Поліпшення соціального статусу дітей старшого дошкільного віку в групі шляхом зменшення рівня емоційної тривожності

 

Провівши бесіди з  батьками» ми дізналися про історію  деяких дітей.

Отже, батьки Тані Г, розповіли, що Таня – довгоочікувана дитина. Мати дуже піклується про неї, намагається оберегти психіку дитини від того, що саму маму лякає. Всі ці передчуття, побоювання і тривога привели до високої тривожності дитини.

У Артема Т. батько науковець, мати – хірург. Через свої великі досягнення батьки постійно вимагають від хлопчика чогось більшого. Він нервує, переживає, тривожиться. Отже, своїми докорами, вимогами батьки зробили його тривожним.

Таня О. Одна в сім’ї і вся увага надавалася їй. Дівчинку проти волі записували і примушували ходити у байдужі їй гуртки. Але Тані хотілося грати у футбол, чого їй не дозволяли. Мовляв, - «Ти ж дівчинка, який футбол, краще йди на танці». Через це вона і стала замкнутою, дратівливою та тривожною.

Антона К. виховують дідусь з бабусею. Оберігають його, «здувають пилинки», намагаючись цим замінити батьків, що призвело до тривожності.

Володимир В. виховується  тільки матір’ю. Матір боїться розпестити сина, тому веде себе з дитиною надмірно суворо, сухо. Високі вимоги, постійні докори призвели до тривожності.

Людмила Н. має певні  вади обличчя. Діти постійно нагадують  їй  про це, насміхаються. Крім того дівчинка має меланхолічний тип темпераменту. Це призвело до появи тривожності у неї.

Батьки Сергія О. розлучаються. Вони постійно сваряться і ображають один одного. Крім того кожен намагається перетягнути Сергія на свій бік, підриваючи авторитет один одного. Це сприяло виникненню тривожності.

Орієнтуючись на критерії визначення тривожності, запропоновані  П. Бейкер та М. Алвард:

• постійні переживання;
• труднощі, іноді неможливість сконцентруватися на чомусь;
• м’язова напруга (наприклад, в області обличчя, шиї);
• роздратованість;
• порушення сну.

Ми спостерігали за поведінкою дітей у групі і помітили надмірну тривожність саме цих дітей. З  ними не хочуть гратися, відмовляються  прийняти у спільну діяльність. Ці діти безініціативні, замкнуті, у них переважають негативні емоції.

Для достовірності ми провели тест тривожності, розроблений психологами Амена, Дорка, Теммла «Обери обличчя».

Задача полягала, щоб визначити і оцінити тривожність дітей у різних життєвих ситуаціях, де особистість дитини проявляється найбільше.

При цьому тривожність  розглядалася як риса особистості, яка має негативні наслідки, вона гальмує активність дитини, яка направлена на досягнення успіху. Високий рівень тривожності говорить про недостатнє пристосування, адаптацію дитини до життєвих ситуацій, дає інформацію про характер взаємовідносин з оточуючими людьми, про низький статус дитини в групі.

Так як обличчя дитини не промальовано повністю, а надано лише загальний контур її голови, то до кожного малюнка додається  два додаткових зображення дитячої  голови, що по розмірах точно відповідають контуру обличчя дитини на малюнку (одне – посміхається, інше – похмуре).

Психодіагностичний матеріал складається з малюнків. Кожен  малюнок

являє собою типову життєву  ситуацію і виконаний у двох варіантах: для хлопчиків і для

дівчаток. Те, який зміст надає дитина цим малюнкам, вказує на типовий для неї емоційний стан в подібних життєвих ситуаціях.

В процесі психодіагностики малюнки пропонували дитині в  певній визначеній послідовності. До кожного  малюнка давали інструкцію – пояснення ситуації.

Вибір дитиною відповідного виразу обличчя і її коментарі фіксувалися у спеціальному протоколі (додаток Ж).

На основі протоколу вираховували індекс тривожності дітей (ІТ), який

дорівнює вираженому у відсотках відношенню кількості  емоційно-негативних виборів до загальної кількості малюнків:

Оцінка результатів  по тесту проводилась за такою  шкалою:

ІТ 50% і більше – високий рівень тривожності.

ІТ 20%-50% – середній рівень тривожності.

ІТ 0%-20% – низький рівень тривожності.

Згідно цієї шкали ми отримали такі результати:

Таблиця 2.9– Рівень тривожності дітей в групі № 3

№	Прізвище та ім’я	Рівень тривожності
1	2	3
1	Сергій А.	Низький
2	Катя Б.	Низький
3	Світлана Б.	Середній
4	Тетяна Г.	Високий
5	Дмитро Д.	Низький
6	Андрій К.	Низький
7	Антон К.	Високий
8	Микита К.	Середній
9	Артем Л.	Низький
10	Георгій М.	Середній
11	Тетяна О.	Високий
12	Алла П.	Низький
13	Надія П.	Середній
14	Артем Т.	Високий
15	Інна Т.	Середній

 

Таблиця 2.9– Рівень тривожності  дітей в групі № 4

№	Прізвище та ім’я	Рівень тривожності
1	2	3
1	Наташа А.	Низький
2	Володимир В.	Високий
3	Оксана Д.	Середній
4	Надія К.	Середній

 

Продовження табл.2.10

1	2	3
5	Ярослав К.	Низький
6	Аліна М.	Низький
7	Андрій М.	Середній
8	Людмила Н.	Високий
9	Сергій О.	Високий
10	Аліна П.	Середній
11	Юрій Р.	Низький
12	Ольга С.	Низький
13	Володимир С.	Низький
14	Марина Ш.	Низький
15	Василь Ш.	Середній

 

З метою визначення залежності статусу дитини в групі від  її емоційного стану, ми використали малюнковий тест Дж. Бака «Будинок. Дерево. Людина». Американський психолог Дж. Бак першим створив і детально розробив систему інтерпретації тесту «Будинок. Дерево, Людина». Він дозволяє виявити ступінь виразності незахищеності, тривожності, недовіри до себе, почуття неповноцінності, ворожості, конфліктності, труднощів у спілкуванні, депресивності.

Слова «будинок», «дерево», «людина» – знайомі кожному, але вони не специфічні, і тому при виконанні завдання дитина змушена проектувати своє уявлення про кожен об’єкт і своє відношення до того, що даний об’єкт символізує для неї. Вважається, що малюнок будинку, дерева, людини – це своєрідний автопортрет людини, що малює, тому що у своєму малюнку вона відображає ті риси об’єктів, які тією чи іншою мірою значимі для неї.

Для виконання тесту «БДЛ» обстежуваній дитині ми запропонували аркуш паперу, простий олівець та гумку. Стандартний аркуш для малювання складається навпіл. На першій сторінці у горизонтальному положенні зверху друкованими літерами написали «Будинок», на другому і третьому у вертикальному положенні зверху кожного аркуша – відповідно «Дерево» і «Людина», на четвертому – ім’я і прізвище обстежуваної дитини. Для малювання звичайно використовувався простий олівець 2М, тому що при використанні  цього олівця найбільш яскраво помітні зміни в стилі натискування.

Інструкція для дитини: «Намалюй, будь-ласка, якнайкраще будинок, дерево та людину». На всі уточнюючі запитання дитини ми відповідали, що вона може малювати так, як їй захочеться. Під час тесту проводилися спостереження за тим, як дитина малює.

Якісний аналіз малюнків проводили із врахуванням їх формальних та змістовних аспектів. Інформативними формальними ознаками малюнка вважаються, наприклад, розташування малюнка на аркуші паперу, пропорції окремих частин малюнка, його величина, стиль розфарбування, сила натиску олівця, стирання малюнка чи окремих його частин, виділення окремих деталей. Змістовні аспекти містять у собі особливості, рух і настрій намальованого об’єкта.

Для аналізу малюнків використовували три аспекти оцінки – деталі малюнків, їхні пропорції та перспектива. Вважається, що деталі малюнка представляють усвідомлення і зацікавленість людини у щоденній життєвій ситуації. Дитина може показати у своєму малюнку, які деталі мають для неї особистісну значимість двома способами: позитивним (якщо під час роботи над малюнком дитина підкреслює чи стирає деякі деталі малюнка, а також, якщо вона повертається до них) чи негативним (якщо пропускає основні деталі об’єктів, що малюються). Інтерпретація таких значимих деталей чи комплексів деталей може виявити деякі конфлікти, страхи та переживання дитини. Але інтерпретація значення таких деталей випливає з врахуванням цілісності всіх малюнків, а також у співробітництві дитини, що малює, тому що символічне значення деталей часто буває індивідуальним. Наприклад, відсутність таких основних деталей людини, як рот чи очі, може вказувати на

визначені труднощі людському  спілкуванні чи його заперечення.

Пропорції малюнка іноді  відбивають психологічну значимість, важливість і цінність речей, ситуації чи відносин, що безпосередньо чи символічно представлені в малюнку будинку, дерева і людини. Пропорція може розглядатися як відношення цілого малюнка до даного простору на папері, чи як відношення однієї частини цілого малюнка до іншої. Наприклад, дуже маленький малюнок людини може показати почуття неадекватності суб’єкта в його психологічному оточенні.

Перспектива показує більш складне відношення людини до його психологічного оточення. При оцінці перспективи увага зверталася на положення малюнка на аркуші стосовно глядача (погляд зверху чи знизу), взаємне розташування окремих частин малюнка, рух намальованого об’єкта

Для кількісної оцінки тесту  БДЛ загальноприйняті якісні показники  згруповані в наступні симптомокомплекси: 1) незахищеність, 2) тривожність, 3) недовіра до себе, 4) почуття неповноцінності, 5) ворожість, 6) конфлікт (фрустрація), 7) труднощі у спілкуванні, 8) депресивність. Кожен симптомокомплекс складається з ряду показників. У випадку відсутності показника ставили знак «мінус», і випадку присутності – «плюс» (додаток З).

В результаті проведеного дослідження і оцінки тесту ми отримали дані по симптомокомплексам, які представили у вигляді таблиці (дод.З).

Аналізуючи дані, що містяться  в додатку З ми побачили взаємозв’язок  між рівнем тривожності, ступенем конфліктності, репресивності та почуттям неповноцінності.

Аналізуючи малюнки  тривожних дітей, ми отримали такі результати:

Наприклад, аналіз малюнка  Артема Т. показав наявність у дитини високого рівня емоційної тривожності. Зокрема, на малюнку хлопчик зобразив лінію землі, яка виражає почуття тривоги, невпевненість у собі, що відбиває його реальне положення у системі взаємин з іншими (хлопчик має несприятливу статусну категорію). Біля будинку зображено паркан, що говорить про почуття незахищеності. При малюванні сильно натискав на олівець, кілька разів виправляв малюнок. Коли малював людину, то руки зобразив у вигляді каракулів, що може говорити про існуючі ознаки агресії і, можливо, є причиною труднощів у спілкуванні з дітьми. Руки широко розставлені, що свідчить про потребу в широкому колі соціальних контактів, але ця потреба спілкування не задоволена. Всі три малюнки дитина розташувала у самому низу аркуша, тому ми можемо припустити, що дитина невпевнена у собі, має занижену самооцінку.    

Аналіз малюнка Тетяни Г показав не набагато відмінний результат. Насамперед по малюнку можна сказати, що у Тані високий рівень тривожності і спостерігаються труднощі у спілкуванні з дітьми групи. За соціометричними дослідженнями ми отримали результат, який мовить про те, що Таня знаходиться у статусній категорії «ізольовані» і не має виборів дітей.

При дослідженні малюнків Тані Г, можна також сказати про  вияв депресивності за типом «втеча у фантазії».

Дитина з таким видом  депресивності менш благополучна у  спілкуванні і взаєминах. Зокрема, відчуваючи потребу у спілкуванні, вона не може її реалізувати в силу властивої їй тривожності, що набагато збільшує тривожний компонент у структурі її особистості, а депресивні тенденції переносяться в уявний план,