Удосконалення системи якості на підприємстві ВАТ «Сизакор»

Методично облік нормативних параметрів при  оцінці рівня конкурентоспроможності може бути забезпечений шляхом введення спеціального показника, який приймає  лише два значення, - 1 або 0. Якщо товар  відповідає обов'язковим нормам і  стандартам, то цей показник рівний 1, якщо немає - 0. Загальний показник по нормативних параметрах є твором приватних показників по кожному  з них, тобто

 

;        (1.2.)

 

Де: Iнп - загальний показник по нормативних параметрах;

q - приватний  показник по i-му нормативному параметру;

n - число  нормативних параметрів, що підлягають  оцінці.

Таким чином, якщо хоч би один з приватних показників рівний 0 (тобто виріб по якому-небудь параметру не відповідає обов'язковій  нормі), то загальний показник також  рівний 0, що говорить про неконкурентоспроможність даного товару на цільовому ринку. [3. с. 122]

Другою  групою модельованих параметрів для  оцінки конкурентоспроможності товару є технічні характеристики виробу, тобто його якість. Ринкові дослідження  дають можливість продуценту виявити, які саме властивості товару покупець вважає необхідними, еталонними, а потім  оцінити, наскільки кожна з властивостей продукту відповідає потребі або еталону. Кількісно це можна виразити як відношення величини параметра виробу до величини такого ж параметра еталону:

 

;       (1.3.)

 

Де: bi - приватний технічний показник по i-му параметру;

dнi - величина i-го параметра аналізованого виробу;

dэi величина i-го параметра, при якому потреба задовольняється на 100%, тобто еталону.

При цьому, якщо для задоволення потреби пропонується виріб, параметри якого перевищують  запити покупця (еталону), то таке перевищення  ним, швидше за все, не буде оцінене  і сплачене. В цьому випадку  приватний показник прирівнюється  до еталонного.

Так само можна розрахувати і інші приватні технічні показники. Для знаходження  загального показника по технічних  параметрах слід об'єднати приватні з  урахуванням значущості (питомої  ваги) кожного з них в загальному наборі:

 

;        (1.4.)

 

Де: Ing - загальний показник по технічних параметрах;

 b_i- питома вага i-го параметра з їх загального числа (n);

n - число  параметрів, по яких здійснюють  оцінку.

Отриманий загальний показник Iтп відображає ступінь відповідності створюваного товару еталону, ідеальному з погляду споживача зразку. Проте на ринку покупець порівнює пропоновані товари не з еталоном, а один з одним. Тому слід зіставити показники створюваного товару і його конкурента і порівняти, якою з них більшою мірою відповідає конкретній потребі:

;        (1.5.)

 

Де: dhi - величина технічного параметра створюваного виробу;

 dki - величина технічного параметра виробу-конкурента.

Розрахунок  Iтп пов'язаний з деякими методологічними проблемами, зокрема з тим, що багато технічних параметрів виробів не мають фізичної міри. До них, зокрема, відноситься дизайн, відповідність моді і так далі Врахувати їх при моделюванні або аналізі рівня конкурентоспроможності можна, використовуючи експертні методи, при яких властивості вироби, відповідні певним технічним параметрам, оцінюються в балах за вибраною експертом шкалою. Наприклад, якість дизайну експерт оцінює за пятибалльной шкалою, рівень комфортабельності - по десятибальній і так далі [7, с. 35]

Наступна  проблема пов'язана з побудовою  вагової бази для приватних показників і отриманням на їх основі загального. Ця база складається з вагів, або коефіцієнтів ваговитості, відповідних значущості різних властивостей виробу для споживача.

До третьої  групи оцінюваних параметрів відносяться  економічні, тобто ціни споживання. При їх порівнянні показник приймає  наступний вигляд:

 

;        (1.6.)

 

де Ееп - загальний показник по економічних параметрах;

Цпн - ціна споживання аналізованого виробу;

Цпк - ціна споживання товару-конкурента.

Природно, чим нижче ціна споживання, тим  вище рівень конкурентоспроможності, оскільки це означає, що споживач має  можливість придбати одиницю якості однієї з порівнюваних товарів дешевше, ніж іншого. [3. с. 125]

На основі загальних  показників по нормативних, технічних  і економічних параметрах будується  інтегральний показник рівня конкурентоспроможності (ПК) створюваного виробу:

 

;         (1.7.)

 

Якщо  значення ГИК рівно або більше 1, то це означає, що виріб конкурентоздатний.

 

1.2 Методи і контроль оцінки якості продукції

 

Рівень якості —  це відносна характеристика, заснована  на порівнянні значень показників якості оцінюваної продукції з відповідними показниками продукції, прийнятої  як база для порівняння.

Оцінка  якості продукції припускає виконання  відповідності показників якості продукції  вимогам споживачів і вибір, у  разі потреби, напрями поліпшення його якості.

Якість  визначається мірою відповідності  товарів, робіт, послуг умовам і вимогам: запитів споживачів; стандартів; договорів; контрактів.

Широке  застосування в недавньому минулому отримала практика поєднання (складання, множення і тому подібне) індивідуальних показників характеристик якості. Кожен  із способів поєднання мав підсумкове найменування показника якості —  комплексний, груповий, узагальнений, інтегральний. Відмінність при цьому  в розмірності характеристик  долалася використанням безрозмірних відносних (по відношенню до об'єктів, узятих за базу) їх значень. Відносна значущість характеристик враховувалася коефіцієнтами ваговитості. Проте характеристики несли з собою у формулах свою фізичну суть і приводили до безглуздостей, коли, наприклад, при однакових комплексних показниках якості один з порівнюваних автомобілів не міг рухатися, але мав вищі показники інших характеристик.

У минуле пішли аналітичні спроби порівняння якості об'єкту зі світовим рівнем якості аналогічних об'єктів або атестації  об'єктів по рівнях якості з привласненням  Знаку якості. Були спроби об'єднання показників якості і кількості (квалівал, тобто значення якості виражалося через вплив на його кількість, наприклад ступінь вдосконалення тракторів оцінювався по можливому зниженню при цьому їх кількості для виконання колишньої роботи).

Методи  оцінки якості.

Диференціальний метод оцінки якості промислової  продукції здійснюється шляхом зіставлення  одиничних показників якості оцінюваних виробів з відповідними показниками  базового зразка. При цьому знаходять  рівень характеристик кожної i-гo властивості.

 

 або     (1.8.)

 

де Рiоц — значення i-гo показника властивостей оцінюваного виробу; Piбаз — значення i-гo показника властивостей базового зразка;

n — кількість  прийнятих для оцінки показників.

Формулу (1) використовують, коли збільшення чисельного значення показника характеризує поліпшення якості, а при погіршенні — формулу (2).

Підсумковий показник рівня якості продукції визначається як середнє арифметичне значення всіх рівнів властивостей, тобто по формулі:

 

;        (1.9.)

 

Комплексний метод оцінки якості полягає в  тому, що при розрахунку підсумкового показника якості враховується значущість (ваговитість) кожного показника  властивостей як оцінюваного, так і  базового (еталонного) зразка.

Якщо  Ук лінійно (пропорційно) залежить від Рi, що враховуються, те визначають середнє зважене арифметичне значення рівня якості оцінюваної продукції:

 

Ук = Рiоц / Рiбаз      (1.10)

 

де αi— коефіцієнт ваговитості кожного з Рi.

У разі, коли Ук нелінійно залежить від одиничних показників Рi, то обчислюють середнє зважене геометричне значення рівня якості за формулою:

 

Ук = Pi^?i_оц / Pi^?i_баз       (1.11)

 

Змішаний  метод чисельної оцінки якості полягає  в тому, що спочатку для групи  не основних властивостей, і що істотно  відрізняються по значущості, визначають узагальнений середньозважений показник (комплексний метод), а потім, разом з останніми, що приймаються за рівнозначні, показники знаходять підсумкове середнє арифметичне значення Ук (диференціальний метод).

Інтегральний  метод оцінки рівня якості продукції  вважається економічним. Інтегральний показник рівня якості це

;       (1.12)

 

Узагальнений  інтегральний показник якості оцінюваного, а також базового зразка розраховують як відношення сумарного корисного  ефекту, вираженого в натуральних  або грошових одиницях вимірювання, від експлуатації виробу W до витрат на його створення і експлуатацію за певний (або весь) термін служби:

 

        (1.13.)

 

де W —  корисний ефект;

 Кс — сумарні капіталовкладення, що включають ціну, оплату за установку, наладку і інші роботи;

 Зс — експлуатаційні витрати.

Експертний  метод загальної оцінки рівня  якості продукції заснований на використанні досвіду і інтуїції фахівців-експертів. Він застосовується тоді, коли немає  необхідної кількісної інформації про  властивості оцінюваного або (и) базового зразків. Оцінки виставляються  експертами ( таблиця 1.1) в балах, долях  або відсотках. Підсумковий показник рівня якості визначають як середньоарифметичне  значення оцінок всіх експертів.

За наслідками аналізу кількісних оцінок рівня  якості продукції приймаються і  реалізуються відповідні управлінські рішення.

Підвищення  якості продукції має велике значення для споживача, виготівника і економіки в цілому.

Випуск  якісних виробів сприяє збільшенню реалізації і рентабельності капіталу, зростанню престижу фірми. Якщо продукція  є загальновизнаною за якістю, то фірмі  не обов'язково витрачати великі засоби на рекламу або робити дорогу упаковку, що привертає покупців.

Інтереси  виготівника в підвищенні якості продукції полягає в наступному:

• Просування своїх товарів на нові ринки, розширення частки ринку;
• Підвищення продуктивності праці за рахунок усунення недоліків технологічних процесів, зниження рівня дефектності;
• Зниження риски втрат в період гарантійного обслуговування
• Отримання вищого прибутку.

 

Таблиця 1.1

Оцінка якості на підприємстві ВАТ «Сизакор»

Назва і опис об'єкту вимірювань	Назва вимірюваних величин або показників	діапазон Вимірювань	Погрішність вимірювань або збіжність
1	2	3	4
Полімерна сировина: поліетилен низького тиску, поліетилен високкого тиску поліпропілену	Показник текучості розплаву, г/10 мін мін.	Не регламенит.- реется	г не більше 5 °/о
	Раз6рос показника текучості розплаву в межах партії %_	Не регламенти- руется	Не нормується
Полімерна сировина: полиєтилен низького тиску	Масова частка летючих речовин  °/о.	0-100	г не більше 0,02 °/о
Труби поліетиленові для подачі горючих газів; Труби напірні З поліетилену ; Труби з поліетилену мазкий ПЕ 80 і П3 100 для подачі холодної води; Труби для мереж холодного  і гарячого водопостачання Аз поліпропілену; Труби З вторинного поліетилену.	Середній зовнішній діаметр, мм	0-500 0-150	А =+- 0,1 мм А=+-t 0,02 ММ
	Товщина стінки, мм	0-150 0-10	А =+-0,02 ми А =+-0,01 мм
	Овальність, мм	0-500 0-150	А =+-0,1 мм А =+-0,02 мм
	Межа текучості при розтягуванні Мпа, не менше	10-30	S =+- 1 °/о
	Відносне подовження при розриві °/о.	50-700	Не нормується
	Зміна довжини труб після прогрівання °/о.	0,1-5	Не нормується
	Стійкість при постійному внутрішньому тиску, ч.	0-10 0 000	А=+ Із з
Продовження табл. 1.1
Плівка поліетиленова плівка поліетиленова термостійка.	Товщина, мм	0-10,О	А =+- 2 км.
	Міцність при розтягуванні, МП	10-З0	S =+-1 °/о
	Відносне подовження при розриві °/о	50-700	Не нормована
	Усадка поперечна і подовжня °/о	10-60	А =+- 0,5 мм
Саарні з'єднання	Межа текучості при розтягуванні Мпа.	10-30	b =+- 1°/о
	Стійкість при постійному внутрішньому тиску, ч	0-10 000	А =+- з
Деталі сполучні з поліпропілену Пп80тіп3	Визначення розмірів, мм	0-500 0-150 0-10	А '=-1 0,1 мм А =f 0,02 мм А = 0,01 мм
	Стійкість до дії постійного внутрішнього тиску, ч	0-10 000	А =t З е

 

Контроль  якості продукції

Контроль якості - це одна з основних функцій в процесі  управління якістю. Це також найбільш об'ємна Функція по вживаних методах, яким присвячена велика кількість робіт  в різних областях знання. Значення контролю полягає в тому, що він  дозволяє вчасно виявити помилки, щоб  потім оперативно виправити їх з  мінімальними втратами.

Під контролем  розуміється вимірювання отриманих  характеристик і їх порівняння із заданими.

Технічний контроль якості лежить в основі будь-якого  способу управління якістю як у нас, так і за кордоном.

Організація контролю якості — це система технічних  і адміністративних заходів, направлених  на забезпечення виробництва продукції, повністю відповідної вимогам НД, — нормативних документів. Технічний  контроль — це перевірка відповідності  об'єкту контролю встановленим технічним  вимогам. [8, с. 143]

Під контролем  якості (КК) розуміється перевірка  відповідності кількісних або якісних  характеристик продукції або  процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним  вимогам. Суть контролю полягає в  отриманні інформації про стан об'єкту контролю і зіставлення отриманих  результатів зі встановленими вимогами, зафіксованими в кресленнях, стандартах, ТУ, договорах на постачання і тому подібне документах.

Основним  завданням контролю на підприємстві є своєчасне отримання повної і достовірної інформації про  якість продукції, стан устаткування і  технологічного процесу з метою  попередження неполадок і відхилень, які можуть привести до порушень вимог  стандартів і технічних умов.

Об'єктами контролю на машинобудівному підприємстві є матеріали, що поступають, напівфабрикати на різних стадіях виготовлення, готова продукція (деталі, дрібні складальні одиниці, вузли, блоки, вироби), засоби виробництва (устаткування, інструмент, прилади, пристосування і ін.), технологічні процеси і режими обробки, загальна культура виробництва.

Функції ж контролю визначаються багато в  чому завданнями і об'єктами виробництва. Сюди відносяться контроль за якістю і комплектністю виробів, що випускаються, облік і аналіз повернень продукції, дефектів, браку, рекламацій і ін.

Розглядаючи функцію «контроль», не можна не сказати про метрологічне забезпечення виробництва (див. таблиця 1.2), без якого взагалі було б неможливе проведення якого-небудь контролю. У зв'язку з цим метрологічна діяльність традиційно розглядається як одна з складових частин в управлінні якістю. При цьому, окрім забезпечення виробництва необхідним парком засобів вимірювань, метрологічна служба повинна шляхом проведення їх періодичної перевірки і калібрування забезпечити необхідну точність вимірювань.