Удосконалення системи якості на підприємстві ВАТ «Сизакор»

Міністерство  аграрної політика і продовольства  України

Луганський  національний аграрний університет

Економічний факультет

 

 

Кафедра менеджменту  і права

 

 

Курсова робота

з дисципліни  «Менеджмент організацій»

на тему: «Удосконалення системи якості на підприємстві

ВАТ «Сизакор»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка  ЦПО 

«Менеджмент організацій»

2 курсу

Сириця Т.Г.

Перевірив:

Заруцький  І.Д.

 

 

 

Луганськ 2013

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………….….3

1. Теоретико-методологічні та правові аспекти управління якістю та конкурентоспроможністю підприємства………………………………………5
1. Поняття якості і конкурентоспроможності продукції, їх показники………………………………………………………………………..5
2. Методи і контроль оцінки якості продукції.………………… ……….12
3. Сертифікація продукції ………………………………………………...21
2. Аналіз системи управління якістю продукції ВАТ «Сизакор».……..28
1. Організаційно-економічна характеристика підприемства…….……..28

2.2.  Оцінка показників якості і конкурентоспроможності продукції ВАТ «Сизакор»………………………………………………………………………34

2.3.    Система управління якістю продукції ………………………………...38

3. Шляхи підвищення якості і конкурентоспроможності продукції………………………………………………………………………..51
1. Досвід провідних фірм виробників пластикових труб ………………51
2. Заходи щодо підвищення якості продукції на підприємстві …………58

3.3. Вдосконалення системи управління якістю на підприємстві для підвищенні конкурентоспроможності продукції……………………………62

Висновки 

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми курсової роботи обґрунтована тим, що ринкові відносини, до яких прагне наше суспільство, не можна представити без конкуренції. Конкуренція є економічним суперництвом підприємств на ринку за перевагу споживача з метою отримання більшого прибутку. Якість продукції належить до найважливіших критеріїв функціонування підприємства в умовах відносного насиченого ринку і переважаючої нецінової конкуренції.

Проблема  підвищення якості продукції є актуальною для будь-якого підприємства, особливо на сучасному етапі, коли в підвищенні ефективності виробництва все більше значення грає чинник «якість продукції», що забезпечує її конкурентоспроможність.

Завдання  підвищення якості набуває комплексного характеру і зачіпає всі галузі промисловості. Причинами необхідності підвищення якості продукції є: підвищення вимог науково-технічного прогресу, посилювання вимог до властивостей і характеристик продукції, особливо до надійності, довговічності, сохраності, безвідмовності, естетичності, економічності в експлуатації. Поліпшення якості продукції вимагає підвищення якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, впровадження нових прогресивних технологій і методів організації виробництва і праці.

Підвищення  якості продукції має велике значення для підприємства-виробника, споживача  і національної економіки в цілому. Випуск якісних виробів сприяє збільшенню об'єму реалізації і рентабельності капіталу, зростанню престижу фірми. Споживання продукції покращуваної якості і більшої споживчої вартості зменшує питомі витрати користувачів і забезпечує повніше задоволення потреб. Національна економіка від високоякісної продукції має ряд переваг: збільшення експортного потенціалу і прибуткової частини платіжного балансу країни, підвищення життєвого рівня населення і авторитету держави в світовій спільноті. Погіршення якості продукції приводить до появи зворотних тенденцій: зменшенню об'єму продажів, прибули і рентабельності, зниженню експорту, національного багатства і добробуту народу.

У промислово розвинених країнах в багатьох фірмах і компаніях функціонують системи  якості, що успішно забезпечують високу якість і конкурентоспроможність продукції, що випускається. Склад і суть систем якості регламентується поряд міжнародних  стандартів по управлінню якістю продукції. Для споживачів наявність таких  систем у виготівників продукції є гарантією того, що їм буде поставлена продукція необхідної якості в повній відповідності з договорами. Тому нерідко споживач при висновку контрактів вимагає перевірки системи забезпечення якості, що є у виготівника, на відповідність її вимогам міжнародних стандартів.

Мета  даної роботи полягає в проведенні дослідження і економічного аналізу  якості, сертифікації, конкурентоспроможності продукції на прикладі: заводу ВАТ "Сизакор".

Об'єктом  дослідження моєї курсової роботи виступає: підприємство ВАТ «Сизакор» м. Сімферополь, вул. Крилова 155.

Предметом дослідження є: якість, сертифікація, конкурентоспроможність продукції заводу «Сизакор».

Методичною  основою послужили: Закони України, вчена допомога, наукові видання, спеціальною базою виступають статистичні і фінансові матеріали (дані) ВАТ «Сизакор» .

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАВОВІ  АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЬЮ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Поняття якості і конкурентоспроможності продукції, їх показники

 

Конкурентоспроможність  товару — вирішальний чинник його комерційного успіху на товарному конкурентному  ринку. Це багатоаспектне поняття, що означає  відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки по своїх якісних, технічних, економічних, естетичних характеристиках, але і  по комерційних і іншим умовам його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більш  того, важливою складовою частиною конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за час його експлуатації. Тому конкурентоспроможність (тобто  можливість комерційно вигідного збуту  на конкурентному ринку) товару можна  визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентоспроможність — поняття  відносне, чітко прив'язане до конкретного  ринку і часу продажу і оскільки у кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних  потреб, конкурентоспроможність набуває  ще і індивідуального відтінку.

Якість  продукції — це сукупність властивостей товару, що обумовлюють його придатність  задовольняти певні потреби відповідно до призначення. Воно фіксується на конкретний період часу і змінюється при появі  прогресивнішої технології. [16, с. 135]

Властивість продукції — об'єктивна особливість  товару, яка може виявлятися при  створенні, експлуатації або споживанні. Продукція має безліч різних властивостей, які необхідно враховувати при  її розробці, виробництві, зберіганні, транспортуванні, експлуатації або  споживанні. Термін «експлуатація» застосовується до такої продукції, яка в процесі  використання витрачає свій ресурс (машина). Термін «споживання» відноситься до продукції, яка при її використанні за призначенням витрачається сама (продукти харчування).

Властивості можуть бути простими і складними. До простих відносяться маса, ємкість, швидкість і так далі. До складних — надійність технічних засобів, безвідмовність приладу, ремонтопридатність верстата та інші.

Кількісна характеристика одного або декількох  властивостей продукції, складових  її якість, що розглядається стосовно певних умов її створення, експлуатації або споживання, називається показником якості продукції.

За способом виразу показники продукції можуть бути натуральними (метри, кілометри), відносними (відсотки, коефіцієнти, бали, індекси), а також вартісними.

По стадії визначення — прогнозовані, проектні, нормативні, фактичні.

По властивостях, що характеризуються, застосовуються наступні групи показників: призначення, надійності, транспортабельності, безпеки, економічності, патентно-правові, технологічні, ергономічні, естетичні.

Показники призначення характеризують властивості  продукції, що визначають основні функції, для виконання яких вона призначається.

Надійність  — це властивість об'єкту зберігати  в часі у встановлених межах значення всіх параметрів і необхідних функцій. Надійність об'єкту залежно від призначення  і умов його застосування включає  безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і сохранність.

Ергономічні показники характеризують зручність  і комфорт споживання (експлуатації) виробу на етапі функціонального  процесу в системі «людина-виріб-середовище використання». [17, с. 142]

До показників технологічності відносяться: питома трудомісткість, матеріаломісткість, енергоємність виготовлення і обслуговування.

Показники транспортабельності  характеризують пристосованість продукції  до транспортування. Патентно-правові  показники свідчать про патентну чистоту, патентний захист, а також можливість безперешкодної реалізації продукції на світовому ринку.

Екологічні  показники характеризують рівень шкідливих  дій на навколишнє середовище.

Якість  починається з дослідження потреб. Це найважливіший етап життєвого  циклу будь-якого товару, оскільки саме на нім вирішується загальний  задум товару, формується образ, встановлюються загальні характеристики.

Якісний товар не можна  зробити на підставі поганого проекту, в якому не враховані особливості  виробу, не прораховані можливі поломки  і відмови, не проаналізовані кожна  складова товару і її вплив на функціонування виробу в цілому, не оптимізована вартість виготовлення і подальшого обслуговування.

Переводити  проект з креслень і задумів у  фізичну форму потрібно тільки якісно організувавши виробництво, тобто  спланувавши всі процеси виготовлення і способи контролю.

Якість  закладається в товар із самого початку  і контролюється на всіх стадіях. Якісний товар виходить, тільки якщо на всіх стадіях дотримуються необхідні  вимоги.

З поняттям якості нерозривно пов'язано таке поняття, як конкурентоспроможність продукції.

Конкурентоспроможність  будь-якого товару може бути визначена  тільки в результаті його порівняння з іншим виробом і тому є  відносним показником. За своєю суттю  вона є характеристикою товару, що відображає його відмінність від  товару-конкурента по ступеню задоволення  конкретної суспільної потреби. Для  того, щоб з'ясувати рівень конкурентоспроможності якого-небудь виробу, необхідно не просто порівнювати товари по ступеню їх відповідності конкретним потребам, але і враховувати витрати  споживача по покупці товару і  його подальшому використанню.

Таким чином, під конкурентоспроможністю слід розуміти характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента по ступеню відповідності конкурентної суспільної потреби і за витратами  на її задоволення.

Отже, конкурентоспроможність(К) - це

• порівняльний
• «адресний»

показник, що відноситься до конкретної групи  споживачів і в найзагальнішому  вигляді виражений наступною  формулою:

 

;         (1.1.)

 

де С - якість післяпродажного обслуговування або сервісу; Цп - ціна споживання.

Чисельний вираз конкурентоспроможності складає  поняття рівня конкурентоспроможності.

Всі параметри, що характеризують рівень конкурентоспроможності, можна розділити на 3 групи. Перш за все підбираються параметри нормативної  групи, тобто встановлюється принципова можливість реалізації виробу на «адресному», цільовому ринку. Ця робота починається  з оцінки патентної чистоти виробу. Якщо в нім є складові частини, що не володіють патентною чистотою, то подальший аналіз доцільно проводити  тільки після вибору заходів, направлених  на її забезпечення. [18, с. 131]

Потім встановлюється відповідність параметрів виробу обов'язковим  стандартам і нормам, що регламентують  рівень, а також обов'язкові межі цих параметрів. У разі невідповідності  їм товар не може бути використаний для задоволення існуючої потреби  і тому не володіє для покупця  споживною вартістю. Отже, якщо хоч  би один з нормативних параметрів виробу не відповідає тому рівню, який наказаний нормами, що діють, і стандартами, то подальша оцінка рівня його конкурентоспроможності недоцільна незалежно від результату порівняння по інших параметрах. Тому дослідження відповідності товару стандартам і законодавству, що діє в конкретній країні, повинне проводитися в першу чергу, і лише у разі виявлення такої відповідності процес оцінки рівня конкурентоспроможності може бути продовжений. В той же час перевищення нормативних параметрів в порівнянні з вимогами стандартів не може розглядатися як перевага даного виробу перед іншими, оскільки, з погляду споживача, воно є даремним і споживної вартості не збільшує.