Податкова система України становлення, розвиток та вдоскрналення

 

При розробці положень Податкового  кодексу щодо оподаткування податком на додану вартість в основному збережено  існуючий на сьогодні порядок.

 

В проект включено спеціальну статтю, присвячену визначенню, за яких умов місцем продажу товарів, виконання  робіт, надання послуг є територія  України. Це попередить можливі непорозуміння  з зазначеного питання та наблизить  норми оподаткування податком на додану вартість до Європейського законодавства.

 

Передбачені зміни у визначенні платників податку з числа  суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю за готівкові  кошти. Якщо зараз усі такі суб 'єкти є платниками податку незалежно  від обсягів її продажу, то згідно з проектом матимуть реєструватися  в якості платників на загальних  підставах, тобто коли за останні 12 календарних місяців обсяг їх оподаткованих операцій досягне 1200 неоподатковуваних операцій досягне 1200 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян. При цьому у  них залишається можливість, при  бажанні, зареєструватися як платник  податку на додану вартість на добровільних засадах. Такі зміни усувають неоднаковий  підхід до різних суб 'єктів підприємницької  діяльності і мають призвести  до зменшення витрат по адмініструванню  податку на додану вартість.

 

З метою недопущення заниження  бази оподаткування в проекті  передбачено, що в разі продажу товарів, робіт, послуг власного виробництва  за договірними цінами, нижчими валових  витрат на їх виробництво, а покупних товарів, робіт, послуг - за договірними  цінами, нижчими за ціни їх придбання, база оподаткування визначається відповідно виходячи з їх фактичних валових  витрат та ціни їх придбання, незалежно  від умов продажу товарів, виконання  робіт, надання послуг.

 

Для недопущення втрат  бюджету, зменшення недоїмки по податку  на додану вартість та інших платежах, які зараховуються до Державного бюджету України, внесені уточнення до термінів та порядку відшкодування з бюджету від 'ємного значення податку на додану вартість.

 

Акцизний податок в  проекту Податкового кодексу  передбачено як непрямий податок  на окремі види товарів, що включаються  до їх ціни.

 

При розробці положень проекту  щодо справляння акцизного податку  в цілому збережено діючий на сьогодні порядок.

 

Однак в проекту суттєво  скорочено перелік підакцизних  товарів, на які сьогодні встановлюється акцизний податок, визначено платників  податку, порядок його обчислення та сплати при реалізації підакцизної  продукції.

 

Зокрема, передбачається визначити 7 груп підакцизних товарів, замість 5 існуючих сьогодні, а саме: спирт  етиловий, алкогольні напої; тютюнові вироби; пиво; бензин, дизельне пальне; транспортні засоби та шини до них; ювелірні вироби; зброя.

 

Проектом Податкового  кодексу передбачається запровадження  спрощеного порядку розрахунку акцизного  податку при застосуванні ставок у процентах до оподаткованого обороту.

 

При розробці положень розділу "Податок на майно" за основу взято  діюче законодавство щодо стягнення  плати за землю, податку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та проект Закону України "Про податок на нерухоме майно (нерухомість)", що знаходиться  на розгляді Верховної Ради України.

 

Особливістю даного розділу  є те, що податок на майно, крім земельних  ділянок та транспортних засобів, передбачає оподаткування будівель і споруд, що забезпечить більш ефективне використання виробничих і житлових фондів, сформує стабільне джерело поповнення доходів бюджету щорічно на суму 1330 млн. гри.

 

Введення податку на будівлі  і споруди також наблизить  податкове законодавство України  до діючих систем оподаткування розвинутих країн, у більшості з яких нерухоме майно (нерухомість) є об'єктом оподаткування.

 

Об'єктами оподаткування  нерухомого майна передбачено вважати  земельні ділянки, житлові будинки  або їх частини (квартири), садові будинки, дачі, гаражі тощо, а платниками податку  визначено власників нерухомості, а в окремих випадках користувачів.

 

При цьому, передбачено надання  органам місцевого самоврядування права встановлювати ставки оподаткування  будівель і споруд, але не вище 2-х  відсотків бази оподаткування. Зарахування  податку на будівлі і споруди  буде проводитись до бюджетів міста, селища, села за місцем знаходження  будівель і споруд.

 

Проектом Податкового  кодексу України встановлено  соціальні пільги для фізичних осіб - власників будівель, що фактично виводить більшість населення країни з  числа платників податку.

 

По будівлях, розташованих на території населених пунктів  чисельністю постійних жителів  менш як 50 тисяч, розмір податку зменшується  на суму, обчислену виходячи з 40 квадратних метрів загальної площі такої  будівлі на кожного члена сім'ї  плюс 10,5 квадратних метра на сім'ю. Для  однієї самотньої особи або двох осіб пенсійного віку, що проживають в  таких населених пунктах база оподаткування зменшується на 120 квадратних метрів загальної площі  будівлі. Не обкладаються податком нежитлові  приміщення, які використовуються для утримання свійських тварин і птахів, зберігання садового та іншого господарського інвентаря, для льохів, інших господарських цілей, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності

 

База оподаткування будівель, які використовуються сім'ями як садові будинки, зменшується на суму, обчислену виходячи з 60 квадратних метрів загальної площі.

 

Крім того, для власників  будівель встановлено, що нарахована до сплати сума податку зменшується  на два неоподатковувані мінімуми доходів  громадян.

 

Щодо порядку оподаткування  земельних ділянок і транспортних засобів та інших самохідних машин  і механізмів кардинальних змін в  проекті Кодексу не передбачено.

 

Проектом Кодексу передбачено, що податок на майно в повному  обсязі зараховується до місцевих бюджетів.

 

Зокрема, на відміну до діючого  законодавства, передбачено справляння державного мита за проведення державної  реєстрації об'єднань громадян (політичних партій, всеукраїнських та міжнародних  об'єднань громадян, інших об'єднань громадян), символіки об'єднань громадян, інформаційних агентств, періодичних  друкованих видань; а також за видачу свідоцтва про надання права  займатися нотаріальною та адвокатською видами діяльності.

 

Проектом Податкового  кодексу України по операціях  з цінними паперами запропоновано  справляння державного мита тільки за проведення реєстрації інформації про емісію цінних паперів, крім державних та місцевих позик; а також за видачу приватизаційних паперів.

 

Крім того, переглянуті  ставки по справлянню державного мита за дії, вчинювані судами та арбітражними судами; за нотаріальні дії, що вчиняються державними нотаріусами і посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад; та за реєстрацію угод, що здійснюються на біржах.

 

З метою ліквідації проміжної  ланки по сплаті державного мита проектом запропоновано, що при укладанні  угод на біржі державне мито сплачується  покупцем (продавцем) самостійно шляхом безготівкового розрахунку або готівкою через установи банку, до реєстрації укладеної угоди.

 

До проекту Податкового  кодексу України включено діючі  платежі за спеціальне використання природних ресурсів, зокрема плата  за спеціальне водокористування, за спеціальне використання лісових ресурсів, за користування надрами, а також збір на геологорозвідувальні роботи з наданням права Кабінету Міністрів України  встановлювати базу оподаткування, ставки (нормативи) та порядок справляння цих платежів.

 

Крім того, до проекту  Податкового кодексу включено рентну плату, яку сплачують юридичні особи, що видобувають нафту і природний  газ в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також  передбачено справляння відрахувань  від плати за транзит через  територію України мінеральної  сировини та/або продуктів її переробки. База оподаткування, ставки та порядок  справляння цих платежів також будуть визначатися Кабінетом Міністрів  України.

 

Збережено збір за забруднення  навколишнього природного середовища, але при цьому його названо  як збір за забруднення довкілля та розміщення відходів. Об'єктом оподаткування  цим збором визначено обсяги викидів  і скидів шкідливих речовин в  довкілля, розміщення відходів та обсяги реалізованого пального. При цьому  зазначено, що база оподаткування, порядок  справляння збору за забруднення  довкілля та нормативи для кожного  виду шкідливого впливу на довкілля встановлюватимуться  Кабінетом Міністрів України.

 

Проектом Кодексу передбачено, що рентна плата, відрахування від плати  за транзит, збір на геологорозвідувальні роботи зараховуються до Державного бюджету України; плата за спеціальне водокористування з водних об'єктів  загальнодержавного значення в розмірі 80 процентів до Державного бюджету  України і 20 процентів до бюджету  Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, з водних об'єктів місцевого  значення в розмірі 100 процентів  до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, за користування водами для потреб гідроенергетики  та водного транспорту в розмірі 100 процентів до Державного бюджету  України; плата за спеціальне використання лісових ресурсів з лісових ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 80 процентів до Державного бюджету  України і 20 процентів до бюджету  Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, з лісових ресурсів місцевого  значення в розмірі 100 процентів  до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів; збір за забруднення  довкілля та розміщення відходів зараховується  до Державного бюджету України, бюджету  Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів у співвідношенні, що встановлюється законодавством України.

 

Включення до податкової системи  України поряд з існуючими  податками такого платежу, як гербовий збір викликане необхідністю упорядкування ситуації, що склалася в державі внаслідок розвитку тіньового сектора економіки, а також необхідності забезпечення дійового контролю за сплатою податків.

 

Гербовий збір передбачає запровадження обов'язкового маркування господарських договорів, установчих і деяких інших документів шляхом сплати суб'єктами підприємницької  діяльності гербового збору.

 

Проектом Кодексу передбачається такий порядок, коли учасники договорів  та власники векселів і установчих документів мають завчасно придбавати в установах Ощадбанку України  марки гербового збору та наклеювати їх на оригінали документів.

 

Розмір ставки гербового  збору встановлюється для договорів  залежно від грошової суми, яка  підлягає сплаті; для векселів - суми яка зазначена у ньому; для  установчих документів - залежно від  розміру статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності або  грошової суми та/або вартості майна, що передаються засновниками цій  юридичній особі.

 

Відносно невисокі ставки не призведуть до помітного зростанню  інфляції та не спровокують істотне  збільшення цін. У той же час запровадження  гербового збору надасть можливість підвищити банківський і митний контроль за здійсненням платежів у  народному господарстві України, Крім того, інформація про сплачені суми гербового збору та її аналіз

 

дасть уявлення про реальний стан ділової активності субєктів господарювання, про кількість і обсяги цивільно-правових договорів укладених між ними.

 

При прийнятті запропонованої редакції цього розділу проекту  Кодексу загальний розмір надходжень від гербового збору складе біля 625 млн. грн.

 

За період з введення в  дію у 1993 році Декрету Кабінету Міністрі України «Про місцеві податки  і збори» значно зросли суми тих  податків ці надходять до місцевих бюджетів. Лише в 2000 році доходи бюджеті  сільських, селищних, міських рад  за рахунок цих обов'язкових платежі  поповнилися на 393,5 млн. гри,, що на 33,3 млн. грн. більше в порівнянні 1999 роком.

 

Враховуючи, що змінилися  соціально-економічні умови для  справляння цих податків, у проекті  Податкового кодексу України  зроблена спроба вдосконалити порядок  справляння місцевих податків і зборів. Основною метою при цьому є  створення законодавчої бази для  забезпечена збільшення надходжень до місцевих бюджетів в умовах різкого  скорочення обсягів централізованого фінансування.

 

Саме місцеві податки  і збори покликані забезпечувати  основні надходження бюджетів міських, селищних і сільських рад, підтримувати розвивати місцеву інфраструктуру, роль якої дедалі зростає у проведенні соціальної та економічної політики.

 

З метою створення стабільного  і вагомого джерела наповнення місцевих бюджетів пропонується запровадити  ряд нових податків, зокрема місцеві  акцизні податки, збір за видачу дозволу  на будівництво у населених пунктах  об'єктів виробничого і невиробничого  призначенні індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва  садови будинків та гаражів, збір за організацію  гастрольних заходів.

 

Збір за організацію гастрольних  заходів пропонується справляти  організаторів концертів, шоу-програм, фестивалів, інших гастрольних заходів  У розмірі 3 процентів виручки  від реалізації білетів. При цьому  передбачається, що виручка від реалізації білетів на гастрольні заходи, які  І проводяться тільки за участю вітчизняних  виконавців, не є об'єктом оподаткування.

 

Крім того, передбачається надання права місцевим органам  самоврядування додатково встановлювати  місцеві акцизні податки на продукцію, що оподатковуватиметься загальнодержавним  акцизним податком. При цьому об'єктом  оподаткування будуть реалізовані  підакцизні товари, які підлягають оподаткуванню відповідно до положень цього Кодексу. Платниками місцевих акцизних податків передбачається визначити  суб'єктів підприємницької діяльності, що реалізують ці товари в роздрібні  торговельній мережі.