Податкова система України становлення, розвиток та вдоскрналення

 

4.2. Психологічні аспекти  діяльності працівників органів  ДПС 

 

Діяльність працівника державної  податкової служби України надто  різноманітна та складна. Вона вимагає  великого напруження, терпіння, добросовісності, знань і високої відповідальності, суворого додержання норм закону і  регулюється правом, що позначається на особистості кожного працівника.

 

Однією із сторін праці  працівника податкової служби є комунікативна  діяльність, яка містить у собі спілкування, найчастіше в умовах правового  регулювання. Воно займає важливе місце  в безпеці працівників державної  податкової служби України і характеризується умінням вести себе у будь-якій ситуації з гідністю та повагою до інших та умінням повністю контролювати свою поведінку при різних умовах та обставинах, навіть у екстремальних  ситуаціях.

 

Культура спілкування  припускає уміння організувати спілкування, знайти правильний тон, намагання дати можливість іншому вільно виразити і  показати свою культуру поведінки.

 

Для більшості професій податкової служби характерна висока емоційна напруженість. У зв'язку з тим, що у багатьох випадках діяльність працівника податкової служби стосується найбільш уразливої  галузі платника податків - їх фінансів, то найчастіше ця діяльність пов'язана  з негативними емоціями, з необхідністю їх пригнічувати.

 

Праця працівників державної  податкової служби України пов'язана  із здійсненням особливих владних  повноважень, з правом і обов'язком  застосовувати владу від імені  закону. Тому у більшості працівників  розвивається професіональне почуття  підвищеної відповідальності за наслідки своїх дій.

 

Для ряду професій податкової служби характерна необхідність подолання  протидії з боку осіб та груп, які  не бажають чесно вести бізнес та сплачувати податки до державного бюджету. Вони здійснюють протиправні  дії щодо податківців: шантаж, погрози  та інші неправомірні методі впливу.

 

Сьогодні жодний працівник  податкової служби не застрахований  від того, що може стати об'єктом  протиправних дій з боку злочинних  елементів. Вивчаються інтереси, упо­добання, слабкості, щоб у подальшому втягнути працівника податкової служби у протиправну  діяльність, а коли це не вдається, кримінальні  елементи не відмовляються від старих злочинних методів - залякування  і фізичного насильства.

 

Трудова діяльність працівників  податкової служби носить різноманітний  характер, який обумовлений специфічними для кожної професії предметами, знаряддям  праці, а також професійними завданнями.

 

У кожній професії, незалежно  від ступеня небезпеки, людина стикається з різними режимами роботи, які  пред'являють різні вимоги до використання її індивідуальних ресурсів. У діяльності працівників податкової служби можна  виділити такі три режими: мінімальний, оптимальній, екстремальний.

 

Мінімальний режим пов'язаний із вирішенням найбільш простих завдань  у сприятливих умовах за невисокої  ціни помилки.

 

 Оптимальний режим  найбільш типовий для праці.  Він відрізняється великою тривалістю, широким використанням навичок  та умінь, потребує уваги, зібраності. У такому режимі використовується  приблизно 40—60 % ресурсів організму. 

 

Екстремальний режим виникає  при значному ускладненні професійних  задач (сильному рості зовнішніх  обмежень або значному зниженню внутрішніх можливостей людини, при появі  високих небезпек), коли людина без  сильної вольової регуляції і  широкого використання резервів організму, як правило, вже не може задовільно справлятися з виконанням своїх  професійних функцій.

 

Для кожного із цих режимів  праці характерні свої типові помилки  та пов'язані з ними трудноті і  неприємності (зокрема і нещасні  випадки).

 

У мінімальному режимі помилки  і події найчастіше породжуються мотиваційною сферою і недооцінкою  важливих завдань. Низька мотивація, мале навантаження, невисока ціна помилки  викликають розслаблення і зменшення  інтересу до діяльності, знижують рівень уваги.

 

Все це призводить до помилок  у найпростіших діях, а раптове  ускладнення ситуації тут дуже часто  застає працівника зненацька, і він  може не вирішити завдання, яке без  особливих зусиль вирішує в оптимальному режимі.

 

У продовженому оптимальному режимі роботи типовою причиною помилок  є нестача ресурсів організму, яка  обумовлена зниженням внутрішніх можливостей  людини через її втому.

 

При екстремальному режимі часто виникають помилки, обумовлені нестачею ресурсів або внаслідок  високої емоційної напруженості. Потрапляючи в небезпечну ситуацію, працівник податкової служби стикається саме з таким режимом.

 

Але небезпечні ситуації можуть виникати і в інших режимах  праці і тим самим перетворювати  їх в екстремальні.

 

Дослідами установлено, що на результати трудової діяльності й особливо на поведінку в екстремальних  ситуаціях впливають якості темпераменту й слабкості нервової системи. Так, у працівника, який має більш слабку нервову систему, небезпечні ситуації викликають стан "загальмованості", блокування уваги, розлад процесів мислення і пам'яті. В інших, більш легких режимах людина здатна комплексу  вати недоліки функцій нервової системи  розвитком інших якостей.

 

В екстремальних же ситуаціях, які пред'являють особливо високі вимоги до працівника, такої компенсації  вже не вистачає, і тут, скоріше  за все, виявляються недоліки консервативних якостей людини, зокрема і темпераменту. Від сили нервової системи залежить здатність працівника до екстреної  мобілізації в небезпечній ситуації, здатність успішно діяти, незважаючи на фактори, що його відволікають, здатність  до переключення уваги і швидкого реагування на небезпечні сигнали. До якостей темпераменту належить емоційна неврівноваженість, від якої також  залежить безпека праці.

 

До факторів, які створюють  стійку схильність до небезпек, належать функціональні зміни в організмі  людини, недоліки органів чуття, функціональні  порушення зв'язків між сенсорними і моторними процесами.

 

Функціональні зміни в  організмі не призводять до непрацездатності, але заважають у роботі і підвищують схильність людини до небезпечних ситуацій.

 

До таких змін належать серцево-судинні захворювання, захворювання дихальних шляхів, діабет, відхилення у психіці тощо.

 

Недоліки органів чуття (в основному погіршення зору, слуху) можуть стати причинами нещасних випадків. Порушення зв'язків між  сенсорними і моторними процесами  призводять до повільного або надто  квапливого реагування на сигнальні  подразники.

 

Порушення координації часто  проявляється у нездатності виконувати тонкі та складні рухи рук. Працівники з подібними порушеннями інколи випускають деякі елементи складних комбінованих рухів, включають непотрібні елементи. У повсякденному житті  їх звичайно називаютьнезграбними.

 

Пристрасть до алкоголю, наркотиків стійко підвищують схильність до небезпечних ситуацій та травматизму. Слід зауважити, що і надалі, коли люди звільняються від цих вад, у них  дуже часто зберігається така схильність.

 

Схильність до небезпечних  ситуацій породжує не тільки стійкі якості людини, але і тимчасові перехідні  стани, до яких належать: недосвідченість, необережність, втома, перевтома, стан монотонності, емоційне напруження, стресові стани.

 

Недосвідченість - це відсутність  у працівників навичок і вмінь, достатніх для реалізації одержаних  при навчанні знань у конкретній праці. Недосвідченість породжує помилки  і небезпечні ситуації з ряду причин.

 

По-перше, доки не напрацьовані необхідні трудові навички, працівникові доводиться виконувати більшість трудових операцій під свідомим контролем, що заважає розподілу уваги: працівник  не враховує багато трудових факторів, які він повинен ураховувати  в своїх діях.

 

По-друге, необізнаність  у багатьох особливостях роботи може призвести до помилкових дій.

 

По-третє, невпевненість  у собі, побоювання з приводу можливих помилок, своєї безпеки змушують працівника діяти з високою концентрацією  уваги, що при довготривалій роботі породжує стан напруженості і розвиток втоми. Всі ці причини, разом взяті, створюють тимчасову схильність працівника до небезпечних ситуацій.

 

Одним із психічних станів, який сприяє підвищенню схильності працівника податкової служби до небезпечних ситуацій, є втомлення.

 

Це відповідні тимчасові  зміни в організмі, які проявляються у зниженні працездатності при інтенсивній  та тривалій роботі. Для підтримки  необхідних результатів праці в  умовах зни­ження працездатності людині доводиться використовувати вольову  саморегуляцію, включаючи в дію  свої резерви.

 

Одним із компонентів утомления  є розлад увага. Це одна з психічних  функцій, яка найбільше підлягає втопленню. У випадку втомлення  увага легко відвертається, стає млявою, малорухомою або, навпаки, хаотично руховою, нестійкою.

 

Утомлення призводить до розладу  у сенсорній області, порушення  у моторній сфері, до дефектів пам'яті  і мислення, ослаблення волі, сонливості.

 

У стані сильної втоми  можуть виникати дефекти пам'яті  та мислення. Працівник і втоми  може забути інструкції, але одночасно  добре пам'ятати все те, що не має  відношення до роботи. Процеси мислення особливо порушуються при втомі  від розумової праці, але і  при фізичній праці працівники скаржаться на зниження кмітливості та розумової  орієнтації.

 

При втомлені у працівника послабляється воля, рішучість, витримка і самоконтроль, відсутня наполегливість.

 

При сильній втомленості  виникає сонливість як виявлення  оберігаючого гальмування. Потреба  у сні при роботі, яка виснажує організм, така, що людина може заснути  у будь-якого у положенні, наприклад, сидячи.

 

Надмірна втомленість  призводить до різкого зниження працездатності та безпеки діяльності і приймає  форму перевтомлення. Працівник  при цьому переживає хворобливий  стан і відчуває неможливість продовження  роботи.

 

У роботі працівників податкової служби дуже часто виникають ситуації, за яких вони можуть опинитися в  особливих психічних станах, які  не є постійними якостями особистості, але, виникаючи спонтанно або  під впливом зовнішніх факторів, призводять до небезпечних ситуацій. До них належать тривога, страх, переляк, паніка.

 

Слід зазначити, що ймовірність  виникнення небезпечних ситуацій у  сфері професійної діяльності працівників  податкової служби значною мірою  залежить від такої індивідуально-психологічної  особливості, як схильність до дій у  стані ризику.

 

4.3. Аналіз мікроклімату  в приміщеннях ДПС 

 

Фактори виробничого середовища вагомо впливають на стан здоров'я  працюючих, хоча в кожному, конкретному  випадку виділити цей вплив та дати оцінку "внеску" умов праці  у рівень здоров'я (чи недуги) працюючих  складно.

 

Тим більше, що виробниче  оточення впливає на організм людини на фоні погіршення якості навколишнього  середовища, забруднення атмосферного повітря, питної води та продуктів харчування, неправильного способу життя, шкідливих  звичок (вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, та ін.)

 

Органи державної податкової служби України зосереджені в  основному в містах, районах, які  характеризуються власним мікрокліматом  і комплексом факторів, що негативно  впливають на працюючих. До них належать: шум; забруднення атмосфери токсичними речовинами, в першу чергу сполуками  сірки, важкими металами оксиду вуглецю, продуктами неповного згорання органічного  палива (автотранспорт); запиленість  повітря, недостатня кількість ультрафіолетового  опромінення, підвищений рівень тонізуючих та електромагнітних випромінювань  тощо.

 

Адміністративні приміщення органів ДПС України інколи розташовуються поблизу промислових підприємств, які (навіть при дотриманні зонування та необхідної відстані між спорудами) своїм спектром шкідливих речовин негативно впливають на працівників податкової служби.

 

Крім того, органи державної  податкової служби України в установленому  законом порядку .періодично здійснюють на підприємствах, в установах і  організаціях незалежно від форм власності перевірки й обстеження будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщень та обладнання.

 

Хоча працівники податкової служби з метою перевірок і  обстежень знаходяться на підприємствах  нетривалий час, але шкідливі і небезпечні фактори, які існують на цих підприємствах, негативно впливають на їх здоров'я.

 

На працівника ДПС України, також, діють небезпечні виробничі  фактори, обумовлені знаряддям праці, з яким він взаємодії у трудовому  процесі. Державна податкова служба належить до невиробничої сфери, і знаряддями праці у цій системі є технічне оснащення управлінської праці: персональні електронно-обчислювальні  машини, автоматизовані інформаційні системи, периферійна та копіювальна  техніка, засоби зв'язку, зокрема стільникового  зв'язку.

 

Крім того, в приміщеннях  податкової служби застосовується електроустаткування, електромережі, електричне освітлення, кондиціонери, які обумовлюють наявність  потенційних небезпечних факторів, які можуть стати неприхованими  небезпеками в наслідок ненормальної поведінки людини, або несправності обладнання.

 

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність має мікроклімат приміщень, під  яким розуміють фізичний стан повітряного  середовища, що визначається такими фізичними параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря.

 

Фізико-хімічні показники  визначають інформацію про вміст  у повітрі іонів та різноманітних  забруднювачів.

 

Одним із головних джерел утворення  небезпечних ситуацій в органах  ДПС є сама людина, тобто в основі вирішення проблеми безпеки праці  лежить людський фактор. А це, в першу  чергу, залежить від мотивації трудової діяльності, психологічного та фізичного  стану людини - факторів, які можуть-підвищувати  або знижувати результативність роботи й обумовлюють безпеку  праці.

 

Тому процес праці та умови  її безпеки для працівників ДПС  України - необхідно вивчати, враховуючи особистісні та індивідуально-типологічні  особливості працюючого, оскільки помилки  в процесі праці, ціна яких дуже висока, або небезпечна ситуація є наслідком  зіткнення між якостями людини та особливостями конкретної професійної  діяльності.