Удосконалення системи якості на підприємстві ВАТ «Сизакор»

Показник	Ставка %	Величина $
Виручка від реалізації		431520
Собівартість		323640
Податки від виручки		105722,4
- зокрема
— ПДВ	20	86304
— Відрахування до республіканського  фонду	2,0	8630,4
— Цільові збори до місцевих бюджетних  фондів	2,5	10788
Прибуток підприємства		2157,6
Податки з прибутку, всього		647,28
- зокрема
— Податок на прибуток	25	539,4
— Транспортний податок	5	107,88
Чистий прибуток		1510,32

 

Таким чином, додатковий чистий прибуток від впровадження заходів складе ( 1510,32-547)=963,32$.

Витрати по розробці і впровадженню запропонованої системи складуть 100$.

За загаданою оцінкою фахівців в результаті запропонованого заходу коефіцієнт дефектності знизиться на 0,005 і складе 0,045. Підприємство економитиме до 2,5 % чистому прибутку або 3038,58 $ (121543,38$ * 2,5/100). Таким чином, додатковий чистий прибуток від впровадження цього заходу складе 2938,58 $ (3038,58$ - 100$). Результати розрахунків запропонованих заходів зведені в табл.3.5.

Таблиця 3.5

Ефективність запропонованих заходів

Комплекс заходів	Додаткова виручка $	Додаткові витрати на заходи $	Додаткові витрати (без урахування витрат на захід) $	Додатковий чистий прибуток $
Розвиток системи управління маркетинговими дослідженнями	575360	1631,3	431520	382,46
Вдосконалення методів підвищення рівня  якості виробів	—	506,3	—	5570,9
Вдосконалення планування цін на нові вироби	2157600	100	1618200	7451,6
Поліпшення організації збуту  продукції	431520	547	323640	1510,32
Вдосконалення системи стимулювання працівників підприємства за підвищення рівня якості виробів	—	100	—	2938,58
РАЗОМ	3164480	2884,6	2373360	17853,86

 

В результаті реалізації запропонованих заходів додаткова  виручка складе 3164480 $, а додаткова  чиста прибуток — 17853,86 $, що безумовно  зробить вплив на підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства.

Профілактика браку  продукції на підприємстві.

Для підвищення якості продукції, зокрема  що поставляється на експорт, в об'єднанні  розроблено Положення про оцінку якості продукції. Воно передбачає підвищення матеріальної відповідальності за результати суцільного, вибіркового контролю і  контролю виробництва пластикових  виробів на складі готової продукції і в торгуючих організаціях (див. рис. 3.1.)

Отбракована продукція
поворотні відходи	безповоротні відходи
При запуску виробництва або труби  які не в розмірі забраковані	при распиле випаровуються
дробляться і з них випускаються каналізаційні труби	утилізувалися

Рис. 3.1. Профілактики браку продукції на підприємстві

 

Для зниження браку проведена значна робота по обмеженому переліку сировини, що поставляється, що проходять через  вхідний контроль, з введенням 100 % контролю на найбільш бракованих елементах. Початі роботи спільно з постачальниками по сертифікації що поставляються комплектуючої сировини з проведенням інспекцій технологічних операцій на заводах-постачальниках, складений перелік на закупівлю і впровадження сучасного устаткування по перевірці поліетилену, проліпропілена.

Якість металопластикових труб в 2011 році покращала в порівнянні з 2010 роком. Відсоток дефектності (браку) виробів в 2011 р. склав 3,2-4,0 %. За аналогічний період минулого року — 4,0-6,7 %. Не дивлячись на це, втрати від браку у відсотках до собівартості залишилися практично на колишньому рівні. Витрати на гарантійний ремонт і технічне обслуговування у відсотках до собівартості в 2011 році зросли в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 0,38-1,16 %.

Показники якості виробів приведені  в табл. 3.6.

Таблиця 3.6.

Показники якості поліетиленових і  поліпропіленових труб

№ п/п	Показники	2007г.	2008 р.	1 і 2 квартал 2009 р.
1.	Коефіцієнт дефективності (Кд) — в результаті виробництва	0,07	0,06	0,06
2.	Рівень дотримання вимог техпрогреса (Кст) %	97,5	98,7	99,0
3.	Середнє напрацювання на відмову (Т), годину	5500	6000	6000
4.	Рівень гарантійного ремонту (Кгр) %	9,75	8,75	8,9
5.	Рівень визнаних претензій (Кпп)	0,08	0,07	0,06

 

1. Кд — визначається відношенням суми балів дефектів в результаті виробництва до кількості продукції, що випускається, в партії Кд-а/n;

2. Кст — розраховується відношенням кількості відмов до величини партії Кст=(1-n/N)*100;

3. середнє напрацювання на відмову  встановлюється на 150 годин перевірки  Т=(150*N) /n, де N — розмір партії, n — число відмов, що враховуються;

4. Кгр — визначається відношенням кількості проведених робіт по виправленню браку до загального числа виробів, що знаходяться на гарантійному обслуговуванні;

5. Кпп — розраховується як відношення кількості визнаних претензій до загальної кількості труб, що підлягають технічному обслуговуванню.

Також на підприємстві «Сизакор» є дозвіл Республіканського комітету АРК з довкілля охорони на викиди забруднених речовин в атмосферній повітрі і ліміт дозвіл на розміщення відходів.

 

 

Висновки

 

В ході аналізу  якості і конкурентоспроможності продукції  виявлено що за аналізований період значно покращало виробництво і реалізація продукції, так, наприклад, виручка  від реалізації продукції збільшилася  з 2009 по 1 і 2 кварт. 2011 рік з 1590,4 до 16898,8 млн. грн. Необхідно врахувати що починаючи з вересня 2010 р., у зв'язку з важкою економічною ситуацією в країні і мирі званою як «економічна криза», темпи від реалізації продукції знизилися, проте підприємство щорічно збільшує прибуток, що є здоровим показником конкурентоспроможності продукції, високими навиками по керівництву підприємства, вимогами менеджменту персоналу.

Для підвищення якості і конкурентоспроможності продукції  вивчено, що експорт в основному  проводиться там де проводиться  газифікація, прокладка водопровідних  і каналізаційних труб. Експорт в  Західні країни ускладнений багатьма причинами, найбільш істотними з  яких є необхідність сертифікації нових  розробок в країні експорту до початку  постачань, забезпечення супровідної  документації на національних мовах; посилювання  вимог до якості виробів, необхідність додаткової підготовки виробництва  і тому подібне Тому експорт продукції  в основному проводиться в  регіон АР Крим, м. Харків, м. Дніпропетровськ, м. Одеса.

По досвіду  провідних фірм виробників пластикових  труб таких як: Wavin, Genova, Harvel, «Агрігазполімер», НВО «Пластик» (м. Київ), Aquatherm, Banninger, Polymutan (Німеччина), Novaplast (Vesbo), Dizayn Teknik, Firat (Туреччина), Ekoplastik, Hidroplast (Чехія), Uponor (Фінляндія), HP-TREND (Чехія), Wavin (Данія), НВО «Полімер» (Росія)буд, Rehau (Німеччина), Uponor (Фінляндія), виявлено що поліпшення експорту, а відповідно і виробництва залежить від якості товару, яка забезпечується шляхом комплексних, взаємозв'язаних, постійно здійснюваних мерів управління якістю. Вживані на підприємствах системи управління якістю направлені на встановлення, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості продукції при її проектуванні, виготовленні, зверненні і споживанні (експлуатації).

Основним  засобом конкурентної боротьби служить  саме якість продукції, поліпшення якої підвищує її конкурентоспроможність, розширює ринки збуту, дає можливість підвищувати ціну продукції, забезпечуючи при цьому вигоду споживачеві.

Важливою  є сертифікація продукції що впливає  на купівельну здатність товару, зацікавленість клієнтів. Тому завод «Сизакор» оснащений лабораторією якості акредитованою на право проведення випробувань (атестація акредитації №45-04 РЕ від 27 вересня 2008р. строком на 4 роки). Продукція відповідає вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9001.

Тому  в заходах щодо підвищення якості і конкурентоспроможності продукції  пропонується ряд мерів по їх підвищенню, таких як:

• підвищення якості продукції, що випускається;
• використання сучасних технологій;
• проведення активної рекламної компанії;
• зниження собівартості проведеної продукції;

Для завоювання конкурентної переваги на ринку підприємству необхідно враховувати ряд складових  конкурентоспроможності.

• Якість продукції і послуг;
• Наявність ефективної стратегії маркетингу і збуту;
• Рівень кваліфікації персоналу і менеджменту;
• Технологічний рівень виробництва;
• Податкове середовище, в якому діє підприємство;
• Доступність джерел фінансування.

При проведенні розрахунків

1. Розрахунок по ефективності по розвитку системи управління маркетинговими дослідженнями. Додатковий чистий прибуток складе 382,46 $.

2. Розрахунок ефективності по вдосконаленню методів підвищення рівня якості виробів. Додатковий чистий прибуток складе 5570,9 $

3. Розрахунок чистого прибутку від впровадження системи знижок. Додатковий чистий прибуток складе 7451,6 $.

4. Розрахунок ефективності по поліпшенню організації збуту продукції. Додатковий чистий прибуток складе 963,32$

В результаті реалізації запропонованих заходів  додаткова виручка складе 3164480 $, а додатковий чистий прибуток — 17853,86 $, що безумовно зробить вплив  на підвищення конкурентоспроможності продукції і як наслідок підприємства ВАТ «Сизакор».

 

 

Список використаних джерел

 

1. Акуліч І.Л. Маркетинг: Підручник. – Мн.: Вишейшая школа, 2008. – 447 с.
2. Базильов Н.І., Базильова М. Н. Основи бізнесу: Навчань. допомога. – Мн.: Місанта, 2003. – 253 с.
3. Балащенко В.Ф. і ін. Основи економіки промислового підприємства. – Мн.: Беларуськая навука, 2004. – 160 с.
4. Бровкова Е.Р., Продіус І. П. Внешнеекономічеськая діяльність, М.: Сирін, 2008. – 192с.

5. Герчикова Н.Н. Менеджмент. – Банки та біржі, - ЮНІТІ,1995–480 с.

6. Гончарів В.І. Менеджмент підприємства. У 2ч. Ч. 2. – Мн.: МІУ, 2003. – 256 с.
7. Гончарів В.І. Менеджмент: Навчань. допомога. – Мн.: Місанта, 2003. – 624 с.
8. Гончарів В.І. Технология і інструменти ефективного управління підприємством. – Мн.: НІУ, 2004. – 160 с.
9. Дьяченко А.В. Основи теорії трансформаційної економики: Учбовий посібник. — Волгоград: Видавництво ВолГУ, 2001. - 120 с.
10. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. №239// Відомості Верховної Ради України. - № 136.
11. Закон України «Про захист економічної   конкуренції» від 11 січня 2001 р., № 2210 – ІІІ// Відомості Верховної Ради України. - № 12.
12. Золотогоров В.Г. Організация і планування виробництва. Практична допомога - Мн.: Фуаїнформ, 2007. – 528 с.
13. Ільін А.І., Синиця Л.М. Планірованіє на підприємстві: Навчальний посібник. У 2-х частинах. – Мн.: ТОВ «Нове знання», 2004. – 728 с.
14. Кабушкин Н.І. Основи менеджменту: Навчань. допомога – Мн.: Нове знання, 2008. – 336 с.

15. КонституціяУкраїни. – Х.: ТОВ «Одісей», 2011. – 48 с.

16. Котлер Ф. Основи маркетингу. – М.: Прогрес, 1990. – 736 с.
17. Котлер Ф. –Маркетинг менеджмент. – СПб: Пітер, 2000 – 752 с.
18. Ліфіц І. М. Основи стандартизації, метрології і сертифікації: Підручник. – 2-е видавництво, испр. і доп. – М.: Юрайт-м, 2007. – 268 с.
19. Маслова Т. Д., Божук С.Р., Ковалік Л.Н. Маркетинг. – Спб.: Пітер, 2008. – 400 с.
20. Новіцкий Н.І., Олексюк В.Н. Управління якістю продукції: Навчань. допомога. – Мн.: Нове знання, 2007. – 238 с.
21. Олехновіч Г.І. Інтеллектуальная власність і проблеми її комерціалізації. Мн.: Амалфея, 2003 – 128 с.
22. Організація виробництва. Учбово-практичне пособие/ М. Ю. Пасюк, Т.Н. Долініна, А.А. Шабуня. – Мн.: ТОВ Фуаїнформ, 2008. – 76 с.
23. Орлів А.У. і ін. Товари і послуги: проблеми управління. – М.: Економіка, 1990. – 315 с.
24. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. С.Ф.Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457с.
25. Похабов В.І. Основи маркетингу: Навчальний посібник – Мн.: Вишейшая школа. 2007. – 271 с.
26. Портер Майкл  Конкуренція: Пер. з англ. - М.: Издательский дом «Вільямс», 2005. — 608 с.
27. Семенов В. М., Баєв І. А., Терехова С. А. та ін. Економіка підприємства. – М.: Центр економіки та маркетингу, 1996.- 184с.
28. Виробничий менеджмент. Управління підприємством: Навчань. допомога / С.А. Пеліх, А.І. Гоєв, М.І. Плотніцкий і др.; Під ред. проф. С.А. Пеліха. – Мн.: БГЕУ, 2003. – 555 с.
29. Раїцкий К.А. Економіка підприємства: Підручник для Вузів. – 3-е видавництво, перераб. і доп. – М.: «Дашков і До», 2008. – 1012 с.
30. Романовський В.М. і ін. Фінанси підприємств – Спб.: Видавничий будинок «Бізнес-преса», 2004. – 528 с.
31. Русак Н.А., Русак В.А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання: Довідкова допомога. – Мн.: Вишейшая школа, 1997. – 309 с.
32. Савіцкая Г.В. Аналіз господарській діяльності підприємства, 7-е видавництво, испр. – Мн.: Нове знання, 2008. – 704 с.
33. Сергєєв В.І. Логистіка в бізнесі: Підручник. – М.: Інфра – М, 2007. – 608 с.
34. Соломатін А.Н., Петров П. В. Економіка товарного звернення: Підручник для Вузів. – М.: ІНФРА-М, 2007. – 220 с.
35. Уткін Є.А. Стратегічне плануванн. – Видавництво ЕКМОС, 1999.–440с.
36. Сушачи Г.З. Економіка підприємства: Навчань. допомога. – М.: Нове знання, 2003. – 384 с.
37. Хріпач В.Я. і ін. Економіка підприємства. – Мн.: Економпресс, 2007. – 464 с.
38. Економіка підприємства: Навчань. допомога / У.П. Вовків, А.І. Ільін, В.І. Станкевіч і ін. – М.: Нове знання, 2003 – 677 с.
39. Ярцев А.І. Розподіл товарів: Навчальний посібник – Мн.: БГЕУ, 2008. – 195 с.
40. Доклад Івашкової Г.А., Інститут «Ленжілніїпроєкт» 05 липня 2005г.
41. www.ubc.ua/st_licenze_sert_ukrserpo.html
42. "Пластикові водопровідні труби" (Журнал "С.О.К." 21.08.2011)
43. "Особливості труб і з'єднань з нових матеріалів" //"Акватерм" №4 8.2010)
44. www.ubc.ua/st_licenze_sert_ukrserpo.html