Поліпшення соціального статусу дітей старшого дошкільного віку в групі шляхом зменшення рівня емоційної тривожності

Компенсуючи відчуваний нею недолік уваги, дитина іноді  бреше, що викликає негативне ставлення до неї з боку дітей (особливо, якщо така риса негативно оцінюється вихователем).

Малюючи людину, дитина з  таким видом депресивності компенсує  своє почуття непевності, зазвичай, за рахунок зображення себе у вигляді принцеси чи інших незвичайних персонажів, тобто за рахунок прикрашування свого образу. Однак на малюнку Тані Г. елементи декорованосгі носять дещо стриманий характер. На малюнку є деякі показники, які свідчать про неблагополучний особистісний розвиток. Однією з відмінних рис депресивності, що носить компенсаторний характер є промальовування ніг.

У процесі малювання  Таня Г. часто зверталася за підтримкою, перепитувала чи  все вона робить правильно. При малюванні сильно натискала на олівець. Про підвищений ступінь тривожносгі свідчить «тривожна лінія». На малюнку зображеного будинку відсутні двері, з чого можна зробити висновок, що дитина відчуває труднощі при прагненні розкритися перед іншими (особливо це може бути в домашньому колі). Скорочені кнсті рук свідчать про знижену практику спілкування у дитини. При цьому потреба в спілкуванні не обов’язково знижена. Можливо, що у дівчинки все навпаки – потреба у спілкуванні може бути дуже висока, але через несприятливі взаємини ця потреба пригнічена, загнана всередину. Волосся   дівчинка   зобразила   сильним штрихуванням, що   також     може

говорити про тривогу, пов’язану з мисленням чи фантазуванням.

Досліджуючи малюнки  деяких дітей, можна побачити досить яскраві прояви тривожності. Наприклад, розглянемо малюнок Антона К. Насамперед потрібно сказати, що хлопчик при малюванні поводився неспокійно, прикривав малюнок рукою. На малюнку видна сильна лінія натиску олівця на папір. В зображенні людини Антон сильно виділив тулуб: він занадто великий, що говорить про наявність незадоволених потреб, які дитина гостро переживає; тулуб сильно затушований, що говорить про наявність тривоги у дитини. Руки занадто великі, тобто у хлопчика є потреба до кращої пристосованості в соціальних відносинах з почуттям неадекватності і схильністю до імпульсивної поведінки. Одночасно фігура людини зображена ніби на вітрі, що говорить про потребу цієї дитини в любові, прихильності, теплі. На зображенні будинку відсутні двері, що може означати відчутні труднощі при прагненні розкритися перед іншими та у спілкуванні з однолітками, які можуть виникати через підвищений рівень тривожності. При зображенні дерева хлопчик зобразив лише стовбур і гілки. Гілки намальовані у різні сторони – це пошук самоствердження, контактів, метушливість, чутливість до навколишнього.

Малюнок Тетяни О. показує  наявність у дитини тривоги, емоційної  залежності, почуття дискомфорту і скутості, недостатності віри у власні сили, тому що всі три малюнки дуже маленькі і розташовані у самому низу аркуша. Лінії малюнка невпевнені виділення деяких деталей малюнка говорить про можливе існування тривожності. Змінний натиск олівця свідчить про емоційну нестабільність. Під час малювання дитина просила допомоги, перепитувала, що саме треба малювати. Зображення людини; руки короткі, кисті відсутні, що свідчить про занижену практику спілкування дитини. Потреба у спілкуванні не задоволена, У дівчинки можлива відсутність прагнення до спілкування і прояв почуття неадекватності. Малюнок дерева: гілки намальовані вгору, однією лінією, тобто, можливо дитина намагається уникати неприємностей, прикрашує реальність. Розглянемо малюнок будинку – знову-таки відсутні двері, що говорить про замкнутість дитини та проблеми у спілкуванні.

За результатами соціометричного дослідження Тетяна О. не отримала ні одного вибору. Дівчинка має несприятливий статус у системі взаємин у групі.

Досліджуючи малюнок  Людмили Н. ми побачили можливе існування  у дитини тривоги, почуття дискомфорту  і скутості, недостатньої віри у  власні сили. Всі три малюнка мають  дуже маленькі розміри і розташовані внизу аркуша. Лінії малюнка сильним натиском, що свідчить про можливе існування тривожності. Зображення людини: руки сховані за спиною, що свідчить про недовіру до себе, відчуття власної неповноцінності. Обличчя намальоване останнім, без рота, що свідчить про труднощі спілкування з іншими. Малюнок будинку: двері намальовані збоку – свідчить про бажання усамітнитись, уникати спілкування. Дерево: листя намальоване тонкими лініями, що свідчить про надмірну чутливість.

Досліджуючи малюнок Володимира В. можна зробити наступні висновки.

У хлопчика можливий прояв  ознак агресії, тому, що на малюнку  людини ми бачимо, у людини зображення пальців без долонь. У людини сильно затушоване волосся і виділені деякі деталі, що говорить про підвищений рівень тривожності (листя дерева дитина зобразила затушованим, але не виразним).

На зображенні людини руки дуже короткі, це свідчить про  те, що в хлопчика можливо відсутнє прагнення спілкуватись (разом з  почуттям неадекватності). На малюнку  будинку відсутній димар – це говорить про те, що хлопчик можливо відчуває нестачу психологічної теплоти в родині. Відсутність на малюнку дверей означає, що дитина відчуває труднощі при прагненні розкритись перед іншими (особливо це може бути в родинному колі). При соціометричному дослідженні ми отримали такий результат: хлопчик набрав 0 виборів і займає низьку позицію в системі відносин.

Сергій О. за даними соціометричного  дослідження має несприятливість  у системі взаємодій в групі. При аналізі малюнку людини можна сказати про почуття провини, невпевненості в собі: руки сховані за спину. Для малюнка дерева характерно те, що стовбур дещо затушований, що може вказувати на внутрішню тривогу, острах бути покинутим, підозрілість, можливість прихованої агресії. У малюнку будинку – відсутні двері, з труби показаний тоненький струмінь диму, що вказують на труднощі у спілкуванні і на почуття недостатності емоційної теплоти вдома.

Для перевірки достовірності  отриманих результатів, через тиждень  ми провели тест – методику «Малюнок неіснуючої тварини».

Аспекти аналізу малюнка розділяються на формальні і змістовні. До

формального аспекту відносяться:

а) семантика розташування у просторі;

б) графологічні ознаки.

Семантика простору проективного малюнка. Розміщення малюнка пов’язане з емоційним забарвленням переживань і тимчасовим періодом – теперішнім, минулим та майбутнім,

На аркуші ліва сторона і низ малюнка пов’язані з негативними емоціями, депресією, невпевненістю, пасивністю. Права сторона (відповідно до домінанти правої руки) і верх – з позитивно забарвленими емоціями, енергією, активністю, конкретністю дії.

У нормі малюнок розташований на середній лінії (чи трохи лівіше) і дещо вище середини аркуша паперу. Положення на аркуші ближче до верхнього  краю (чим більше, тим краще виражена) трактується як висока самооцінка і незадоволеність власним становищем у суспільстві та недостатнім визнанням навколишніми, претензії на просування, тенденція до самоствердження, потреба у визнанні. Підвищення положення малюнка на аркуші паперу говорить про прагнення відповідати високому соціальному стандарту, прагненням до емоційного прийняття з боку оточення. Підвищення малюнка також пов’язане із зменшенням фіксації на перешкодах

до досягнення ситуативних  потреб.

Положення в нижній частині аркуша – зворотній показник: невпевненість у собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, відсутність зацікавленості у своєму соціальному стані, відсутність прагнення бути прийнятим оточенням, схильність до фіксації на перешкодах до досягнення ситуативних потреб.

Права і ліва напівплощини аркуша мають протилежну конотацію  за опозиціями «пасивність – активність», «внутрішнє – зовнішнє», «минуле – майбутнє». Відповідно розцінюється місце розташування малюнка вправо чи вліво від середньої лінії аркуша, а також орієнтація голови і тіла тварини вправо, вліво чи у фас. Місце розташування скоріше символізує готові до реалізації стани і реакції на момент малювання, у той час як орієнтація голови і тіла символізує загальну спрямованість у бік досягнення тих чи інших станів у рамках зазначених позицій.

Необхідно обережно підходити  до інтерпретації малюнків, що займають більше 2/3 площі аркуша паперу. Особливу категорію складають маленькі малюнки, розташовані в лівому верхньому куті аркуша. Цей тип локалізації часто свідчить про високу тривожність, схильність до регресивної поведінки і ескапизму (бажання вийти із ситуації, повернення в минуле або у фантазію), запобіганню нервових переживань. Можлива виражена дисгармонія між самооцінкою та рівнем домагань.

До ряду інтерпретаційних прийомів роботи з простором відноситься звертання уваги на відчуття, викликані малюнком (наприклад, хиткість – стійкість, що відноситься до орієнтації в соціумі, самооцінці тощо). Можна спробувати уявити, куди рушить тварина, якщо «відкріпити» її від площини (вправо, вліво, вгору чи донизу), чи вона залишиться на місці.

Графологічні аспекти  інтерпретації.

До першого аспекту  відноситься аналіз лінії.

Хвиляста переривчаста лінія, «острівці» лінії, які перекривають один одного, нез’єднанні вузли, «забруднені» малюнки говорять про легку напруженість, підвищений рівень тривожності, що властиво невротикам. Контури малюнка у них можуть бути розмитими, «волохатими», у всьому виконанні може почуватися невпевненість, незручність.

У другому аспекті  аналізується напрямок лінії та характер контуру. «Падаючі лінії» і переважний напрямок зверху – вниз і вліво, свідчить про зусилля, що швидко виснажується, низький тонус, можливу депресію.

«Лінії, що піднімаються», переважний рух знизу – вверх і праворуч –

гарне енергетичне забезпечення руху, схильність до витрати енергії, агресивності.

Ступінь агресивності виражений  кількістю, розташуванням і характером гострих кутів у малюнку, незалежно від їхнього зв’язку з тією чи іншою деталлю. Особливо вагомі у цьому відношенні прямі символи агресії – кігті, дзьоби, зуби.

Для вивчення емоційної  сфери дітей ми провели також  методику «Малюнок неіснуючої тварини». У результаті проведеного експерименту ми маємо наступні показники, наприклад:

Аналізуючи малюнок  Артема Т., ми бачимо елементи агресії, що виявляються в таких символах, як гострі зуби, оскал тварини. Ми можемо говорити про агресію за назвою малюнка – хлопчик назвав свою тварину динозавром-гострозубом. Також у малюнку ми бачимо ознаки тривожності: хлопчик багато разів стирав малюнок, не знав, де його розмістити. При малюванні запитував, чи правильно він малює, прикривав рукою малюнок, дуже сильно натискав на олівець. Малюнок вийшов дуже великий, також можна сказати, що малюнок  ніби забруднений, що говорить   про    деяку

напруженість та підвищений рівень тривожності.

Аналізуючи  малюнок   Тані Г., також   можна   сказати   про   існуючі

елементи агресії, тому що на малюнку тварини Таня зобразила  довгі пальці з гострими кігтями. Кілька разів стирала малюнок, не знала як розташувати. При малюванні дівчинка була трохи напруженою, що говорить про підвищений рівень тривожності.  Зміщення малюнка вгору на аркуші паперу вказує про прагнення відповідати високому соціальному стандарту, жадання до емоційного прийняття з боку оточення. У дівчинки, можливо, є потреба у спілкуванні з однолітками, але вона не задовольняється (Таня має несприятливу статусну категорію).

Антон К. назвав свою тварину  коброю. Вже сама назва говорить про деякі ознаки агресії. При малюванні Антон поводився тихо, прикривав рукою малюнок, щоб інші діти не могли побачити, що він малює. На малюнку видний сильний натиск на олівець, малюнок кілька разів стирався – ці ознаки говорять про прояв підвищеної тривожності. Малюнок розташований трохи нижче від центра аркуша – можлива деяка невпевненість у собі.

Таня О. назвала свій малюнок людина-кінь. Малюнок розташований дещо нижче від середини аркуша, що пов’язано, можливо, з негативними емоціями дитини цього дня, тому що дівчинка до малювання цілий день вередувала, не хотіла гратися з дітьми. Малюнок має «забруднений» вигляд, сильно затушований тулуб тварини і невпевнена лінія вказує про підвищену тривожність. Можна також вказати на деякі ознаки агресії у дитини – про це свідчить велика кількість гострих кутів та порожні очниці замість очей.

Володимир В. назвав  свою тварину динозавром. На малюнку помітні  деякі ознаки агресії: гострі зуби, кігті, оскал, агресивна поза тварини. Помітні ознаки підвищеної тривожності  тому, що хлопчик затушував тулуб  тварини, багато разів стирав малюнок. Тварина розташована у верхній частині аркуша, що може свідчити про намагання відповідати високому соціальному стандарту, прагнення до емоційного прийняття з боку оточення.

Аналізуючи малюнок  Людмили Н. можна сказати про  існуючі елементи агресії тому, що на малюнку Людмила зобразила кішку з гострими кігтями. Малюнок розташований внизу аркуша, що свідчить про невпевненість у собі, пригніченість. Малюнок має «забруднений» вигляд, що свідчить про наявність тривожності.

Сергій О. назвав свою тварину акулою. Сама назва свідчить про наявність агресії. Малюнок розташований в лівому верхньому куті аркуша. Таке розміщення свідчить про високу тривожність, схильність до регресивної поведінки   і  ескапизму (бажання вийти із ситуації, повернення в минуле),