Майнове оподаткування в Україні

Що стосується нормативно-правової бази у даній сфері правового  регулювання, то в ній діяли: Конституція  України, закони України "Про систему  оподаткування", "Про плату  за землю", інші нормативно-правові акти.

У прогнозі соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону було зазначено, що прийняття його забезпечить умови для встановлення соціальної справедливості та дасть змогу забезпечити додаткові надходження до бюджету за рахунок розширення податкової бази.

Крім цього, запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки, дозволило би значною мірою зупинити неконтрольоване збільшення вартості житла та зробить його більш доступним для різних категорій громадян.

Наступним найбільш значимим кроком стосовно вдосконалення та упорядкування  системи майнового оподаткування  в Україні було прийняття «Податкового кодексу», розділ якого розглядається в наступному розділі [11].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МАЙНОВОГО  ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1. Загальнодержавні  майнові податки та збори.

З моменту затвердження податкового  кодексу України, майнове оподаткування  потерпіло ряд  принципових змін. Так наприклад замість податку  з власників транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів, затверджено в податковому кодексі України зазначено збір за першу реєстрацію транспортного засобу, а також те, що платниками податку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, які є об’єктами оподаткування [9].

Відповідно до статті 3 об’єктами  майнового оподаткування виступають:

3.1. Транспортні засоби, які  є об’єктами оподаткування податком:

3.1.1) колісні транспортні  засоби, крім:

а)  транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  і  механізмів, що закріплені на праві  оперативного управління за військовими  частинами, військовими навчальними  закладами, установами та організаціями  Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку визначеному  головним органом у системі центральних  органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з  питань національної безпеки у воєнній  сфері, оборони і військового  будівництва;

б) транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  і  механізмів, що закріплені на праві  оперативного управління за військовими  формуваннями головного органу у  системі центральних органів  виконавчої влади у сфері охорони  громадського порядку, забезпечення громадської  безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку визначеному таким головним органом;

в) транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  і  механізмів, що закріплені на праві  оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку визначеному  головним органом у системі центральних  органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у  сфері цивільного захисту населення;

г) транспортних засобів  вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі  відстані, – код 8709 за УКТ ЗЕД;

ґ) транспортних засобів  швидкої медичної допомоги;

д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт  – коди 8432 і 8433 за УКТ ЗЕД;

е) причепів (напівпричепів);

є) мопедів;

ж) велосипедів;

3.1.2) судна, зареєстровані  у Державному судновому реєстрі  України або у Судновій книзі  України;

3.1.3) літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі  цивільних повітряних суден України  або у Реєстрі державних повітряних  суден України, крім:

а) літаків і вертольотів  Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів  головного органу у системі центральних  органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної  політики у сфері цивільного захисту  населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують  завдання цивільного захисту.

Стосовно бази оподаткування, то в неї включені такі визначення як: колісні транспортні засоби:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі  сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів)  – за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, – за потужністю двигуна в кВт;

У суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, – за потужністю двигуна  в кВт;

б) для суден, які не обладнані  двигуном, – за довжиною корпусу  судна в сантиметрах;

У літаків, вертольотів –  за максимальною злітною масою.

При цьому база оподаткування  для транспортних засобів, зазначених вище, визначається окремо для кожного  транспортного  засобу.

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в  Україні транспортних засобів подають  відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження  та за місцем реєстрації транспортного  засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України [6]. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Платники збору зобов'язані  при першій реєстрації в Україні  пред'являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з  відміткою банку про дату виконання  платіжного доручення, а платники, звільнені  від сплати збору, - відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані  повідомляти органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні  засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів. Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку користування вважається календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік). У разі, якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Базою оподаткування може бути фізичний, вартісний чи інший  характерний вираз об'єкта оподаткування. Щодо податків на доходи, то базою їх оподаткування є вартісний вираз  об'єкта оподаткування. Натомість при  визначенні податків на майно як база оподаткування зазвичай виступають фізичні одиниці, які характеризують той чи інший об’єкт оподаткування. Оскільки транспортні засоби з метою  оподаткування поділяються на колісні, судна, літаки і вертольоти, то й  об’єкти оподаткування кожного  з них різні. У свою чергу, колісні  транспортні засоби можуть бути обладнані  двигунами внутрішнього згорання та електродвигунами [21]. Робочий об’єм двигуна (літраж двигуна) складається з робочих обсягів усіх циліндрів. Тобто це величина робочого об'єму одного циліндра помножена на кількість циліндрів. Робочий об’єм циліндра - це простір, який звільняє поршень при переміщенні з верхньої мертвої точки до нижньої мертвої точки. Об'єм циліндрів двигуна визначається у сантиметрах кубічних. Саме об’єм циліндрів двигуна і є об’єктом оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу, обладнаного двигуном внутрішнього згорання [13]. Ставки збору можна розглянути у додатку 1.1.

Стосовно пільг щодо збору  за першу реєстрацію транспортного  засобу передбачена у вигляді  звільнення від сплати для легкових автомобілів інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів інших пільг щодо збору за першу реєстрацію транспортного засобу Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755 не передбачено.

Використання  землі в  Україні є платним.  Плата за землю справляється  у  вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від  грошової оцінки земель. Розміри податку  за земельні ділянки,  грошову оцінку яких не  встановлено, визначаються   до  її  встановлення  в  порядку,  визначеному  Законом «Про плату  за землю».

Відповідно до цього закону базою оподаткування є:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням  коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
• площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь  встановлюються у відсотках від  їх нормативної грошової оцінки у  таких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
• для багаторічних насаджень       - 0,03.

За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому  порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими  сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії  земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 5.1 Статті 5.

За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому  порядку для ведення товарного  сільськогосподарського виробництва  та на яких понад три роки не ведеться таке виробництво, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 5.1 даної статті із застосуванням коефіцієнта 1,2, який у разі подальшого не ведення такого виробництва щороку збільшується на 20 відсотків.

Відповідно до Статті №6, оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження) здійснюється за такими принципами:

• Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.
• Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються:
• за сільськогосподарські угіддя - відповідно до статті 5 цього розділу;
• за ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, - відповідно до статей 9 і 13 цього розділу.

У статті 8 вказані ставки податку за земельні ділянки, розташовані  в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Систему  ставок можна розглянути в таблиці 1.1.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1.

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у  таких розмірах:

Групи населених пунктів  з чисельністю населення,  тис. осіб	Ставки  податку  гривень за 1 кв. метр	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі  та містах обласного значення
до 3	0,075
від 3 до 10	0,15
від 10 до 20	0,24
від 20 до 50	0,375	1,2
від 50 до 100	0,45	1,4
від 100 до 250	0,525	1,6
від 250 до 500	0,6	2,0
від 500 до 1000	0,75	2,5
від 1000 і більше	1,05	3,0

 

Особливості встановлення ставок земельного податку полягають в  наступному:

• Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садовими кооперативами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотки суми земельного податку.
• Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до статей 7 і 8 цього розділу.
• Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 7 і 8 цього розділу із  застосуванням таких коефіцієнтів:
• міжнародного значення - 7,5;
• загальнодержавного значення - 3,75;
• місцевого значення - 1,5.