову літературу для масового читача. Рекомендувати в мережі шкільної освіти практикувати викладання курсу бджільництва з поєднанням суміжних спеціальностей (столяр, водій тощо).

Окупність інвестицій і ефективність виробництва

 Належне фінансове забезпечення розвитку галузі дасть можливість до 2011 року наростити кількість бджолиних сімей до 6 млн., що забезпечить ефективне запилення та приріст врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур, а також сприятиме підвищенню рівня виробництва племінних бджолиних маток до 100 тис., валового меду - до 120 тис. тонн, воску - до 2,8 тис. тонн, іншої продукції для потреб медичної, фармацевтичної та інших галузей народного господарства. При цьому, об'єм експорту меду, як основного продукту бджільництва, може досягати 20 тис. тонн. Населення буде забезпечено високоякісними продуктами харчування та лікувально-профілактичними препаратами.  
Програма розвитку галузі бджільництва в Україні передбачає не лише збільшення чисельності бджолосімей, а й підвищення рівня рентабельності пасік. Останнє тісно пов'язане із збільшенням обсягів виробництва, не тільки меду, але й інших продуктів бджільництва - пилку, прополісу, маточного молочка тощо. Ці продукти є сировиною для створення лікувально-профілактичних харчових препаратів. Подальший розвиток апітерапії значно збільшить попит на всі продукти бджільництва і стимулюватиме розвиток пасічництва. Створення нових продуктів харчування і препаратів на основі апі- та фітосировини і широке впровадження їх у практику охорони здоров'я матиме позитивний вплив на здоров'я населення загалом, особливо ж на людей, які зазнали дії радіоактивного опромінення.

  Наукове забезпечення галузі

Наукове забезпечення галузі здійснюють Національний науковий центр "Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича" (головна організація, м. Київ), спеціалізовані кафедри бджільництва Національного аграрного університету (м. Київ) та Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. 3. Гжицького, а також кафедри інших вищих навчальних закладів сільськогосподарського спрямування (Львів, Суми, Біла Церква, Умань та інші міста). Основні напрямки наукових розробок - селекційно-племінна робота з породами бджіл, технологія виробництва продуктів бджільництва, апітерапія, ветеринарне забезпечення. Репродукція племінного матеріалу здійснюється на чотирьох плембджолозаводах, а також на племпасіках та плембджолорозплідниках.  
Спеціалістів з бджільництва з вищою освітою готує Національний аграрний університет (м. Київ) і Львівська академія ветеринарної медицини, з середньою освітою - Борзнянський, Чернятинський, Млинівський, Полтавський технікуми, та пасічників - спеціалізована школа в м. Гадячі Полтавської області та ряд профтехучилищ.

Дефекти меду

Зрілий  мед у сприятливих умовах зберігає свої при ¬ рідні гідності тривалий час.Проте в процесі збе ¬  нання меду його споживчі властивості  погіршуються. Основ ¬ ми дефектами  меду є підвищена вологість, Бро  ¬ ження, спінення, поява на поверхні більше пухкого білого шару, темної рідини, присутність сторонніх запа ¬ хов, потемніння. Підвищена вологість зазвичай буває у незрілого меду. При незначному перевищенні вологості меду (на 1-2%) понад норми стандарту відразу після відкачування необхідно витри ¬ жати герметично закриті ємності при температурі 15-20 ° С 1 міс.

При відкачуванні меду з вологістю 23-25% необхідно прово  ¬ дити десорбції води або так  зване "дозарювання" меду. Це досягається  відстоюванням меду в спеціальних  відстійно ¬ ках або ємностях.Витримують мед при температурі 40-45 ° С і вологості повітря 40-50% тривалий час у дрібній тарі, що збільшує площу випаровування води. За період відстоюючи ¬ ня меду випаровується частина вологи і одночасно продовжується дія ферментів на цукру із залученням води у фермі ¬ татівние процеси.Випаровування вологи прискорюється тим, що при відстоюванні відбувається розшарування меду, незрілий мед від-Ліча меншою щільністю і збирається у верхній частині від ¬ стойніка. Верхній шар меду зливають в окремий відстійник. Мед може дозрівати і без зливання верхніх шарів.Приміщення, де дозріває мед, повинно бути сухим 'І добре провітрювати ¬ мим. Краще проводити десорбції в стільниках або у вакуум-апаратів ¬ тах при температурі 45-50 ° С і залишковому тиску 8-10 кПа.Після доведення вологості меду до 19-20% процес десорбції припиняють, мед герметично закупорюють в тару, охолоджують до 10-15 ° С і зберігають як мед з нормальною вологістю.  

Неприпустимим є дефектом бродіння меду

Спінення  меду виникає в процесі його тривалого  пе ¬ ремешіванія, а також при  багаторазовому переливанні меду з  підвищеним вмістом білкових речовин (верескового, грецькі ¬ чішного, фацеліевого, падевий).Виявляється  у вигляді рясних дрібних бульбашок  повітря, що знаходяться на поверхні або в усьому обсязі. Усувається нагріванням меду при 50 ° С протягом 5-10 ч і з подальшим відстоюванням.

Пухкий  білий шар виникає на поверхні при зберіганні меду з високим  вмістом глюкози.Усувається дефект пу ¬ тим нагрівання меду при 35-40 ° С протягом 5 год і наступним перемішуванням.

Виділення темної рідини на поверхні. Про ¬  є при тривалому зберіганні меду з високим вмістом фруктози.Усувається дефект шляхом ретельного перемішують ¬ ня бджолиного меду і подальшим зберіганням при низьких тем ¬ пературі (0-5 ° С).

 Потемніння  меду. Виникає при тривалому зберіганні  в кімнатних умовах (20-25 ° С)  або зберігання його в алюмінієвій  тарі.Темніє мед і після тривалого нагрівання при висо ¬ ких температурах (понад 60 ° С). Даний ефект усувається тільки при пропусканні рідкого меду через фільтри з від ¬ белівающіх глин. В інших випадках такий мед не повинен використовуватися в їжу.

Сторонні  запахи.Їх поява відбувається за рахунок  сорбції речовин з сільнопахнущіх продуктів, а також після обробки  вуликів мурашиної, щавлевої кислоти, Нафталі ¬ му, фенотіазинів та іншими речовинами.Якщо немає джерела сторонніх  ароматичних речовин, то можна видаляти ці за ¬ пахі шляхом витримки меду у  вакуум-апаратах, постійно перемішуючи 5-10ч при температурі розчину  меду 40-45 ° С і залишковому тиску 8-10 кПа.Якщо після такої обробки  в меді збережуться сторонні запахи, то він підлягає до використання ¬  тання тільки в технічних цілях.  

  Визначення домішок до меду

Домішки сторонніх тіл: у пробірку або колбочку поміщають пробу меду і додають дистильованої води.Мед розчиняється і на дні або поверхні виділяється нерозчинна домішка.  

 Домішка борошна або крохмалю: до пробі меду розбавленого дистильованою водою додають кілька крапель настоянки йоду, утворюється синє фарбування  

 Домішка  крейди: до розчину меду у воді додають кілька крапель якої-небудь кислоти або оцту. Відбувається скипання внаслідок виділення вуглекислого газу.  

Домішка крохмальної патоки: встановлюють як за зовнішнім виглядом, так і по клейкості і відсутності кристалізації.  

 Спосіб  визначення домішки : до однієї частини меду, змішаного з 2-3 частинами очищеної води, додають четвертий обсяг 96% спирту і збовтують. Утворюється розчин молочно-білого кольору, а при відстою осідає прозора напіврідка липка маса (декстрин).При негативній реакції розчин залишається прозорим тільки в місці зіткнення шарів меду і спирту виходить ледь помітна каламуть, що зникає при збиванні. До 2-ма розчину з однієї частини меду і двох частин води додають дві краплі HCl (концентрований) і 20 мл 95% винного спирту.Інформація, що з'явилася каламуть вказує на домішка крохмальної патоки в меді.  

Домішка цукрового сиропу: до 5-10% розчину меду у воді додається розчин нітрату срібла, утворюється білий осад хлориду срібла. До 5 мл 20% розчину меду у воді додають 2,5 г ацетат свинцю і 22,5 мл метанолу.Утворюється рясний жовтувато-білий осад.  

Домішка інвентірованного цукру: розтирають 5 г меду з невеликою кількістю ефіру, в якому розчиняються продукти розщеплення (фруктози);ефірний розчин фільтрують у чашку, випарюють насухо і до залишку додають 2-3 краплі свіжоприготовленого 1% розчину резорцину в HCl (конц.). Отримана помаранчева до вишнево-червоного забарвлення вказує на домішка інвентірованного цукру.

Український мед отримав головний приз

У французькому Монпельє минулого тижня проходив міжнародний конгрес з бджільництва. Сюди на 41-й Всесвітній конгрес "Апімондія" з'їхалося близько 10 тисяч бджолярів з 80 країн світу - щоб поділитися досвідом і представити свою продукцію.Українські ж бджолярі вибороли головний "трофей" - право на проведення такого ж міжнародного пасічном форуму в 2013 році, пише "Україна молода".За нашу країну проголосували більше половини делегацій (93 голоси з 165 можливих) - і це при тому, що нашими суперниками були Туреччина, Іспанія, Італія, Угорщина і Болгарія.

"Відкрийте  європейський медовий край", - закликали українці в Монпельє.До  наших медовим винам вишикувалася  черга дегустаторів, український  мед вихваляли найвимогливіші  гурмани.А ансамбль народної музики "Будьмо" та танцюристи з ансамблю Вірського, які підтримували українську делегацію бджолярів, у Монпельє стали справжніми знаменитостями - їх навіть впізнавали на вулицях.

Право на проведення 43-го Конгресу «Апімондії»  у 2013 році стало не єдиним здобутком  України у Монпельє. Наш мед  уже вдруге здобув золоту медаль і  був знову визнаний Найкращим  медом світу так само, як і два  види традиційних медових вин.Крім того, стенд від України названо найкращим на виставці АпіЕКСПО-2013, а веб-сайт заявки України на проведення "Апімондії" 2013 нагороджено срібною медаллю."Ви уявляєте своє медове виробництво з відкритим серцем, з пристрастю, - запевняє, попиваючи українське медове вино, Петер Масці, голова німецької асоціації бджолярів. - І тому я бачу серйозність ваших намірів.Коли дивлюся на вашу землю, моє серце радіє - величезні поля, розмаїття природи і чудовий мед різноманітних видів. Тут я бачу імпульси і для нашої країни. Тому ми й підтримали Україну ".

"В  Україні виробляється найбільше  меду в Європі (у світі ми за обсягами п'яті), у нас найбільше в Європі бджолярів і найбільше бджолосімей, - каже Юрій Ріфяк, координатор із комунікації організаційного комітету України для проведення Конгресу" Апімондії "у 2013 році .- До того ж у нас фантастичні медові традиції. У світі немає більше країни, де практично в кожній сім'ї споконвіку був бджоляр і де кількість бджолярів на душу населення були настільки великим.Ще тисячу років тому в "Правді Ярослава" було закріплено 7 розділів, які регулювали діяльність розвитку бджільництва. І ніякому іншому ремеслу чи промислу не було присвячено стільки уваги ".

На рахунку  українців - і революційні відкриття  у бджільництві."Українець Петро  Прокопович у 1814 році першим у світі винайшов рамковий вулик - і це був початок раціонального бджільництва, - розповідає голова Львівського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації" Братство бджолярів "Володимир Шевчук.- І весь світ досі користується цим винаходом. Тому що до того часу вуликом слугували колоди, де жили бджолині сім'ї. І, щоб узяти мед, треба було спочатку знищити бджіл ".

Останнім  же аргументом для рішення проводити "Апімондії" в нашій державі (і про це говорять чимало закордонних  офіційних осіб) став той факт, що президент України Віктор Ющенко погодився очолити Конгрес бджолярів  в Україні і взяти всю підготовку під свій патронат."Фактично ми отримали визнання від усього світу: з Україною варто співпрацювати у найрізноманітніших аспектах бджільництва, - каже пан Юрій. - Ми відкрили багато дверей для наших експортерів, адже тепер вони будуть говорити від імені України - хазяйки" Апімондії "у 2013 році.І це вже зовсім інший рівень. Чотири роки до нас буде прикута увага всього світу пасічном, чотири роки інвестори не будуть мати ніяких сумнівів у перспективності цієї галузі в Україні ".

На український  мед у фахівців «наполеонівські» плани: із нашого "напою богів", мовляв, можна і потрібно створювати світовий бренд української нації - такий як французький сир і  вино чи російська горілка. І конгрес - чудова нагода розпочати роботу в  цьому напрямку.Тим більше, що позитивний досвід інших країн надихає."Словенія, яка зробила чудовий конгрес у 2003 році, фактично на ефекті від нього побудувала всю" медову "галузь, - запевняє Юрій, - і наше українське бджільництво також має прекрасний шанс стати першою" ластівкою "в аграрному секторі,яка проб'є собі дорогу на провідні позиції у світі ". У серпні експерти говорили, що Україна може закріпити свої позиції на європейському ринку меду в 2009 році. Мед, як відомо, один з небагатьох продуктів тваринного походження, який відповідає стандартам ЄС, і Україна має право його експортувати до Європи.У 2008 році 83% експорту меду з України припадало на країни Європи.

Президент України Віктор Ющенко відомий своєю  любов'ю до бджільництва.На президентській дачі під Києвом є 80 вуликів як сучасних, так і старовинних раритетів з різних регіонів України, і глава держави особисто доглядає за своїми бджолами. Хобі президента часто стає приводом для жартів з боку опозиції.

Захоплення  президента не тільки смачне, але і  корисне для навколишнього середовища: останніми роками у світі спостерігається різке скорочення популяції бджіл. У багатьох європейських країнах у 2007 році загинуло від 30% до 50% популяції цих комах. "А в США ситуація з бджолами ще гірша.Там загинуло від 60% до 70% комах.

Раніше  вчені університету Кобленц-Ландау, Німеччина дійшли висновку, що причиною масової загибелі бджіл у США  і Європі можуть бути радіосигнали мереж стільникового зв'язку.Загибель бджіл - це справжня катастрофа для фермерів, оскільки комахи обпилюють сільськогосподарські культури.