Облік витрат та розрахунків собівартості продукції на підприємстві

5

міністерство освіти і науки україни

                         Національний авіаційний університет

курсова робота

з бухгалтерського обліку на тему:

«Облік витрат та розрахунків собівартості продукції на  підприємстві»

                                                                                                                    Підготувала

                                                                          студентка

                                                                                   314 групи ФЕП

                                                                                  Мащенко В.В.

Київ 2010 р.
ЗМІСТ

Вступ             

1. Теоретичні основи обліку витрат виробництва і собівартості продукції             

1.1. Поняття про собівартість виробництва і реалізації продукції             

1.2. Характеристика основних методів калькулювання             

1.3. Облік витрат та собівартості продукції за МСБО             

2. Економічна політика підприємства в сфері формування витрат на виробництво продукції             

2.1. Характеристика підприємства та структура його виробництва             

2.2. Склад виробничих витрат за економічними елементами             

2.3. Загальновиробничі витрати             

2.4. Порядок формування собівартості реалізованої продукції підприємства             

2.5. Документальне оформлення та облік витрат на виробництво             

3. Шляхи вдосконалення обліку витрат виробництва та собівартості продукції             

3.1. Аналіз і оцінка ефективності формування виробничих витрат             

3.2. Автоматизація обліку витрат і собівартості продукції             

Висновки             

Список використаної літератури             
 

Вступ

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки конче потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву та об'єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи – прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення, як на своєму підприємстві, так і партнерів. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.

Випуск продукції, яка буде реалізована і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. Виробничі процеси – це другий етап виробництва. Характерною особливістю цього етапу, як центрального у виробничій системі є формування витрат на виробництво продукції.

Стан виробництва характеризується його ефективністю, психологічними параметрами, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю працівника у виробничих процесах. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності, виникає потреба постійного зіставлення витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції. Коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно звіряти з даними майбутніх витрат, що великою мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх та зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонального організованому обліку витрат на виробництво. Все це зумовило актуальність теми і вибір випускного дослідження.

Предметом дослідження є організація і методологія обліку витрат виробництва і собівартості виробленої продукції на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності в сучасних умовах господарювання.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ВАТ "Луцькпластмас", облік витрат виробництва та відображення їх у системі бухгалтерського обліку і звітності з метою поліпшення управління витратами виробництва. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методичні прийоми економічних досліджень та емпіричні прийоми бухгалтерського обліку, аналізу ВАТ "Луцькпластмас".

В процесі дослідження використовувалися законодавчі та нормативні акти, методики з питань витрат виробництва, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з питань бухгалтерського обліку та аналізу. Інформаційною базою проведеного дослідження є офіційні матеріали Міністерства фінансів України, дані бухгалтерського обліку і звітності ВАТ "Укрпластмас".

Метою і завданням дослідження є удосконалення організації та методології бухгалтерського обліку витрат виробництва і умовах формування ринкових відносин.

Для реалізації цієї мети в дослідженні розв'язуються такі завдання:

–        розкривається економічна суть витрат виробництва;

–        дається оцінка та проводиться класифікація витрат виробництва в сучасних умовах господарювання;

–        визначаються загальні підходи до формування та обліку витрат діяльності підприємств незалежно від форм власності;

–        досліджується організація обліку витрат виробництва.

1. Теоретичні основи обліку витрат виробництва і собівартості продукції

1.1. Поняття про собівартість виробництва і реалізації продукції

Процес виробництва полягає у споживанні матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових, інформаційних і інших ресурсів підприємства та трансформації їх у готову продукцію, яка реалізується споживачам за гроші, які знову ж (за винятком частки виділеної на споживання) направляються в ресурси. Тобто постійно відбувається кругообіг.

Витрати виробництва в загальному плані являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці (засобів та предметів праці) на виробництво продукції.

Затрати живої праці – це праця працівників, вкладена в вироблювану продукцію, послуги. Затрати уречевленої праці включають в себе витрати засобів і предметів праці.

Класифікація виробничих витрат – це розподіл витрат, що становлять собівартість продукції на економічно однорідні групи з метою планування, обліку і аналізу собівартості.

У Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 № 47 пропонується класифікація витрат за ознаками, наведеними в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація витрат за ознаками [8, 255]

Основними витратами підприємства є, як правило, витрати операційної діяльності. Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Втрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

–        матеріальні витрати;

–        витрати на оплату праці;

–        відрахування на соціальні заходи;

–        амортизація;

–        інші операційні витрати.

Елемент витрат є сукупністю однорідних за своїм економічним змістом витрат. В залежності від обсягів виробництва та завдань обліку, кожен з цих елементів витрат може бути розподілений на додаткові елементи.

З метою отримання більш детальної інформації для управління, витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції. Стаття калькуляції – це певний вид витрат, о утворюють собівартість.

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції – одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші – за комплексними статтями (включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.

Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженими наказом Державного комітету промислової політики Ук­раїни № 47 від 02.02.2001 р. рекомендується виділяти наступні статті калькуляції:

–        сировина та матеріали;

–        купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

–        паливо й енергія на технологічні цілі;

–        зворотні відходи (вираховуються);

–        основна заробітна плата;

–        додаткова заробітна плата;

–        відрахування на соціальне страхування;

–        витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

–        загальновиробничі витрати;

–        втрати від браку;

–        інші виробничі витрати;

–        попутна продукція (вираховується).

До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

Крім витрат операційної діяльності в обліку виділяють фінансові витрати, до яких відносять витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані з залученням позикового капіталу, втрати від участі в капіталі та інші витрати.

До інших витрат згідно П(с)БО 16 входять:

–        собівартість реалізованих фінансових інвестицій;

–        собівартість реалізованих необоротних активів;

–        собівартість реалізованих майнових комплексів;

–        втрати від неопераційних курсових різниць;

–        витрати на ліквідацію необоротних активів;

–        залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

–        інші витрати звичайної діяльності.

Собівартість – грошовий вираз безпосередніх затрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції. Собівартість включає в себе затрати підприємства на оплату праці, на відшкодування знарядь праці, що споживаються в процесі виробництва, вартість сировини, матеріалів, послуг, наданих іншими підприємствами, витрати по реалізації продукції та обслуговування виробництва.

Собівартість – грошовий вираз частини вартості продукції. На відміну від ціни, яка є грошовим виразом вартості продукції, у собівартість не входить та частина продукції, яку створює додаткова праця і яка виступає у грошовій формі у вигляді чистого доходу.

Метою обліку витрат та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів [8, 258].

Собівартості належить велика роль у контролі за мірою праці і мірою споживання, за витратами виробництва на кожному підприємстві. Вона є основою для організації виробничо-господарської діяльності підприємства на принципах господарського розрахунку. В собівартості відображаються всі процеси, пов'язані з виробництвом продукції, а саме: рівень продуктивності праці і організації виробництва; ступінь використання основних та оборотних засобів, тощо. Узагальнюючим показником рівня собівартості продукції є показник затрат на 1 грн. товарної продукції.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» для звітності визначають виробничу собівартість, яка включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати. При цьому загальновиробничі витрати розподіляються на змінні і постійні. Змінні відносяться безпосередньо на собівартість окремих видів продукції, а постійні розподіляються відповідно до прийнятої бази розподілу при нормальній потужності.