Теоретичні основи ефективного ведення овочівництва відкритого грунту

 

Знаючи загальну суму витрат на вирощуванні овочів відкритого грунту в ОГУСП «радгосп« Приміський »- 4461494,10 руб. і валове виробництво продукції галузі - 8500 ц, можна розрахувати планову виробничу собівартість овочів відкритого грунту. Вона складе: 4461494,10 руб. : 8500 ц = 524,88 руб. за 1ц овочів відкритого грунту.

4.3. Обгрунтування внутрішньогосподарських розрахункових ціна на продукцію орендно-комерційної бригади

Взаємовідносини орендних колективів з орендодавцем і між собою будуються за принцип у купівлі-продажу необхідних матеріальних ресурсів, послуги інших підрозділів орендар оплачує за планово-обліковими цінами або договірними цінами. Планово-облікові ціни на матеріальні ресурси власного виробництва встановлюють за плановою собівартістю або на основі фактично сформованих витрат. Економічні результати діяльності орендного колективу відображаються в його підприємницькому доході.

Підприємницький доход являє собою різницю між одержуваними доходами і витратами. Доходи складаються з виручки від реалізації продукції, суми отриманих від надання послуг іншим підрозділам, інших надходжень грошових коштів. До витрат відносять матеріальні витрати, оплату послуг, орендну плату, інші витрати. Підприємницький дохід є власністю орендного колективу і використовується на його розсуд. Можуть бути створені фонди: оплати праці, розвитку виробництва, резервний фонд, фонд преміювання та матеріальної допомоги. Частка підприємницького доходу, використовувана на оплату праці визначається самим колективом. Протягом року орендарі отримують аванс у межах тарифного фонду, в кінці сільськогосподарського року визначається підприємницький дохід. З частки доходу прийнятої для оплати праці віднімають виплачений аванс, оплату залучених працівників. Залишок розподіляється між членами орендного колективу в прийнятому ними порядку. Працівники, залучені для виконання сезонних робіт оплачуються за домовленістю з ними, але не нижче встановлених тарифних ставок і норм виробітку.

Орендна плата за орендовані засоби виробництва буде встановлена ​​на рівні амортизаційних відрахувань, за землю - за ставкою земельного податку.

На першому етапі організації орендно-комерційної бригади з виробництва овочів ступінь його госпрозрахункової самостійності буде освоєна на рівні I моделі госпрозрахункової самостійності (самоокупність). У цьому випадку внутрішньогосподарська ціна на продукцію буде встановлюватися на рівні планової собівартості одиниці продукції галузі 1 ц овочів 524,88 руб.

При освоєнні II моделі госпрозрахункової самостійності (самофінансування) ціни на продукцію крім собівартості продукції повинні включати і нормативну прибуток. В умовах ринкової економіки ціни на продукцію і послуги для взаєморозрахунків підрозділів встановлюються, виходячи з необхідності не тільки забезпечення відшкодування виробничих витрат, а й відтворення як робочої сили, так і основних фондів. Це досягається за допомогою включення в договірну ціну нормативного прибутку на рівні, що забезпечує таке відтворення. У практиці застосовується кілька варіантів включення нормативного прибутку в ціну.

На нашу думку для умов ОГУСП «радгосп« Приміський »найбільш підходить варіант включення нормативного прибутку в ціну пропорційно вартості праці (фонду оплати праці). Нормативна собівартість 1 ц овочів відкритого грунту розраховується виходячи з реальної технології виробництва, параметрів якості основних засобів та інших ресурсів, використовуваних у виробництві. При цьому до суми прямих і накладних витрат на виробництво одиниці продукції додається нормативний прибуток на рівні середньої досягнутої рентабельності виробництва по підприємству.

Якщо взяти за умову, що ОГУСП «радгосп« Приміський »у перспективі буде отримувати прибуток хоча б у розмірі потреби в першочергових платежах (зовнішніх платежах і до фондів загальногосподарського призначення, наприклад у страховий фонд) і ця прогнозна прибуток складе 30% до фонду оплати праці , то це співвідношення нормативного прибутку і витрат з оплати праці можна закладати під внутрішньогосподарську ціну по всіх видах продукції, в тому числі і овочів.

Розрахункові ціни на продукцію овочівництва, продавану орендно-комерційної бригадою адміністрації ОГУСП «радгосп« Приміський », встановлюються на рівні планової собівартості. Розрахунок внутрішньогосподарської ціни за одиницю продукції галузі наведено в таблиці 17.

Таблиця 17. - Розрахунок внутрішньогосподарської ціни 1ц овочів

 

Витрати за технологією	Сума, руб.
Матеріальні прямі витрати,	3393384,05
в т.ч.: насіння	607757,50
добрива	535537,80
засоби захисту рослин	552541,85
утримання основних засобів	786220,05
роботи та послуги	707291,90
інші витрати	204034,95
Фонд оплати праці	480251,80
Разом прямих витрат	3873635,85
Організація виробництва та управління	587858,25
Всього витрат	4461494,10
Нормативна прибуток (30% до фонду заробітної плати праці)	144075,54
Сума витрат з нормативною прибутком	4605569,64
Розрахункова ціна за 1ц овочів	541,83

 

Розрахунки показали, що розрахункова ціна за 1ц овочів встановлюється у розмірі 541,83 руб.

З цієї внутрішньогосподарської ціною орендно-коммеречская бригада буде реалізовувати овочі підприємству за договором, а понаддоговірних продукція буде реалізовуватися за договірною ціною.

Як бачимо, при другому варіанті розрахункова ціна за 1ц овочів значно вище, ніж у першому варіанті. Значить, велика частина прибутку від реалізації продукції буде залишатися в первинному підрозділі. З неї будуть відраховуватися платежі до фонду загальногосподарського призначення (певний відсоток), а частину, що залишилася на свій розсуд направляти до фонду розвитку виробництва, на освіту необхідних резервів і на оплату праці.

Протягом року до остаточного розрахунку підприємницький дохід працівникам бригади буде виплачуватися аванс за відрядними розцінками за кількість отриманої продукції. Частина підприємницького доходу, що спрямовується на оплату праці, буде розподілятися між членами між членами пропорційно нарахованому авансу.

Удосконалення форм господарювання в овочівництві буде сприяти підвищенню матеріальної зацікавленості у збільшенні виробництва овочів, економного витрачання ресурсів, відповідальності за результати діяльності. Все це відіб'ється на економічній ефективності виробництва овочів, про що свідчать дані таблиці 18.

Як показали дані таблиці 18, у зв'язку з підвищенням виходу продукції овочівництва (на 96,0%), витрати праці скоротилися з 8,3 чел.-ч. до 4,7 чел.-ч. У розрахунку на одиницю продукції. Розраховані витрати на виробництво 1ц овочів на перспективу становлять 524,88 руб. Повна собівартість визначалася виходячи з відстані перевезення овочівницької продукції до місця збуту і вартості 1 т.-км. При ціні реалізації, визначеної планом виробничо-фінансової діяльності ОГУСП «радгосп« Приміський »2006р. 632,10 руб / ц,

Таблиця 18. - Економічна ефективність виробництва овочів відкритого грунту в ОГУСП «радгосп« Приміський »

 

Показники	2004р.	Проект на 2006р.	Проект у% до 2004р.
Урожайність, ц / га	124,0	243,0	196,0
Витрати праці на 1ц, чел.-ч.	8,3	4,7	56,6
Виробнича собівартість 1ц, руб.	477,76	524,88	109,9
Повна собівартість 1ц, руб.	601,60	610,25	101,4
Ціна реалізації 1ц, руб.	313,66	632,10	201,52
Прибуток (+), збиток (-) в розрахунку на 1ц, руб.	-287,94	+21,85	х
Рівень рентабельності (+), збитковості (-),%	-47,9	+3,5	+51,4 П.

 

бригада отримає прибуток у розрахунку на 1 ц на 21,85 руб. Рівень рентабельності при цьому складе в планованому році 3,5%.

4.4. Розвиток інтеграційних процесів в овочівництві ОГУСП «радгосп« Приміський »

Агропромислове інтегрування на практиці знаходить своє вираження в певних організаційно-господарських формах з'єднання сільськогосподарських і промислових підприємств. Зосередження виробництва сільськогосподарської продукції, переробки та виготовлення кінцевої продукції, її реалізації і отримання грошових коштів в рамках одного і того ж інтегрованого господарюючого суб'єкта дає можливість регулювати кон'юнктуру ринку, дотримуватися справедливий принцип розподілу між різними ланками виробництва і бути конкурентоспроможними на оптовому ринку продовольчих товарів.

Сільськогосподарські товаровиробники виявилися осторонь від діяльності переробних підприємств. Це стосується і овощепроізводящіх сільськогосподарських підприємств. Основними причинами такого процесу є:

- Брак навичок господарського управління, тому що апарат управління ні самих переробних підприємств, ні сільськогосподарських підприємств у більшості своїй не готовий працювати в нових умовах, ще не зжита фахівцями звичка до утриманської позиції, породжена колишньою адміністративно-командною системою управління, коли в централізованому порядку поставлялися всі матеріально-технічні ресурси, часом без належного обгрунтування і фінансового забезпечення;

- Роз'єднаність овощепроізводящіх товаровиробників;

- Дроблення контрольного пакета акцій в переробних підприємствах на безліч дрібних;

- Відсутність юридичної грамотності.

Все це сприяє тому, що фактичними господарями є адміністрації переробних підприємств, а сільськогосподарські товаровиробники залишаються лише на ролі постачальників сировини - овочів для переробки. При цьому вони несуть великі фінансові втрати, внаслідок чого не в змозі забезпечити не тільки розширене, а й просте відтворення.

Партнерів по міжгосподарським зв'язків в умовах економічної самостійності та відповідальності підприємств, а також невизначеності господарської кон'юнктури цікавить перш за все мінімізація ризику господарської діяльності на основі оцінки кожного прийнятого рішення. А це в свою чергу вимагає переходу на якісно новий рівень господарських зв'язків, нові умови взаємовідносин між овощепроізводітелямі та переробними підприємствами.

Удосконалення економічних відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробними підприємствами, на нашу думку, повинно здійснюватися в наступних напрямках:

- Розробка схеми створення інтегрованого формування відповідно до існуючих економічних та правових умов;

- Планування, формування та встановлення економічних відносин з урахуванням повної господарської і юридичної самостійності підприємств - партнерів по господарських зв'язках;

- Розробка системи взаєморозрахунків, що забезпечує сприятливі економічні умови переходу до нових економічних відносин;

- Розробка механізму ціноутворення, відповідного підвищення взаємної економічної зацікавленості підприємств у спільній діяльності;

- Розробка системи міжгосподарських розподільних відносин, спрямованої на подальший розвиток процесу міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції;

- Розробка умов договірних відносин та визначення змісту договорів, термінів їх реалізації та економічної відповідальності партнерів по міжгосподарським зв'язків за результати своєї діяльності.

Вітчизняний і зарубіжний досвід показує, що ефективне регулювання економічних відносин між сільськогосподарським і промисловими підприємствами досягається через підсилюється роль кооперації у виробництві, переробці та збуті продукції.

Однією з форм інтеграції є агропромислова фінансова асоціація, в рамках якої здійснюється рух кредитно-товарних цінностей, починаючи з товарного кредиту виробників овочів. Сільськогосподарські підприємства за наданий товарний кредит будуть розраховуватися з фінансовим центром вирощеними овочами. Асоціація передає його іншим підприємствам, що входять до нього на правах учасників, співзасновників асоціації, які представляють собою ті ж ланки овочевої промисловості. Їм надають овочі теж у вигляді товарного кредиту. Отримуючи вже готовий продукт, ці підприємства ніби отримують повернення за товарний кредит продукцією, яка була авансована на переробне підприємство.

Таким чином, комбінування здійснюється в межах єдиних адміністративних господарюючих суб'єктів, які зібрала асоціація; тому вона вже організовує подальші розрахунки за наданими кредитами з усіма суб'єктами цього виробничого процесу.

Перерозподіл отриманого прибутку здійснюється на користь безпосереднього виробника, так що його частка збільшується більш ніж у два-три рази в кінцевому продукті в порівнянні з ситуацією до того, коли була створена така асоціація. Більш того, учасники асоціації користуються пільговим внутрішнім кредитом, який, принаймні, нижче, ніж облікова ставка Центробанку.

Позитивний вплив на виробництво овочів у сільськогосподарському підприємстві надає попереднє авансування, яке, по можливості, виробляє одне підприємство іншому. Разом з тим у діяльності асоціації є проблеми. Перш за все, це неповна завантаженість виробничих потужностей переробних підприємств і досить великий радіус їх сировинної зони, що позначається на витратах транспорту, собівартості виробленої продукції, її якості. У зв'язку з цим діяльність асоціації спрямована на скорочення радіусу сировинної зони за рахунок збільшення виробництва овочів у селянських (фермерських) господарствах та особистих господарствах населення.

Інша форма інтеграції, яку можливо застосувати в овочівництві - агропромислова корпорація «Овочі». Інтегроване підприємств подібного типу дозволяє створити єдине управління стратегією і тактикою виробництва кінцевого продукту.

Модель організаційно-господарського механізму агропромислової корпорації представлена ​​на малюнку 1.

 

Фінансові результати