Становлення та розвиток податкової системи України

• забезпечення прозорості та зрозумілості причинно-наслідкових  механізмів оподаткування;

• збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків;

•    реального  зниження податкового навантаження;

•    перегляд податкових пільг та привілеїв з метою  недопущення їх безсистемного та невиправданого надання;

•    стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення  суспільства;

•    уніфікації бухгалтерського та податкового обліку;

•    реальне забезпечення прав платників податків;

•    усунення неузгодженості податкового законодавства з  нормами законодавства інших  галузей права, забезпечення їх гармонізації та взаємодії;

•    прозорості процедур адміністрування податків;

•    створення  дієвого механізму контролю;

•    підвищення добровільності сплати податків.

Відповідно до зазначених результатів, будуть мати місце такі позитивні зміни для платників  податків:

•    зниження ставки оподаткування податком на прибуток з 25 до 20% - за умови реінвестування прибутку;

• запровадження прискореної  амортизації для виробників високотехнологічної  продукції та інноваційних проектів;

•    поетапне зниження загальної ставки податку на додану вартість з 20 до 18%;

•  заявочний принцип  реєстрації самозайнятих осіб у податкових органах, що спрощує процедуру реєстрації;

•    спрощення  процедури отримання громадянином податкового кредиту з податку  на доходи фізичних осіб (надання платнику податку можливості реалізувати своє право на податковий кредит - щомісячно протягом звітного року та одержувати повернення частини податку з доходів фізичних осіб (як компенсації вартості витрат, дозволених до включення до податкового кредиту), не очікуючи цього до кінця року);

•    звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб успадкованих сум знецінених грошових заощаджень;

•    зниження ставки оподаткування дивідендів з 15 до 5 відсотків;

•    скорочення переліку місцевих податків і зборів (виключено „іподромні" збори, збір за видачу ордера на квартиру, збір за проведення конкурсного розпродажу і лотерей, податок з продажу);

•    зменшення  у 2 рази ставки єдиного податку для  юридичних осіб за рахунок виключення зі складу єдиного податку внесків  до державних цільових фондів;

•    запровадження  пільг з податку на прибуток для  підприємств від здійснення діяльності з енергозбереження;

•    запровадження  нових методологічних засад визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що максимально наближені  до бухгалтерського обліку, які передбачають визначення та класифікацію доходів і

витрат за принципом  „нарахування та відповідності доходів та витрат",  прийнятим у бухгалтерському обліку,  тобто незалежно від дати надходження або сплати коштів;

•    установлення скороченого терміну відшкодування ПДВ (за результатами двох звітних періодів) для платників, що мають значні інвестиційні витрати;

•    установлення порядку сплати ПДВ при переміщенні  через межі СЕЗ передбачених інвестиційними проектами товарів;

•  стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють кваліфіковане інвестування інноваційного спрямування;

• удосконалення процедури захисту платника податків від необгрунтованого стягнення нарахованих сум податкових зобов'язань шляхом заміни системи узгодження/неузгодження податкових зобов'язань забороною на примусове стягнення сум, нарахування яких оскаржується;

•    установлення обмеження розміру податкової застави;

• забезпечення можливості залучення експертів при проведенні перевірок;

•    запровадження  практики отримання дозволу суду на окремі дії контролюючих органів, що суттєво обмежують права платника податків (отримання в повному обсязі інформації, що становить банківську таємницю; отримання дозволу на обстеження житлових приміщень; отримання дозволу на зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, який не виконує законні вимоги посадових осіб органів державної податкової служби);

•    установлення чіткого переліку підстав, для здійснення податкових перевірок;

•    можливість припинення кримінальної справи проти  платників податків у разі сплати ними спірної суми;

•    установлення правових засад податкового контролю із чітким визначенням переліку способів такого контролю, деталізацією функцій, що виконується в межах податкового контролю і визначення вичерпного переліку прав контролюючих органів при реалізації цих функцій;

•    створення  системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної податкової служби;

•    законодавче  закріплення методики застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань. Чітко визначені випадки, коли можуть бути застосовані непрямі  методи (методи - економічного аналізу, спостереження, контролю витрат та доходів платників податків - фізичних осіб);

•    установлення методів визначення звичайної ціни, передбачених у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

•    застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) за порушення норм Кодексу, зокрема, за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби; за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків; за порушення платниками податків надання інформації до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; за порушення встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку; за порушення встановленого законодавством термінів збереження документів, пов'язаних з оподаткуванням, та інше;

•    установлення заборони щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених погашеними податковими  накладними;

•    позбавлення   платника   податку   права   на   податковий   кредит   і   бюджетне

відшкодування ПДВ за операціями з суб'єктом господарювання, щодо якого прийнято судове рішення  про його припинення або який є  суб'єктом з ознаками фіктивності;

• запровадження комбінованого оподаткування для платників єдиного податку, сума доходу яких перевищує 300 тис. грн - за ставкою 1% від суми такого перевищення (додатково до вже сплачених протягом року сум податку за фіксованими ставками).

Необхідно відзначити, що введення Податкового кодексу в  дію забезпечить уніфікацію правил оподатковування з міжнародними стандартами обліку і скасування дискримінаційних норм, що стосуються окремих сфер або видів діяльності.

Ще, як один з шляхів вдосконалення  функціонування податкової системи  я вбачаю впровадження використання інформаційних технологій.

Так як, на сучасному етапі ступінь використання інформаційного простору та інформаційних технологій (ІТ) стає безпосереднім чинником економічного зростання, соціально-політичної стабільності та розвитку демократичних засад в управлінні державою. У податковій службі впроваджена автоматизована інформаційно-аналітична система (АІАС), яка спрямована на підтримання оперативності, достовірності та підвищення її ефективності й досягнення якісно нового рівня прийняття управлінських рішень з питань організування податкової діяльності в Україні [16, с. 185].

Дослідженням даних  питань присвячено праці науковців  І.В.Алєксєєва, Є.І.Бойка, О.Є.Кузьміна, А.І.Крисоватого, Ю.Б.Іванова, А.М.Поддєрьогіна, і ін.  
АІАС податкової служби є багаторівневою організаційно-технічною системою, побудованою за територіальним і функціональним принципами. Вона складається з трьох рівнів: 1) центрального (стратегічного) – ДПС України; 2) регіонального (тактичного) – ДПС в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі; 3) територіального (оперативного) – ДПС у містах, районах міст, районах [20].

Основними елементами інтегрованої АІАС ДПС України є корпоративна телекомунікаційна мережа органів  ДПС; комплексна система захисту  інформації; система оперативної  обробки даних; система підтримки  ухвалення рішень; автоматизована система управління документами; корпоративний портал; інформаційно-довідковий центр; система обміну інформацією з органами влади [16, с. 185].

Відповідно до програми модернізації, ДПC України здійснює закупівлю інформаційної системи  «Податковий блок». У 2012 р. планується розпочати експлуатацію системи в загальнонаціональному масштабі [21].

Для забезпечення виконання  Стратегічного плану розвитку ДПС  України на період до 2013 р. розроблено Детальний план дій за Проектом, згідно з яким визначено сім напрямів робіт. Одним із напрямів і завдань Плану є створення високопрофесійної, інформаційно розвиненої ДПС в Україні шляхом розроблення та впровадження програми повної комп’ютеризації та максимальної автоматизації всіх процесів адміністрування податків [22].

Модернізація податкової служби покликана наблизити українську податкову систему до світових стандартів.

Таким чином, створення  сучасної ІС ДПС дасть змогу здійснити  повну автоматизацію процесів адміністрування  податків і нових форм обслуговування платників податків з використанням новітніх технологій, надасть можливість на якісно новому рівні інформаційного обслуговування проводити як повсякденну оперативну роботу, так і системний аналіз стану та перспектив діяльності податкової служби в цілому, ухвалювати науково обґрунтовані рішення щодо реалізації податкової політики України. Створення та впровадження сучасної інтегрованої АІАС ДПС України та її інтеграція в єдину систему органів державної влади сприятиме більш якісному обслуговуванню платників податків і зменшить витрати на утримання органів державної податкової служби.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу 2

 

Створення стабільної податкової системи, яка забезпечить достатній  обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки  держави, справедливий підхід до оподаткування  всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство можливо з прийняттям Податкового кодексу України. На основі такого реформування податкової системи передбачаються такі позитивні зміни: стабільність та досконалість податкового законодавства; реальне зниження податкового навантаження і збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків; реальне забезпечення прав платників податків; узгодженість податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права; прозорість причинно-наслідкових механізмів оподаткування; прозорість адміністрування податків; уніфікація бухгалтерського та податкового обліку, зменшення кількості непродуктивних податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження; зростання добровільності сплати податків; уникнення безсистемного та невиправданого надання податкових пільг та привілеїв.

Відсутність Податкового  кодексу - основна проблема сьогодення. Він повинен бути основним документом, завдяки якому можна досягти нової та якісної системи оподаткування та відповідно до якого визначається фіскальна політика держави. Він буде сприяти побудові соціально-орієнтованої, конкурентоспроможної ринкової економіки, стимулюванню інвестиційно-інноваційних процесів та інтеграції України у європейське співтовариство.

Удосконалення податкової системи не обмежується роботою  над поліпшенням податкового  законодавства і методологією адміністрування  податків. Важливими питаннями лишаються  організація роботи державної податкової служби за функціональною ознакою, створення інтегрованої інформаційної системи, поліпшення обслуговування платників податків,

надання й обробки  податкової звітності. Над цими завданнями у рамках Проекту модернізації державної  податкової служби продовжують працювати  усі підрозділи ДПА України.

Таким чином, процедура  створення оптимальної системи  оподаткування передбачає детальну проробку різних її елементів, методів оподаткування, розгляд альтернативних варіантів з оцінкою наслідків їх упровадження для економіки та соціальної сфери. Іншими словами, при здійсненні виваженої податкової політики в сфері оподаткування, з метою посилення його позитивного впливу на соціально-економічний розвиток держави, забезпечення фінансових потреб держави та матеріального добробуту населення необхідно подбати про те, щоб податки дійсно стали регулятором, стимулятором прибуткової діяльності, а не тільки примусовими платежами. Саме в такому контексті система оподаткування в Україні матиме сенс і перспективу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні  висновки

 

Ідеальна податкова система не функціонує в жодній країні світу. Постає закономірне питання: Чому? А тому що просто не існує моделі ідеальної податкової системи, яка позбавлена будь-яких недоліків. Громадяни країни завжди незадоволені тим, що повинні сплачувати податки, але оскільки держава не в змозі ефективно функціонувати за відсутності податкового механізму, вона повинна створити такі умови, які не будуть руйнівними для добробуту агентів. Адже, податки - це одна із форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Тому теоретики й практики працюють над тим, аби створити таку податкову систему, яка б забезпечила оптимальне конкурентне середовище для бізнесу, й одночасно була ефективним фіскальним інструментом.