Аналізу головних теоретичних положень щодо конфліктів та їх подолання у шкільному колективі

 і)  Не монополізуйте розмову, пристосовуйте  темп мислення до темпу мови  пам'ятаючи, що швидкість мислення  в 3-4 рази перевищує швидкість мови. Коли ми слухаємо співрозмовника - ми не пасивні, а наша психічна продукція поповнюється. 
Слухання може бути нерефлексивним - невідображаюче ситуацию бесіди і до нього відносяться прийоми уважного мовчання, кивання головою, мимовільні словесні реакції типу "хм" чи "ага" і ін. Рефлексивне слухання характеризується виразним зворотним зв'язком у бесіді, що досягається поясненнями, переказуваннями, узагальненнями, відображенням почуттів. Як правило елементи рефлексивного слухання застосовуються в сполученні один з одним. 
Як повинний поводитися руковолитель (керуючий) організації в ситуації конфлікту? Що він повинний робити і чого не повинний робити для того, щоб дозволити конфліктну ситуацію? 
 

 Насамперед, ще до розмови з конфликтантами, керівник повинний дати їм зрозуміти, що конфлікт не торкається їхню честь і особисте достоїнство, що конфлікт - це частина життя і його цілком можна і можливо дозволити. Конфликтанты повинні відчувати вашу готовність допомогти їм дозволити сформовані в них протиріччя і проблеми. Керівнику необхідно зробити перший крок назустріч конфліктуючим сторонам. Він може почати приблизно так [33]: "У мене склалося враження, що вас щось гнітить. Якщо я можу помоч вам, я з задоволенням це зроблю. Будь ласка, звертайтеся до мене в будь-який час". У ході подальшої розмови необхідно звернути увага на ряд моментів: 
- необхідно показати співробітнику, що він вам цікавий, що до його проблем ви відноситеся серйозно;

- дайте  йому зрозуміти, що його проблема  не вийде за межі вашої бесіди з ним; 
- покажіть, що його проблема розглядається не як його "провина"; 
- дайте співробітнику виговоритися, не перебивайте його, навіть якщо він говорить довго і виникають паузи. Перебити, значить позначити нетерпіння і неповага; 
- задавайте питання, що допоможуть йому чіткіше побачити його ж проблему. Буває, що серйозної проблема, що представляється ним, насправді такої не є. Дійсна проблема лежить глибше;

- обговорюючи  з вами свої особисті проблеми  співробітник стає в момент  розмови дуже ранимо і психологічно малозащитен. Будьте гранично коректні. 
Головним принципом дозволу конфлікту повинний бути принцип особистісного росту. Ні в якому разі керівнику не можна брати на себе проблему конфліктуючих і приймати за них готове рішення. Це означало б: ти занадто дурний і навіть не можеш вирішити свої проблеми. Я покаджу тобі як це робиться! Так конфликтанты нічому не навчаться і будуть дезорієнтовані в розв'язуваній проблематиці. У їхньому поводженні домінантою буде чекання допомоги з боку, вони будуть позбавлені можливості учитися. Кожен конфлікт виявляє сили конфліктуючих сторін, що склалися на сучасний момент конфлікту. А роль керівника при цьому полягає в конструктивному керуванні ситуацією і динамікою конфлікту. 
 
 

     ВИСНОВКИ

                                                     
 

                                     
 
 
 
 

       РОЗДІЛ 3

       ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ У КОЛЕКТИВІ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДО ВЗАЄМОДІЇ В УМОВАХ КОНФЛІКТУ 

     3.1. Загальна характеристика учбового  закладу. 

Запорізька спеціалізована школа фізичної культури І-ІІІ ступенів № 18 Запорізької міської ради Запорізької області працює у відповідності з нормативними документами: Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад (Постанова Кабміну № 964 від 14.06.2000 р.),

      Головною  метою діяльності школи є задоволення  потреб громадян, суспільства і держави  у загальній середній освіті; створення  умов для формування і розвитку соціально  активної гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, готової до професійного самовизначення.

Головними завданнями школи є:

• Виховання морально і фізично здорового покоління;
• Створення умов для здобуття загальної середньої освіти на рівні, не нижчому від державних стандартів;
• Розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення, потреб  і вміння самовдосконалитися; формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії;
• Впровадження системи моніторингу здоров’я учнів, як інструменту впливу на його рівень та цілеспрямовану  корекцію способу життя школярів і їх навантажень  в системі школи, що входить до Європейської мережі шкіл зміцнення здоров я.

 
 

Школа створює передумови для здобуття повноцінної освіти учнями з урахуванням державних, місцевих вимог та потреб особистості.

      Школа - активний пропагандист здорового  способу життя, як в місті Запоріжжя, так і за його межами, внаслідок чого увійшла до Європейської мережі шкіл здорового способу життя. Десять років у школі викладається курс «Валеологія», який передбачає формування у дітей системи знань про здоровий спосіб життя, прийоми зміцнення здоров `я та основи знань з медичної підготовки.

      З 12.02.2003 року школа входить до навчально-наукового  комплексу “Запорізький університет”, а з 22.04.2007 р. – до навчально-наукового  комплексу „Запорізький інститут державного та муніципального управління” що надає можливість на базі школи через втілення профільності навчання здійснити глибоку і якісну підготовку учнів до продовження навчання в вузах відповідно до спеціалізації школи.

         У школі працює педагогічний  колектив у складі 42 людини, з  них 3 чоловіка, та 39 жінок. Вік працюючих від 22 до 63 років (Додаток), більшість вчителів мають повну вищу освіту (Додаток). 
 
 

     3.2. Вивчення соціально-психологічного  клімату у колективі та рівня конфліктності колег. 

Програма  дослідження психологічного клімату у СШФК №18.

     Актуальність  теми дослідження

       Перетворення, що відбуваються в  всіх сферах громадського життя  України сприяють тому, що людина  все частіше залучається до  стресових ситуацій. Останні, на  жаль, є причиною і багатьох  хвороб, і міжособистісних непорозумінь – емоційних вибухів, конфліктів.

     Об’єктивні  передумови виникнення конфліктних  ситуацій таким чином зростають. Конфлікти ж несуть в собі імпульс  доцільного, позитивного соціального  розвитку, проте часто негативно  позначаються на психічному здоров’ї його учасників. Адже в конфлікті зачіпаються й інтереси людей, вони свідомо йдуть на загострення відносин, відчуваючи при цьому негативні переживання. 

     Проблемна ситуація

       Сучасна школа відображає сучасний  стан суспільства. Конфлікти у  школах, як в учнівських, так і в педагогічних колективах, відбуваються досить часто. Такий стан справ не можна визнати нормальним, оскільки людина в колективі повинна відчувати свою захищеність, розуміння. З іншого боку, школу не можна ізолювати від суспільства, у якому людина неминуче вступатиме в конфлікти. Тому будь-який штучний відрив від реального життя, створення мікроклімату благодушності в колективі школи недоцільні. Мабуть, слід говорити про те, що створення найбільш сприятливих умов, як для колективної взаємодії, так і для розвитку особистості треба розуміти як більш повне усунення, нейтралізацію деструктивного боку конфліктної ситуації. Задля цього ж учитель, вихователь, керівник повинен мати спеціальні знання про природу конфлікту, навички їх вирішення. Все це потрібно для того, щоб ми не панічно боялися конфліктів, як це спостерігається в більшості випадків, а приймаючи, якщо вони виникнуть, психологічно обґрунтовані рішення, вміли керувати ними, вчили дітей правильно розв’язувати конфлікти.  
 

Таким чином, є соціальна суперечність, а саме.... 

Рівень  наукової розробленості  проблеми:

Сучасна система освіти, на жаль, перестає бути не тільки гарантованим пропуском в самі поважне коло суспільства, але і умовою гідного існування. В результаті гострого дефіциту фінансового і матеріально-технічного забезпечення галузі, в ній спалахнули соціальні конфлікти. В освітньому секторі працюють понад п’ять мільйонів чоловік - це масова професія. Останніми роками ми пережили інтенсивні колективні виступи вчителів  -  аж до страйків. (В 1995 році їх було 412.) Але суспільство і уряд, схоже, стурбоване конфліктами шахтарів більше, ніж вчителів

Інтерпретація ключових понять

     Спілкування - навмисний вплив і вплив на поведінку, стан, установки, рівень активності та діяльності партнера. При спілкуванні відбувається обмін інформацією, взаємооцінка, співпереживання, формування переконань, поглядів, характеру інтелекту. Найважливіша мета і підсумок спілкування - задоволення своїх біологічних, соціальних і духовних потреб.

     Конфліктна  людина - це людина, яка частіше за інших створює і втягує інших у конфлікти і конфліктні ситуації; людина, яка висловлює постійну незадоволеність і претензії до співробітників та керівників.

     Конфліктна  ситуація - це ситуація прихованого або відкритого протиборства двох чи декількох сторін - учасників, кожен з яких має свої цілі, мотиви, засоби або способи вирішення проблеми, яка має особисту значимість для кожного з її учасників. Основними одиницями аналізу конфліктної ситуації є особистість, її діяльність і середовище спілкування.

     Конфлікт  - це процес різкого загострення протиріччя і боротьби двох чи більш сторін - учасників у вирішенні проблеми, що має особисту значимість для кожного з його учасників; це зіткнення протилежно спрямованих тенденцій у психіці людини (внутрішньособистісний конфлікт), у взаєминах людей (міжособистісний конфлікт) або груп (міжгруповий конфлікт); зіткнення протилежних інтересів на грунті суперництва, протиборства або відсутності взаєморозуміння з різних причин.

Під соціально-психологічним кліматом розуміють:

1. якісну сторону між особистісних відносин, визначених сукупністю психологічних умов, які сприяють чи заважають продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку особистості в групі;
2. соціально-зумовлену, відносно стійку систему ставлення членів колективу до колективу як цілого.

Мета  дослідження

Мою дослідження  є виявлення соціально-психологічного клімату у колективі.

Завдання  дослідження:

• Вивчення соціально-психологічного настрою у колективі;
• Вивчення можливих варіантів поведінки членів колективу і мотивів такої поведінки;
• З’ясування готовності членів колективу до позитивних змін у соціально-психологічному кліматі.

Об’єкт  дослідження

Колектив  педагогів у СШФК № 18

Предмет дослідження

Соціально-психологічний  клімат у педагогічному колективі

Операціоналізація понять:

Структурна  операціоналізація:

1. Ставлення членів колективу один до одного можна операціоналізувати на:
1. Позитивне;
2. нейтральне;
3. негативне.
2. Ключове поняття „співробітники колективу” можна операціоналізувати:
1. за віком;
2. за сімейним положенням;
3. за освітою.

Факторна  операціоналізація:

На безконфліктне  спілкування та створення позитивного  психологічного клімату у колективі  впливають такі фактори:

• психологічні особливості особистості;
• психологічна культура кожного члену колективу;
• задоволеність місцем роботи;
• авторитет керівництва;
• рівень добробуту кожного співробітника;
• наявність спільних інтересів між членами колективу.

 

Гіпотези  дослідження

Підстава: наявність конфліктних ситуацій у колективі.

Гіпотеза-наслідок: після надання рекомендацій щодо попередження покращення  соціально-психологічних відносин у колективі зменшиться кількість конфліктних ситуацій.

Методи  збору інформації

Це соціологічне дослідження має суцільний характер, бо будуть опитані усі члени педагогічного колективу .