Банківська система України

  

ВСТУП

    Банки є найбільш важливою структурною одиницею ринкової економіки,яка забезпечує  і регулює, роз приділяє і контролює фінансово-грошовий обіг в країні.

    Банківська система України,незважаючи на досить тривалий строк,який пройшов з моменту прийняття у грудні 2000р. Закону України «Про банки і банківську діяльність»,перебуває в процесі становлення та розбудови.

     Взагалі банківська система зазнала  змін,було створено дворівневу  банківську систему,дедалі більшого  розвитку набула діяльність інших  банків та кредитно-фінансових  інститутів,змінюється характер  відносин банків з клієнтами.

      У глобальному рейтингу конкурентоздатності  Всесвітнього економічного форуму  2010-2011 років надійність нашої банківської системи зайняла 138-е місце у даному рейтингу.

      Протягом січня-червня 2011р. банківська  система України зазнала збитків  на суму 1 062, 003 мільйонів гривень.

      Серед актуальних  науково-практичних проблем,які  вимагають теоретичного осмислення,велику  увагу привертає законодавча  основа функціонування банківської  системи.

       Це передбачає розробку базових і похідних законопроектів,які мають забезпечити правовий статус банківських установ,щоб створити правові умови їх діяльності у відносинах з органами законодавчої та виконавчої влади,представляючи інтереси,як держави,так і юридичних і фізичних осіб у грошово-кредитній сфері.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна характеристика банківської системи

   У загальному вигляді під банківською системою розуміють сукупність різних видів

банків та банківських інститутів, за допомогою яких здійснюється мобілізація коштів і надаються клієнтам різноманітні послуги з прийому вкладів і надання кредитів.

     Банківська система являє собою не довільне явище,а складову частину грошової    системи. Ця система є внутрішньо організованою, має загальну мету та завдання, і взаємопов’язаною.

          Умовами нормального функціонування банківської системи є:

1. достатня кількість у країні  діючих банків і кредитних установ.
2. відсутність в системі зайвих елементів,тобто банківські установи,які не    мають належно оформленої ліцензії на здійснення банківських операцій,утворенні не відповідно до чинного законодавства і не приступили до виконання банківських операцій у встановлений строк.
3. Наявність центрального банку,як основного координатора кредитних інститутів.
4. Існування поряд з центральним банком інших комерційних банків,які охоплюють всі сфери національної економіки.

  Отже можна сказати ,що банківська система є законодавчо визначеною, чітко структурованою сукупністю фінансових інститутів,які займаються банківською діяльністю. Специфіка банківської системи виявляється у її функціях.

        Функції  банківської системи:

1. Створення грошей і регулювання грошової маси
2. Трансформаційна  функція
3. Стабілізаційна функція

  Важливою функцією банківської системи є функція створення грошей і регулювання грошової маси, яка полягає в тому, що банки оперативно змінюють масу грошей в обігу, збільшуючи або зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. У виконанні цієї функції беруть участь усі ланки банківської системи (НБУ і комерційні банки) і вона стосується всіх напрямів банківської діяльності.

   Для банківської системи характерна трансформаційна функція, яка    полягає в тому, що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і передаючи їх різними способами іншим суб'єктам, мають можливість змінювати (трансформувати) величину й строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики.

   Банківська система також виконує стабілізаційну функцію, тобто забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку. Оскільки для банківської діяльності характерна висока ризикованість, і банки працюють в умовах постійної і підвищеної загрози втрати  грошей   та банкрутства, боротьба з ризиками є важливим завданням не лише окремих банків, а й усієї банківської системи. Виконання банківською системою стабілізаційної функції забезпечується прийняттям законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність усіх ланок банківської системи, та створенням належного механізму контролю і нагляду за додержанням як чинного законодавства,   так і діяльності банків.

 У будь-якій державі, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє ключову роль.

  Сьогодні банківська система України – це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва.

   Банківська система бере участь у виконанні основних функцій фінансової системи, зокрема, шляхом:

• забезпечення способів переміщення фінансових ресурсів у часі, через кордони держав та між окремими галузями тощо;
• розробки та забезпечення способів управління ризиками;
• забезпечення механізму об’єднання фінансових ресурсів та їх розподілу між окремими суб’єктами господарювання;
• забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем, зокрема, шляхом удосконалення способів клірингу та здійснення розрахунків, що сприяють торгівлі;
• забезпечення насичення ринку ціновою інформацією, що дозволяє координувати децентралізований процес прийняття рішень в окремих галузях економіки.

   Банківська система є складовою кредитної системи держави.

 

 

1. Структура банківської системи України

   7 грудня 2000 р. Верховною радою України був прийнятий Закон України «Про банки і банківську діяльність».

   Стаття 4 Закону встановлює дворівневу систему в Україні «Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків,що створені та діють на території України відповідно до положення цього Закону.»

    Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено термін «банк» - це юридична особа,яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції:залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені,на власних умовах та на власний ризик,відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб».

   Банківська система України  складається з Національного  банку України та інших банків,а  також філій іноземних банків,що  створення і діють на території   України відповідно до положень  цього Закону та інших законів  України.

   Кожен елемент банківської  системи України має визначенні  чинним законодавством України  функції та повноваження .В цілому  банківська система України покликана  забезпечити грошовий обіг країни. З юридичного погляду правовий  статус НБУ формулюється на  кількох рівнях: конституційному,законодавчому  і підзаконному. На конституційному  рівні-це відповідні статті Конституції  України,на законодавчому рівні  – Законом України «Про національний  банк України», на підзаконному - акти НБУ,які  закріплюють правове  положення окремих підрозділів  і служб центрального банку.

 

  Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичною особою, неприбутковою організацією. Відповідно до ст. 99 Конституції України забезпечення стабільності національної грошової одиниці — гривні — є основною функцією НБУ .

 Відповідно до ст.7 Закон України «Про Національний Банк України» до функцій НБУ також відносяться такі:

1. відповідно  до  розроблених  Радою   Національного   банку  
   України  Основних  засад грошово-кредитної  політики  визначає та  
   проводить грошово-кредитну політику;  
   
2. монопольно здійснює емісію національної валюти України  та  
   організує її обіг;  
   
3. виступає  кредитором  останньої  інстанції  для банків  і  
   організує систему рефінансування;  
   
4. встановлює  для банків  правила проведення  банківських  
   операцій,  бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації,  
   коштів та майна;  
   
5. організовує створення та методологічно забезпечує  систему  
   грошово-кредитної   і   банківської   статистичної  інформації  та  
   статистики платіжного балансу;  
   
6. визначає систему,  порядок і форми платежів,  у тому числі  
   між банками;  
   
7. визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських  
   технологій,  створює, координує та контролює створення електронних  
   платіжних  засобів,  платіжних  систем,  автоматизації банківської  
   діяльності та засобів захисту банківської інформації;  
   
8. здійснює банківське регулювання та нагляд;  
   
9. здійснює  погодження  статутів  банків  і  змін  до  них,  
   ліцензування  банківської  діяльності  та  операцій у передбачених  
   законом   випадках,   веде   Державний   реєстр   банків,   Реєстр  
   аудиторських  фірм,  які  мають  право на проведення аудиторських  
   перевірок  банків;  
   
10. веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів  
    платіжних  карток внутрішньодержавних платіжних систем;

 

11. здійснює   сертифікацію  тимчасових  адміністраторів  і  
    ліквідаторів  банку;      

 

12. складає   платіжний   баланс,  здійснює  його  аналіз  та  
    прогнозування;  
    
13. представляє інтереси України в центральних  банках  інших  
    держав,  міжнародних  банках  та  інших  кредитних  установах,  де  
    співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;  
    
14. здійснює  відповідно  до  визначених спеціальним законом  
    повноважень  валютне  регулювання,  визначає  порядок   здійснення  
    операцій  в іноземній  валюті,  організовує  і  здійснює валютний  
    контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали  
    ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

 

15. забезпечує   накопичення   та  зберігання  золотовалютних  
    резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;  
    
16. аналізує стан грошово-кредитних,  фінансових,  цінових та  
    валютних відносин;  
    
17. організує  інкасацію  та  перевезення  банкнот і монет та  
    інших цінностей,  видає ліцензії на право інкасації та перевезення  
    банкнот і монет та інших цінностей;  
    
18. реалізує  державну  політику  з  питань захисту державних  
    секретів у системі Національного банку;  
    
19. бере участь у підготовці кадрів для банківської  системи  
    України;  
    
20. здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах  
    своєї компетенції, визначеної законом.  
    

   Національний банк України має право: 1) здійснювати всі види перевірок на місцях банків, інших фінансово-кредитних установ в Україні (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності); 2) вимагати від банків та інших фінансово-кредитних установ проведення загальних зборів акціонерів (учасників) і визначати питання, за якими мають бути прийняті рішення; 3) брати участь у роботі зборів акціонерів (учасників), засідань спостережної ради, правління і ревізійної комісії банків та інших фінансово-кредитних установ з правом дорадчого голосу; 4) отримувати висновки незалежних аудиторів; 5) вживати заходи впливу.

   Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Національний банк України» Національному банку України забороняється: 1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ; 2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов’язані із забезпеченням діяльності НБУ та його установ; 3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає функціям НБУ.

   НБУ також забороняється  надавати прямі кредити як  у національній, так і в іноземній  валюті на фінансування витрат  держбюджету.

   Керівними органами НБУ  є Рада НБУ та Правління  НБУ.

   Рада НБУ складається з 14 осіб, сім з яких призначає Президент України, сім Верховна Рада України. До складу Ради НБУ входить голова НБУ за посадою. Строк повноважень членів Ради НБУ становить 7 років, крім Голови НБУ, який входить до Ради НБУ на строк здійснення ним повноважень за посадою. Члени Ради НБУ здійснюють свої функції на громадських засадах.

   Голова Ради НБУ та його заступник обираються Радою НБУ строком на три роки. Повноваження призначеного складу Ради НБУ достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою України у зв’язку з тим.

    Працівниками Національного банку є службовці та обслуговуючий персонал. Службовці НБУ є державними службовцями. Крім обмежень, встановлених Законом України «Про державну службу», службовцям НБУ забороняється: входити до керівних органів та бути акціонерами комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ; отримувати позички від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Національного банку України; розголошувати службову і комерційну таємницю, в тому числі після припинення роботи в Національному банку.

     Відповідно до ст. 53 Закону України «Про Національний банк України» не допускається втручання органів законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і повноважень органів управління НБУ інакше, як у межах, визначених цим Законом.

      Інші банки – основна ланка кредитної системи країни, в яку входять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на началах комерційного розрахунку.

       Головною метою інших банків, є оперативне отримання їх засновниками та клієнтами широкого кола банківських послуг, вирішене засновниками за допомогою власного банку своїх групових або індивідуальних проблем, отримання максимального прибутку для своїх акціонерів або пайщиків, а також для власного розвитку. На відміну від державних банків, які працювали під керівництвом уряду і за рішенням останнього кредитували завідомо неефективні, а іноді і парадоксальні витрати, створені інші банки повинні були вкладати кошти лише в високоефективні задуми і витрати.

На  сьогоднішній день відповідно до чинного  законодавства інші банки різних видів і форм власності створюються  у вигляді акціонерних товариств  або кооперативного банку відповідно до Закону України “Про банки і  банківську діяльність”, “Про господарські товариства”, “Про цінні папери і фондову біржу”,  “Про підприємництво”, “Про обмеження монополізму та недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, інших законодавчих актів Національного банку України.