Структура злочинної діяльност

Діяльність пов'язана не тільки зі створенням продуктів праці, але  і з споживанням, руйнуванням  результатів попередньої діяльності. Злочинна діяльність в основному належить до руйнівного способу діяльності, хоча для неї характерні і окремі елементи творення (ігорний бізнес, тіньова економіка). Як зазначається: "Діяльність щодо руйнування може відокремитися від мети і завдань суспільно корисної праці і, протиставлена їм, може загрожувати існуванню суспільства" ⁵. Це є характерним для сучасної злочинності.

Сьогодні злочинність усе більше набуває професійності. Стосовно злочинної діяльності професійність необхідно розглядати у двох аспектах:

а) як високий рівень виконання  злочинних операцій, що забезпечують досягнення практично усієї поставленої мети;

б) як засіб існування за рахунок  результатів злочинної діяльності.

Специфічним елементом злочинної  діяльності є протидія її виявленню і припиненню. Це завжди було притаманне діям злочинців. Але якщо раніше дії злочинців здебільшого зводилися до окремих актів вчинення злочинів (навіть якщо їх було декілька), то для злочинця було головним - не залишити слідів, за якими його могли б встановити і викрити. У зв'язку з цим основними заходами були приховування і знищення слідів злочину. Сьогодні, коли злочинність вийшла на рівень організованої, вона проявляється не тільки в окремих актах злочинів, а й у системі злочинної діяльності, злочинці змушені піклуватися про свою безпеку не тільки в період здійснення злочинних акцій, а й у процесі всієї їх діяльності та існування в цілому. Тепер злочинці не просто вживають заходів для знищення матеріалізованих слідів, але і "купують" або "прибирають" не тільки свідків, а й осіб, що здійснюють правосуддя, лобіюють свої інтереси в державних органах, використовують міжнародні зв'язки для вчинення злочинів (вбивств на замовлення, фінансових афер тощо) і приховування членів злочинних угруповань, що "засвітилися". Найбільш показовою у цьому плані є корумпованість державних чиновників, що дозволяє злочинцям отримувати інформацію, необхідну для їх "господарської" діяльності, а також для виявлення планів і намірів правоохоронних органів та протистояння їм як власними засобами, так і за допомогою дій корумпованих осіб. Тобто тут ми маємо справу із засобами життєзабезпечення, а не тільки з розрізненими злочинними акціями.Тому вивчення злочинної діяльності, пізнання її суті і форм потребує не поверхневих "зрізів" і суджень, а всебічного і глибокого дослідження даного специфічного і складного соціального явища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Особливості злочинної  діяльності, що пов’язані з  порушенням       податкового законодавства.

       Однією із статей Кримінального кодексу України по якій працює податкова міліція є ст. 212  (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів). Об'єктом злочинного посягання даного виду є податкові відносини, які виникають у процесі економічної діяльності і покликані сприяти нормальному функціонуванню податкової системи держави.

Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем (далі — податком) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, який здійснюється платниками у порядку і на умовах визначених законодавчими актами.

Згідно з чинним законодавством об'єктами оподаткування є доходи (прибутки), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), майно юридичних та фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законодавчими актами України.

Податки та інші обов'язкові платежі  поділяються на загальнодержавні та місцеві. Стаття 14 Закону України «Про систему оподаткування» виділяє загальнодержавні податки, до яких, зокрема, належать податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємства, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, збір за спеціальне використання природних ресурсів тощо. Перелік місцевих податків і зборів визначений у ст. 15 цього Закону. До них, зокрема, належать податок з реклами, комунальний податок, готельний збір, збір за парковку автотранспорту, ринковий збір та ін.⁶

Ухилення від сплати податків як корисливий злочин характеризується наявністю  взаємопов'язаних ознак:

а) діянням у вигляді ухилення від сплати податків;

б) злочинними наслідками (спричинення  шкоди державним інтересам у вигляді значних, великих та особливо великих збитків);

в) наявністю прямого причинного зв'язку між діянням і наслідками, що настали.

Податкове законодавство визначає порядок і строки сплати відповідного податку. Діяннями з ухилення від  сплати податків є неподання податкових декларацій, приховування об'єктів оподаткування, заниження вартості об'єктів оподаткування. Неподання податкових декларацій характеризується тим, що службові особи суб'єкта підприємницької діяльності та фізичні особи у встановлений законом строк не подають до територіальних податкових адміністрацій відповідні податкові декларації та розрахунки маючи на меті ухилення від сплати податків. Призвання об'єктів оподаткування виражається в тому, що посадові  особи суб'єкта   підприємницької діяльності  та фізичні особи не сплачують податки та інші неподаткові платежі, які вони відповідно до чинного законодавства повинні були внести до бюджету. Заниження вартості об'єктів оподаткування характеризується частковою несплатою податків та неподаткових платежів.

На платників податків покладається відповідальність за правильне обчислення, своєчасність сплати податків і дотримання законодавства про оподаткування, за порушення якого, залежно від ступеня суспільної небезпеки і розміру спричинених матеріальних збитків, передбачається адміністративна відповідальність (ст. 164¹ КпАП «Ухилення від подання декларації про доходи», ст. 165¹ КпАП «Ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України платників обов'язкових страхових внесків та порушення порядку обчислення і сплати внесків на соціальне страхування») або кримінальна відповідальність (ст. 212 КК).

За ухилення від сплати податків до кримінальної відповідальності притягуються службові особи суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності), на які згідно із законодавством покладено обов'язок ведення бухгалтерського обліку та складання звітів про фінансово-господарську Діяльність, подання податкових декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків до бюджету (керівники підприємств, їх заступники, головні бухгалтери та виконуючі їх обов'язки). Суб'єктом злочину, що розглядається, можуть бути також фізичні особи.

У системі елементів криміналістичної характери слід виділити способи ухилення від сплати податків

У практиці розслідування і криміналістичних публіка визначилось понад п'ятдесят  способів вчинення таких  злочинів. Однак вони недостатньо систематизовані  за видами податків, суб'єктами злочину та іншими підставами дозволяють більш ефективно використовувати відомості про способи вчинення злочинів у їх розслідуванні.

Одним з основних критеріїв систематизації таких способів є особливості  виду податку, пов'язаного з певною сферою діяльності, типовою обстановкою і умовами досягнення злочинного результату. Виходячи з цього критерію способи ухилення від податків можна систематизувати за чотирма основними групами.

І. Способи, загальні для усіх видів  податків.

1.Неподання або несвоєчасне  подання податкових декларацій, розрахунків по них (усі види податків).

2. Недоплата податків.

3. Пред'явлення у податкову адміністрацію  неправдивих відомостей про тимчасове припинення або неведення господарської діяльності.

4. Проведення значної кількості  операцій на велику суму з подальшою ліквідацією підприємства без сплати податків.

5. Вчинення розрахунків по господарських  операціях через додатково відкриті  рахунки.

II. Способи приховування валового доходу.

6. Невключення до оподатковуваного  обігу бартерних операцій (податок на прибуток, податок на додану вартість, інноваційний фонд та ін.).

7. Проплата однією організацією  за іншу в рахунок взаємних  вимог (за третю особу).

8. оформлення фіктивних документів  про передачу товару на зберігання  або повернення прийнятого на peaлізацію товару.

9 Завищення даних про ціну  придбаного товару (продукції).

10.Неоприбуткування отриманої виручки  від проданого товару (виконаних робіт, наданих послуг).

ІІІ. Способи ухилення від сплати податку на прибуток.

11. Завищення витрат, віднесених на собівартість товарів (робіт, послуг).

12. Невключення до обсягу оподатковуваного  прибутку грошових коштів, отриманих  від проведення позареалізаційних операцій (товарний, комерційний, фінансовий кредит).

13. Невключення до обсягу оподатковуваного прибутку грошових коштів, отриманих від здачі майна в оренду.

14. Заниження суми балансового  прибутку під виглядом відрахувань до благодійних фондів та інших організацій, що користуються пільгами при оподаткуванні.

15. Внесення до звітності завищених даних про частку іноземного капіталу (інвестицій) в статутному фонді підприємств з іноземними інвестиціями.

16. Фальсифікація даних про наявність  на підприємстві працівників, які мають пільги з податку на прибуток.                                                                                 

IV. Інші види податків.

17. Завищення на підприємстві  кількості певної категорії працівників,  які користуються податковими  пільгами (прибутковий податок).

18. Здійснення розрахунків з  працівниками підприємства в  натуральній формі (комунальний податок, платежі до різних фондів, соцстраху).

19. Невключення до штатного розкладу  фактично працюючих на підприємстві  осіб.

20. Неподання даних про наявність  у власності підприємства транспортних  засобів (податок на транспортні засоби).

21. Продаж без дорожнього збору  паливно-мастильних матеріалів кінцевому  споживачеві (шляховий збір).

22. Продаж алкогольних напоїв  та тютюнових виробів без марок  акцизного збору (акцизний збір).

23. Фальсифікація митних декларацій  імпортерами — платниками акцизного збору (акцизний збір).

24. Фальсифікація даних про кількість  виробленої продукції підприємствами — виробниками підакцизної продукції (акцизний збір).

 Під час розслідування ухилень від сплати податків необхідно і встановити низку обставин, а саме:

1) факт ухилення від сплати  податків;

2) відомості про суб'єкта підприємницької  діяльності (найменування, місцезнаходження, вид діяльності, структура, його цілі й завдання);

3) підстави і дотримання встановленого  порядку реєстрації об'єкта господарської діяльності;

4) дотримання порядку, встановленого  для реєстрації суб'єкта підприємницької  діяльності у територіальних  органах податкової адміністрації та інших установах;

5) відповідність діяльності, що  виконується господарюючим суб'єктом, статуту;

6) відомості про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків в установах банку і рух грошових коштів,

7) характер і зміст операцій, що виконуються;

8) місце, час, мета, спосіб злочинної  діяльності;

9) звітний період, за який вчинено  ухилення від сплати податків;

10) розмір прихованих доходів  (прибутків) і несплачених податків, інших платежів по окремих  звітних періодах, видах податків, загальний розмір спричинених державі матеріальних збитків;

11) найменування і зміст нормативних  актів, положення яких були порушені при вчиненні злочину;

12) коло осіб, які брали участь  у виконанні конкретної фінансово-господарської  операції (як суб'єкт даного злочину, так і інші особи), їх посадові та функціональні обов'язки;

13) діяння, що виконувались конкретними особами при здійсненні фінансово-господарських операцій і здійсненні ухилення від сплати податків;

14) ознаки інших злочинів, що  є в діяннях вказаних осіб (халатність, посадовий підлог, шахрайство з  фінансовими ресурсами та ін.);

15) професійна та кримінальна характеристика осіб, які брали участь у діяльності господарюючого суб'єкта;

16) обставини, що сприяли вчиненню  злочину.

При порушенні справ про ухилення від сплати податків можливі дві групи слідчих ситуацій. До першої належать ситуації, при яких початкові дані про вчинений злочин отримані:

а) внаслідок проведеної документальної перевірки працівниками територіальної податкової адміністрації;

б) внаслідок оперативно-розшукових заходів підрозділів податкової міліції;