Аналіз діяльності ТЦ ТОВ «Авеню»

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2014 в 12:49, курсовая работа

Краткое описание

Предметом досліджень є органолептичні, фізико-хімічні показники якості рідкого мила та ринок рідкого мила м. Харкова.
Об’єктом дослідження є рідке мило від різних виробників та моніторинг ринку рідкого туалетного мила.
Для дослідження якості рідкого мила, були обрані наступні методи дослідження: органолептична оцінка якості, фізико-хімічні методи оцінки якості рідкого мила.

Файлы: 1 файл

диплом раздел1,2,3.4 с лит.новый.docx

— 673.70 Кб (Скачать)

Порошкоподібне мило –це мильна основа, висушена у сушарнях. До складу такого порошка входять бікарбонат натрію та інші добавки.

Рідке туалетне мило – це водно-спиртовий розчин калійних солей жирних кислот олій (кокосової, коріандрової та ін.) і добавок (гліцерину, ланоліну, рицинової олії). Рідке мило зручне у використанні, добре очищує шкіру, не пересушуючи її та не порушуючи її жирового балансу. Його можна використовувати для миття тіла та голови. До його складу легко вводять добавки екстрактів лікарських рослин (череди, ромашки), що особливо важливо для молодих людей з вугруватою шкірою.

За якістю, залежно від вмісту жирних кислот (активної частини мила), якості використаної жирової сировини та добавок, туалетне мило поділяється на чотири групи: «Екстра», І, ІІ та «Дитяча»[10].

Мило групи «Екстра» містить 78–80 г жирних кислот на 100 г мила (якісне число). Для його виготовлення використовують найбільш високоякісну сировину – високу кількість тваринних жирів та кокосову олію. Мило повинне мати тонкий аромат завдяки високоякісній віддушці. Мила групи «Екстра» – найтвердіші, менше набухають, більш економічні (повільніше витрачаються), мають високу мийну та піноутворювальну здатність[23].

Мила І групи містять 74–76 г жирних кислот на 100 г мила. Тваринні жири в рецептурі частково замінені саломасом, кокосова олія – жирними кислотами кокосової групи, тому якість цих мил нижча, ніж у мил групи «Екстра». Вони теж швидко висихають, не розкисають у мильниці, дають стійку піну, але меншу, ніж у мил групи «Екстра».

Мила ІІ групи містять у собі не менше ніж 74 г жирних кислот на 100 г мила. Тваринні жири замінені на саломас (~ 35 %). Мила цієї групи мають високу набряклість та швидше витрачаються, піна їх менш стійка.

Мила «Дитячої» групи містять не менше ніж 74 г жирних кислот на 100 г мила, але їх жирова основа містить лише високоякісні види сировини. Жируючі добавки (очищений ланолін, норковий жир) дещо захищають ніжну дитячу шкіру від знежирення. Воно, як правило, не містить барвників та парфумерних віддушок, які можуть спричинювати подразнення шкіри. Дитяче мило виробляють з олійними екстрактами череди та ромашки, котрі виявляють дезінфікуючу та тонізуючу дію.

За призначенням туалетні мила поділяються на гігієнічні, лікувально-профілактичні, дезінфекційні та спеціальні.

Гігієнічні туалетні мила призначені для щоденного догляду за шкірою. Залежно від корисних добавок їх рекомендують[22]:

  • для догляду за нормальною та жирною шкірою;
  • для догляду за нормальною та сухою шкірою з пережирювальними добавками;
  • для догляду за шкірою будь-якого типу

Лікувально-профілактичні мила рекомендують для профілактики та лікування захворювань шкіри голови та тіла.

Дезінфікуючі та дезодоруючі мила. Дезінфекція – це обеззаражування та знищення збудників інфекційних захворювань людини та тварин. Дезодорація – знищення неприємних запахів (наприклад поту). Мила цієї групи містять дезінфікуючі та дезодоруючі добавки.

До групи спеціальних відносять мило для морської води, мило для сільського господарства, для промисловості та ін.

За формою шматка туалетні мила можуть бути прямокутними, овальними, круглими та фігурними (дитячі –дельфінчик, бегемотик, зайчик). Найбільше випускають мила прямокутної та овальної форми.

За масою туалетні мила випускають від 10 до 200 г. Найбільше – це мила масою 100, 125 та 150 г.

За кольором туалетні мила можуть бути незабарвленими (білі) та забарвленими у різні чисті кольори (рожевий, блакитний, салатний, зелений, жовтий та ін.). Останніми роками помітна тенденція до покращення кольору сировини, що приводить до зменшення об’ємів випуску незабарвлених мил.

За характером віддушки виділяють мила з квітковим та з фантазійним запахом.

За видом упаковки мило випускають без обгортки та в обгортці (паперовій, целофановій); у картонному футлярі. З’явилися нові прогресивні типи обгортки туалетного мила: у поліетиленову або поліпропіленову декоративну плівку та пластикові футляри. Мила оригінальної форми розкладаються в барвисті коробочки по – 3-5, рідше– по 10 шматків.

 

    1. . Преваги та недоліки рідкого мила в порівнянні з твердим

 

Тверде мило має термін придатності 3 роки – це, швидше за все, лужний продукт. Його дія ґрунтується на механічному змиванні мікроорганізмів, при цьому розчиняється жирова змазка, на якій осідає пил і бруд.  Правда, разом з очищенням це мило веде до зрушення кислотності шкіри в лужний бік – від 9 до 12 (норма, за даними різних авторів, - від 4 до 6,8 або від 3,5 до 7,6). А це означає, що людина втрачає найважливіший механізм захисту від агресивних зовнішніх чинників, без якого неможливо зберегти молодість. Також лужне мило розпушує роговий шар шкіри, дозволяючи волозі проникати всередину, і сушить її. Тому брусочки краще не використовувати для обличчя. Лужне мило підходить винятково для миття рук. Причому після його використання треба обов'язково нанести на шкіру зволожуючий крем[81].

Рідке мило  - ближче до ідеалу. Воно має у своєму складі поверхнево-активні речовини (ПАР)або синдет (SinteticDetergent), які більш дбайливо доглядають за шкіроюі в малих концентраціях не ушкоджують її захисний шар. Рівень pH у засобах, що містять ПАРи, зазвичай коливається від 5,5 до 7, тоді як у звичайних лужних pH набагато вище – від 9 до 12. Ще одна перевага рідкого мила – зручність у використанні. Одне натискання – і потрібна кількість духмяної маси в руці. Якщо у людини жирний або змішаний тип шкіри, рідкий засіб підійде ідеально – у ньому містяться добавки, що регулюють виділення шкірного сала. Однак таке мило небажано використовувати для обличчя, так як це може призвести до подразнення слизової оболонки очей[52].

 

    1. . Особливості проведення експертизи туалетного мила

 

Туалетне мило має вироблятись із високоякісної сировини  згідно з розробленою та затвердженою у встановленому порядку рецептурою, мати приємний запах, естетичність, колір, зручну для використання форму. Мило повинно легко розчинятися в холодній воді, легко пінитися та відмивати зі шкіри забруднення без особливих фізичних зусиль, таким чином мати високу мийну здатність. Мило не повинно подразнювати шкіру, має зберігати форму, зовнішній вигляд та запах при тривалому використанні, не розшаровуватись у вологому середовищі, не давати тріщин при висиханні.  Мила лікувально-профілактичні, дезінфікуючі, дезодоруючі повинні мати ці властивості [24].

Туалетне мило,  яке надходить до торгівельних підприємств проходить прийомку за кількістю та експертизу якості продукції [11].

Приймання товарівза кількістю проводиться відповідно до транспортних і супровідних документів (товаротранспортна накладна, залізнична накладна, специфікація, опис, пакувальний ярлик тощо).За відсутності названих документів або деяких із них складають акт про фактичну наявність товарів і зазначають, яких документів немає. Виявивши недостачу, пошкодження або псування товарів, невідповідність найменувань товарів, зазначених у відповідному транспортному документі, потрібно припинити приймання товарів і скласти акт про розбіжність. Подальше прийманнятоварів за кількістю, а такожскладання акта здійснюється за присутностіпредставникавантажовідправника, експедиторатранспортноїорганізації, а якщоприсутністьцихосібнеможлива, то постачальникможеуповноважитивзяти участь у складанні акта будь-яке підприємство, розміщене на території одержувача [41].

Приймання товарів за якістю, як і приймання за кількістю, проводиться згідно з відповідними супровідними документами (сертифікат якості , відповідності тощо). При цьомуможливівибірковаперевіркаякостітоварів, відбір та аналіззразків, але за умови, щоце передбачено технічними умовами, стандартами або договором [36].

Проби для проведення перевірки якості товарів відбирають за наступними правилами [42]:

  1. Партією вважається продукція одного виду, сорту і найменування, вироблена за одну зміну й оформлена одним документом про якість, який повинний містити наступні дані: найменування підприємства- виготовлювача, його підпорядкованість і місцезнаходження, найменування продукції і дату вироблення, посилання на нормативний документ, термін придатності, температурний режим збереження і реалізації.
  2. Проба  – оптимально необхідна частина речовини (матеріалу), що об'єктивно відбиває склад і властивості речовини чи матеріалу.

В залежності від способу (стадії) одержання розрізняють наступні види проб: точкова проба, об'єднана проба, проміжна проба, середня проба, лабораторна проба, вихідна проба, аналітична проба[49].

В залежності від призначення розрізняють такі види проб: контрольна проба, шифрована проба, резервна проба, арбітражна проба.

  1. Відбір проби оформлюється актом, в якому відмічається: час та місце відбору проби; найменування продукту, звідки його отримано; дата виготовлення, ким виготовлено; дані по саму пробу; з якої кількості місць взято виїмки, маса одиниці проби, кількість відібраних паралельних проб тощо; показники, за якими проба має бути проаналізована.

Експертиза якості туалетного мила виконується за органолептичними та фізико-хімічними показниками з використанням інструментальних вимірювальних методів[57].

До органолептичних показників якості мила належать зовнішній вигляд, форма, колір і запах, відповідність пакування та маркування нормативним вимогам[26].

Шматкове мило повинно бути твердим на дотик, однорідним у розрізі, без тріщин, випотів, смуг та плям. Нечіткий штамп та нерівні зрізи недопустимі.

Поверхня мила повинна бути гладенькою, форма шматка –правильною, з чітким штампом, деформування форми не допускається. Колір мила повинен бути рівномірним, чистих тонів, незабарвлене мило повинно мати колір від білого до кремового, запах –приємний. Колір та запах мають відповідати виробу певного найменування. За згодою зі споживачем допускаються тріщини та різні відтінки, які з’явилися під час промерзання мила при температурі нижчій ніж –5 °С.

Рідке мило повинно бути прозоре, однорідне, без каламуті та осаду (допускається випадіння осаду при температурі нижчій ніж +8 °С, який зникає при підігріванні). За кольором та запахом рідке мило повинно відповідати виробу даного найменування[53].

Порошкоподібне мило має бути ретельно подрібнене, без грудочок, колір – від білого до світло-жовтого, сухим на дотик і з приємним запахом.

Якісне число мила – це масова частка жирних кислот у перерахунку на номінальну масу шматка в 100 г. Для групи «Екстра» якісне число становить не менше ніж 78 г, для групи «Дитяче», «І» та «ІІ» – не менше ніж 74 г, для рідких туалетних мил вміст жирних кислот визначається також у відсотках і повинен бути в межах 16,0–21,0 %.

У туалетних милах не допускається великий залишок вільного лугу (не більше ніж 0,05 %) і неомиленого жиру (не більш ніж 0,2 %) для твердого мила. Для рідких мил цей показник — не більше ніж 1,5 %. Вільний луг, як вже неодноразово відзначалося, знищує захисну гідроліпідну плівку, яка є на шкірі і захищає клітини епідермісу від передчасного руйнування та втрат вологи з більш глибинних шарів шкіри.

Титр мила (титр жирних кислот)– це температура застигання жирних кислот, виділених із мила. Він характеризує правильність підбору складу жирової суміші мила. Якість мила, його твердість, розчинність, стиранність, піноутворення, утримання початкових властивостей при довготривалому зберіганні значною мірою визначаються складом жирової суміші, підібраної для мила. Титр жирних кислот жирової суміші туалетних мил повинен бути в межах 36–41°С. Мило з нижчим титром має недостатню твердість, підвищену стиранність та великі витрати. При вищому титрі знижується розчинність та мийна здатність мила.

Якість мила тим вища, чим більше воно може утворити піни і чим більша її стійкість. Показник піноутворюючої здатності характеризується об’ємом піни (см3), що утворюється при збовтуванні 0,5 % мильного розчину (в переліку на жирні кислоти). Первісний об’єм піни для мила групи «Екстра» – не менший ніж 350, групи «Дитяче» та І – не менший ніж 320, групи ІІ – не менший ніж 300.

Показники безпеки мила. При сертифікації проводиться експертиза показників безпеки споживання туалетного мила. Крім названих показників хімічного складу туалетного мила, визначаються наявність у них свинцю, миш’яку, ртуті та перекисних сполук. Вміст їх у твердому милі неприпустимий.

Для рідких туалетних мил масова частка суми важких металів не повинна перевищувати 0,002 %. Для рідких мил обов’язково визначається водневий показник рН. Його значення повинно бути в межах 6,0–10,0.

Під час експертизи показників безпеки туалетного мила проводиться шкірне тестування. Із клінічно-лабораторних показників безпеки визначають подразнювальну та сенсибілізувальну дію мила на шкіру. Така дія не повинна проявлятися після 24-годинної експозиції.

Загальні умови зберігання парфумерно-косметичних товарів та мила:

- підтримання в складських приміщеннях потрібного гідротермічного режиму;

- виключення можливості безпосередньої дії сонячних променів на товари;

- дотримання чистоти в приміщеннях складу, виключення псування товарів гризунами;

- належне розміщення та укладання товарів, додержання вимог товарного сусідства.

Парфумерно-косметичні товари та мило повинні зберігатися в сухих, закритих, добре провітрюваних приміщеннях (на складах необхідно використовувати активне вентилювання). Температура повітря в складських приміщеннях повинна підтримуватися в межах від +5 до +25 °С, при зберіганні рідкого мила та вазеліну може бути нижчою ніж 0 °С. Верхня межа температури для всіх товарів має бути +25 °С, різкі коливання температури небажані [17].

Информация о работе Аналіз діяльності ТЦ ТОВ «Авеню»