Облік витрат та розрахунків собівартості продукції на підприємстві

Саме облік надає керівництву підприємства оперативну, достовірну та об'єктивну інформацію. Ефективне досягнення цієї мети можливе при комп'ютеризації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку (КСБО) забезпечує вирішення багатьох завдань через реєстрацію господарських фактів та обробки даних. КСБО на сьогодні дає можливість накопичувати, аналізувати, інтерпретувати та надавати інформацію користувачам бухгалтерського обліку.

Однак, існує проблема, пов'язана з вибором програмного забезпечення, яке б найбільш повно розкривало інформацію, сформовану за даними бухгалтерського обліку. Більшість існуючих бухгалтерських програм, які автоматизують облік, – це лише електронні таблиці, які самостійно виконують тільки рознесення проводок в регістри обліку. Крім того, як правило, бухгалтерська програма розробляється або програмістом, знайомим з обліком тільки з чужих слів, або бухгалтером, не знайомим з усіма тонкощами системного програмування.

При комп'ютеризації обліку постають запитання: що автоматизувати, навіщо, як і в якому обсязі. Впроваджуючи ту чи іншу автоматизовану систему обліку підприємство впроваджує не просто програмний продукт, але й, часто несподівано для себе, нові методики управління підприємством.

Автоматизація обліку підвищує ефективність і прискорює процес обробки даних, надає оперативну інформацію для прийняття рішень. Тому досить часто доцільно впроваджувати автоматизовану систему обліку не з метою отримання глобального результату, а для того, щоб вирішити ряд локальних проблем. :

За умови автоматизації бухгалтерського обліку інформація що генерується програмою, повинна бути зрозумілою користувачу. На рівні комп'ютерної програми повинен зникнути поділ бухгалтерського обліку на фінансовий, управлінський та інші види. Якщо цей технічний крок буде зроблено і буде досягнута компактність, зручність, простота і надійність програмного забезпечення, то, без сумніву, облік на підприємстві стане єдиним.

Існує думка, що застосування автоматизованої системи дозволяє ефективно вирішити проблему оперативності аналітичного обліку, так як ефективність бухгалтерського обліку та управління завдяки цьому повинна автоматично зрости.

Завдяки комп'ютеризації бухгалтерського обліку є можливість в межах одного синтетичного рахунку одержати декілька різних розрізів аналітики, які різносторонньо відображають первинну інформацію. В аналітичних рахунках інформація групується та узагальнюється в інтересах управління за певними ознаками. Тут значно підвищується інформаційна ємність системи рахунків та можливості більш детального і глибокого аналізу інформації.

Вважається, що впровадження КСБО на підприємстві призведе до поступової відмови від аналітичного обліку та його заміни обліком більш елементарних первинних об'єктів.

Комп'ютеризація обліку призводить до створення на підприємстві автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМ бухгалтера призначене для автоматизованого виконання операцій на конкретній стадії облікового та аналітичного процесів. Ця система є структурною одиницею автоматизованих систем управління, персональним засобом облікового працівника для планування, обробки фактичних даних і підготовки інформації для прийняття управлінських рішень.

АРМ бухгалтера за їх місцем у системі обліку підприємства можна поділити на такі рівні: АРМ у підрозділах підприємства (первинний облік); АРМ у бухгалтерії (ділянки обліку); АРМ головного бухгалтера (зведений облік); АРМ управлінців (функції обробки і аналізу даних без права зміни бухгалтерської інформації).

Висновки

В процесі утворення нових продуктів споживаються засоби виробництва та жива праця. Сукупність витрат живої праці та минулого, відтвореного в предметах та засобах праці, на виробництво продуктів утворює витрати виробництва, а відтворена в товарі суспільна праця – його вартість.

При відтворенні як непевно утворюючому у послідовно змінюючому порядку праці суспільного виробництва частина вартості продукту перетворюється в особливу категорію – витрати виробництва. В умовах товарно-грошових відносин, витрати підприємства на випуск і реалізацію продукції в грошовій формі, приймають форму собівартості.

Собівартість, як економічна категорія яка визначає відношення трудових колективів і держави стосовно використання засобів виробництва та живої праці у виробничому процесі. Собівартість широко застосовується для економічного обґрунтування рішень по виробництву нової чи призупиненні випуску застарілої продукції для визначення ефективності заходів науково-технічного прогресу, продажних цін, рентабельності виробів, резервів економії витрат.

Втрати підприємств відшкодовуються із вартості продукції, їх зниження є важливим джерелом підвищення рентабельності виробництва, покращення умов життя народу. Особливо велике значення має зниження собівартості в умовах ринкової економіки. Конкурентна можливість продукції товаровиробників залежить не лише від ступеня її відповідності споживчому попиту і якості, але й від величини продажної ціни в складі якої значну частину складає собівартість.

Основними напрямками зниження собівартості продукції, а значить і витрат є ріст продуктивності праці та економія засобів на основі прискорення науково-технічного прогресу. Важливе значення має також управління процесом формування собівартості продукції, а також, перш за все, суворий облік виробничих витрат та контроль за раціональним та економним використанням матеріальних, трудових та фінансових засобів, посилення боротьби з безгосподарністю. В зв'язку з цим, основними задачами обліку, контролю затрат на виробництво та нарахування собівартості продукції є:

–        формування своєчасної, повної та достовірної інформації про фактичні затрати, які пов'язані з виробництвом продукції на підприємстві різних форм власності та господарювання;

–        контроль за виконанням кошторису витрат на виробництво, на використання виробничих ресурсів;

–        обґрунтування нарахування фактичної собівартості продукції, вірне складання звітних калькуляцій собівартості виробів, робіт та послуг;

–        виявлення резервів зниження собівартості продукції, попередження невиробничих витрат та втрат;

–        визначення вкладу кожного підрозділу підприємства в покращення загальних результатів роботи по економії виробничих витрат;

Облік витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції повинні організовуватися по таким ознакам:

–        узгодженість фактичних об'єктів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, елементам та статтям витрат;

–        включення усіх витрат по виробництву продукції звітного періоду в його собівартість;

–        розширення по можливості, складу витрат, які відносяться на об'єкти їх обліку по прямій ознаці;

–        забезпечення максимального суттєвого розподілу в обліку витрат по поточним нормам, відхиленнями від норм на собівартість;

–        узгодженість об'єктів витрат з об'єктами калькулювання та нарахування на цій основі собівартості продукції по даним бухгалтерського обліку виробничих витрат;

–        розвиток методології та організація обліку витрат на виробництво з метою їх наближення до міжнародних стандартів та світової практики.

Список використаної літератури

1.             Бєлоусов А. Розрахунки за претензіями: Організація претензійно-позовної роботи, бухгалтерський і податковий облік // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 83. – С. 3-6.

2.             Бутинець Ф.Ф., Горецька ЛЛ. Бухгалтерським облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладав спеціальності 7.050106 "Обпік і аудит". – Житомир; ПП "Рута", 2002. – 544 с.

3.             Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця; 2-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП 'Тута", 2002. – 480 с

4.             Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для вузів / За ред. Ф.Ф. Бутинця. 2-е вид. – Житомир: ПП "Рута", 2000. – 608 с.

5.             Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. – К.: Либідь, 2000. – 567 с.

6.             Грабова Н.Н. Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.

7.             Ільяшенко С. Розрахунки за відшкодуванням шкоди: правильно відображаємо в обліку // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 101. – С. 28-29.

8.             Лень B.C., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 576 с.

9.             Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник. – Київ: Вид-во "Центр навчальної літератури", 2004. – 254 с.

10.        Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. – Київ: Вид-во "Центр учбової літератури", 2003. – 524 с.

11.        Партин Г.О. Бухгалтерський облік: Основи теорії і практики. – К.: Лібра, 2000. – 458 с.

12.        Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. – Ч. 2-3. – К.: Лібра, 1996. – 438 с.

13.        Сопко В., Завгородний В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. – К.: КНЕУ, 2000. – 453 с.

14.        Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2001. – 784 с.

15.        Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник. – Київ: ЦУП, 2002. – 656 с.

16.        Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 672 с.

17.        Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2003–444с.

5