Становлення та розвиток податкової системи України

зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність проблеми. Економіка України останні роки функціонує в умовах високого незбалансованого завищеного фіскального тиску. На сьогодні система оподаткування, методи збору податків та контролю за їх сплатою посилюють негативні тенденції та є основою для корупції, розвитку тіньової економіки. Це стає причиною того, що в належному обсязі не поповнюється доходна частина бюджету, тому скорочуються витрати на соціальні проблеми суспільства, збільшується частина невдоволеного населення. Виникає брак коштів на підтримку освіти, культури, гуманізації суспільних відносин.

Отже, виникає необхідність дослідження питань, пов’язаних із впливом податкової системи на основні економічні процеси, оскільки для подолання негативних тенденцій і з метою підвищення рівня ефективності оподаткування необхідне подальше удосконалення як системи оподаткування в цілому, так і окремих податків.

Інформаційна база. Вагомий внесок у дослідження питань теорії та практики функціонування ефективного механізму податкового регулювання економіки зробили як зарубіжні вчені-економісти Ф. Бекон, С. Брю, Т. Гоббс, Д. Кейнс, А. Лаффер, К. Маркс, Е.Ліндаль, Д. Рікардо, А. Сміт, М. Фрідмен, так і вітчизняні – Ю.Б. Іванов, О.Д. Василик, О.Д. Данілов, І.Ф. Радіонова, А.М. Соколовська, Л. Л.Тарангул, В.Н. Федосов, Н.П Флісак, С.О. Юрій та багато інших.

Проблемам удосконалення  чинної структури податкової системи України присвячено праці таких вчених, як Т.І. Єфименко , С.В. Захарін, Р.В. Ільєнко, В.М. Мельник, А.М. Соколовська, Н.М. Ткаченко та інших. Однак малодослідженими залишаються окремі проблеми вдосконалення структури податкової системи, яка зазнала значних змін унаслідок падіння доходів у платників податків через загострення економічної кризи.

Мета роботи. Проаналізувати становлення та розвиток податкової системи на економіку України, а також розглянути питання, пов’язані з її удосконаленням.

В процесі написання  роботи будуть оглянуті наступні завдання:

- визначення сутності  та принципів побудови податкової  системи;

-  дослідити структуру  податкової системи;

- вивчити змістовну  характеристику сучасної податкової  політики;

-  проаналізувати тенденції розвитку  податкової системи України в умовах сьогодення;

- визначити проблеми  функціонування  та шляхи вдосконалення  податкової системи України.

Об’єктом  курсової роботи є процес становлення та розвитку податкової системи України.

Предметом роботи є сучасний стан розвитку податкової системи.

Для виконання вищезгаданих завдань використано загальнонаукові  методи та методи аналізу: статистичний, аналітичний та розрахунково-нормативний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1 Теоретичні аспекти функціонування податкової системи держави

 

1.1 Суть та принципи побудови податкової системи

 

За економічним змістом податкова система є сукупністю встановлених у державі податків і платежів, що надходять до централізованих фондів грошових ресурсів держави. Ширше трактується система оподаткування. Це сукупність податків і платежів, а також принципів, методів та засобів справляння і контролю за їх надходженням до централізованих фондів [32].

Податкова система —  це взаємопов’язаний комплекс економічних відносин суб’єктів суспільства щодо вилучення у фізичних і юридичних осіб встановлених податкових платежів і обов’язкових зборів, які надходять до бюджетної системи держави з метою виконання покладених на неї функцій. Податкова система ґрунтується на засадах системності, встановлення визначальної бази податкової системи та принципів створення податкової системи і принципів оподаткування, закріплених правовими нормами [1].

Системність в оподаткуванні  полягає у тому, що всі податки  й обов’язкові платежі повинні бути взаємопов’язані й органічно доповнювати один одного, не вступати в протиріччя між собою та податковою системою. Вихідною базою для побудови податкової системи є потреба в орієнтуванні фінансування визначеного обсягу видатків Державного бюджету. Створення податкової системи базується на таких принципах:

— рівнонапруженість, що означає всебічне відображення величини податків між суб´єктами оподаткування (доходи, споживання, майновий стан, заощадження тощо);

— забезпечення узгодження інтересів держави і платників податків. Це означає, що податкова система не повинна підривати фінансовий стан фізичних і юридичних осіб — платників податків;

— цілеспрямоване використання отриманих податків свідчить про  те, що податкова система має позитивно  впливати на діяльність платників податків і на темпи та пропорції соціально-економічного розвитку суспільства.

Водночас ідеальних  податкових систем, які б в однаковій  мірі влаштовували і платників податків, і органи влади, немає і, очевидно, не буде. Тому при формуванні податкової системи необхідно виходити із компромісних рішень, які б задовольняли потреби усіх суб’єктів податкової системи.

Принципи оподаткування  вперше сформулював А.Сміт у праці  «Дослідження про природу і причини  багатства народів». їх суть така:

- піддані держави мусять брати участь у її підтримці відповідно до своєї платоспроможності, тобто пропорційно доходу, яким вони користуються під заступництвом держави;

-  податок, який кожний платник платить, має бути чітко визначеним, а не довільним;

-  податки потрібно стягувати у найвигідніший час і найвигіднішим способом для особи, що його сплачує;

-  кожний податок має бути побудований так, щоб із кишень населення забиралося якомога менше понад те, що цей податок приносить до скарбниці держави.

Названі чотири постулати оподаткування ніким не оскаржені й досі. Водночас під впливом політичних і соціально-економічних перетворень принципи оподаткування поступово розширювалися і у даний час зводяться до таких:

а) обов’язковість. Введення податків і зборів має відбуватися на достовірній інформації про об’єкти оподаткування. При цьому встановлюється відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства;

б) рівнозначність, пропорційність. Утримання  податків здійснюється у відповідній  частці від прибутку чи доходу;

в) стабільність: забезпечення незмінності  податків і зборів, сталість їх ставок та пільг протягом бюджетного періоду;

г) недопущення проявів податкової дискримінації. При визначенні податкових зобов’язань забезпечується однаковий підхід до всіх платників податків;

д) економічна обґрунтованість податку. Кожен податок має бути економічно обґрунтованим, а їх загальний обсяг  зумовлюється потребами забезпечення фінансовими ресурсами видатків Державного бюджету;

є) рівномірність плати податку. Терміни сплати податків встановлюються, виходячи з потреб забезпечення фінансування витрат бюджету та можливості сплати податків платниками;

є) доступність. Норми податкового  законодавства мають бути достатньо зрозумілими для платників податків та однозначно тлумачитися;

ж) єдиний підхід у розробці податків. Єдиний підхід при розробці податку  і встановленні конкретних платників  забезпечується поєднанням визначення обґрунтованих ставок податку, строків  і порядку сплати та підстав для надання певних пільг.

При формуванні податкової системи  досить важливим є не лише мінімізація  витрат держави на утримання податків, а й обмеження витрат платників податків на обліково-обчислювальну роботу з оподаткування [1].

 

1.2  Структура податкової  системи

 

Порівнянність податкової системи з умовами ринкової економіки визначається не тільки податками, що входять до її складу, а й співвідношенням між окремими їх групами і видами, а також між категоріями платників. Це співвідношення «визначається податковою політикою. Шляхом проведення певної податкової політики держава вирішує конкретні завдання: заохочення внутрішнього споживання або, навпаки, його обмеження, стимулювання інновацій, інвестицій у загальному плані, а також по пріоритетних галузях та регіонах, заохочення експорту, розвиток економічної та соціальної інфраструктури тощо» [30]

Характерною рисою системи формування доходів бюджету в умовах соціалізму було переважання платежів підприємств  і організацій — близько 90 %. В умовах ринкової економіки, навпаки, переважає прагнення максимально знизити податкове навантаження на підприємницькі структури і тим самим сприяти розширенню обсягу їхніх фінансових ресурсів. Якщо говорити про розподіл сфер фіскальної і регулюючих функцій податків, то стосовно підприємств у сучасних умовах превалює використання податків як регуляторів їхніх фінансових можливостей. Фіскальна функція реалізується насамперед у сфері оподаткування доходів громадян і споживання.

Щоб глибше зрозуміти сутність структурних  змін у системі державних фінансів, у тому числі у податковій системі, що відбуваються в Україні, їх насамперед необхідно зіставити з тими процесами, що відбувалися в країнах із розвиненою ринковою економікою (для аналізу вибрані країни з різним рівнем податкової централізації ВНП). Динаміка змін податкової структури за останні роки наведена в табл. 2.1, 2.2.

Протягом 2009—2010 рр., в  результаті загострення фінансово-економічної кризи, планові завдання щодо акумуляції податкових платежів за переважною більшістю податків виконати не вдалося. Отже, актуальною і значущою проблемою сьогодення є забезпечення стійкості податкових надходжень, а також здійснення ефективних заходів з гармонізації податкової політики, що частково можна вирішити на основі вдосконалення структури податкової системи.

Сума доходів зведеного  бюджету України у 2008 р. становила 297,8 млрд. грн., або на 35,4% більше за відповідний  показник 2007 року. Податкові надходження до зведеного бюджету становили 227,2 млрд. грн., або на 40,9% більше за показник 2007 року. Зважаючи на перевищення темпу приросту податкових надходжень над темпом приросту загальних доходів, можемо говорити про посилення податкових надходжень у загальній структурі доходів [26].

Негативні тенденції  в системі оподаткування, пов'язані  із своєчасністю та повнотою збору податків, проявилися у 2009 році. При плановому обсязі податкових доходів у 240,6 млрд. грн. вдалося акумулювати лише 208,1 млрд. грн. [26].

У 2009 р. зросли податкові  надходження від фінансової діяльності, транспорту, освіти, виробництва електроенергії, газу і води. Значно знизилися надходження від будівництва, добувної промисловості, рибного господарства [26].

Протягом 2002—2008 рр. надходження  основних податків (прямих і непрямих) мали тенденцію до збільшення. У 2009 р. зменшилися надходження податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян, податку на додану вартість, що стало наслідком загострення економічної кризи. У 2009 р. зросли надходження акцизного збору, що стало наслідком розширення бази оподаткування та зростання ставок [26].

Дані про структуру  податкових надходжень в Україні  наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

 Структура податкових надходжень в Україні у 2000-2008 рр., %

 

Показники	2002	2004	2005	2006	2007	2003	2009
Податкові надходження	100	100	100	100	100	100	100
Податок: на прибуток: з підприємств	20,7	25,6	23,9	20£	21,3	21,1	15,9
Прибутковий податок  з громадян	23,3	20,9	17,7	13,1	21,6	20,2	21,4
Податок на додану вартість	29,7	26,5	34,5	40,1	36 8	40,5	40,7
Акцизний збір	9,0	10,6	3,1	68	6,6	5,6	10,4
Інші податки	16,3	16,4	15,8	14,2	13,7	12,6	11,6