Розвиток художньо-творчого потенціалу учнів основної школи у процесі вивчення анімалістичного жанру

Програмою передбачене також виготовлення м'яких іграшок "Зайчик", "Каченя", й новорічних масок із зображенням звіряток. Анімалістичну тематику ми пов'язували й з уроками музики, де діти вчилися визначати по звучанню, про кого йде мова в музичному творі на основі істотних ознак того чи іншого звіра. Так, через створення ігрової ситуації через уявну прогулянку до гаю вчителю вдавалося підвести дітей до образів пташки загадками "Білка", "Дятел", "Їжачок", персонажів пісень, слухають музичний твір Д.Кабалевського "Їжачок", вчаться аналізувати прослухане (чи співпадає музика з реальним образом).

У хорі " Семеро козенят" з опери М.Коваля, "Вовк і семеро козенят" музика виражає веселий настрій козенят і разом з тим зображує їх веселі стрибки, тупотіння. Потім порівнюється все з темою “Вовка”, на основі цього твору віти визначають оперу. Знайомляться з веселим твором М.Лисенка "Пісня Лисички", " Пісня Кози" з опери " Коза-дереза", де діти визначають характер самої лисиці - хитра, небезпечна тварина. У п'єсі Д.Кабалевського “Зайчик дратує ведмежатко” відбувається співставлення високих і низьких звуків, повільного і швидкого темпу допоможе учням пізнати у музиці зайчика і ведмежатко (назва твору до слухання не оголошується): зайчик удвічі швидше і у високому регістрі повторює музику ведмежатка, наче дратує його.

У процесі вивчення ми приділяли велику увагу дослідно-практичній роботі учнів. Саме в цих умовах є можливість виховувати у дітей дослідницький підхід по здобування знань, збуджувати в них інтерес по природи. Учні вчаться самі одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді, набувати умінь і навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостерігати явища, розкривати причини, що зумовлюють їхню зміну. Мислення учнів спрямовується на аналіз і синтез. Під керівництвом вчитель вони вчаться виділяти в предметах істотні ознаки, встановлювати між ними подібність, узагальнювати, робити висновки. Дослідно-практична робота сприяє вихованню в учнів довільної уваги, спостережливості, розвитку діалектичного мислення.

Чуттєве сприймання відіграє велику роль у пізнавальній діяльності учнів молодших класів. Саме з ними була тісно пов'язана робота з роздатковим матеріалом. Це могли бути вологі препарати, малюнки і таблиці з анімалістичної тематики, роздавальні картки тощо. Щоб дітям легше було визначити істотні ознаки предметів, які вивчаються, бажано під час роботи додержуватись певної послідовності у її виконанні, яка буде для учнів планом їхніх дій. Роздавальні картки можна використовувати під час фронтальної роботи з класом, для самостійних занять учнів тощо.

Широко використовувалися технічні засоби навчання. За допомогою їх можна було вивчати тварин, за якими в даний момент важко спостерігати в природі. Кольорові зображення викликали у дітей позитивні емоції, інтерес, що полегшувало усвідомлення нового матеріалу. Демонстрування кінофільмів давало можливість показати явища в динаміці й розвитку. Особливо зручно було користуватись слайдами. На екрані учням можна показати збільшене кольорове зображення предмета, явища.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів перед переглядом діафільмів чи кінофільмів було доцільно давати їм такі завдання: коротко описати предмети, явища за змістом кадрів, виділити істотні ознаки, з’ясувати, як пристосувалися тварини до життя в певному середовищі, розкрити причини явищ, взаємозв'язків у природі тощо. Після перегляну екранних засобів ми проводили бесіду. На уроках ми також використовували грамзаписи. Увага та інтерес дітей значно зростали, коли учні прослуховували музику, співи птахів, короткі оповідання і вірші.

На уроках образотворчого мистецтва вчитель в поєднанні з іншими методичними прийомами використовував різноманітні загадки, цікаві завдання, кросворди, вірші, казки, оповідання про звірів: проводилися ігри, ігри-подорожі, вікторини, хвилинки цікавого тощо, залежно від мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін. Все це дуже зацікавлювало дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще і швидше запам’ятовували матеріал. В іграх діти виконували різноманітні пізнавальні завдання.

Дуже цікавими були ігри-подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Звірі весною" у процесі вивчення природознавства, ми провели цікаву "подорож" в весняний ліс. Перед подорожжю використовувалися стінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об’єкти, які допомагали конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджувала емоції дітей, розширювала кругозір.

Для розвитку кмітливості дітей широко використовувалися загадки. Вони дають не повний але досить точний опис предметів або явиш природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки ми використовували на різних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегідь підбирав їх відповідно до теми і мети вивченого матеріалу і визначав, на якому етапі доцільніше їх використати.

На почуття, мислення дитини також впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Тому ми включали в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок. Уривки з прози або вірші також використовувалися на початку уроку, що підвищувало інтерес учнів до виучуваного матеріалу або для закріплення знань. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі додаткового матеріалу (загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші, скоромовки, приказки тощо) ми ознайомлювали учнів з звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодією з природою, навколишнім світом, показували, яку користь приносять звірі, як люди ставляться до них, а також за допомогою цих форм роботи узагальнювали знання учнів про звірів, розвивали у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи, до наших чотириногих друзів.

Наведемо фрагмент уроку на ознайомлення учнів з будовою тварин.

Мета: познайомити дітей із зовнішньою будовою тварин; формувати поняття "птахи", "звірі"; збагачувати знання учнів про тварин лісу; виховувати дбайливе ставлення до тварин; розвивати довільну увагу, мислення.

Вивчення нового матеріалу.

1. Актуалізація знань про тварин.

- Діти, дідусь Лісовичок (казковий герой уроку) хотів би почути від вас назви відомих вам тварин.

- А де ви їх бачили? Що ви знаєте про їх повадки? (Названі учнями тварини вчитель демонструє перед класом – це малюнкові зображення і пропонує назвати суттєву (головну ознаку), за якою вони розрізняють тварину.)

2. Розповідь вчителя з використанням наочності.

- Далі Лісовичок пропонує розглянути таблицю із зображенням цих тварин. Назвіть їх. (Лисиця, дятел, бджола).

- Все це тварини (повторили). Ви знаєте, що світ тварин, що населяє нашу планету різноманітний. Вони живуть на суші, в землі, деякі пристосувалися до життя у воді. Ось погляньте уважно на лисицю. Опишіть її, яка вона, з яких частин складається? (Голова, хвіст, кінцівки, тулуб).

- Вірно, та слід пам'ятати, що частини тіла всіх тварин відрізняються розмірами, формою, окраскою. Погляньте на малюнок і порівняйте їжачка та ведмедя.

3. Формування понять "птахи", "звірі".

Завдання: розгляньте на таблиці лисицю, назвіть її суттєві ознаки; розгляньте дятла. Порівняйте цих тварин. Чим вони відрізняються між собою? Розгляньте і порівняйте за зовнішнім виглядом лисицю і білку. Що між ними спільного і що їх відрізняє.

4. Закріплення прийомів класифікації тварин, птахів, звірів.

На дошці вчитель прикріплює зображення різних тварин, а учні класифікують їх. До звірів слід віднести: лося, їжака, тому що їх тіло вкрите шерстю (голками), вони народжують малят і вигодовують їх молоком. До птахів - зозуля, її тіло вкрите пір'ям, має дзьоб, крила.

На підсумок можна використати гру (Хто тут зайвий?) - дітям пропонується знайти "зайву" тварину і пояснити свій вибір.

Щоб такі уроки не були нудними, ми використовували додатковий матеріал.

1. Вводили хвилинки-цікавинки, де діти самі знаходять цікавий матеріал і повідомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповів про відмінність між зайцем-русаком та зайцем-біляком.

2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кігтики, пухнастий хвіст, у дуплах, парашут, дітоньки, додому, свято, злий змій, хлопчик-чарівник.

3. Кращий декламатор вірша про звірів.

4. Розгадування малюнкових кросвордів.

Дані види роботи не давали учням змоги бездумно слухати лише вчителя, а включали їх у навчальний процес, розвивали допитливість, спостережливість, прагнення бути кращим знавцем рідної природи.

Наведемо фрагмент екскурсії, де здійснювалося ознайомлення молодших школярів із тваринами навесні.

Мета: поглибити знання учнів про звірів весною, їх пристосування по умов життя в навколишньому середовищі про зміни в поведінці з приходом весни, на основі відомостей з народної зоології та світоглядних уявлень про тварин, розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього вміння розповідати; виховувати любов до природи рідного краю, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Пояснення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя на тему: світоглядні уявлення про тварин.

- В українців були свої погляди на створення світу та всього живого на землі - ось наприклад, ходить така легенда в народі про створення світу.

"Одного разу дав Бог Лукавому пучку землі і звелів, щоб він кинув цю пучку на порожнє місце. Кинув Лукавий, і з неї утворилася та земля, на якій ми тепер живемо. З тієї пучки, яку дав йому Бог, Лукавий не забув і для себе приховати трошки землі під нігті. Як тільки відійшов від нього Бог, одразу виколупав з-під нігтів порошинки землі і кинув їх " на простір ". Та з того праху не вийшло землі, а постали з нього всі нечисті тварини, які й розлізлися по всій землі.

Потім Бог став населяти землю різними створіннями: відразу ж зліпив із землі людину, дмухнув на неї - і вона стала ходити і розмовляти, потім створив усіх інших тварин і звірів усіх по парі, щоб вони могли плодитися".

Цікаві легенди створив наш народ про тварин, які здавна живуть поряд з людиною. Так наприклад, коня, за велінням Бога, створив янгол з диявола за те, що він витягнув із ясел, де ховався маленький Ісус, сіно, і таким чином відкрив переслідувачам Спасителя. За це кінь і понині не може наїстися.

А ось про створення вовка ходить інша легенда. Її вам розкаже Андрій (учень класу).

"Якось чорт з'явився до Бога й каже: "Люди зовсім не доглядають за своєю худобою, і вона робить шкоду. Треба зробити так, щоб людина на майбутнє боялася пускати її саму". Бог велів чортові зліпити з глини вовка. Чорт хутенько побіг, зліпив вовка і привів його до Бога. Бог знайшов вовка завеликим (той був завбільшки з доброго коня) і визнав, що його слід обстругати. Чорт узявся обстругувати вовка, і з великих стружок наробив шершнів, і маленьких мух, а з найменших – комарів. Він обстругав вовка до таких розмірів, яким ми його бачимо нині, й пустив. Вовк страшенно розлютився від нестерпного болю і сказав Богові, що їстиме не лише худобу, а й людей.

Розповідь вчителя про зміни вовка весною.

2. Робота з наочним матеріалом для поглиблення знань.

- Багатими були знання українців про оточуючий світ, повадки хижих звірів. Ось погляньте на малюнок ведмедя. Який він? Опишіть його.

- Що він робив взимку? Чому ?

- Так, про ведмедя у людей склалося уявлення, як про звіра шкідливого, але розумного й такого, що порівняно рідко нападає на людей. До речі, у квітні ведмеді виходять з барлогу та не самі, а з малятами, які народилися взимку.

- У кінці березня у кублі, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються сліпі мишенята. Через два тижні вони прозріють, швидко ростуть, і вже в кінці квітня виповзають з нори, гріються на сонечку. Дивлячись на цей малюнок опишіть лисичку словами-прикметниками: руда, довгохвоста, хитра, насторожена, красива.

- Погляньте на верхівку сосни, ви побачите повітряного акробата. Хто це? (Білочка).

- А от про зміни, які відбуваються у білочок весною розповість Мишко, він дуже гарно підготувався.

- У квітні народжуються малята у білки. Вони зовсім безпомічні, сліпі й голі. Перші дні мати не залишає гнізда, годує і гріє білченят. Прозрівають вони через п'ять тижнів. Покидають гніздо у двомісячному віці.

- Молодець! Пригадайте віршик, який ми вивчали про білочку. Як він називається? Розкажіть його.

Білочка восени

На гіллячках, на тоненьких,

поки день ще не погас,

сироїжки та опеньки

білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

так їх тулить на сосні,

і міркує: а нехай-но,

ще побудуть тут мені!

Поки пні іще хороші,

поки є іще тепло,

а як випадуть пороші,

заберу їх у дупло.

Буде холодно надворі,

сніг посиплеться з дубів,

буде в мене у коморі

ціла в'язочка грибів.

Але білочці не спиться.

Дятел тукає тук-тук,

Щоб не вкрала їх лисиця

Або хитрий бурундук. (Ліна Костенко).

- Ану, відгадайте:

Звірок маленький,

Взимку біленький,

Влітку сіренький,

По полю стриб-стриб,

По снігу тик-тик. (Заєць).

- У полі ще сніг лежить, а в зайчихи вже народилися зайченята, схожі на маленькі сірі грудочки. Зайченята народжуються зрячими. Тіло їх вкрите густою теплою шерстю. З перших годин життя вони можуть бігати. Відразу після народження зайчиха, нагодувавши досита малят, покидає їх. Малята кілька днів можуть бути без їжі. Зайчиха-мати годує і своїх, і чужих дітей.