Оподаткування акціонерних товариств в Україні

План контрольної (реферативної) роботи

за темою: «Оподаткування акціонерних товариств в Україні».

 

 

 

 

 

Вступ …………………………………………………………………………..….3                                                                                               

1. Особливості фінансів акціонерних товариств і їх взаємозв`язки з бюджетом…………………………………………………………………….5
2. Оподаткування акціонерних товариств. Основні   аспекти оподаткування прибутку………………………………………………………………………9
3. Основні аспекти оподаткування дивідендів, що  виплачуються юридичним та фізичним особам……………………………………………14

Висновки…………………………………………………………………………….20

Список  літератури………………………………………………………………….21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

       Створення та функціонування акціонерних товариств, як і інших підприємницьких структур, базується на додержанні встановлених законодавством правил і процедур. Вже з моменту виникнення ініціативи по створенню акціонерного товариства зацікавлені особи спираються на правила і процедури, додержання яких є обов’язковим. 

       Акціонерне товариство є об’єднанням громадян. Об’єднанням громадян є добровільне суспільне формування, яке створюється на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав та обов’язків

       Акціонерним товариством визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій, рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства   . Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

       У сучасних умовах господарювання на фінансову стійкість і конкурентоспроможність акціонерних товариств значною мірою впливає рівень податкового навантаження.

       Головною особливістю оподаткування зазначеної організаційно-правової форми підприємств є оподаткування дивідендів, як сплачених, так і отриманих від інших суб’єктів господарювання. У 2011 році відбулися значні зміни в цій сфері у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу.

       Прибуткове оподаткування акціонерних товариств пов'язане з проблемою подвійного оподаткування – оподаткування прибутку юридичних осіб з подальшим оподаткуванням цього ж прибутку як дивідендів акціонерів тієї ж компанії. В Україні, як і в багатьох розвинених країнах, при оподаткуванні нерозподіленого та розподіленого прибутку знято подвійне оподаткування прибутку акціонерних товариств, оскільки емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного до бюджету податку на дивіденди.

       На сучасному етапі саме акціонерні товариства є найбільш поширеною організаційно-правовою формою в розвинених країнах, до числа яких прагне приєднатися і Україна. Тому дослідження особливостей оподаткування акціонерних товариств та пошук шляхів зниження податкового навантаження в рамках вітчизняного законодавства є актуальною темою на сьогоднішній день.

Предметом дослідження виступає механізм нарахування і сплати податків акціонерного товариства.

Головними перевагами акціонерного товариства є наявність  достатньо могутнього механізму  залучення грошових коштів; обмежена відповідальність власників підприємства, розпорошення підприємницького ризику серед більшості акціонерів; можливість досягати економічних переваг, здійснюючи великомасштабне виробництво; організаційна  стійкість підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Особливості фінансів акціонерних товариств і їх взаємозв`язки з бюджетом

 

Організаційно-правова форма підприємства, капітал якого утворюється об’єднанням  багатьох індивідуальних внесків через  випуск і публічне розміщення акцій  або шляхом розповсюдження їх через  засновників, класифікується як акціонерна.

Акціонерна власність дає змогу  мобілізувати допоміжні, а часто  такі необхідні фінансові ресурси  в господарський процес. До того ж акціонерна форма має суттєві  переваги. Вона поєднує приватну власність  і колективне використання засобів  виробництва, оптимально враховуючи особисті й колективні інтереси учасників. Саме в об’єднанні коштів, їх використанні з метою отримання прибутку і  реалізується основна мета акціонерних  товариств.

Перетворення на акціонерні структури  здійснюється під впливом чинників фінансової сили.

Основними з яких є:

• формування акціонерного капіталу;
• реалізація дивідендної політики;
• наявність ефективних управлінських підходів.

Практика створення акціонерних  товариств свідчить, що в Україні  здійснено не об’єднання, а навики, поділ капіталів. Випущені в обіг акцій шляхом обміну на приватизаційні цінні папери не дали реального залучення  грошових засобів. Вийшло так, що статутний  капітал акціонерного товариства створено на основі вартості наявних засобів  виробництва, часто шляхом їх приблизної оцінки.

Одним з елементів механізму  акціонування є залучення, акумуляція засобів шляхом перетворення їх на капітал, необхідний для організації  підприємства. Тому початковий капітал  для створення акціонерних товариств  має формуватися шляхом об’єднання інвестованих грошових засобів із наступним випуском акцій на суму залученого капіталу. Сама модель створення акціонерних структур має певні характерні особливості формування капіталу.

По-перше,  об’єднання коштів у  комбінований капітал створює асоційованого  власника. По-друге, акції, отримані на суму внесених грошових ресурсів, дають  право на користування частиною прибутку у вигляді дивідендів і на участь в управлінні справами товариства.

Важливою складовою механізму  акціонування є наявність мотиваційних засад. Основними стимулами купівлі  акцій з боку акціонерів є: можливість отримання доходів у виглядів дивідендів і різниці в цінах  купівлі та продажу акцій. Реалізація як першого, так і другого моментів неможлива за умов нерентабельної діяльності достатня прибутковість акцій забезпечується тільки за умови рентабельної діяльності, на основі якої формується уявлення про  конкурентоспроможність підприємства, його статус, потенційні можливості, стратегія  розвитку.

Часто акціонування проходить у  процесі реструктуризації або паралельно з ним, що супроводжується зміною загального напряму виробництва, спеціалізації, перепрофілюванням. Це деякою мірою  може сприяти зацікавленості з боку стратегічних інвесторів, капітал яких дасть можливість отримати необхідні  засоби для реалізації проектів. Але  при цьому важливу роль відіграє наявність ефективного менеджменту  на підприємстві.

Насправді механізм управління досить складний, представлений багаторівневою структурою. Проте в українських  акціонерних товариствах позиції  управлінської діяльності змінилися  мало. Фактично в новостворених акціонерних  товариствах функціонує колишнє  керівництво, яке дбає більше про  свої права, ніж про права акціонерів. Тому зміна підходів в управлінні справами акціонерного товариства невідкладна, нагальна проблема, що потребує розв’язання  якнайшвидше, оскільки нереалізовані  функції управління гальмують увесь  процес діяльності акціонерного товариства. Нинішнє керівництво не бажає змінювати своїх позицій, від чого втрачають як акціонери, права яких порушуються, так і акціонерне товариство. Адже хто захоче вкладати кошти в підприємство, що працює збитково, ринкова ціна акцій якого низька, дивідендний механізм не реалізується.

Зміна підходу до механізму реалізації акціонерної власності необхідна  якнайшвидше, оскільки стан сучасних акціонерних  товариств впливає на загальний  економічний стан у країні.

На сучасному етапі державне регулювання фінансів підприємницьких структур в економіці України проводиться за двома напрямками:

1. Проведення бюджетно-податкової та кредитно-грошової політики.
2. Створення системи державної підтримки розвитку підприємницьких структур і з метою стимулювання їх фінансової діяльності.

Державне регулювання фінансової діяльності за цими напрямками має  бути узгоджене і не заперечувати одне одного, оскільки через податкову  політику створюється можливість наповнення переважної частини бюджету, а не вивірені заходи щодо стимулювання у  фінансовій сфері підприємництва можуть призвести до бюджетного дефіциту.

Висока питома вага ПДВ у доходах  державного бюджету свідчить про  підвищення ролі цього виду непрямого  податку у наповненні державної  казни України, про можливість розв’язати за допомогою цього податку інші проблеми, пов’язані з невиконанням держбюджету. Але в умовах, коли податковий тягар переходить кількісну межу, практика застосування ПДВ дедалі частіше  призводить до протилежного ефекту –  замість чинників стимуляції виробництва  перетворюється в один із його дестабілізуючих  факторів. Головний зміст фіскальної схеми із застосуванням ПДВ полягає  в тому, що об’єктом оподаткування  є не господарська діяльність, у  результаті якої створюється прибуток, а новостворена вартість, яка з’являється  на кожній стадії виробництва та обігу. У результаті ціни на товари і послуги  зростають, що на фоні низької купівельної  спроможності населення призводять до сповільнення товарообігу та скорочення виробництва. За цих умов уся сума ПДВ сплачується фактично споживачами, а підприємці виконують лише функцію стягнення ПДВ та сплати його до федерального бюджету.

У результаті недосконалої політики в галузі оподаткування ПДВ через  скорочення виробництва, відбувається недонадходження ПДВ, а існування  тіньової економіки передбачає занижені суми податкових зобов’язань, і відповідно, завищені – податкового кредиту. Другим за розміром податком у структурі  зведеного бюджету України  є  податок на прибуток підприємства.

Згідно з останніми законодавчими  актами введено в дію основну 30% ставку податку на прибуток підприємств.

Практика оподаткування не робить привабливим залучення фінансових ресурсів акціонерних товариств  шляхом емісії облігації, оскільки суми, залучені за рахунок емісії облігації, оподатковуються податком на прибуток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Оподаткування акціонерних товариств. Основні аспекти оподаткування прибутку.

   

       На сучасному етапі існування незалежної України вкрай важливу роль у її економічному розвитку відіграє податкова система, бо лише завдяки їй можливо функціонування будь-якої держави. Ефективно діюча податкова система забезпечує державу необхідними коштами, підприємства - вигідними умовами функціонування, а громадян – високим рівнем життя. Система податків повинна бути чітка, структурована і правильно виважена, від цього залежить успішність функціонування держави, підприємств і громадян.       

       Діяльність будь-якого підприємства, а основною формою організації підприємств сьогодні є акціонерне товариство, нерозривно пов’язана із податками. Тому існування держави і інших суб’єктів економіки залежить від того чи сплачує податки акціонерне товариство, а прибутковість акціонерного товариства, рентабельність діяльності і розмір виплачуваних дивідендів залежать від розміру податків які сплачує товариство.

       На сьогоднішній день податкова система України регулюється різними законами, положеннями і іншими нормативно-правовими актами, але найважливішим є Податковий кодекс. Згідно цього Кодексу акціонерне товариство є платником усіх податків і зборів з якими пов’язана його діяльність. Різні підприємства сплачують різні податки, але спільним для усіх є сплата податку на прибуток підприємств.

       Податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою 21% від податкової бази. Також існують такі ставки податку: 0% від прибутку страховика, який здійснює страхування життя; 0%, 4%, 6%, 12%, 15% і 20% від доходів нерезидентів із джерелом з України у випадках передбачених Кодексом. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню підлягає сплаті до бюджету в сумі зменшеной на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

 

       Платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

       Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

       Платники податку разом з відповідною податковою декларацією подають органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів - платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані  на території іншої, ніж такий  платник податку, територіальної громади  може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких  відокремлених підрозділів, а також  до бюджету територіальної громади  за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу  та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.