Структура злочинної діяльност

в) внаслідок спільних заходів податкової міліції та відділу документальних перевірок територіальної податкової адміністрації.

До другої групи входять ситуації, в яких інформація про вчинення злочинів отримана внаслідок розслідування  інших злочинів.

Перша група являє собою типові ситуації, які найчастіше зустрічаються в практичній діяльності і є більш сприятливими для розслідування. При цьому слідчий вирішує такі завдання:                             

 а) вивчення отриманих первинних  матеріалів; 

 б) документальне підтвердження виявлених фактів порушення податкового законодавства;

в) забезпечення виконання цивільного позову та можливості конфіскації майна; г) перевірка актів перерахування грошових коштів, не відображених у звіті підприємства;

 ґ) виявлення та вилучення матеріальних цінностей і грошових коштів, не відображених у звіті підприємства;

д) перевірка діяльності господарюючого суб'єкта з метою виявлення ухилення від сплати податків;

е) ознайомлення з необхідними нормативними актами, що регламентують порядок відрахування та сплати податків.

Вирішення вказаних завдань можливо  шляхом проведення комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів:

1) допиту ревізора, який проводив  документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта, для з'ясування змісту та результатів перевірки;

2) виїмки та огляду документів (письмових, інформації на магнітних  носіях);

3) допиту службових осіб, відповідальних  за обчислення, сплату податків та своєчасне подання декларацій;

4) обшуку за місцем проживання  і роботи службових осіб об'єкта, що перевіряється;

5) накладення арешту на вклади  та майно з метою забезпечення можливої конфіскації та відшкодування спричинених матеріальних збитків;

6) припинення операцій з використання  грошових коштів, що знаходяться  на розрахунковому рахунку підприємства;

7) допиту свідків (осіб, які тією  чи іншою мірою брали участь  у здійсненні фінансово-господарських  операцій, службових осіб, з якими  підприємство здійснювало економічні взаємовідносини):

8) допиту службових осіб органів Державної податкової адміністрації, що здійснювали контроль за діяльністю господарюючого суб'єкта, а також проводили документальні перевірки;

9) очної ставки;

10) оперативно-розшукових заходів  для виявлення матеріальних цінностей та грошових коштів, які належать службовим особам, підприємствам, що перевіряються, встановлення осіб, які переховуються від слідства.

У необхідних випадках доручається  проведення додаткової та повторної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності господарюючих суб'єктів, з якими підприємство, що перевіряється, мало взаємовідносини; призначення відповідних судових експертиз.

Слідча ситуація, при якій інформація про факт ухилення від сплати податків отримана внаслідок розслідування інших злочинів, відрізняється від вказаних вище ситуацій тим, що вона має елемент раптовості, який особливо важливо використовувати в умовах обмеженого обсягу доказової інформації.           Основними завданнями, що випливають з даної ситуації, є виявлення, витребування, вилучення необхідних документів первинного обліку, бухгалтерських реєстрів та інших документів як інформації про вчинений злочин.                                                                                       Разом  з  цим   при  здійсненні  злочинної  діяльності  використовуються     схеми  ухилення  від сплати податків спеціально для цього розроблені “фахівцями своєї справи”.Деякі з них я зазначаю в додатка 

  ВИСНОВОК

Отже слід вказати на прорахунки (й дуже істотні) в стратегії та тактиці боротьби зі злочинною діяльністю. По-перше, недооцінювався і практично не враховувався стан цієї діяльності, незадовільно аналізувалися результати боротьби з нею та не визначалися пріоритетні напрями протидії їй, не здійснювалося програмно-цільове планування та його належне ресурсне забезпечення. По-друге, оперативні підрозділи та слідчі апарати органів, що ведуть боротьбу зі  злочинною діяльністю, використовували застарілі методи викриття й розслідування злочинів організованих угруповань, обліку та звітності щодо результатів своєї роботи. По-третє, на сьогоднішній день немає досконалої правової бази боротьби з цією діяльністю, у той час як кримінальна ситуація змінюється стрімкими темпами. По-четверте, повільно вживаються запобіжні заходи, спрямовані на усунення причин злочинної діяльності. По-п'яте, професійна підготовка співробітників правоохоронних органів не повною мірою відповідає вимогам часу, серед них збільшується кількість молодих фахівців, які не мають відповідного досвіду. Разом з тим, ватажки  злочинної діяльності проводять цілеспрямовану роботу щодо дискредитації правоохоронців, окремих з яких прагнуть залучити до своїх махінацій.

Нині в державі відсутня надійна  система захисту працівників  правоохоронних органів і свідків. Тому вирішення цієї проблеми є актуальною справою в боротьбі з злочинною діяльнісьтю. До більш конкретних недоліків у правоохоронній діяльності, що сприяють існуванню  злочинної діяльності, належать:

              - неготовність деяких підрозділів  і служб діяти в умовах суттєвої  зміни кримінологічної ситуації, що відображає процеси консолідації, кооперування і професіоналізації кримінального світу;

               -недостатньо цілеспрямований пошук  осіб — можливих учасників  організованого злочинного угруповання,  в тому числі у місцях виконання покарань;

               -слабка оперативна робота з  контролю за діяльністю лідерів  злочинних угруповань, недосконалі  тактичні прийоми документування  їх діяльності;

               -недостатнє технічне забезпечення  правоохоронних органів, а також  випадки зради з боку окремих правоохоронців.

Звичайно, це далеко не вичерпний перелік  детермінант  злочинної діяльності у нашому суспільстві, їх повне виявлення  — завдання теорії та практики боротьби зі злочинною діяльністю.

Удосконалення економічних, політичних, соціальних, ідеологічних, духовних та інших відносин, що відбуваються у процесі побудови правової держави, є тим чинником, який підриває корені  злочинної діяльності. У боротьбі з цим явищем першочергового значення набувають загально-соціальні заходи удосконалення правоохоронної діяльності, для чого потрібно:

1). Завершити радикальну реформу  економічної, соціальної, політичної  та інших сфер суспільства  на засадах чесної конкуренції  та демократії, подолати глибоку  кризу, в якій опинилась Україна  при переході від адміністративно-командної системи господарювання до цивілізованої ринкової економіки.

2).Удосконалити управління державним  майном і економічними процесами,  зміцнити контроль за мірою  праці та споживання, виключити  відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом.

3).Створити ефективну податкову  систему, сприятливі умови для  підприємницької діяльності, щоб  громадяни мали реальну можливість  працювати в межах закону.

4). Запровадити попереднє вивчення  банками фінансового стану фізичних  та юридичних осіб, які звертаються з проханням про надання кредитів, а також мети, з якою ці кредити отримуються, та можливостей їх повернення.

5). Оскільки злочинна діяльність  тісно пов'язана з корупцією  запровадити обов'язкове декларування  доходів усіма державними службовцями.

Окрім загально-профілактичних, треба  посилювати спеціальні заходи протидії злочинній діяльності. Так, суттєвого  удосконалення вимагає чинне  законодавство, що значною мірою  заганяє економіку в "тінь".

Вимагають перебудови організаційна  структура та діяльність спеціальних підрозділів правоохоронних органів з боротьби з  злочинною діяльністю, професійна підготовка співробітників, їх правовий і соціальний захист, поліпшення матеріально-технічного забезпечення цих підрозділів. Належить удосконалити стратегію і тактику оперативно-розшукової та розвідувально-аналітичної роботи, всебічно вивчати криміногенні ситуації, пов'язані з функціонуванням кредитно-банківської системи. Назріла потреба централізованого обліку ватажків кримінального середовища, встановлення за ними постійного контролю, у тому числі в місцях виконання покарань.

Питання боротьби з злочинною діяльністю мають широко висвітлюватись у засобах  масової інформації. Хоч і кажуть, що "мафія безсмертна", але активна  протидія їй на загально-соціальному і спеціально-кримінологічному рівнях профілактики за чіткої взаємодії усіх її суб'єктів, тісному міжнародному співробітництві у цій сфері дасть змогу значно скоротити всілякі прояви  злочинної діяльності та мінімізувати її небезпеку для суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  

 

 

 

     Список використаної літератури

1.Конституція України від 28 червня 1996 року.

2.Кримінальний кодекс України  від 5 квітня 2001року.

3.Криміналь-процесуальний кодекс  України від 28 грудня 1960 року (із  змінами і доповненнями).

4.Кодекс України про адміністративні  правопорушення від 7 грудня 1984 року.

5.Закон України “Про систему оподаткування” від 2 лютого 1994 року.          6.Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 року.

7.Аверьянова Т. В., Белкин Р.  С., Корухов Ю. Г., Российская Е.  Р. Криминалистика- Москва, 1999.

8.Андреев И. С., Грамович Г.  И., Порубов Н. И. Криминалистика.- Минск, 1997.

9.Криміналістика. Криміналістична  тактика і методика розслідування злочинів / За ред. В. Ю. Шепітька.- Харків, 1998.

10.Радянська криміналістика / За  ред. В. П. Колмакова.- Київ, 1973.

11.Салтевський М. В. Криміналістика. Підручник.-Харків, 1999.

12.Советская криминалистика. Методика  расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В. К. Лисиченко.- Киев, 1988.

13.Бахин В. П., Карпов Н. С.  Преступная деятельность как  объект криминалистического изучения,- Киев, 1999.

14.Бахин В. П. Следственная  практика: проблемы изучения и  совершенствования.-Киев, 1991.

15.Біленчук П. Д. Процесуальні  та криміналістичні проблеми  дослідження обвинуваченого.-Київ, 1999.

16.Гончаренко В. И., Бергер В.  Е. Криминалистика и криминалисты.- Киев, 1989.

21.Шепітько В. Ю. Російсько-український  словник з криміналістики,- Київ, 2001.

Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов  Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика- Москва, 1999.

 

8.Андреев И. С., Грамович Г.  И., Порубов Н. И. Криминалистика.- Минск, 1997.

 

9.Криміналістика. Криміналістична  тактика і методика розслідування  злочинів / За ред. В. Ю. Шепітька.- Харків, 1998.