Удосконалення системи якості на підприємстві ВАТ «Сизакор»

 

Загальний підсумок таблиці (сума балів) показує дійсне положення  підприємства по відношенню до основних конкурентів на ринку. З приведених даних видно, що лідируюче положення  займає ТОВ «Евротрубпласт», а позиції українських виробників майже однакові і значно поступаються лідерові. Підсумувавши значення оцінок по основних чинниках і зіставивши ці дані із загальним підсумком, можна з'ясувати, за рахунок яких саме чинників потрібно підвищувати конкурентоспроможність. Так, в нашому випадку «Сизакору» слід було б звернути увагу і прийняти відповідні заходи по зниженню ціни і підвищенню надійності полімерних труб.

Важливість проведення даного дослідження, визначення того, які саме параметри даного аналізу  можуть бути привабливі для споживача  і наскільки ваші конкуренти вже  поклопоталися про це, підтверджується  безліччю прикладів з реальної господарської  практики.

У будь-якому випадку  оцінка конкурентоспроможності підприємства повинні доповнюватися аналізом його слабких і сильних сторін. За допомогою вивчення даних табл.2.6 можна детальніше оцінити конкурентоспроможність свого підприємства, а також зіставити  між собою різні виробничі  підрозділи усередині підприємства по рівню їх конкурентоспроможності, оцінити їх слабкі і сильні сторони  в цій області.

ГРАФА 1 — показники  лідируючого положення на ринку.

ГРАФА 2 — показники  вище середнього.

ГРАФА 3 — середній рівень. Повна відповідність галузевим  стандартам.

ГРАФА 4 — слід поклопотатися  про поліпшення позицій на ринку.

ГРАФА 5 — позиції  на ринку повинні бути покращени рішучим чином. Підприємство в кризовій ситуації.

Контрольний лист для  аналізу сильних і слабких  сторін підприємства «Сизакор» в конкурентній боротьбі представлений в таблиці 2.6.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6.

Контрольний лист для аналізу сильних і  слабких сторін підприємства «Сизакор» в конкурентній боротьбі

Основні групи показників	1	2	3	4	5
ФІНАНСОВІ
Структура активів (заборгованість по відношенню до статутного капіталу)				*
Рух грошової готівки					*
Дохід на нові інвестиції					*
ВИРОБНИЧІ
Використання виробничих потужностей			*
Продуктивність праці				*
Контроль якості				*
ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ
Адміністративне навантаження				*
Система зв'язку				*
Швидкість реагування управління на зміни, що відбуваються, на ринку			*
МАРКЕТИНГОВІ
Частка ринку збуту				*
Репутація продукції				*
Витрати по збуту			*
Ціни			*
Якість інформації про ринок				*

 

Аналізуючи  приведену інформацію слід зазначити, що положення ВАТ «Сизакор» в основному характеризують графи 4 і 5. керівництву підприємства слід поклопотатися про поліпшення своїх позицій на ринку. Дуже турбує проблема платоспроможності і фінансового стану.

В цілому в результаті зіставлення сильних  і слабких сторін нашого підприємства з конкурентами стає очевидна необхідність поліпшення роботи по ряду напрямів таких, як управління підприємством, асортиментом, робота з дилерами, підвищення якості продукції, а також приділяти велику увагу вивченню ринку і розробці маркетингових стратегій.

Так, якщо ми визначили, що продукція підприємства здатна конкурувати за ціною, то треба  поклопотатися про вирівнювання решти всіх параметрів по наявних  стандартах. Звичайно, краще було б  знайти і виділити для споживача (перш за все за допомогою реклами) ще які-небудь параметри вироби, що вигідно характеризують його порівняно з наявними аналогами.

Також слід звернути увагу на маркетингову політику фірм" конкурентів. Наприклад, останнім часом основний конкурент ВАТ "Сизакор" на українському ринку ВАТ "Поліфтор" досить активно рекламує свою продукцію як на телебаченні, так і в засобах масової інформації. Крім того, воно збільшило гарантійний термін на свою продукцію.

 

2.3 Система управління якістю продукції

 

Система якості — сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення загального керівництва якістю.

Системний підхід до управління якістю в даний  час передбачає функціонування системи  якості, направленої на реалізацію політики в області якості за допомогою  здійснення основних управлінських  функцій на різних стадіях життєвого  циклу об'єкту управління в цій  системі. Найважливішою складовою  даного підходу є стійкість функціонування системи управління якістю. Стійкість  – це узагальнююче поняття, яке складається з великої групи чинників, безпосередньо на неї що впливають. Втрата стійкості в загальному випадку може відбутися із-за зміни параметрів системи (в ході біфуркації), із-за наявності не передбачених при створенні системи дій зовнішнього середовища або із-за порушення зв'язків в системі, коли міняється її структура. [6, с. 98]

Використовуючи  термін «система якості», потрібно мати на увазі специфіку цього терміну і особливо відзначити, що під цією системою розуміється широка організаційна структура, яка виконує не тільки функції управління якістю, але і включає елементи з інших сфер діяльності, в найбільшій мірі що впливають на якість продукції. Що стосується ресурсів, на наш погляд, їх не слід включати в систему якості, оскільки для забезпечення якості потрібні якісь особливі ресурси, а всі ресурси підприємства. Тому правильніше було б, напевно, говорити не про включення ресурсів в систему якості, а про надання ресурсів для реалізації її функцій.

Загальновідомо, що без мети немає системи. Система  управління якістю повинна мати чітко  сформульовані, ясні і конкретні  цілі, лежачі в основі політики підприємства в області якості. Вони повинні  формуватися виходячи з реально  існуючої соціально-економічної ситуації і загальних стратегічних цілей  підприємства на момент розробки політики з урахуванням внутрішніх і зовнішніх  чинників. Її реалізація обов'язкова для  всіх працівників даного підприємства, тому вона повинна бути визначеною, реальною і зрозумілою всім.

Цілі, що стоять перед системою управління якістю, повинні бути направлені на поліпшення діяльності і результатів роботи підприємства з тим, щоб забезпечити  ефективність його функціонування в  майбутньому. Вони повинні формуватися по всіх стадіях життєвого циклу об'єкту управління в системі управління якістю, знаходитися в одному ряду з іншими цілями підприємства, відображати специфічні, характерні тільки для даного підприємства особливості виробництва, управління, структури системи управління якістю і т.п. ( див. таблиця 2.7)

Для виготівника якість продукції є визначальний у всій виробничо-господарській діяльності, але при цьому процес підвищення якості повинен бути орієнтований на споживача.

Таблиця 2.7

Система управління якістю

№ п/п	вид контролю	терміни			відповідальний виконавець
1	ВХІДНИЙ КОНТРОЛЬ
1.1.	контроль технічної проектно-сметной документації. Наявність комплекту робочих креслень, ПВР, ТУ для виконання  робіт з виробництва пластмасових труб		у міру надходження документів			заступник генерального директора по виробництву
1.2.	контроль сировини на відповідність  сертифікату якості, матеріалів, устаткування, що комплектують. Наявність і зміст  сертифікатів, паспортів маркіровка, іншої документації підприємства, виготівників сировини і матеріалів		перед початком роботи			начальник лабораторії і ОТК
1.3.	контроль кваліфікації ІТР, робочих  по виробництву пластмасових труб		ІТР-1 разів на 3 роки. Робочих 1 раз  на рік			заступник генерального директора по виробництву
1.4.	контроль технологічний устаткування і оснащення. Справність, комплектність  устаткування, пристосувань		перед початком роботи			інженер-технолог
1.5.	контроль комплекту спеціального інструменту		перед початком роботи			механік виробництва
1.6.	контроль ухвалення сировини і  що комплектують		перед початком роботи			начальник лабораторії і ОТК
1.7.	контроль підготовка виконавчої документації. Наявність журналів, актів, протоколів		постійно			начальник лабораторії і ОТК
1.8.	наявність повіреного інструменту, приладів контролю і вимірювань		постійно			начальник ділянки виробництва труб, головний енергетик, начальник лабораторії  і ОТК
2	ОПЕРАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ
2.1.	підбір швидкості витяжки труби  і розрядки в калібрувальній вакуумній  ванні проводиться згідно технологічній  карті		під час виробництва			машиніст екструдера
2.2.	завантаження сировини в бункер екструдера		під час виробництва			машиніст екструдера
2.3.	скріплення труб в бухти згідно ДСТУ, технологічної карти		під час виробництва			машиніст екструдера
2.4.	транспортування і складування труб		під час виробництва			машиніст екструдера
Продовження табл.2.7.
3	ПРИЙМАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
3.1.	віузальний контроль якості виготовлення пластмасових труб з метою виявлення можливих дефектів			після виготовлення			начальник лабораторії і ОТК
3.2.	проведення випробувань згідно ДСТУ, ТУ, ГОСТ, технологічного регламенту			після виготовлення			начальник лабораторії і ОТК
3.3.	контроль здавально-виконавчої документації, комплектність, відповідність здавально-виконавській документації			після виготовлення			начальник лабораторії і ОТК
4	ЛАБОРАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ
4.1.	проведення випробувань згідно ДСТУ, ТУ, ГОСТ, технологічного регламенту			після виготовлення			начальник лабораторії і ОТК
5	НОРМАТИВНА БАЗА
5.1.	наявність нормативно-технічної документації, що діє, згідно профілю виконуваних  робіт			постійно			інженер-технолог
6	ІНСПЕКТОРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ
6.1.	вибірковий контроль з метою перевірки  ефективності раніше виконаного робочого контролю. Усунення виявлених дефектів, згідно технологічного регламенту, органів  Держнаглядохоронпраці						заступник генерального директора по виробництву

 
           Для того, щоб задовольнити вимоги споживачів, що постійно підвищуються, система управління якістю на підприємстві повинна створюватися і функціонувати на основі наукових та обґрунтованих принципів. Основоположним з них є функціонування системи управління якістю як органічній складовій частині всієї системи управління підприємством. Вона, безумовно, не може діяти окремо, без взаємозв'язку, взаємодії зі всіма іншими системами в рамках менеджменту підприємства. Крім даного принципу при розгляді системного підходу до управління якістю можна керуватися поряд загальносистемних принципів, до яких відносяться наступні:

цілеспрямованість, що реалізовується формуванням і  функціонуванням відповідних підсистем  для досягнення поставлених цілей;

подільність, що реалізовується діленням системи  на підсистеми і елементи;

ієрархічність, що реалізовується формуванням багаторівневої структури системи з урахуванням  делегування повноважень на відповідний  рівень управління;

комплексність, що реалізовується взаємною ув'язкою  всіх підсистем, елементів, стадій життєвого  циклу об'єктів управління, ієрархічних  рівнів і всього комплексу організаційних, економічних, соціальних, науково-технічних, виробничих і інших заходів, використовуваних в системі управління якістю;

взаємодія системи управління якістю зі всіма  іншими системами підприємства (встановлення пріоритетності одних цілей по відношенню до інших або реалізація взаємозв'язаних процесів їх досягнення);

замкнутість управлінського процесу, що реалізовується виконанням в системі, підсистемах  і елементах повного загально функціонального циклу, включаючи прогнозування, планування, організацію, мотивацію і контроль. [5, с. 95]

Система управління якістю, як і інші системи  управління, має об'єкт і суб'єкт. Суб'єктом управління є керівники  різних рівнів, що здійснюють управління якістю на відповідному рівні. Об'єктами управління виступають процеси, що перетворюють початкові ресурси в кінцеві  результати діяльності (виробничий процес, технологічні процеси і ін.); продукція  як кінцевий результат діяльності підприємства; персонал в особі як окремих виконавців, так і окремих структурних  підрозділів, що реалізовують певні  функції в системі управління якістю.

Взаємодія між суб'єктом і об'єктом управління в системі управління якістю здійснюється, з одного боку, в ході реалізації дії суб'єкта, що управляє, на об'єкт  управління шляхом ухвалення певних управлінських рішень в області якості; з іншого боку, за допомогою механізму зворотного зв'язку, завдяки якому суб'єкт управління отримує інформацію про реалізацію ухвалених управлінських рішень, а також про функціонування об'єкту, про його відповідність параметрам, що задаються.

Таким чином, підсистеми, що управляють і керована, є складовими частинами системи, що взаємодіють один з одним і  взаимовлияющие один на одного, що забезпечує єдність в рамках системи управління якістю.

Центральною частиною системи якості є служба якості, до складу якої, як правило, включаються: відділ технічного контролю, відділ (бюро) управління якістю, метрологічна служба, відділ стандартизації і центральна заводська лабораторія. Служба якості організовує роботу за якістю на підприємстві (створює систему якості), контролює  якість продукції, забезпечує виробництво  засобами вимірювань, проводить внутрішні  перевірки системи якості, координує, контролює і здійснює методичне  керівництво роботою інших структур, що виконують функції в системі  якості.

Цехи-виробники, конструкторські і технологічні відділи, відділ постачання, відділ праці і заробітної плати, відділ підготовки кадрів, склади і інші підрозділи формують якість і виконують інші функції, які роблять істотний вплив на якість. Ці підрозділи в сукупності із службою якості і складають ту широку організаційну структуру, яку прийнято називати системою якості. Ця система покликана вже не тільки управляти якістю, але і забезпечувати якість продукції. Бо, окрім виконання управлінських функцій, вона повинна створювати необхідну матеріальну базу і вирішувати проблему зацікавленості і кваліфікації персоналу.

Ця система і, особливо, її ядро - служба якості — якраз і  є тим самим суб'єктом управління якістю, який впливає на виробничий процес з метою забезпечення якості продукції.

Система менеджменту  якості ВАТ «Сизакор»

Основоположні стандарти системи забезпечення якості встановлюють основні положення  після організації розробки окремих  елементів системи якості, взаємодії  підрозділів підприємства по питаннях забезпечення якості, показники для  оцінки роботи підрозділів, а також  порядок і величину зниження встановлених показників якості праці.

Крім  того в них визначається порядок  розробки і організація контролю за виконанням заходів щодо поліпшення якості продукції, що випускається, а  також порядок проведення заводських “Днів оцінки якості” (ДОК) і засідань лабораторії, що постійно діє, за якістю (ПДЛК).

Підготовка кадрів

1.      Управління роботою з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів здійснює начальник виробництва.

2. Оперативне керівництво, планування, вивчення і розповсюдження передового досвіду, організацію практичної роботи з підготовки кадрів, здійснює начальник виробництва.
3. Згідно з виробничою програмою організації розробляються плани підготовки і підвищення кваліфікації робочих, інженерно-технічних працівників і службовців, керівного складу.
4. Підготовка і підвищення кваліфікації здійснюється: