Податкова система України становлення, розвиток та вдоскрналення

 

Італійським законодавством були введені особливі правові норми  кримінального характеру щодо податкових правопорушень. Правопорушення податкового  характеру вважаються особливо тяжкими  в таких випадках:

 

незаповнення декларації про доходи більш ніж 50 млн. лір; невказаний порядок ведення бухгалтерських записів; використання фіктивних рахунків-фактур; заниження розмірів доходів. В таких  випадках у платника перевіряють  бухгалтерський облік і всі акти перевірок передаються в судові органи, які повинні на етапі попереднього слідства прийняти рішення про передання  справи в суд.

 

Перевірки чи ревізії завершуються прийняттям відповідного акту і його відправлення департаменту по прямих податках, департаменту по обліку ПДВ, архіву та картотеці платників, відділу  по обліку податків з нерухомості, місцевому  податковому управлінню.

 

Таким чином, податкові системи  деяких країн Європи мають як спільні  риси, так і відмінності. Для податкової системи України було б доцільно використання зарубіжного досвіду  функціонування податкової системи. Структура  податкових надходжень наведена в додатках.

 

Одним з прикладів може бути досвід досить розвинутої країни -Швейцарії. На чолі функціонування системи  оподаткування стоїть правова основа, тобто законодавча. В Швейцарії  це питання вирішують універсальні для всіх податкові закони. Ця особливість  полягає в тому, що всі учасники податкового процесу можуть самостійно розбиратись в змісті законів, вирішувати для себе, тобто своєї діяльності, провідні напрямки функціонування, тощо. В Україні прийняття податкових законів іноді має неповну  форму, тому вони постійно доповнюються, змінюються, а також іноді перероблюються. Це негативно впливаї на підприємницьку діяльність в країні. Другим прикладом  застосування податкового досвіду  Швейцарії може бути те, що всі кантони  країни мають змогу самостійно справляти  податки і діяти незалежно  від федерального податкового органу. Локальність при цьому дає  можливість швидко реагувати на зміни, які відбуваються в конкретному  регіоні і поліпшувати становище  на мікрорівні. В Україні, звичайно, існує деяка самостійність регіонів, однак, на мій погляд, вона обмежена. Адже, встановлення розмірів і ставок податків здійснюється на загальнодержавному рівні, а не має локальний характер. Таким чином, ще одним напрямком  використання світового досвіду  може стати надання свободи регіонам в прийнятті необхідних законів, у встановленні податкових ставок та розмірів податків тощо.

 

Що стосується конкретно  податків, то тут прикладом вдосконалення  може бути диференціація ставок податку  на додану вартість. В більшості  країн Європи така диференціація  існує. Встановлюються низові, універсальні і високі ставки ПДВ. Це дає змогу  розподілити товари, що обкладаються цим податком, на товари першої необхідності, коштовності та інші. Адже, різні товари мають різну цінність, тобто діяльність пов'язана з ними, має різний ступінь ризику, таким чином ставки податку повинні відповідати цьому. В Україні є однакова для всіх ставка ПДВ - 20%, а встановлення кількох ставок ПДВ поліпшило б становище.

 

На наш погляд, це тільки деякі окремі пропозиції щодо покращення сфери оподаткування в Україні,на основі врахування зарубіжного досвіду. Подальший "обмін" досвідом повинен  продовжуватись і треба вчитись  на чужих помилках, ніж на своїх, тим більше, що помилок і так  багато.

 

3.2 Податковий кодекс як  модернізація податкової системи  України 

 

Податковий кодекс України  регулює відносини, пов'язані з  оподаткуванням в Україні та визначає правові основи, принципи побудови і функціонування податкової системи.

 

Кодекс встановлює основні  положення щодо видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів (далі - податки), визначення суб'єктів податкових правовідносин, їх прав та обов'язків, об'єктів оподаткування, бази оподаткування, граничних розмірів ставок, механізмів справляння та зарахування податків, регламентує порядок їх встановлення, зміни та скасування, а також надання  пільг в оподаткуванні, ведення  податкового обліку, забезпечення виконання  податкових зобов'язань та порядок  і умови притягнення до відповідальності за порушення в сфері оподаткування.

 

Норми Податкового кодексу  поширюються на всі види податків, які визначені цим Кодексом, крім мита, справляння якого регулюється  Митним кодексом України. Норми Податкового  кодексу не поширюються на обов'язкові платежі та збори, встановлені іншими законами України, що не пов'язані з питаннями оподаткування.

 

Характерною особливістю  діючої податкової системи сьогодні є її недосконалість, а саме: неузгодженість та суперечливість окремих податкових законів, нестабільність законодавства, надмірне податкове навантаження на платників, безсистемне й невиправдане надання пільг, перекручування економічної  сутності окремих податків та непристосованість  її до переходу від адміністративної-командних  методів управління господарством  до господарювання в умовах демократичної  правової системи України шляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону - Податкового кодексу України.

 

Зазначений законопроект є першим кроком на шляху створення  досконалої системи оподаткування  з високим рівнем збирання податків і має на меті регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов 'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів. Визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників  податків, порядок адміністрування  податків, а також порядок і  умови застосування фінансових санкцій  до платників податків за порушення  податкового законодавства.

 

При розробці проекту Податкового  кодексу України враховувалось  те, що саме податки є ефективним знаряддям реалізації державної  політики стосовно життєдіяльності  суспільства, а саме: перерозподілу  національного доходу в соціальному, віковому, територіальному галузевому аспектах;

 

компенсації недоліків ринкових механізмів розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами; заохочення ділової  та інвестиційної активності тощо.

 

Розроблений проект Податкового  кодексу України забезпечує комплексний  підхід у регулюванні податкових відносин, вирішує питання усунення податкового законодавства та забезпечує гармонізацію його з нормами іншого законодавства України.

 

У проекті Податкового  кодексу України відображені  питання подальшого реформування податкового  законодавства у напрямі диференційованого  розподілу податкового навантаження між платниками податків, спрощення  механізму оподаткування, чіткого  визначення прав і обов 'язків платників  податків, а також поліпшення роботи органів державної податкової служби з платниками податків, у тому числі  забезпечення платників податків інформацією  з питань оподаткування. Забезпечення всіх учасників податкових відносин повною інформацією про те, хто, коли, і при яких обставинах має обов 'язки щодо сплати податків, забезпечить  прозорість і зрозумілість податкового  законодавства , зробить його доступним  для всіх платників податків.

 

Положення проекту Податкового  кодексу України спрямовані на необхідність:

 

¨ створення в Україні  стабільної податкової системи, яка  б забезпечувала чітке визначення порядку стягнення податків, його простоту;

 

¨ забезпечення чіткого визначення об 'єктів оподаткування з метою  запобігання випадкам подвійного оподаткування;

 

¨ забезпечення справедливого  підходу при оподаткуванні всіх категорій платників податків;

 

¨ упорядкування механізму  стягнення податків та посилення  відповідальності за ухилення від сплати податків та їх несвоєчасну сплату;

 

¨ стимулювання інвестиційних  та інноваційних процесів і підтримки  технологічного оновлення суспільства;

 

¨ стимулювання малого підприємництва;

 

¨ дотримання міжнародних  угод з питань оподаткування;

 

¨ реальне забезпечення прав платників податків;

 

¨ створення дієвого механізму  контролю.

 

У проекті Податкового  кодексу визначені права та обов 'язки юридичних та фізичних осіб (суб 'єктів оподаткування), зокрема щодо обов 'язків їх постановки на облік  як платників податків в органах  державної податкової служби, що передбачає присвоєння їм ідентифікаційного номера - єдиного по всіх податках, що входять  до системи оподаткування України, в тому числі, які підлягають сплаті в зв 'язку з переміщенням товарів  через митний кордон України.

 

Ведення Державного реєстру  фізичних осіб-платників податків та Єдиного банку даних про платників  податків юридичних осіб надасть  можливість органам державної податкової служби ефективніше виконувати свої функції по контролю за обчисленням, своєчасністю сплати податків, а також  оперативно виявляти порушників податкового  законодавства.

 

Вдосконалення податкового  законодавства, передбачене проектом Податкового кодексу України, має  на меті створення умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації податкового законодавства  Європейського союзу.

 

Відповідно до положень Податкового  кодексу переважним джерелом формування дохідної частини бюджетів всіх рівнів залишаються непрямі податки. Водночас створюватимуться передумови для збільшення надходжень від прямих податків. -

 

Визначений Кодексом рівень вилучень податків становитиме ЗО відсотків  валового внутрішнього продукту.

 

Запропонований проект Податкового  кодексу складається з 15 розділів (включаючи резервний):

 

1. Загальні положення 

 

2. Податок на прибуток  підприємств 

 

3. Податок на доходи  фізичних осіб 

 

4. Податок на додану  вартість 

 

5. Акцизний податок 

 

6. Податок на майно 

 

7. Державне мито 

 

8. Інші податки 

 

9. Гербовий збір 

 

10. (резервний) 

 

11. Місцеві податки і  збори. 

 

12. Спеціальні податкові  режими 

 

13. Загальні адміністративні  положення 

 

14. Правопорушення в сфері  оподаткування 

 

15. Прикінцеві положення 

 

Перелік як загальнодержавних, так і місцевих податків в запропонованому  проекті Податкового кодексу  по відношенню до діючого законодавства  має істотні зміни. З переліку діючих загальнодержавних д податків вилучено податок на промисел, податок  з власників транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів, податок на землю, збір до Фонду для  здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення , збір на обов 'язкове державне пенсійне страхування, збір до Державного інноваційного  фонду. Разом з тим до переліку загальнодержавних податків віднесено  гербовий збір.

 

Найбільш істотних змін зазнав перелік місцевих податків. Так, перелік  перелік місцевих податків доповнено  місцевим акцизним податком, збором за організацію гастрольної діяльності, збором за видачу дозволів на будівництво у населенних пунктах об 'єктів виробничого і не виробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва садових будинків та гаражів.

 

При розробці положень Податкового  кодексу щодо оподаткування податком на прибуток підприємств в основному  збережено діючий сьогодні порядок. Поряд з тим у положеннях кодексу  передбачається і ряд змін.

 

Запропоновано включати до валового доходу кошти, отримані платником  податку з бюджету та позабюджетних  фондів, на державне регулювання цін  по товарах, послугах; доходи бюджетних  установ та організацій, отримані ними від надання державних послуг і неперераховані до державного бюджету; а також суми збільшення розміру  статутного фонду у зв 'зку з  індексацією вартості основних фондів шляхом додаткового випуску акцій  або збільшення номінальної вартості акцій за винятком, якщо така індексація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів  України.

 

Також пропонується звільнити  від оподаткування операції з  конверсії цінних паперів, проведених за рішенням Кабінету Міністрів України.

 

Проектом запропоновані  зміни стосовно оподаткування підприємств  малого бізнесу. Зокрема, передбачені  норми щодо пільгового оподаткування  новостворених юридичних осіб, які  за ознаками, встановленими чинним законодавством, відносяться до суб 'єктів малого підприємництва.

 

В розділі проекту "Податок  на фізичних осіб" на відміну від  діючого | законодавства суттєво  спрощується шкала нарахувань податку. Замість діючих у даний час 5 ставок - 10, 15, 20, ЗО і 40 відсотків пропонуються З ставки податку - 10, 20 і ЗО відсотків. Гранична ставка оподаткування запропонована в розмірі ЗО відсотків, тобто на рівні оподаткування прибутку підприємств.

 

Як свідчить практика, високі ставки оподаткування підштовхують платників податків до приховування об 'єктів оподаткування та зумовлюють їх перехід до тіньової діяльності.

 

Об 'єктом оподаткування  резидентів передбачається сукупний оподатковуваний  дохід за звітний рік, тобто валовий  дохід, незалежно від джерел його походження, зменшений на доходи, що не підлягають оподаткуванню на витрати.

 

Об 'єктом оподаткування  нерезидентів передбачається валовий  дохід, одержаний з джерел походження з України.

 

На відміну від діючого  порядку обчислення прибуткового податку  з доходів громадян за основним місцем роботи пропонується новий порядок  обчислення податку.

 

Так, протягом року обчислення податку здійснюватиметься з  сукупних доходів, визначених нарастаючим  підсумком з початку року. Це позбавляє  необхідності проведення перерахунків в кінці року, оскільки в останньому місяці року для обчислення податку  вже буде застосовуватися річна  шкала оподаткування. Спрощення  діючого порядку дасть змогу  скоротити обсяги роботи як бухгалтерів, так і працівників податкових органів.