Отчёт по практике в ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 12"

 

       Аналізуючи виручку хлібокомбінату №12 можна зробити висновки, що обсяг виручки у 2009 році значно збільшився (30%) переважно за рахунок збільшення ціни. Собівартість реалізованої продукції збільшилась дещо більше ніж виручка, що є негативним явищем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Затрати на виробництво і реалізацію продукції та джерела фінансування

     Затрати - це грошовий вираз затрат виробничих чинників, необхідних для здійснення підприємством своєї виробничої та комерційної діяльності.

За економічними елементами затрати  формуються відповідно до їх економічного змісту. На їх основі складається кошторис затрат на виробництво.

Елементи затрат включають:

• матеріальні затрати;
• оплата праці;
• відрахування на соціальні потреби;
• амортизація основних фондів;
• інші грошові затрати.

За статтями затрат визначають собівартість одниці продукції, тобто калькуляцію. Статті калькуляції - це затрати, які  відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі  і місцем виникнення.

Прелік статей калькуляції.

1. Сировина і матеріали.
2. Поворотні відходи (відраховуються від вартості сировини і

матеріалів).

3. Паливо і енергія на технологічні цілі.
4. Основна зарплата виробничих роітників.
5. Додаткова зарплата виробничих робітників (визначається у відсотках до основної зарплати).
6. Відрахування на соціальні потреби (визначаються у відсотках від суми основної і додаткової зарплати).
7. Цехові затрати (визначаються у відсотках до основної зарплати).
8. Адміністративні затрати (визначаються у відсотках до основної зарплати).
9. Інші виробничі затрати.
10. Підготовка і освоєння виробництва, (визначається у відсотках до оновної зарплати).

11. Позавиробничі затрати, (визначаються  у відсотках від загально виробничої  собівартості).

Важливим узагальнюючим показником собівартості продукції- витрати на одну гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний: може розраховуватися в кожній галузі промисловості, і, по-друге, наочно показує  прямий зв'язок між собівартістю і  прибутком.

Для більш глибокого вивчення причин зміни собівартості продукції аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень затрат на одиницю продукції з плановим і даними попередніх років в цілому і по статтях затрат. Як правило, найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають затрати на сировину і матеріали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.1

  Динаміка витрат на ДП ВАТ „Київхліб" «Хлібокомбінат №12»,тис. грн.

Показник	2008	2009	Відхилення		Структура витрат,% до підсумку
			Абсолютне	Відносне, %	2008	2009
Матеріальні затрати	91795,2	98604,5	6809,3	7,4179	38,94	57,68
Витрати на оплату праці	38094,4	36593,7	-1500,7	-3,939	16,16	21,41
Відрахування на соціальні заходи	14032,9	14155,5	122,6	0,8737	5,96	8,28
Амортизація	3788,4	2450,1	-1338,3	-35,33	1,61	1,44
Інші операційні витрати	88052,2	19167,5	-68884,7	-78,23	37,35	11,21
Разом	235763,1	170971,3	-64791,8	-27,48	100	100

       Найбільшу частку (38,94% в звітному та 57,68% в базовом) у складі поточних витрат підприємства за 2009 р. становлять матеріальні витрати, тобто певне підприємство можна віднести до матеріаломістких.Незначну частка (1,8% в звітному та 1,44% в базовом) припадає на амортизаційні відрахування, що пояснюється, напевно, використанням систем амортизації, які передбачають обчислення суми амортизаційних відрахувань на базі залишкової вартості основних засобів, а вона, внаслідок великої кількості застарілого устаткування, має не велике значення.

 

 

 

 

5.Прибутки підприємства

     Функціонування підприємства супроводиться безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами, персоналом підприємства. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі:

1. вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання. З метою стабільно високої прибутковості;
2. балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів;
3. підтримання належності ліквідності та своєчасності розрахунків.

Головний зміст фінансової діяльності підприємства полягає в належному  забезпеченні фінансування.

Відповідно до джерел фінансування поділяється на:

1. внутрішнє – здійснюється за рахунок коштів підприємства:

а) прибуток;

б) амортизаційні відрахування;

в) виручка від продажу майна;

г) виручка від здачі майна  в оренду.

2. зовнішнє – використовує кошти не пов’язані з діяльністю підприємства:

а) внески власників у статутний  фонд;

б) кредит;

в) зобов’язання боржників;

г) державні субсидії.

        Головними показниками, які відображають фінансові результати діяльності підприємства є дохід і прибуток. Ці показники є вирішальними для підприємства тому, що відображають мету його діяльності, а також цікавлять інвесторів, кредиторів, фінансові органи, податкову службу, фондові біржі.

       Основний показник є прибуток, який іноді замінюють показником доходу.

       Доход підприємства – це більш загальний показник і прибуток входить до величини доходу.

       Доход досить поширений показник серед економічних показників. Зміст його не є однозначним. Часто цим поняттям позначають загальну виручку чи суму грошових надходжень підприємства або окремої особи, існує поняття національний доход, доход сім’ї і т.д.

        У сфері підприємницької діяльності визнано, що доход – це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних витрат. Таким чином у доході зарплата розглядається як його елемент, а не різновид витрат.

        Доход – це загальна сума коштів, яка поступає підприємству за певний період і за вирахуванням податків може бути використана на інвестування і споживання.

        Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Таблиця 5.1

Аналіз  показників фінансових результатів витрат на ДП ВАТ „Київхліб" «Хлібокомбінат №12», тис.грн.

Показник	2008 рік	2009 рік	Відхилення
			Абсолютне	Відносне, %
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції	272359,5	190874,0	-81485,5	-29,92
Валовий: прибуток	43720,6	29568,3	-14152,3	-32,37
Фінансові результати від операційної  діяльності: збиток	48,5	5700,1	5651,6	11653
Фінансові результати від звичайної  діяльності: збиток	3339,0	8567,5	5228,5	156,59

      Аналізуючи виручку хлібокомбінату №12 можна зробити висновки, що обсяг виручки значно збільшився переважно за рахунок збільшення ціни. Собівартість реалізованої продукції збільшилась дещо більше ніж виручка, що є негативним явищем.

Аналіз рентабельності

Аналізуючи показники рентабильності можна зробити висновок, що всі  показники дорівнюють нулю тому що чистий прибуток, прибуток від звичайної  діяльності, прибуток від операційної  діяльності має нульове значення. Рентабильність реалізованої продукції за прибутком від реалізації  теж має незадовільне значення. Також неодхідно відмітити що збільшився збиток від операційної діяльності до 5651,6 тис.грн у 2009році у порівнянні з 2008роком. Також збільшився збиток від звичайної діяльності.

Позитивним можна відзначити збільшення валового прибутку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Формування і використання обігових коштів підприємства

        Обігові кошти підприємств у процесі виробничої діяльності перебувають у безперервному русі і постійно змінюють свою форму. Прискорення обігу обігових коштів скорочує потребу в матеріальних і фінансових ресурсах, що дозволяє вивільнити додаткові кошти на розширення і розвиток виробництва.

Впровадження  у виробництво нової техніки, більш досконалої технології, механізація  і автоматизація виробничих процесів, раціональна організація матеріально-технічного забезпечення та збуту готової продукції, здійснення інших заходів, які сприяють режиму дотримання економії у витратах на виробництво і скорочення тривалості виробничого циклу, забезпечують прискорення  обігу оборотних коштів.

     Аналіз стану та ефективності використання оборотних коштів підприємства має здійснюватись постійно і бути необхідною складовою фінансового аналізу. Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами та прирівняними до них потребує дослідження комплексу таких показників: наявність власних та прирівняних до них коштів; забезпеченість власними

оборотними  коштами; причини змін загальної  суми наявності власних оборотних  коштів за період; причини формування залишків або браку власних оборотних  коштів; наявність та динаміка надлишку або браку власних оборотних  коштів у обороті.

Для аналізу оборотних активів підприємства використовуються такі показники:

- забезпеченість  матеріальних запасів власними  оборотними коштами:

                                           (6.1)

де  ОбК – власні оборотні кошти; ЗЗ – запаси і затрати.

- коефіцієнт  маневреності власних коштів:

     (6.2)

 

Де,ВК – власний капітал.

 

          -тривалість одного обороту оборотних коштів – відношення добутку середньої вартості оборотних коштів та тривалості періоду в днях до виручки від реалізації продукції;

• кількість оборотів – це відношення виручки від реалізації продукції до середньої вартості оборотних коштів в періоді;
• коефіцієнт закріплення оборотних коштів – це відношення середньої вартості оборотних коштів в періоді до виручки від реалізації продукції.

Більш детальний  перелік показників ефективності використання оборотних коштів за різними їх групами наведено в таблиці 6.1.