Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2013 в 21:13, дипломная работа
Актуальність теми полягає в тому, що до кожної дитини потрібно застосовувати індивідуальний підхід тому, що кожна дитина –індивідуальність. Потрібно розвивати й творчий та інтелектуальний потенціал, здібності, допитливість – такі лозунги знайомі всім і кожному.
А що таке індивідуальність? Як її розвивати? І як можна зрозуміти кожну дитину, якщо в групі дитячого садка їх 20?!
Сучасна наука не придумала нічого нового і надзвичайного. Вона радить нам, дорослим, частіше ставати на позицію дитини, намагатися її очима дивитися на оточуючий світ. Відкриваючи для себе внутрішній світ дитини, оцінюючи її нові, невідомі нам раніше якості, ми зможемо по-новому дивитися на неї, вчимося розуміти.
Вступ……………………………………………………………………..…3
Розділ 1. Теоретичні аспект емоційної тривожності, статусного
положення дитини в групі та їх взаємозв’язків.
1.1 Проблема взаємозв’язку статусного положення дитини в
групі та емоційної тривожності в психолого-педагогічній
літературі……………………………………………………………….….9
1.2 Причини виникнення тривожності і особливості її проявів
у старших дошкільників……………………………………………….…28
Розділ 2. Експериментальне вивчення проблеми впливу емоційної
тривожності на статус дитини в групі старшого дошкільного віку.
2.1 Виявлення рівня емоційної тривожності та міжособистісних
відносин дітей старшого дошкільного віку…………………………….42
2.2 Методичні рекомендації щодо роботи з дітьми старшого
дошкільного віку по зменшенню рівня тривожності…………………..66
Висновки………………………………………………………………….78
Література………………………………………………………………...82
Додатки……………………………………………………………………87
Таблиця 2.16 – Результати тесту «Вибір обличчя» групи № 4
№ |
Прізвище та ім’я |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
1 |
Наташа А. |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
2 |
Володимир В. |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
С |
С |
С |
В |
В |
3 |
Оксана Д. |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
4 |
Надія К. |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
5 |
Ярослав К. |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
Продовження табл.2.16
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
6 |
Аліна М. |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
7 |
Андрій М. |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
9 |
Сергій О. |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
С |
С |
С |
В |
10 |
Аліна П. |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
11 |
Юрій Р. |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
12 |
Ольга С. |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
13 |
Володимир С. |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
14 |
Марина Ш. |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
15 |
Василь Ш. |
В |
В |
С |
В |
В |
В |
В |
В |
В |
С |
С |
С |
В |
В |
Примітка:
В – Веселе обличчя:
С – Сумне обличчя.
Порівнявши результати
вимірювання тривожності у
Таблиця 2.17 – Порівняльний аналіз результатів експериментів
Рівень емоційної тривожності |
Результати експериментів | |||
Констатуючий |
Контрольний | |||
Чол. |
% |
Чол. |
% | |
Високий |
7 |
23 |
1 |
3 |
Середній |
10 |
34 |
8 |
27 |
Низький |
13 |
43 |
21 |
70 |
Отже, ми побачили, як змінився рівень тривожності у дітей. А чи змінився їх статус? Це ми перевірили за допомогою методики «Драбинка».
Суть методики полягає в тому, що дитині пропонують драбинку і просять на її щаблях розмістити дітей з її групи. На. самому верхньому тих, з ким товаришує найбільше, посередині – тих, з ким іноді грається, а на найнижчій –тих, з ким не грається ніколи (додаток А 1).
Для перевірки достовірності ми ще раз провели гру «Секрет» і результати розмістили на соціограмі (додаток В 1).
З неї ми бачимо, що з семи ізольованих дітей не залишилося жодної, семеро дітей - прийняті, зірок стало десять і тринадцять бажаних. Отже, робота проведена на протязі формуючого експерименту принесла позитивні результати.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ РЕКОМЕДАЦІЇ
1. Щоб істотно знизити тривожність дитини, необхідно педагогам і батькам, які виховують дитину, забезпечити реальний успіх дитини у будь-якій діяльності (малюванні, грі, допомозі по господарству тощо). Дитину потрібно менше сварити і більше хвалити, причому не порівнюючи її з іншими, а тільки з нею самою, оцінюючи покращення її власних результатів (сьогодні намалювала краще, ніж учора, швидше зібрав іграшки тощо).
2. Необхідний обережний оціночний режим у тій області діяльності дитини де її успіхи невеликі. Наприклад, якщо дитина повільно одягається, не потрібно постійно фіксувати на цьому її увагу. Однак, якщо з’явився хоча б найменший успіх, його обов’язково потрібно відзначити.
3. Більше звертати увагу на ситуацію, яка складається в родині та у дитячому садку. Теплі емоційні відносини, довірчий контакт з дорослими теж можуть сприяти зниженню загальної тривожності дитини.
4. Необхідно вивчити
систему особистих відносин
5. Не можна залишати
без уваги непопулярних дітей.
Варто виявити і розвинути
в них позитивні якості, підняти
занижену самооцінку, рівень домагань,
щоб поліпшити їхнє положення
в системі міжособистісних
ВИСНОВКИ
Працюючи над дипломним дослідженням, опрацювавши теоретичні засади даної проблеми, ми розкрили шляхи поліпшення статусу дітей старшого дошкільного віку у групі шляхом зменшення рівня емоційної тривожності. При цьому проведення дослідження було спрямоване на забезпечення психічного розвитку особистості дошкільника, поліпшення його статусу в групі у процесі зменшення рівня емоційної тривожності шляхом встановлення її причин та особливостей проявів.
У роботі здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, для чого розкриваються такі питання, як:
Крім того, розкрито основні теоретичні положення проблеми, посилаючись при цьому на науково-психологічну спадщину у визначені й проблемі. В роботі використано праці: Аркіна С.А., Артемової Л.В.. Маркової Т.О., Рояк А.А, Славіної Л.С., Рєпіної М.О., Приходько Ю.О., Коломинського Я. Л., Кононко О.Л., Котирло В.К. тощо.
Виходячи з їх досліджень, ми визначили найбільш типові причини проявів тривожності, а саме:
Дослідницька частина роботи базується на. теоретичних висновках і містить результати відповідно діагностичного та формуючого експериментів. Заходи, що проводились на базі ДНЗ № 46 включали в себе ряд діагностичних обстежень, які поступово розкривали фактичний стан проблеми, а саме залежність статусного положення старших дошкільників від їх рівня тривожності.
Експериментальне дослідження в цілому включає три етапи:
Констатуючий експеримент дав можливість зібрати, проаналізувати та систематизувати дані по групі дітей; підготувати матеріал для діагностування, а також аналіз та інтерпретація результатів.
Ми змогли констатувати
у досліджуваній групі
Зіставляючи отримані результати бесід та тестів «Секрет» і «Вибір у дії» можна зробити висновок, що в обох тестах ми бачимо наступне; 7 дітей знаходяться у статусній групі «не прийняті» або «ізольовані» і 8 дітей – «зірки», останні діти бажані або прийняті.
Щоб прослідкувати залежність статусу дитини від рівня її тривожності, ми зіставляли також результати тестів «Обери обличчя», «Будинок. Дерево. Людина», завдяки яким бачимо прояв підвищеної тривожності у дітей які знаходяться у статусній групі «ізольовані». Дані цих обстежень представлені
у кількісній формі (у відсотках) в експериментальній частині.
Формуючий експеримент полягав у застосуванні методичних рекомендацій із зменшення рівня тривожності і поліпшення статусного положення дітей.
Зазначена робота із зменшення рівня тривожності включала в себе проведення наступних основних заходів;
Проведення контрольного експерименту дало змогу зафіксувати наступні результати: