Податкова система України становлення, розвиток та вдоскрналення

 

Передбачені законопроектом зміни щодо діючого порядку справляння податку з реклами та збору  за припаркування автотранспорту обумовлені, насамперед, порівняно низькими на даний час надходженнями цих  платежів при наявності значної  їх бази оподаткування 

 

З метою зниження розміру  нарахувань на фонд оплати праці проектом Кодексу запропоновано змінити  об'єкт оподаткування комунального податку.

 

У проекті Податкового  кодексу України запропоновано  справляння ІЗ місцевих податків і  зборів замість 16 діючих на даний час.

 

Для підтримки окремих  категорій галузей народного  господарства та малого підприємництва в розділі "Спеціальні податкові  режими" проекту Податкового кодексу передбачена можливість застосування на обмежений період для окремих платників податку спрощеної системи оподаткування.

 

З метою підтримки окремих  галузей народного господарства для вітчизняних виробників продукції  передбачена можливість сплачувати інтегрований фіксований податок.

 

Перелік галузей, для яких доцільно запровадити спеціальний  податковий режим, визначатиметься  відповідно до програми промислової  політики України шляхом прийняття  Верховною Радою України нормативно-правового  акту.

 

Розмір інтегрованого  податку передбачено встановлювати  за єдиною методикою для всіх суб'єктів  підприємницької діяльності на рівні  фактично нарахованої підприємством  за базовий податковий період суми податків.

 

До розділу включено положення  про порядок встановлення деяких видів підприємницької діяльності. Передбачається, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, діяльність у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльність з надання послуг у  сфері зального бізнесу та платних  послуг, що провадяться суб'єктами підприємницької  діяльності за готівкові кошти, а  також з використанням інших  форм розрахунків та кредитних карток на території України.

 

Для сільськогосподарських  виробників в проекті передбачається можливість сплачувати фіксований сільськогосподарський  податок, ставки якого встановлюються з одного гектара -сільськогосподарських  угідь у відсотках до їх грошової оцінки: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5 відсотка, а для багаторічних насаджень - 0,3 відсотка.

 

При цьому, платники фіксованого  сільськогосподарського податку матимуть право на вибір форми сплати фіксованого  сільськогосподарського податку - в  грошовій або у натуральній формі.

 

Для юридичних осіб - суб'єктів  малого підприємництва проектом передбачається можливість сплати єдиного податку  у вигляді оподаткування виручки  від продажу товарів, робіт, послуг, отриманої за звітний період, за ставкою 6 відсотків.

 

Для фізичних осіб - суб'єктів  малого підприємництва запроваджується  сплата єдиного податку за ставкою 20 відсотків з нормативного чистого  доходу, встановленого місцевими  радами по кожному виду господарської  діяльності.

 

Нормативний цьому платники єдиного податку здійснюють облік  та складають звітн розмір чистого  доходу встановлюватиметься на основі даних статистичних спостережень, в  ході перевірок в залежності від  типу населеного пункту, в якому  здійснюється діяльність; віддаленості місця здійснення діяльності від  центру населеного пункту, транспортних розв'язок;

 

асортименту товарів, що виробляються чи реалізуються; виробничої потужності обладнання, що використовуватиметься; споживчих якостей товарів, робіт, послуг, що пропонуються споживачам або  майна, що здається в оренду чи у  під найом тощо.

 

Проектом податкового  кодексу передбачено можливість застосування спеціального режиму оподаткування  для суб'єктів підприємницької  діяльності вільних економічних  зон лише при справлянні прямих податків.

 

Чинним законодавством практично  не врегульовані питання щодо адміністрування  податків. Більшість цих питань на даний час регулюються нормативними актами Державної податкової адміністрації  України. Це створює труднощі для  платників податків щодо виконання  ними податкових зобов'язань. З метою  вирішення цієї проблеми в проекті  Податкового кодексу зроблена спроба визначити в законодавчому порядку  основні моменти взаємодії органів, відповідальних за справляння податків та платників податків.

 

Проектом Податкового  кодексу передбачено порядок  визначення податкового зобов'язання, умови та порядок зміни термінів виконання податкового зобов'язання, призупинення виконання вимог по сплаті податків, а також порядок  узгодження донарахованих органами державної податкової служби сум  податків та застосованих фінансових санкцій.

 

Запропоновано принципово нову схему стягнення податкової заборгованості. Зокрема передбачено скасування картотеки № 2 з одночасним збереженням  права органів державної податкової служби на безспірне стягнення платежів до бюджету.

 

У цьому розділі проекту  Податкового кодексу дано визначення пені, що нараховується за невиконання  податкового зобов'язання та визначено  порядок зарахування її до бюджету.

 

Крім того, розділом визначені  методи та шляхи здійснення податкового  контролю, порядок проведення податкових перевірок.

 

Передбачено встановити новий  порядок заліку та повернення надміру  сплачених податків. Зокрема, у разі якщо сума податку, податкової санкції  і пені, що надміру надійшла до бюджету  з вини державного органу податкової служби на суму зазначених коштів, запропоновано нараховувати проценти у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день повернення цієї суми платникові податку за кожний день надмірного внесення починаючи з дня відрахування зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (зарахування).

 

Проектом Податкового  кодексу дано визначення поняття  «правопорушення у сфері оподаткування», а також визначено перелік  осіб, які несуть відповідальність за вчинення правопорушень, і види відповідальності за ці правопорушення.

 

Проектом податкового  кодексу передбачено фінансову  відповідальність, яка встановлюється за правопорушення у сфері оподаткування, та конкретизовано її в залежності від виду правопорушення.

 

Так, фінансові санкції  застосовуються до платників податку  в разі ухилення від обліку в органах  державної податкової служби, порушення  ведення податкового обліку, порушення  порядку збереження документів, пов'язаних з оподаткуванням, порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог  щодо порядку патентування деяких видів  підприємницької діяльності тощо.

 

Також встановлено фінансову  відповідальність у разі порушення  установами банків порядку: подання  інформації про відкриття банківських  рахунків; виконання доручень на перерахування  податку; передачі інформації від установ  банків до органів державної податкової служби, а також у разі невиконання  банком рішення органу державної  податкової служби - про призупинення операцій платника податку та в разі ненадання або порушення порядку  надання Національним банком України, комерційними банками та їх установами інформації органу державної податкової служби.

 

Крім того, проектом Податкового  кодексу визначені випадки правопорушень, за які передбачена адміністративна  відповідальність. Прийняття запропонованої редакції проекту Податкового кодексу  України надасть можливість збільшити  річні надходження бюджетів усіх рівнів на 1 млрд. 124.8 млн. гривень.

 

Оскільки не можна стверджувати, що найближчим часом після запровадження  Податкового кодексу в життя  моментально будуть вирішеними всі  проблеми в державі, треба дуже виважено підходити до прийняття та впровадження цього документу. Поспішності у  цій справі не повинно бути.

 

Вдосконалення податкового  законодавства треба проводити  поступово. Поспішне прийняття законодавцями  проекту Податкового кодексу  може призвести до невиправних наслідків.

 

За час дії податкової системи України у нашому суспільстві  уже склалося певне розуміння  і ставлення до існуючого податкового  законодавства, а також певні  навичкі по його застосуванню в Україні.

 

Разом з тим, не можна затягувати з прийняттям та введенням Податкового  кодексу, оскільки якраз цей документ повинен відкрити шлях до нової системи  оподаткування, яка відповідатиме  інтересам суспільства в цілому та кожного платника податків зокрема.

 

Кінцева мета проведення податкової реформи – зробити оподаткування  соціально справедливим та об’єктивно створити умови однакової податкової відповідальності перед державою для  всіх учасників процесу оподаткування.

 

Податкова реформа в Україні  є складовою частиною загальнодержавної  програми переходу до ринкової економіки, забеспечення нормалізації ринку та грошового обігу.

 

І тоді з часом основним документом у податковому законодавстві  України стане Податковий кодекс.

 

3.3 Вдосконалення діючої  системи оподаткування в Україні 

 

Серед численних економічних  проблем, які постали перед Україною у період переходу її від командно-адміністративної до ринкової форми ведення господарства, чільне місце посідає створення  ефективної системи оподаткування  юридичних і фізичних осіб. У цьому  зацікавлена як держава, податкові  органи, так і платники податків. Тому особливої актуальності набувають  дослідження теоретичних, методологічних і прагматичних підвалин податкової політики та формування податкової системи  в державі.

 

Діюча сьогодні в Україні  система оподаткування формувалась  протягом останього десятиріччя. Вона відіграла свою позитивну роль на етапі становлення України як незалежної держави. Однак подальший  розвиток ринкових відносин та поглиблення  ринкових перетворень все більше підкреслюють наявні в ній недоліки.

 

На жаль, поки що діюча  система оподаткування є не зовсім досконалою і не повністю відповідає вимогам часу. Сьогодні ще існують  неузгодженності та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків.

 

Податкова система в кожній країні є основою економічної  системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним важелем реалізації державної економічної політики. В умовах формування ринкової економіки  виконання доходної частини Державного бюджету України є одним із актуальних завдань, успішне вирішення  якого створює сприятливі умови  для суспільного розвитку.

 

Діюча система оподаткування  сьогодні не задовольняє ні державу, ні платників податків. Цілий ряд  прорахунків та перекосів, які були допущені при її створенні, призвели до того, що податки не виконують  повноцінно ні фіскальної, ні стимулюючої  функцій. Сфера матеріального виробництва  практично задушена податками, що веде до скорочення оподатковуваних оборотів, а значить, і до зменшення бюджетних  надходжень. У результаті

 

функціонуюча податкова  система замість стимулювання виробництва  спричиняє його скорочення, а замість  поповнення доходної частини бюджету - призводить до його зубожіння. Суть проблеми полягає в тому, що при створенні  цієї системи не було повною мірою  враховано теоретичні принципи оподаткування, виведені на підставі багатовікового досвіду. Тому треба проаналізувати відповідність функціонуючої в  Україні системи оподаткування  існуючим теоритичним принципам.

 

Одним із основоположників податкової теорії А. Смітом сформульовані  такі чотири принципи оподаткування:

 

1) податки повинні рівномірно  розподілятися між джерелами  доходів, а кожен окремий податок  повинен однаково припадати на  те джерело, на яке він спрямований; 

 

2) час сплати, спосіб сплати  і розмір податку повинні бути  чітко визначені; 

 

3) податок повинен стягуватись  у такій формі і таким способом, які найбільш зручні для платника;

 

4) податок повинен стягуватись  таким чином, щоб на його  вилучення витрачалось якомого  менше грошей зверх того, що  надходить до Державного казначейства. Зібрані кошти повинні залишатись  якнайменше у руках збирачів.

 

Застосування першого  принципу в Україні можна проаналізувати на прикладі податків на споживання (ПДВ, акцизний збір, мито). Ці податки повинні  впливати на всі джерела доходів. Але тут слід врахувати той  факт, що найбільший тягар цих податків лягає на кінцевого споживача. Вони знову ж таки впливають не на всі  джерела доходів однаково, а в  основному на заробітну плату. Цими податками ми найбільше скорочуємо платоспроможний попит населення, а значить, і обсяги виробництва  товарів народного споживання. І  знову ж завдячувати треба  саме: нерівномірному розподілу податків між джерелами доходів. Звичайно, інакше непрямі податки впливати не можуть. Але, очевидно, при розробці ставок оподаткування необхідно  брати до уваги рівень реальних доходів  населення. Не можна забувати аксіому: з падінням попиту з боку населення, згасає й виробництво.

 

Слід також зазначити, що незважаючи на свої слабкі сторони, податкова система України не з'явилася з повітря. Вона будувалася і будується на основі небагатого власного і зарубіжного досвіду. Прорахунок полягає лише в тому, що запозичувався досвід країн з  розвинутою ринковою економікою, в  яких, як відомо, питання "сколочування" первинного капіталу для підйому  виробництва не стоїть. У нас картина  протилежна. І ми повинні дати зелене світло процесу правового та легального накопичення капіталу, використовуючи по- даткові важелі та стимули. Інакше не можна навіть мріяти про якийсь значний економічний підйом.

 

Стосовно сучасного стану, і зокрема української дійсності, другий принцип потребує незначного уточнення, . яке враховувалось багатьма теоретиками при поясненні цього  визначеність - до того, як почнеться  період дії того чи іншого податку. А у цьому наша держава допускає значні порушення. Протягом всього періоду  незалежності час від часу вводились  у дію ставки податків заднім числом. Аналогічна справа з введенням чи скасуванням деяких пільг та інше. Закони в галузі оподаткування спішно приймались, починали діяти, а їх публікація провадилась з великим відривом у часі. Мали місце випадки, коли законодавчі акти вже застосовувались  на практиці, а інструкції щодо їх використання не були зроблені й надходили до виконавців через тижні, а то й  через місяці. Все це породжує плутанину, постійну необхідність перерахунків, що призводить до великих труднощів  в роботі фінансового апарату  підприємств. :