Майнове оподаткування

Реферат на тему Майнове оподаткування

1.Загальне  визначення майнового  податку

До майнових податків, які справляються в Україні та які тільки передбачається ввести, належать: податок на майно підприємств, податок на нерухоме майно громадян, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин  і механізмів. Із цих трьох податків поки що стягується лише останній, два  інших готуються до введення. Як свідчить назва цих податків, об’єктом оподаткування тут є майно. Що перебуває у власності юридичних  осіб та громадян, при цьому перший податок справлятиметься виключно з юридичних осіб, другий – з  фізичних осіб (громадян), третій стягується і з юридичних і фізичних осіб.

Джерелами сплати цих  податків є особистий дохід громадян або доход (прибуток) підприємств. Податки  цієї групи поповнюють дохідну базу бюджетів усіх рівнів. Так, податок  із власників транспортних засобів  надходить до бюджетів Республіки Крим, областей та міст Києва та Севастополя. Податок на нерухоме майно громадян має надходити виключно до бюджетів місцевого самоврядування. Податок  на майно підприємств розподіляється між державним бюджетом, бюджетами  Республіки Крим, областей, міст Києва  та Севастополя у порядку, що визначається в Законі України про державний  бюджет України на відповідний рік.

При введені одночасно  і прибуткового, і майнового оподаткування  необхідно, по-перше, застосовувати  помірковані ставки для обох податків. По-друге, можливе виключення із оподаткованого доходу сум майнових податків. Такий  підхід має врівноважити податковий тягар для всіх членів суспільства. Звісно, в умовах, коли особиста і  приватна власність проголошувались  мало не протизаконними, і податки  на майно були відповідно дискримінаційно  спрямовані. Однак у нинішніх умовах постала необхідність створити повноцінного власника, багатство якого – основа багатства суспільства. Тому майнові  податки мають застосовуватись  як доповнення до прибуткового оподаткування  і тільки як інструмент повнішого  стягнення податків, а не як фінансовий важіль, спрямований проти формування власника і власності.

На відміну від  прибуткового при майновому оподаткуванні  можливості приховування об’єкта оподаткування  й ухилення від повної сплати податку незначні (якщо, звичайно, об’єкти власності суттєві – будівлі, транспортні засоби, а не дріб’язок). Крім грошової оцінки, об’єкт оподаткування може мати фізичний вимір, що спрощує його облік і нарахування податку. Для стягнення цих податків не обов’язкова наявність високопрофесійного податкового апарату, тому ця форма податків широко застосовується при місцевому оподаткуванні.

Недоліком майнових податків є обмежена регулююча функція. Якщо вона і діє, то тільки як фінансовий тиск проти власника, бо для того, щоб не платити такі податки, треба  не бути власником.

2. Податок на майно  підприємств

Платниками передбачуваного  податку на майно підприємств  є виключ но юридичні особи, що розташовані  на території України та здійснюють підприємницьку діяльність в Україні, а саме:

юридичні особи, створені згідно із законодавством Ук раїни, включаючи  підприємства з іноземними інвестиціями, а також банки та інші кредитні установи (крім Національ ного банку  України);

філії, відділення та інші відособлені підрозділи вказа  них суб'єктів підприємницької  діяльності, що мають окре мий баланс і рахунок в установах банків;

міжнародні неурядові  організації й міжнародні об' єднання, що здійснюють підприємницьку діяльність в Україні;

постійні представництва та інші відособлені підрозділи іноземних  юридичних осіб, що розташовані на території України,

Об'єктом оподаткування  є майно підприємства у вартіс ному виразі, яке перебуває на балансі  цього підприємства і являє собою  сукупність основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, устаткування, вироб ничих запасів, тварин на вирощуванні та відгодівлі, мало цінних і швидкозношуваних предметів, незавершеного ви робництва, готової  продукції і товарів.

Структурно –  логічна схема податку на майно  підприємств представлена на рисунку 1.

Платники Об’єкт оподаткування Ставки

 

 

Юридичні x 6% для незаверше-

особи Майно підприємств  ного будівництва;

 у вартісному виразі 1% для інших  видів

майна

Фізичні Сума податку

особи

Рис. 1 Структурно –  логічна схема податку на майно  підприємств

Для цілей оподаткування  визначається середньорічна вартість зазначеного майна підприємства шляхом ділення на 4 суми, одержаної  від складання половини вартості майна за станом на 1 січня звітного року і на 1 січня наступного року, а також повної суми вартості майна на 1 квітня, 1 липня та 1 жовтня звітного року.

Вартість основних засобів, нематеріальних активів, малоцінних і швидкозношуваних предметів визначається за залишковою вартістю, товарів –  за купівельною вартістю, незавершеного  будівництва – за фактичними витратами, іншого майна – за фактичною собівартістю.

Вартість майна  підприємства, обчислена для оподаткування, зменшується на балансову (нормативну) вартість:

об’єктів житлово  – комунальної та соціально –  культурної сфер;

об’єктів, що використовуються для охорони природи й пожежної безпеки, а також охорони й  захисту лісу;

продуктопроводів, шляхів сполучення (включаючи автомобільні дороги) і таке інше;

супутників зв’язку;

основних виробничих фондів, законсервованих в установленому  порядку і т. д.

Ставки податку  на майно підприємств (в одному із запропонованих варіантів) – 1% річних оподатковуваної бази та 6% для незавершеного  будівництва.

Щодо цього податку  планується встановити ряд пільг. Наприклад, не оподатковується майно:

бюджетних установ  і організацій, державних органів;

релігійних організацій  та об’єднань, яке безпосередньо  використовується для здійснення культових  обрядів;

спеціальних протезно – ортопедичних підприємств і  т. д.

Податок на майно  підприємств має обчислюватися  й сплачуватися до бюджету щоквартально, у 5 – денний термін від дня, встановленого  для подання бухгалтерського  звіту за квартал, а за річним розрахунком  – у 10 – денний термін.

Обчислення податку  передбачається проводити наростаючим  підсумком із початку року, виходячи із фактичної середньої вартості майна за перший квартал у розмірі ¼ , за перше півріччя – ½, за 9 місяців – ¾ установленої ставки податку без сплати авансових платежів.

Платники податку  та їх посадові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасну  сплату податку до бюджету відповідно до чинного законодавства. Контроль за надходженням податку має здійснюватися  державними податковими інспекціями.

Податок на нерухоме майно громадян

У Законі України  «Про систему оподаткування» передбачений податок на нерухоме майно суб'єктів  господарювання. Законодав чих актів  щодо вказаного податку поки що не прийнято.

 
Структурно-логічну схему останнього варіанта проекту Закону «Про податок  на нерухоме майно (нерухомість) подано на рис.2

Рис. 2 Структурно-логічна  схема податку на нерухоме майно (нерухомість)

Мета введення названого  податку — забезпечити збалансування  доходів і витрат консолідованого  бюджету держави та сприяти під  вищенню ефективності використання нерухомості суб'єктами гос подарювання. Були підготовані кілька варіантів  закону стосовно цього податку. Останній його варіант, опрацьований 1997 року, пе редбачав, що об'єктом оподаткування є земля, а також постійні бу дівлі і споруди, що конструктивно й технологічно зв'язані з землею, на якій їх розміщено.

Плат ники податку  на нерухоме майно громадян — виключно фі зичні особи (громадяни). При цьому  громадяни, які по стійно проживають на території України (незалежно  від їхнього громадянства), виступають платниками податку на нерухоме майно, що перебуває в їх власності й  розташова не як на території України, так і за її межами. Громадяни  України, іноземні громадяни та особи  без громадянства, які постійно проживають поза межами України, є платни ками податку на нерухоме майно, яке перебуває  в їх влас ності, тільки в тому випадку, якщо воно знаходиться на території  України.

Податок на нерухомість  має бути загальнодержавним податком і є різновидом податку на майно. Податок на нерухомість складається  з суми податків на землю, будівлі  і споруди.

Нерухомість — це земля і постійно розміщені на ній будівлі та спо руди. Будівлі  — це житлові будинки, офіси, гаражі, дачі. Споруди — це об'єкти які  підпадають під визначення першої групи  основних фондів, за винятком будівель. Якщо об'єкт, який належить до основних фондів першої групи, використовується одночасно як споруда та як будівля, платник податку має звернутися до податкової адміністрації із заявою про розмежування напрямів використання такого об'єкта з метою окремого визначення податкових баз і строків  оподаткування.

Слід звернути увагу  на те, що в розглянутому варіанті проекту  зако ну щодо податку на нерухомість  передбачається для розрахунків  бази оподаткування застосовувати  індексацію бази оподаткування на рівень інфляції. Така індексація можлива, коли рівень інфляції, розрахований на базі податкового року, дорівнює або перевищує 110 відсотків.

Нерухоме майно  громадян підлягає обов’язковій державній  реєстрації, яка здійснюється органами державної реєстрації за місцем знаходження  цього майна.

Вартість нерухомого майна визначається органами державної  реєстрації шляхом установлення його відновної вартості з урахуванням  фізичного зносу (залишкової вартості).

Залишкова вартість визначається за станом на 1 січня кожного  року і надалі уточнюється з урахуванням  індексу споживчих цін і щорічної зміни розміру фізичного зносу.

Власники нерухомого майна забов’язані протягом 3-х  місяців від дня набуття права  власності здійснити його державну реєстрацію.

Нерухоме майно  пропонується оподатковувати за ставкою 0,05 відсотка його залишкової вартості.

Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно громадян мають право надавати місцеві  органи самоврядування.

Для усунення подвійного оподаткування суми податку на майно, сплачені відповідно до законодавства  іноземних держав, мають підлягати  заліку при сплаті податку по цих  самих об’єктах оподаткування в  Україні, але вони не повинні перевищувати суму податку, обчислену згідно із законодавства  України.

Сплата податку  провадитиметься щорічно власниками нерухомого майна рівними частками до 15 серпня і до 15 листопада.

Власники нерухомого майна зобов’язані до 1 березня  року, якому проводиться оподаткування, подати в податкові інспекції  за місцем свого постійного проживання декларацію, на основі якої визначається сума податку, належна до сплати в  бюджет. Вони також мають нести  відповідальність за правильність та своєчасність сплати податку на нерухоме майно згідно з чинним законодавством.

Податок із власників  транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Платниками податку  з власників транспортних засобів  та інших машин і механізмів згідно із Законом України «Про податок  з власників транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів»  від 18 лютого 1997року є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а  також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства – фізичні особи, які мають  зареєстровані в Україні згідно з чинного законодавством власні транспортні засоби, що є об’єктами  оподаткування.

Об’єктами оподаткування  є :

трактори (колісні), крім тих, що на гусеничному ходу;

сідельні тягачі;

автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія;

автомобілі легкові;

автомобілі вантажні;

автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і  вантажів (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних);