Розвиток художньо-творчого потенціалу учнів основної школи у процесі вивчення анімалістичного жанру

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2012 в 12:49, курсовая работа

Краткое описание

Державна національна програма “Освіта (Україна, ХХІ ст.)” визначає головну мету – «визначення стратегії створення життєздатної системи навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації»

Оглавление

Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження проблеми розвитку художньо-творчого потенціалу
1.1 Анімалістичний жанр у історичних аспектах становлення та розвитку
1.2 Особливості образотворчої діяльності учнів молодшого підліткового віку
1.3 Методика формування вмінь учнів основної школи виконувати анімалістичний малюнок
Висновки до першого розділу
Розділ 2. Педагогічні умови розвитку художньо-творчого потенціалу учнів основної школи засобами анімалістичного жанру
2.1 Методика виконання зображення птахів і тварин у 5-7 класах
2.2 Шляхи підвищення ефективності художньо-творчого потенціалу учнів основної школи у процесі вивчення анімалістичного жанру
2.3 Плани-конспекти уроків
Висновки до другого розділу
Список використаної літератури
Додатки

Файлы: 1 файл

Курсова робота.Корнутич Р.О..doc

— 759.50 Кб (Скачать)

Бесіда для осмислення і узагальнення нового матеріалу.

- Про яких звірів ми говорили сьогодні ?

- Як змінюються зовнішній вигляд звірів навесні?

- У яких звірів навесні народжуються малята?

- Які звірі вигодовують своїх малят? А зайчиха?

- Коли і чому звірі пробуджуються від зимової сплячки? пробуджу-ються навесні?

На етапі актуалізації опорних знань учнів було доцільно провести пізнавальну гру з використанням загадок і наочних посібників з зображенням звірів. Назва гри - "Вгадай і знайди", "Вгадай звіра", "Таємниця звірів” тощо.

Вчитель загадував загадки. Учні повинні уважно прослухати загадку. Той, хто відгадає загадку повинен знайти відгаданого звіра на малюнку серед наочних посібників і сказати, які істотні ознаки його названо в загадці.

1. Не кравець, а все життя з голкою ходить. (Їжак).

2. Зубасте, сірувате, по полю гасає телят і овець шукає. (Вовк).

3. Хвіст трубою, спритні ніжки,

Плиг із гілки не сучок!

Носить все вона горішки,

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка наче ріжки.

У дуплі живе вона. (Білка).

4. Пара довгих вушок,

Сіренький кожушок,

Скорий побігайчик,

А зоветься… (Зайчик).

4. Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста,

На курей я вельми ласа,

В них таке смачненьке м'ясо,

Вовку - брату я сестриця,

А зовуть мене… (Лисиця).

Цю гру вчитель проводить на уроці з метою поглибити в учнів поняття "звірі", навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, розвивати у дітей увагу, мислення, кмітливість.

На етапі ознайомлення з новим матеріалом (сприйняття і усвідом-лення знань) використовувалася форма роботи, яка зацікавлювала дітей і давала їм певні знання, а саме "Подорож у казковий осінній ліс".

Подорож можна здійснити за допомогою малюнків звірів, лісу, за допомогою картин, діапозитивів, фрагментів діафільму, які допомагають конкретизувати уявленню. Для подорожі використовується "Календар природи" (набірне полотно, на якому виставляються дерева, кущі, звірі залежно від пори року). При розповіді під час подорожі вчитель використовував оповідання з художньої літератури, в яких розповідається про життя звірів восени, їхні звички і пристосування до життя в певному середовищі, про особливості життя звірів восени.

Наведемо фрагмент уроку: "Подорож у казковий осінній ліс".

Мета: ознайомити дітей з змінами у житті звірів восени, навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, дізнатись про їх звички і пристосуванню до життя восени.

- Сьогодні ми здійснимо подорож у казковий ліс. Ліс улітку був увесь зелений, а тепер берізки та клени жовті осики червоні, а поміж ними ялиночки зеленіють. Налетить вітер, зірве з дерев листочки, і закружляють вони в повітрі, наче метелики. Потім тихо, тихо додолу спускаються, землю нібито килимом укривають. А на гілках дерев з кожним днем все менше стає листочків. Далеко видно все навколо крізь облетілі голі віти. Дерева ронять листя, трава й квіти в'януть, сохнуть, а насіння їхнє на землю осипається, щоб на той рік навесні прорости і знову зазеленіти, зацвісти. Тварини також до зими готуються: мандрівники птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій, маленькі звіринки запасають у своїх коморах їжу, лагодять свої житла та самі зодягаються в теплу зимову шубку. А комахи під кору дерев у різні щілини ховаються. Так, тварини готуються по довгої та холодної зими.

Білка. Настала для білочки найклопотніша пора: треба свою хатку по зими готувати, утепляти. З ранку по вечора білочка клопоче, суху траву, мох збирає, всі щілини в гнізді затуляє. І їжу також треба запасати на зиму. Знайде білка на кущі горішок, зірве і заховає десь у шпарці дерева. А то ще в дуплі цілу комірку влаштує горіхів, жолудів туди назбирає. Білка й гриби на зиму припасає: стрибне на землю, знайде гриб, схопить його зубами і тягне на дерево. Там вона його в розвилку між гілками затисне. Гриб висохне, а як настане зима білочка знайде його і з'їсть. Чимало треба білці горіхів, жолудів, насіння та грибів запасти восени. Зате взимку вона не голодуватиме. А кого ж ми зустрінемо далі? (виставляється на набірному полотні).

Їжачок. Восени у їжака мало поживи. Заховались у землю черв'яки, ящірки, змії, вужі. Тяжко знаходити комах, жаб. В погожі осінні дні готує собі їжачок тепле зимовище. Вночі і вдень таскає в ногу сухе листя і м'який лісний мох, застилає зимову постіль.

За літо і осінь їжаки під шкірою запасають багато жиру, тому взимку можна відпочивати. Послухайте тепер цікаву історію, яка сталась восени. З цієї розповіді ви дізнаєтесь, для кого в їжака голки.

Для кого голки в їжака.

Якось восени захопив лисицю в полі дощ. Вимокла, як плющ. Похнюпила вона. голову та й чалапає по калюжах. Коли гляне – кущик стоїть. Лисиця - до нього. Прибігає аж там їжак сидить. Від дощу ховається. Посунься - буркнула лисиця і штовхнула їжака в бік. Штовхнула та аж запищала з болю.

- Ой лихо! До тебе ж торкнутися не можна. Чом ти не поголиш оцю гидку щетину?

- Спасибі за пораду, але вона не для мене - мовив їжак.

- Та ти подумай, сказала далі лисиця. Що в тих гілках гарного? Тільки сусідів відганяти. Поголи їх, бо всі друзі тебе одцураються!

- Мої голки не для друзів, перебив їжак, вони для ворогів.

Ось для чого їжачку голки.

Борсук і ведмідь. Також до зими готуються борсук, ведмідь - сало нагулюють щоб взимку відпочивати. Жир у них - це запас їжі, а ще й холоди не пропускає. Ведмідь живиться ягодами, корінням, дрібними тваринами; ведмідь - тварина усеїдна. Старанно і вміло готує до зими зимове лігвисько. М'якою запашною хвоєю, корою з молодих ялинок, сухим лісовим мохом вистилають своє житло ведмеді. Тепло і затишно у ведмежих барлогах.

- Продовжимо нашу подорож по осінньому лісу.(На набірному полотні повинні стояти ті звірі, про яких вчитель розповідає, кожного звіра вчитель виставляє лише тоді, коли починає розповідати про нього).

Вовки і лисиці. Тьмяні і короткі дні пізньої осені. Темні довгі ночі. Хмуриться низько небо. Тільки сірому вовку пізня осінь і зима не страшні. Лисиця і вовк постійне ганяються в пошуках поживи. Їжу вони не запасають і в сплячку не падають. Не хижі звірі. Вони живляться різноманітними тваринами. Вовка і лисицю ноги кормлять. У лисиці лапи по зими повністю заростають густим смухом. Лисиця взимку наче у валянках. Вони дуже хитрі, а вовк ще й зажерливий.

- А якими тваринами живляться лисиці? (миші, зайці та інші малі тварини).

- Якими вовки? (лосі, олені, дикі кабани).

- Діти, є хто це такий? (Вчитель виставляє зайця).

Зайці. Зайці теж не будують житла, і їжу не запасають. Для зайців кожний кутик може бути домівкою. Зайчик їсть молоді гілля. кору дерев, бо зайці - травоїдні тварини. Пізньої осені вони ласують на полях листям капусти, морквою, буряками.

- Ще багато звірів можна зустріти в осінньому лісі. Але подорож вже закінчується.

- Скажіть, а яких звірів сьогодні ми зустріли?

- Яких звірів ви не знаєте ?

На етапі закріплення /осмислення, узагальнення, систематизації знань проводилося змагання "Хто найшвидше, хто найкраще". Змагання проводиться для того, щоб учні краще осмислили і запам'ятали новий матеріал, для розвитку учнів пам'яті, мислення, уваги.

Учні діляться на дві команди. Кожна команда обирає собі назву, яка пов'язана з якимось звіром. Наприклад, "Зайчатка", " Їжачки " тощо. Команди повинні відповісти на запитання чи запитанню вчителя. Та команда, яка перша дасть правильну відповідь - одержує 1 бал, якщо відповідь незадовільна - слово надається команді.

Завдання і запитання до змагання " Хто найшвидше. хто найкраще".

1. Чому звірів посіпають на хижих, усеїдних, травоїдних?

2. Назвіть, які звірі відносяться : а) до хижих; б) до усеїдних; в) до травоїдних;

3. Які звірі впадають у сплячку ? Чому?

4. Які звірі не впадають у сплячку і не запасають їжу?

5. Розповісти, як білка пристосувалась до життя в лісі восени?

6. Розповісти, як їжачок пристосувався до життя в лісі восени?

7. Як ведмідь готується до зими?

8. . Як зайчик готується до зими?

9. Розповісти, як лисиця. і вовк пристосувались до життя в лісі?

10. Хто з відомих вам звірів полює на комах?

В завданнях, де учням треба розповісти про звірів, слово можна надавати обом командам і порівняти яка з команд розповіла краще. В кінці змагання - підсумок і оцінювання.

Також ми проводили гру-вікторину «Що? Де? Коли?», де учні показували свої знання з теми.

Клас ділиться на дві команди, учні вибирають командирів, дають назву командам, яка пов'язана з осінню. Завдання командам: швидко, правильно, зрозуміло відповісти на поставлені запитання.

Завдання до гри

І. Гра "Порівняй". Учням дається завдання за допомогою малюнків порівняти істотні ознаки білочки і їжачка. використавши таку схему (одній команді дається їжачок, іншій білочка).

1.До якої групи відносяться : а) птахи, б) звірі.

2. Чим вкрите тіло? (хутром, голками).

3.Якого кольору хутро має? а) взимку, б) літом.

4.Як ці звірі пересуваються? а) стрибають, б) бігають, в) повзають.

5. Як готуються по зими?

6.Чим харчуються?

ІІ. Гра-вікторина “Весняне диво”.

Для цієї вікторини вчитель підбирає цікаві і пізнавальні завдання. Учні діляться на 3 команди. Кожна команда обирає командира і весняну назву, наприклад: "Сонечко", "Пролісок", "Вітерець". За кожне завдання команди отримують бали.

Хід гри-вікторини

1). Дай правильну відповідь.

"Хто швидше”

1. Які звірі пробуджуються від зимової сплячки? Чому?

2. Хто народжується у звірів?

3. "Хто зайвий?" Учитель демонструє малюнки звірів. Хто з учнів буде уважний і помітить звіра, який не впадав у зимову сплячку, той переможе, і навпаки, треба знайти звірів, які впадали в зимову сплячку.

ІІІ. Змагання капітанів.

Капітани кожної команди повинні придумати загадки про будь-якого звіра, якого учні розглядали при вивченні теми. На це завдання дається 2 хвилини. Після того, як капітани придумають загадки, учні повинні відгадати їх і оцінити, вибрати найкращу загадку.

Загадки, які придумали учні експериментального класу.

1.      Що за звір такий біжить,

Вуха більше голови,

Кору гризе, хижаків боїться,

А сам такий спритний. (Зайчик).

2. На ньому тільки голки,

Якими він не шиє. (Їжачок).

3. Це веселий звірок

Стрибає з ялинки на дубок. (Білочка).

4. Він товстий і любить мед також любить спати. (Ведмідь).

5. Вона хитра і швидка,

Курей краде повсюди. (Лисиця).

ІV. Змагання "Найкращий малюнок".

Кожній команді дається завдання намалювати звіра (ведмідь, зайчик, лисиця). Учні кожної команди виходять по черзі і малюють якусь частину тіла звіра. Перемагає та з команд, яка намалює швидше і краще.

Ґрунтовне професійне оволодіння майстерністю виконання зображень анімалістичної тематики було малювання можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Така робота проводилася у двох основних напрямках: в процесі виконання начерків з натури і по пам'яті, а також при виконанні спеціальних вправ. Постійна спрямованість на оволодіння майстерністю швидкого, лаконічного, виразного малювання чітко виявлялася в самостійній роботі молодших школярів.

Щоб засвоїти принципи роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно наполегливо оволодівати правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і техніки рисунку, добиватися правдивої та виразної передачі натури. Потрібно також привчити себе дотримуватися послідовності роботи.

Висновки

 

1. Малювання тварин, як і птахів, потрібно починати з іграшок і опудал у профіль. Малюнок починають з розміщення зображення на аркуші паперу, визначення загальної величини і пропорцій тіла тварин. Осьовими лініями визначають положення в просторі тулуба, голови, ніг тварин, узагальнено зображують їхню форму. Перевіривши і уточнивши за натурою визначені пропорції тіла, їхній взаємний зв'язок, промальовують необхідні деталі і виявляють об'ємність форми світлотінню. Набагато важчим завданням є зображення моделі тварини, розміщеної в повороті та в русі. Особливу увагу звертають на перспективну побудову малюнка, передачу індивідуальних особливостей тварини, виявлення її форми світлотінню і на передачу фактури.

2. Щоб добре вивчити анатомічну будову тварин і птахів, отримати достатнє уявлення про методичну послідовність виконання їх зображення, необхідно зробити з натури ряд тривалих рисунків. Короткочасні начерки – це найбільш стиснута, економна за засобами розповідь про побачене. В тривалому начерку можна детальніше показати натуру, приділити більше уваги істотним деталям. Поетапність начерку така: спочатку потрібно заздалегідь вдивитися в натуру, оцінити побачене, подумки уявити собі завдання і кінцевий результат. В результаті з’являється необхідний досвід та впевненість, які дозволяють виконувати начерки на високому рівні.

Информация о работе Розвиток художньо-творчого потенціалу учнів основної школи у процесі вивчення анімалістичного жанру