Поліпшення соціального статусу дітей старшого дошкільного віку в групі шляхом зменшення рівня емоційної тривожності

ізольованості.

Тільки окремі досвідчені вихователі знають хто з дітей  має підвищену тривожність. Так, наприклад, Андрійчук Ольга Петрівна – досвідчений вихователь, працює 30 років. Вона з перших днів знайомства з дітьми може зрозуміти, хто з них має підвищену тривожність. І потім проведені спостереження та тестування, дійсно підтверджували її висновки. І навпаки – Возна Тетяна Іванівна, яка працює лише другий рік, довгий час не могла визначити, чому Артем, ходячи до старшої групи, кожен ранок плакав, коли йшла мама Він відмовлявся навіть йти на музичне заняття і прогулянку боячись, що у його відсутність прийде мама і, не заставши його, буде переживати.

Вихователь думала, що це просто примхи, капризування. Але насправді – це прояв тривожності, а точніше страху розлуки. І тільки спільними зусиллями з батьками і психологом вдалося виявити причину такої поведінки дитини і спробувати допомогти їй.

Слабкі зв’язки з групою несприятливо впливають на розвиток особистості: діти замикаються, стають агресивними, у них складається неправильна самооцінка, виникає стан напруги і тривожності.

Існує декілька причин низького положення в групі. Головні з них: особистісні і ділові якості, сформованість ігрових навичок, вмінь, вимоги до дитини, які склались в групі.

У групу дітей з  низьким статусом потрапляють діти малоприємної зовнішності, дещо відстаючі  у розвитку розумово і фізично, безініціативно, такі, що граються безконфліктно, не вміють постояти за себе, афективні, вперті, тривожні, тобто такі, що не вміють будувати взаємовідносин з однолітками.

У кожної людини існує  свій оптимальний рівень  тривожності. Це  так

звана корисна тривожність, яка є компонентом самоконтролю. Однак підвищений рівень тривожності є суб’єктивним проявом неблагополуччя особистості і свідчить про недостатню емоційну пристосованість до тих чи інших соціальний ситуацій.

У дітей з даним  рівнем тривожності формується початкове відношення до себе як до слабкого, невмілого. Це сприяє заниженню самооцінки.

Для тривожних дітей  характерні певні якості: емоційна вразливість, боязнь незнайомого, плаксивість, напруженість, невпевненість у собі, занижена самооцінка, очікування неприємностей, безініціативність, пасивність. Ці якості заважають налагодженню контактів з іншими дітьми.

Отже, створюється замкнуте коло: відсутність взаємовідносин з  дітьми породжує тривожність, яка, в свою чергу, заважає налагодженню контактів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Експериментальне вивчення проблеми впливу

емоційної тривожності  на статус дитини в групі старшого дошкільного віку

 

2.1. Виявлення  рівня емоційної тривожності  та міжособистісних відносин  дітей старшого дошкільного віку.

 

Дослідження проблеми впливу емоційної тривожності на статус дитини в групі старшого дошкільного віку проводилось на базі дитячого закладу № 46 м. Хмельницького.

Вивчались діти старшої групи вищеназваного ДНЗ у складі 30 чоловік (перелік групи додасться – див. додаток 1). Отже, дана дипломна робота, а саме її ІІ розділ - експериментальна частина, будується на вивченні 30 дітей старшої групи ДНЗ № 46.

Дослідження носить в  собі реальні факти діагностики  даної групи дітей, воно проводилось  за допомогою певних методів збору  та аналізу фактів, передбачало створення штучної, експериментальної ситуації для їх виявлення.

У процесі дослідження  використовували такі методи:

- спостереження;

- тести;

- опитування усне (бесіда);

- опитування письмове (анкетування);

- експеримент.

На першому етапі  ми збирали індивідуальні відомості про дітей: вік, родинні відносини. Проводився констатуючий експеримент, за допомогою якого ми дізналися про взаємини дітей у групі, їх статусне положення і рівень емоційної тривожності; про залежність статусу дитини від рівня емоційної тривожності.

Спочатку ми спостерігали за дітьми в групі, за їх відносинами  під час різних видів діяльності: як вони граються, чи з радістю працюють, чи вміють вони гратися разом з  іншими дітьми, чи входять у якісь  мікрогрупи, які в них стосунки. Дані спостереження дали змогу виділити дітей, які завжди граються, працюють наодинці і тих, які ініціативні, займають ведучу позицію в грі, користуються великою популярністю у ровесників.

Через чотири дні ми провели  бесіду з вихователем про статус дитини в групі (додаток Б) і отримали такі результати:

Таблиця 2.1– Результати бесіди з вихователем про статус дитини в групі № 3

№	Ім’я та прізвище	Статус	№	Ім’я та прізвище	Статус
1	Сергій А.	Бажаний	9	Артем Л.	Бажаний
2	Катя Б.	Зірка	10	Георгій М.	Прийнятий
3	Світлана Б.	Прийнята	11	Тетяна О.	Прийнятий
4	Тетяна Г.	Ізольована	12	Алла П.	Прийнята
5	Дмитро Д.	Бажаний	13	Надія П.	Прийнята
6	Андрій К.	Зірка	14	Артем Т.	Ізольований
7	Антон К.	Прийнятий	15	Інна Т.	Бажана
8	Микита К.	Бажаний

 

Таблиця 2.2– Результати бесіди з вихователем про статус дитини в групі № 4

№	Ім’я та прізвище	Статус	№	Ім’я та прізвище	Статус
1	Наташа А.	Бажана	9	Сергій О.	Прийнятий
2	Володимир В.	Прийнятий	10	Аліна П.	Прийнята
3	Оксана Д.	Бажана	11	Юрій Р.	Бажаний
4	Надія К.	Прийнята	12	Ольга С.	Бажана
5	Ярослав К.	Бажаний	13	Володимир С.	Зірка
6	Аліна М.	Прийнята	14	Марина Ш.	Зірка
7	Андрій М.	Бажаний	15	Василь Ш.	Прийнятий
8	Людмила Н.	Ізольована

 

Отже, з бесіди ми можемо зробити висновок, що на думку вихователя, клімат взаємодій дітей у групах добрий. В групі № 3 2 «лідери», 5 «бажаних»,

6 «прийнятих» та 2 «ізольованих» дитини; в групі № 4 – 2 «лідери», 6 «бажаних», 6 «прийнятих» та 1 «ізольована» дитина.

Провівши бесіду з  батьками про статус їх дітей у  групі ( додаток В) ми отримали такі результати

Таблиця 2.3– Результати бесіди з батьками про статус їх дітей в групі № 3

№	Ім’я та прізвище	Статус	№	Ім’я та прізвище	Статус
1	2	3	4	5	6
1	Сергій А.	Прийнятий	9	Артем Л.	Зірка
2	Катя Б.	Зірка	10	Георгій М.	Ізольований
3	Світлана Б.	Ізольована	11	Тетяна О.	Бажана
4	Тетяна Г.	Прийнята	12	Алла П.	Прийнята
5	Дмитро Д.	Бажаний	13	Надія П.	Бажана
6	Андрій К.	Зірка	14	Артем Т.	Зірка
7	Антон К.	Бажаний	15	Інна Т.	Бажана
8	Микита К.	Прийнятий

 

Таблиця 2.4– Результати бесіди з батьками про статус їх дітей в групі № 4

№	Ім’я та прізвище	Статус	№	Ім’я та прізвище	Статус
1	2	3	4	5	6
1	Наташа А.	Зірка	9	Сергій О.	Прийнятий
2	Володимир В.	Бажаний	10	Аліна П.	Бажана
3	Оксана Д.	Бажана	11	Юрій Р.	Прийнятий
4	Надія К.	Прийнята	12	Ольга С.	Бажана
5	Ярослав К.	Бажаний	13	Володимир С.	Зірка
6	Аліна М.	Бажана	14	Марина Ш.	Бажана
7	Андрій М.	Зірка	15	Василь Ш.	Ізольований
8	Людмила Н.	Ізольована

 

Для отримання більш  достовірних даних ми використали  метод соціометрії. Однією з його форм є гра «Секрет». Для цієї гри ми підготували перевідні картинки – по 3 для кожної дитини. Склали список групи; окремо хлопчиків, окремо – дівчаток. Кожній дитині присвоїли порядковий номер. Дослідження почали з вступної бесіди з групою:

- Діти, сьогодні ми з вами пограємо в дуже цікаву гру. Але ви повинні вміти зберігати таємницю, дотримуватися порядку і дисципліни.

Помічник дослідника вивела усіх дітей в інше приміщення (до спортзалу), де читала їм книжку. Діти по одному заходили до групи, а після  дослідження ішли на вулицю. Таким чином діти, котрі вже брали участь в експерименті, не зустрічаються з тими, хто чекає своєї черги –  до приходу в групу дитина не знає, в чому полягає гра. Таким чином забезпечувався індивідуальний підхід.

Коли дитина заходила до групи, їй повідомляли правила гри:

- Ось тобі три картинки (на звороті поставлено номер, присвоєний цій дитині в експерименті). Поклади їх по одній на столик трьом товаришам з групи, кому хочеш. Виграє той, у кого виявиться найбільше картинок. Ніхто не знатиме, кому ти поклав, навіть мені можеш не казати, якщо не хочеш (як правило, всі діти самі називали ровесників, яким вони клали картинки, крім того, на них проставлені їхні порядкові номери).

У результаті експерименту ми отримали таблицю (додаток Г), з якої

видно, скільки виборів  отримав кожен член групи. Це число  визначає положення дитини в системі  стосунків або, за прийнятою в  соціометрії термінологією, її «соціометричний статус».

Після перегляду шаф, ми відмітили пусті і доклали  в них картинки, щоб діти не переживали негативних емоцій. Далі всіх дітей запросили підрахувати, в кого скільки картинок, на цьому гра закінчилась.

Ми підрахували результати за такою схемою:

6-7 подарунків отримали діти –  зірки;

3-5 подарунків отримали  бажані діти;

1-2 подарунки отримали  прийняті діти;

нічого не отримали ізольовані діти.

Виходячи з цих результатів  ми оформили соціограму у вигляді  трьох кіл.

Розміщення дітей на соціограмі відповідає кількості отриманих  ними виборів. Отже, в першому колі розмістили «зірок», тобто дітей, які мають високий статус (набрали 6-7 подарунків). Це Катя Б. - 6 подарунків, Дмитро Д. – 6, Андрій К. – 6, Алла П. – 7, Наташа А. – 6, Юрій Р. – 6, Володимир С. – 6, Марина Ш. – 7.

В другому колі – «бажані» діти: Сергій А. – 4, Світлана Б. –3, Микита К. – 3,  Артем Л. – 3, Інна Т. – 3, Оксана Д. – 3, Надія К. – 4, Ярослав К. – 3, Аліна М. – 3, Ольга С. – 3.

В третьому – «прийняті» діти: Георгій М. – 2 та Надія П. – 2, Андрій М. – 1, Аліна П. – 2, Василь Ш. – 1.

В центрі – «не прийняті» або «ізольовані» діти (усі – 0 виборів): Тетяна Г., Антон К., Тетяна О., Артем Т., Володимир В., Людмила Н., Сергій О. (додаток Д).

Діти, що відносяться  до 1-2 кола займають сприятливе положення  в групі. З ними завжди із задоволенням граються, запрошують у свої ігри, вони веселі, емоційні, товариські, активні, самостійні.

І навпаки – дітей, що набрали 1-2 вибори не завжди приймають  у свої ігри, іноді ігнорують їх, не хочуть з ними спілкуватися, але  буває, що вони також проявляють ініціативу, активність, самостійність і тоді з ними залюбки граються.

Але в групі є і  діти, які не набрали жодного подарунка. Таких дітей взагалі уникають, не приймають в ігри, вони граються наодинці, тобто ізольовані. Вони безініціативні, іноді набридливі, іноді озлоблені, іноді тривожні.