Поліпшення соціального статусу дітей старшого дошкільного віку в групі шляхом зменшення рівня емоційної тривожності

В конце игры можно предложить детям придумать разные варианты его имени (нежные, ласкательные). Можно также по очереди рассказать что-то хорошее о короле.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток С

Гра дозволяє подолати руховий  автоматизм, виховує сміливість піяти  за власним спонуканням.

«Дракон кусає свій хвіст».

Гравці стоять один за одним, тримаючись за талію того, хто стоїть попереду. Перша дитина – це голова дракона, остання – кінчик хвоста. Поки звучить музика Д. Нурієва «Східний танець», перший гравець намагається схопити останнього – дракон ловить свій хвіст. Всі інші діти чіпко тримаються один за одного. Якщо дракон не піймав свій хвіст, то наступного разу на роль голови дракона призначається інша дитина.

Гра викликає емоційне збудження, бадьорий настрій.

«Сова».

Діти обирають ведучого – сову, яка сідає в гніздо і спить. У той час діти починають бігати і стрибати. Потім ведучий говорить: «Ніч!» Сова розплющує очі і починає літати. Всі гравці відразу повинні завмерти. Хто поворухнеться або засміється, стає совою. І гра продовжується. Музичний супровід – «Балалар» О. Гельфуса.

Гра відволікає від гнітючих переживань, повертає добрий настрій.

«Річка».

У грі беруть участь дві  групи дітей. Позначивши на підлозі  нешироку річку, підходять до неї по одному від кожної групи і пробують  її перескочити. Хто перескочив, повертається до своєї групи. А хто ні – повинен перейти в сусідню.

В якій групі під кінець гри дітей виявиться більше, та й виграла.

Гра супроводжується  азербайджанським народним танцем в  обробці С. Рустамова.

Гра виховує сміливість, впевненість у власних силах.

«Тінь».

Звучить музика А. Петрова  «Поклик сині» (з кінофільму «Синя птиця»).

Двоє дітей ідуть  по дорозі через поле: одна попереду, а друга на два-три кроки позаду. Друга дитина – це «тінь» першої. «Тінь» повинна точно повторювати всі дії першої дитини, яка то зірве квітку на узбіччі, то нагнеться за красивим камінцем, то поскаче на одній нозі, то зупиниться Й подивиться з-під долоні тощо.

Завдяки повторенню рухів  першої дитини друга позбувається тілесної скованості.

«У магазині дзеркал».

У магазині стояло багато великих дзеркал. Туди ввійшов чоловік, на плечі у нього була мавпочка. Вона побачила себе в дзеркалах і  подумала, що це інші мавпочки, і стала корчити гримаси. Мавпочки відповіли їй тим же. Вона пригрозила кулаком і їй з дзеркал пригрозили, вона тупнула ногою, всі мавпочки тупнули ногою. Що не робила мавпочка, всі точно повторювали її рухи.

Гра допомагає учасникам розслабитися, зробити поведінку спонтанною.

«Протилежні рухи».

Діти шикуються в  дві шеренги, одна навпроти другої. Під музику «Канадської народної пісні» на початок кожного такту друга шеренга виконує рухи, протилежні рухам першої. Якщо перша шеренга присідає, то друга підскакує і т. ін.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Т

Гра «Віддай».

Дитина вимагає віддати  їй іграшку.

Тілесні прояви. Кисті  рук тримати горизонтально долонями вгору.

Гра розвиває здатність  відстоювати свої інтереси.

 

Гра «Відійди».  

Дитина відштовхує кривдника.

Тілесні прояви. Кисті  рук тримати вертикально, долонями назовні.

Гра навчає самозахисту адекватними небезпеці засобами.

 

Гра «В сніжки».

Зима. Діти в саду грають у сніжки.

Етюд супроводжується  музикою Г. Струве «Весела гірка».

Тілесні прояви. Нагнутися, схопити двома руками сніг, розпрямитися і кинути сніжку різким коротким рухом, широко розкриваючи пальці.

Гра сприяє розслабленні, емоційному піднесенню.

 

Гра «Собака  гавкає і хапає за п’яти».

Дитина гуляє. Мимо на поводку йде собака. Він гавкає на хлопчика і намагається, натягуючи поводок, дістати мордою до його ніг. Під час етюду звучить музика Г. Фріда «Поява великого собаки». Етюд виховує сміливість.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток У

«Острів плакс».

Мандрівник потрапив на Чарівний острів, де живуть самі плакси.

Він намагається втішити  то одну, то іншу дитину, але всі діти-плакси відштовхують його і продовжують плакати.

На час етюду звучить  музика Д. Кабалевського «Плакса».

Міміка. Брови підняті  і насуплені, рот напіввідкритий.

Через вираження суму і плачу досягається розуміння їх об’єктивної безпідставності і безглуздості.

«Лисеня боїться».

Лисеня побачило на другому березі струмка свою маму, але воно не наважується ввійти у воду. Вода така холодна, та й глибоко тут.

Тілесні прояви. Виставити  ногу вперед на носок, потім повернути ногу на місце. Повторити цей рух кілька разів. Для більшої виразності можна імітувати стріпування з ноги уявних краплин води.

Вираження страху перед  холодною водою сприяє його подоланню, оскільки зустріч з мамою є надто привабливою перспективою.

Психологічне  тестування «Як треба себе любити».

– Коли ви завтра прокинетесь уявіть себе на великому красивому білому кораблі. Навкруги тепле, ласкаве море, голубе небо. Над вами світить яскраве сонечко. Яка краса! Тоді швидко вставайте, підійдіть до дзеркала, лагідно посміхніться собі, погладьте себе, весело привітайтесь з самим собою, похваліть себе, зробіть собі приємний комплімент.

Давайте потренуємось, як ми це робитимемо.

 Вправа «Дзеркало».

Тренінг позитивних емоцій. Підійдіть де дзеркала, посміхніться, скажіть собі: «Ось Я!», «Вище ніс!» , похваліть себе: «Я самий найкрасивіший, найрозумніший, найдобріший, найвеселіший і т. ін. Я най-най-най...» самі придумайте які.

– Діти, правда приємно самому отримувати комплімент ? Так, дуже приємно. А чи вмієте ви дарувати іншим приємні компліменти?

– Давайте зараз подаруємо один одному приємні компліменти.

«Ведмедики одужали».

Захворіли ведмедики  Тім і Том. До них прийшов лікар  Зай. Він вилікував ведмедиків. Їм стало дуже добре. Не болять більше животи у Тіма і Тома.

Тілесні прояви. Положення  сидячи, ноги розведені, тіло відхилене назад, підборіддя ледь підняте, посмішка.

Етюд забезпечує переживання  полегшення, звільнення від страждання.

«Битва».

У залі звучить музика П. Хоффера «Битва».

Одна дитина удає з  себе Івана-царевича, який бореться з  триголовим Змієм Гориничем і перемагає його. Радий і гордий своєю перемогою Іван-царевич.

Тілесні прояви. 1) У виконавця  ролі Змія Горинича голова і кисті рук – це голови Змія Горинича. Вони хитаються, роблять випади в бік Івана-царевича, опадають по черзі (відрубані), піднімаються (виростають нові). Іван-царевич з помітним зусиллям розмахує уявним мечем. 2) Поза і міміка переможця. Плечі розправлені, ноги ледь розставлені, голова відкинута, брови підняті, губи складені в посмішку.

Етюд дозволяє пережити радість перемоги і гордість. за свої успіхи.

«Я – грізний боєць».

Хлопчик почуває себе сильним і хоробрим. Він, поки звучить  музика Г. Шумана «Марш», крокує по залу. уявляючи себе грізним бійцем.

 

«Попелюшка».

У залі звучить музика М. Воловаца «Попелюшка і принц» (уривок).

Дівчинка удає із себе Попелюшку, яка приходить додому після балу дуже сумною: вона загубила туфельку...

Тілесні прояви. Опущена  голова, зведені брови, опущені кутики губ, сповільнена хода.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Ф

«Сміливий заєць».

Заєць любив стояти на пеньку, голосно співати пісні й читати вірші. Він не боявся, що його може почути вовк.

Тілесні прояви. Положення  стоячи, одна нога ледь попереду другої, руки закладені за спину, підборіддя підняте. Міміка. Впевнений погляд

«Штанга».

Дитина піднімає «важку штангу». Потім кидає її. Відпочиває. Етюди 21-23 навчають прийомів саморозслаблення.

«Петрушка стрибає».

Гравець зображає Петрушку, який м’яко і легко стрибає. Стрибки на двох ногах одночасно з м’якими, розслабленими колінами і корпусом, обвислими руками і опушеною головою.

Тілесні прояви. Ноги зігнуті  в колінах, корпус тіла трохи нахилений вперед, руки висять вздовж тіла, голова нахилена вниз.

Етюд супроводжується  музикою Д. Кабалевського «Клоуни».

«Спляче кошеня».

Дитина виконує роль кошеняти, яке лягає на килимок  і засинає. У котеняти повільно піднімається і опускається животик.

Етюд супроводжується  музикою Р. Паулса «День розстає, ніч настає» (колискова).

Дитина вдома сама. Вона стоїть біля вікна. В момент сильного гуркоту грому їй стає страшно.

Звучить музика М. Раухвергера «Грім».

Тілесні прояви. Голова закинута і втягнена у плечі; очі широко розкриті; рот відкритий; долоні ніби відгороджують від обличчя страшне видовище.

Етюд дозволяє виразити страх як засіб мобілізації внутрішніх сил дитини в момент небезпеки.

«Момент відчаю».

Дитина приїхала з  батьками в чуже місто, але на вокзалі  відстала від них. Хлопчик вийшов на привокзальну площу. Він розгубився, не знає, куди йти. Звучить музика М. Лисенка «Момент відчаю» (уривок).

Тілесні прояви. Голова нахилена вперед і втягнута у плечі, плечі підняті, брови йдуть вгору і насуплюються, губи розкриті так, що видно верхній ряд зубів, одна рука з силою стискає другу.

Запитання. Що треба робити, коли загубишся в чужому місті?

«Страх».

Хлопчик боїться самоти. Він нерухомо сидить на стільці і зі страхом дивиться на двері. Раптом в іншій кімнаті хтось причаївся, що тоді?

Піл час етюду звучить  музика М. М’ясківського «Тривожна колискова».

Тілесні прояви. Голова викинута назад і втягнута у плечі. Брови  йдуть угору, очі розширені, рот розкритий ніби для вигуку.

Запитання. Чи була у хлопчика причина боятися?

Етюд дозволь позбутися страху, викликаного хворобливою уявою дитини про можливу небезпеку.

«Гроза».

За вікном гроза. Ллє  дощ. Крешуть блискавки. Грізно гримить  грім.

Вправа «Врятуй пташеня».

 Корекція страху. Формувати  почуття власної сили, впевненості,  вміння самому прийти на допомогу  тим, хто потребує твоєї допомоги.

Хід: діти уявляють, що у них в долонях маленьке, безпомічне пташеня. Вони його зігрівають своїм диханням, віддають свою любов і тепло. Потім, коли і воно уявно оживає, його випускають на волю (розтуляють долоні, піднімаючи їх угору) і бачать, як пташеня радісно злітає...

Бесіда «Наші страхи».

Моделювання ситуацій, що викликають страх, вербалізація глибинних переживань та мобілізація життєвих сил дітей на їх знищення.

Хід: діти пригадують ситуації, що з ними трапились, та розповідають про те, які емоційні негативні відчуття викликає страх та відтворюють особливості мімічної експресії страху.

• Чому тобі буває страшно?

• Чого ти боїшся більше за все?

• 3 ким би ти хотів  бути, коли тобі страшно?

• Що відчуває людина, яка  всього боїться? Яка вона?

• Яким треба бути, щоб  нічого не боятися?

• Герої яких казок  переживали страх? А які, навпаки, були надзвичайно сміливими?

• На якого казкового  героя ви б хотіли бути схожими?

 Тематичне малювання «Мій страх».

Психокорекція страху. Допомогти дітям виразити стан свого внутрішнього Я у візуальній формі за допомогою малювання.

Хід: дітям пропонують намалювати, те чого вони бояться

Вправа «Знищимо свій страх».

   Корекція страху, самонавіювання, магія слова.

Хід: діти описують якого кольору, форми, величини їхній страх потім виготовляють його з папера (мнуть, рвуть, згинають, вкручують і т. п.) і пропонують способи його знищення або надувають повітряну кульку уявним страхом і знищують його (хлопають її) промовляючи «магічні слова»;

• Я більше не боюсь

• Я більше ніколи не буду боятись

• Я зумію себе захистити

 

Додаток Х

Вправа «Візьми себе в руки».

Тренінг навичок самоконтролю.

Хід: коли ти відчуєш, що ти схвильований, сердитий, тобі хочеться когось вдарити, щось розкидати – є дуже простий спосіб довести собі, що можеш взяти себе в руки і стриматись, показати собі свою силу волі: треба обхопити долонями свої лікті і сильно притиснути руки до грудей – це поза витриманої людини.

Вправа «Скринька образ».

Вчити дітей способу  самовладання. Розвиток самоконтролю.