Аналіз діяльності ТЦ ТОВ «Авеню»

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми. В останнє десятиліття в нашій країні дуже сильно зросло споживання парфумерно-косметичних товарів. На українському ринку постійно з'являються нові товари і виробники, як українські, так і зарубіжні, які використовують нові технології виробництва та сировину, яка безпосередньо впливає на якість та безпечність товару. В дослідженні якості рідкого мила це дуже важливо, оскільки рідке мило – продукт щоденного використання. Все це вимагає більш глибокого дослідження, тому дана тема роботи є актуальною на сьогодні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження ґрунтувалися на основних положеннях Законів України «Про захист прав споживачів», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного контролю». Результати роботи порівнювались з вимогами нормативних документів.

Мета та завдання дипломної роботи. Метою роботи є проведення порівняльної характеристики рідкого мила від різних виробників, що реалізуються на ринку та моніторинг ринку рідкого мила м. Харкова. Завданням дослідження є аналіз ринку рідкого туалетного мила України, вивчення факторів, що формують якість рідкого мила, вивчення асортименту туалетного мила та його класифікацію, особливостей експертизи мила, аналіз маркування та пакування рідкого мила, його органолептичних та фізико-хімічних показників та проведення моніторингу ринку рідкого туалетного мила м. Харкова.

Предметом досліджень є органолептичні, фізико-хімічні показники якості рідкого мила та ринок рідкого мила м. Харкова.

Об’єктом  дослідження є рідке мило від різних виробників та моніторинг ринку рідкого туалетного мила.

Для дослідження якості рідкого мила, були обрані наступні методи дослідження: органолептична оцінка якості,  фізико-хімічні методи оцінки якості рідкого мила.

Новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведено комплексну товарознавчу оцінку якості зразків рідкого мила різних виробників, що реалізуються на ринку м. Харкова.

Практичне значення одержаних результатів обумовлене тим, що отримані результати дослідження будуть корисними у науково-дослідницькій галузі: матеріали дипломної роботи можуть бути використані для подальших наукових досліджень. А також цими даними можуть користуватися звичайні споживачі, для того щоб бути впевненими у якості обраного продукту.

Публікації. На даний момент за темою роботи видано такі публікації:

«Ідентифікація та експертиза рідкого мила з екстрактом молока та меду від різних виробників» збірник «Товарознавчі аспекти споживчих товарів» за видавництвом Національного фармацевтичного Університету, «Товарознавчий аналіз рідкого мила» збірник «Формування механізмів управління якістю та підвищення конкурентоспроможності підприємств» за видавництвом Дніпропетровського Університету імені Альфреда Нобеля, «Встановлення якості рідкого мила за повнотою маркування та органолептичними характеристиками» збірник «Соціально-економічний розвиток суспільства на засадах реалізації кластерного підходу» за видавництвом Харківського торговельно-економічного інститут КНТЕУ (Додаток А).

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1.1. Аналіз ринку мила

 

 

Ринок парфумерно-косметичних товарів України на теперішній час є одним з найбільших після традиційних лідерів за обсягами продажу - ринків алкоголю, тютюну, продуктів харчування.

Парфумерія і косметика (до якої належить і мило) складають особливу групу непродовольчих товарів, виконуючи різноманітні функції: вони задовольняють естетичні потреби людини, мають лікувально-гігієнічне призначення, впливають на самопочуття. Це товари повсякденного вжитку, без яких важко уявити сучасне життя людей.

В останні десятиліття споживання парфумерно-косметичних товарів в усьому світі, у тому числі і в нашій країні, зростає. На українському ринку з'явилася величезна кількість нових товарів з новими споживчими властивостями, багато раніше невідомих фірм, як зарубіжних, так і вітчизняних. Рівень споживання вітчизняних парфумерно-косметичних товарів визначається насиченістю ринку імпортними товарами. До недавнього часу питома вага імпортних парфумерно-косметичних товарів за окремими групами засобів з догляду за шкірою коливався від 60 до 80%[15].

На сьогоднішній день ця цифра змінилася, частка імпортних товарів на українському ринку за даними 2012 року складає 53%.  Долю імпорту і експорту на українському ринку мила представлено на рис. 1.1.

Частка вітчизняних косметичних товарів на споживчому ринку України сьогодні досить висока і постійно збільшується. За оцінкою фахівців, кожний третій покупець воліє купувати вітчизняну косметику, тому що ціни на неї значно нижче, ніж на імпортну та довіра до якості залишається високою завдяки суворим вимогам нормативних документів. Багато українських підприємств випускають продукцію, яка за своїми властивостями і зовнішнім оформленням цілком може скласти конкуренцію імпортній продукції, яка широко рекламується[65].

Рис.1.1. Доля експорту та імпорту на українському ринку мила у

2012 році 

 

Поставки мила в нашу країну йдуть більш ніж з 50 країн світу – привабливість ринку формують низькі митні ставки.Основна конкуренція на українському ринку, так само як і на світовому, розгорнулася між основними країнами - імпортерами, які виробляють парфумерно-косметичну продукцію: Туреччиною, Німеччиною, Росією, Великобританією та  Польщею[3].

Основний обсяг експорту туалетного мила у 2012 році був направлений до Росії, Казахстану, Чехії, Білорусії, при цьому частка постачань на російський ринок від загального обсягу експорту склала 56%. Лідерство за обсягами поставок збереглося за компанією «ПроктерендГемблУкраїна». У досить великих обсягах експортували мило «Слобожанський миловар» і «Українські промислові ресурси». Серед експортерів в аналізованому періоді також були «Бета-В»,«ЮСІ», «Аромат»[66].

Українське виробництво туалетного твердого мила в 2012 р. характеризувалося динамікою , що знизилась на 14,5% до рівня 2011 р. У кількісному вираженні ці показники, згідно з даними Державної служби статистики України, склали 31,9 тис. т і 37,2 тис. т відповідно. Проте виробництво рідкого туалетного мило показало позитивну динаміку в період 2008-2012рр. [18].

У зовнішньоторговельному обороті туалетного мила на українському ринку в 2008-2009 рр.. зниження поставок було характерно для експорту. Та в період 2010-2012рр.. експорт туалетного мила завдяки оновленню та збільшенню виробництва показав позитивну динаміку. В імпорті відзначалося несуттєве зростання[25].Дані по динаміці експорту та імпорту туалетного мила представлено на рис. 1.2.

 

Рис.1.2.Динаміка експорту та імпорту туалетного мила

За 2008-2012рр., млн.$

 

Ознайомившись з даними динаміки експорту та імпорту в цілому розглянемо більш детально цю інформацію [13].

Дані по структурі зовнішньоторговельного обороту мила по основним країнам-експортерам та імпортерам представлені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Структура зовнішньоторговельного обороту мила по основним країнам-експортерам та імпортерам в 2012 р.

Країна	Кількість, т	Вартість, тис. $	Середня ціна, $ / т
1	2	3	4
Експорт
Всього	17393	39458	2268
Росія	9709	20511	2112
Казахстан	3599	8552	2376
Чехія	1345	2953	2195
Білорусь	719	1632	2270
Азербайджан	469	1602	3415
Грузія	438	913	2084
Молдова	363	1025	2823
Імпорт
Всього	12788	25819	2019
Туреччина	6528	6263	959
Росія	1500	3594	2396
Німеччина	1160	4132	3563
Польща	1080	3941	3649
Іспанія	677	3021	4462
Ізраїль	546	876	1604
Великобританія	527	1087	2062
Болгарія	269	524	1948

 

Розглянувши дані таблиці, можемо сказати, що основними експортерами туалетного мила є  Росія та Казахстан, а найбільший імпорт товарів іде з Туреччини, Росії та Німеччини.

1.2. Фактори, що формують якість рідкого  мила

 

Для виготовлення туалетного мила використовуютьприродні жири тваринного та рослинного походження, синтетичні жирні кислоти, луги, допоміжні матеріали, барвники, віддушки, антиоксиданти, пережирюючі, дезінфекційні та лікувально-профілактичні домішки[37].

Якість мила значною мірою залежить від якості жирів та олій, які використовуються при виробництві мила[35].

Серед тваринних жирів для виробництва туалетного мила найчастіше використовують яловичий, баранячий та кістковий топлені жири. У них міститься 40–60 % насичених високомолекулярних жирних кислот, головним чином пальмітинової та стеаринової , а також 36–55 % ненасиченої олеїнової кислоти[50].

Серед рослинних жирів для виробництва мила використовують дві групи олій - рідкі за кімнатної температури та тверді[7]. Останні – це кокосова, пальмоядрова та пальмова олії. З них дві перші найбільше підходять для виробництва туалетного мила. Кокосова та пальмоядрова олії містять до 52% лауринової (С12) та до19 % міристинової (С14) кислоти. Введення продуктів на основі цих олій у рецептуру туалетного мила забезпечує йому необхідну пластичність під час оброблення,  високу розчинність і піну в холодній воді [70], [71].

Рідкі рослинні олії–  соняшникову, соєву та бавовникову використовують при виробництві мазеподібних (кремоподібних) та рідких мил, а як саломас (гідрогенізований продукт) вони входять до жирової основи твердих туалетних мил[43].

Для виготовлення всіх видів мила на більшості великих підприємств використовують жирні кислоти, які отримують при розщепленні рослинних і тваринних жирів і саломасу в автоклавах під високим тиском безреактивним методом. При цьому жирні кислоти менше темніють, а вихід гліцерину підвищується[29]. 

 

Допоміжні компоненти:

1) Вуглекислий натрій (Na2C03, карбонат натрію). Товарна назва – кальцинована сода. Застосовують для виробництва твердих мил із жирних кислот. Його вводять також для збільшення рухомості розплавленого мила[30].

2. Силікат натрію – кремнекислий натрій Na20-nSi02 (п = 1-4 – число молекул діоксидукремнія). Поступає на заводи у вигляді розчину (рідке скло 38,5-45,0 %). Введення його в кількості 0,1-0,5 % уповільнює потемніння та прогіркнення мила. Крім того, силікат натрію підсилює дію інших антиокисників, які вводять до складу мила, а також підвищує його мийну здатність [56].
3. Гексаметафосфат натрію [Na6(P03)6]. Його іноді вводять у кількості до 5% для запобігання утворенню нерозчинних у воді кальцієвих та магнієвих мил, які осідають на шкірі та волоссі[48].
4. Натрій хлористий (NaCI, хлорид натрію, 97,0-98,4 % NaCI) – товарна назва – сіль кухонна. Її використовують у виробництві туалетних мил для висолювання ядра із мильного клею, щоб отримати більш концентроване і чисте мило, надати йому більшої твердості.
5. Їдкий натр (NaOH, гідроксид натрію, товарна назва – каустична сода). Він поступає на заводи в твердому вигляді – у металевих барабанах (96-98 %) або в рідкому – в цистернах (43-45 %).
6. Їдкий калій (КОН, гідроксид калію). Його використовують для виробництва рідких та кремоподібних мил. Твердий КОН містить 95-99%, рідкий – 50-52 % КОН)[55].
7. Барвники – їх використовують для забарвлення туалетних мил. Барвники бувають трьох типів: водорозчинні, жиророзчинні та пігменти. Як водорозчинні анілінові барвники використовують родамін (червоний), метаніл (жовтий), бірюзовий світлостійкий (голубий), флюросцеїн (лимонний) та ін. При забарвленні в різні тони використовують суміші з 2-3 барвників. Але більшість цих водорозчинних барвників забарвлює піну і частково знебарвлюється при світлі. Тому останнім часом виробники туалетного мила переходять на використання жиророзчинних барвників

(червоні марки Ж і С, жовті  марки Ж та ін.) і водорозчинних  пігментів (жовтий світлостійкий, синій, зелений та ін.). Ці барвники більше світло- та лугостійкі, ніж водорозчинні, і не забарвлюють піну при митті[33].

8) Парфумерні віддушки (парфумерні композиції) – це складні суміші ефірних олій та синтетичних духмяних речовин, які гармонійно сполучаються між собою, утворюючи оригінальний букет – запах, який передається туалетному милу[1]. Запах може бути квітковий, фантазійний.

Кількість духмяних речовин, які вводять до складу мила, залежить від ціни мила, віддушки та сили (інтенсивності) запаху останньої. У наших умовах життя вважається, що вміст віддушки є для туалетного мила середньої якості достатній близько 1 %, для хорошого – близько 2 %, для вищих сортів – до 3%.Слід сказати, що введення великої кількості віддушки зменшує мийну здатність мила.

9)  Стабілізатори (антиоксиданти). При зберіганні мила в ньому відбуваються небажані процеси: прогіркання, потемніння, поява на поверхні темних плям. Щоб уникнути цих процесів, до його складу вводять стабілізатори (антиоксиданти)[34]. Крім силікату натрію, це антал та антал П-2 (пластиболь). Останній, крім речовин, які діють як антиоксиданти, містить високомолекулярні полімерні сполуки, котрі перешкоджають розкисанню, і тому мило зберігає свою форму та економно витрачається[58].

10) Пережирювальні добавки вводять до складу мила, яке призначене для споживачів з підвищеною сухістю шкіри. Це ланолін, спермацет, норковий та песцовий жири, оливкова олія[68].

11) Лікувально-профілактичні добавки вводять у мило, яке повинно мати лікувально-профілактичні властивості проти деяких захворювань шкіри. Це – сірчистий селен, сірка, хвойна хлорофіло-каротинова паста, хна, цілющий екстракт ялиці сибірської. Профілактичні властивості мають екстракти ромашки, чебрецю, череди, деревію[28].

 

1.3.  Класифікація  та характеристика сучасного  асортименту мила

 

Асортимент мила досить широкий та різноманітний, його групування йде за різними ознаками[9].

За консистенцією мила поділяють на тверді, кремоподібні, порошкоподібні та рідкі.

 Основна  товарна форма – це тверде, шматкове мило. Тверде, шматкове туалетне мило – це водний розчин солей жирних кислот з концентрацією 74–80 % (у переліку на вміст жирних кислот). За таких концентрацій цей розчин твердий і стабільний при зберіганні.

Кремоподібне мило – це триетаноламінове мило – RCOONH(CH2-CH2OH)3. Воно має високу мийну здатність, розчиняється не тільки у воді, а й в оліях, бензині, керосині та скипидарі. Воно майже нейтральне, тому використовується у виробництві косметичних товарів (мильний крем для гоління та ін.).