Ринок цінних паперів та його вплив на стабільність грошово-кредитного ринку

Аналіз впливу грошей на розвиток капіталістичного виробництва дає можливість виділити два аспекти їх ролі у розвитку економіки: якісний і кількісний.

Досить помітна  роль грошей в розвитку економіки  України. Українська валюта (гривня) перетворилася  у загальний еквівалент. Кожен, хто  має гроші, може вільно купити будь-який товар на ринку. Це підвищило зацікавленість більше заробляти грошей і економніше їх витрачати. Гроші можна легко  капіталізувати, вклавши їх у цінні  папери та банківські депозити.

На сучасному  етапі розвитку економіки України  ціни на товари та курс української  гривні помітно стабілізувалися. Водночас такі зрушення не дають відчутних  результатів у розвитку суспільного  виробництва.

З метою посилення  ролі грошей у розвитку економіки  України доцільно:

а) здійснити  максимальне переведення всіх сфер економічних відносин на ринкові  умови. Грошова форма має опосередковувати всі процеси розширеного відтворення, забезпечувати обмін на еквівалентній  основі;

б) стратегічною метою економічної політики має  стати переважне забезпечення інтересів  господарських суб'єктів;

в) продовжувати оздоровлення грошового обігу шляхом утримування сталої вартості національної грошової одиниці — гривні.

Подальший розвиток ринкової економіки України, оздоровлення фінансів і національної грошової одиниці  приведуть до послаблення кризових явищ в економіці. Одночасно зростатиме і роль грошей в економічній діяльності суб'єктів господарювання і держави  в цілому.

Кредит відіграє важливу роль у розвитку економіки  держави. За допомогою кредиту активно  впливають на обсяг і структуру  грошової маси в обороті, платіжний  оборот, швидкість обігу грошей в  державі. Створюючи різні форми  безготівкових грошей, кредит забезпечує формування бази для прискорення  безготівкових розрахунків, зокрема  у зв'язку із застосуванням сучасних інформаційних технологій [23, с 168].

Ефективність  кредиту в державі та його належний вплив на відтворювальний процес значною мірою визначаються дотриманням  економічних меж кредитування.

Залежно від  рівня економічної системи економічна межа кредиту може розглядатися на мікроекономічну і макроекономічну  рівнях.

Мікроекономічна межа кредиту визначається обсягом  попиту на кредит окремих позичальників. Вона формується під впливом таких  факторів, як динаміка ринкової ставки позикового відсотка, коливання потреби  позичальника в необоротних і  оборотних активах, забезпечення потреб позичальника власними фінансовими  ресурсами та ефективність їх використання, ефективність та окупність проектів, на реалізацію яких спрямовуються кредитні ресурси тощо. Мікроекономічна межа кредиту виявляється у момент звернення економічного суб'єкта на грошовий ринок за позикою.

Макроекономічна межа кредиту визначається об'єктивним обсягом кредитних вкладень у  народне господарство в цілому. Вона не відображає просту сукупність індивідуальних позичальників. Макроекономічна межа кредиту має відносну самодостатність  і формується під впливом таких  додаткових факторів, як обсяг і  темпи зростання валового внутрішнього продукту, рівень розвитку фінансової системи і стан державних фінансів, державної грошово-кредитної політики, рівень розвитку ринкових відносин тощо.

Підвищення  ефективності економічних перетворень  в Україні та створення необхідної інфраструктури господарювання безпосередньо  пов'язане з необхідністю використання кредиту. Це зумовлює подальший розвиток кредиту і удосконалення кредитних  відносин.

Грошовий ринок як сегмент фінансового  ринку, на якому здійснюються короткострокові  депозитно-позичкові операції (на термін до 1 року), обслуговує рух оборотних  коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави  та населення. Об’єктом купівлі-продажу  на грошовому ринку є тимчасово  вільні грошові кошти. Грошовий ринок  включений до складу елементів фінансового  ринку в зв’язку з тим, що пов’язаний з такими об’єктами фінансового  інвестування, як депозитні внески – термінові і до запитання. Крім того, яскраво виражені інфляційні процеси в нашій країні зробили  об’єктом інвестування на цьому ринку  вільноконвертовану валюту ряду країн (у першу чергу, країн із найменшими темпами інфляції) [24, c. 328].

Функціонування цього короткострокового  сектора фінансового ринку дозволяє підприємствам вирішувати проблеми як поповнення недостатності грошових активів для забезпечення поточної платоспроможності, так і ефективного  використання їх тимчасово вільного залишку. Фінансові активи, що обертаються  на ринку грошей, є найбільш ліквідними; для них характерний найменший  рівень фінансового ризику, а система  формування цін на цьому ринку  є відносно простою. Ці властивості  забезпечують підприємству більш простий  та ефективний процес формування і  управління портфелем короткострокових фінансових інструментів.

Інструментами грошового ринку  служать скарбницькі та комерційні векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо. Ціною «товару», що продається і купується на ринку, є позичковий процент. Важливий елемент  усієї грошово-кредитної політики держави – визначення та регулювання  на грошовому ринку рівня процента, що є базовим для процента на фінансовому  ринку.

Грошово-кредитні (монетарні) важелі є одними з основних інструментів економічної політики держави. Сутність державного регулювання економіки  за допомогою грошово-кредитних інструментів полягає у впливі на грошову пропозицію та ціну кредиту [26, с 108].

Грошово-кредитна політика – це комплекс заходів у сфері грошового  обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу. Здійснення державою продуманої грошово-кредитної політики передбачає розмежування її стратегічних і тактичних цілей. Стратегічна ціль грошово-кредитної політики має бути підпорядкованою загальним стратегічним цілям соціально-економічної політики держави: стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості та рівня цін. Тактичною метою монетарної політики є забезпечення внутрішньої стабільності грошей, тобто оптимальної рівноваги між попитом і пропозицією грошей. Визначаючи тактичні й оперативні завдання грошово-кредитної політики потрібно враховувати необхідність її диференціації залежно від конкретної макроекономічної ситуації.

Тактика монетарної політики мусить бути гнучкою, тобто змінюватися  відповідно до ситуації на ринку. Реакцією держави на економічну кон’юнктуру  є альтернатива: політика «дорогих грошей» – політика «дешевих грошей». Політика «дорогих грошей» здійснюється зменшенням грошової пропозиції за умов інфляційного зростання економіки, коли потрібно стримувати сукупний попит. Політика «дешевих грошей» здійснюється збільшенням грошової пропозиції за умов неповної зайнятості, коли необхідно  стимулювати виробництво.

В Україні засади грошово-кредитної  політики, згідно із Законом «Про Національний банк України», мають ґрунтуватися на основних критеріях та макроекономічних показниках ДПЕСР України на відповідний  період, що включають прогнозні показники  обсягу ВВП, рівня інфляції, розміру  дефіциту Державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торговельного  балансів.

Правову основу грошово-кредитного регулювання  в Україні становлять Конституція  України, Закони «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України» та інші нормативно-правові акти.

Суб’єктом грошово-кредитної політики є держава  в особі центрального банку й відповідних урядових структур – міністерства фінансів, скарбниці, органів нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, установ зі страхування депозитів та інші.

Основні тенденції  грошово-кредитного ринку України  за січень 2013 року [34].

Протягом  січня спостерігалося зростання  залишків як за залученими банками  депозитами, так і за наданими ними кредитами. Разом із цим відбулося  зниження середньозважених ставок на міжбанківському кредитному ринку, а також за кредитами та депозитами для реального сектору економіки.

Загальний обсяг  залишків банківських депозитів  у січні збільшився на 1,9% – до 578,9 млрд. грн. Це відбулося як за рахунок  приросту коштів на депозитних рахунках фізичних осіб  на 2,4% – до 374,5 млрд. грн., так і юридичних осіб  на  1,2% – до 204,4 млрд. грн. Водночас приріст залишків у національній валюті  на 8,2 млрд. грн., або на 2,6% був суттєво вищим, ніж аналогічний  показник в іноземній валюті, обсяги за якими збільшилися на 2,8 млрд. грн., або на 1,1%.

Розширення  депозитної бази сприяло зростанню  коррахунків банків, які за місяць збільшилися на 13,0% – до 27,9 млрд. грн. Обсяг обов’язкових резервів, сформованих банками на 01.02.2013 відповідно до встановлених нормативів, становив 19,4 млрд. грн., із них на окремий рахунок  у Національному банку України  було перераховано 6,45 млрд. грн.

Загальний обсяг  залишків за кредитами за місяць збільшився на 3,4 млрд. грн., або на 0,4% – до 812,7 млрд. грн. Залишки за кредитами, наданими як юридичним, так і фізичним особам, зросли за місяць на 0,4% – до 628,8 млрд. грн. та до 183,9 млрд. грн. відповідно. У  валютній структурі приросту залишків за кредитами, переважали кошти, надані в національній валюті, їх обсяги у  січні зросли на 2,9 млрд. грн., або  на 0,6%, тоді, як в іноземній валюті – на 0,4 млрд. грн., або на 0,1%.

У січні традиційно для першого місяця року відбулося  зменшення обсягу готівки поза банками  на 2,6% – до 198,0 млрд. грн., що разом  із зростанням коштів Уряду в національній валюті на рахунках у Національному  банку України в 8,5 раза (до 4,1 млрд. грн.), призвело до зниження обсягу монетарної бази на 1,4% – до 251,7 млрд. грн. Грошова маса за цей період зросла на 0,8% – до 779,2 млрд. грн.

Обсяг рефінансування банків Національним банком України  в січні становив 3,7 млрд. грн. Середньозважена  процентна ставка за цими операціями дорівнювала 7,66% річних. Водночас обсяг  мобілізаційних операцій становив 15,1 млрд. грн., а їх середньозважена  процентна ставка – 1,89%.

Обсяг придбаних  Національним банком України державних  облігацій України (за номінальною  вартістю) у січні становив 7,1 млрд. грн. Операції з продажу зі свого  портфеля державних облігацій України  ним не проводилися.

Протягом  місяця також не здійснювалися операції з купівлі (продажу) державних облігацій  України через механізм двостороннього котирування.

У січні знизилася  вартість ресурсів майже на всіх сегментах  грошово-кредитного ринку. Зокрема, середньозважена  ставка на міжбанківському кредитному ринку в національній валюті зменшилася до 4,49% (з 8,10% у грудні 2012 року). Для  реального сектору економіки  середньозважена ставка за кредитами  в національній валюті знизилася  до 16,51% річних з 17,55% у грудні 2012 року, в іноземній валюті – до 9,01% (з 9,30%). Середньозважена ставка за депозитами зменшилася в національній валюті до 11,81% річних з 13,73% у грудні 2012 року, проте  в іноземній валюті – збільшилася  до 6,30% (з 4,83%).

У січні на первинних аукціонах з розміщення облігацій внутрішніх державних  позик (далі – ОВДП) розміщувалися  облігації, номіновані як у національній валюті, так і в доларах США. За їх результатами до Державного бюджету України надійшло 1,9 млрд. грн. та 929,7 млн. дол. США.

Середньозважена дохідність ОВДП на первинному ринку  в січні становила в національній валюті – 12,80%, у доларах США – 7,82%.

Також у січні  Міністерство фінансів України здійснило  випуск ОВДП для збільшення статутного капіталу НАК “Нафтогаз України” (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про збільшення статутного капіталу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” від 09.01.2013 № 12) на загальну суму 2,5 млрд. грн. з дохідністю 14,30% річних.

Погашення та сплата доходу за ОВДП здійснювалися  своєчасно та в повному обсязі, який у січні становив 2,0 млрд. грн., у тому числі основний борг – 0,8 млрд. грн., сплата доходу – 1,2 млрд. грн.

Головною  метою грошово-кредитної політики в 2012 році та середньостроковій перспективі  залишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці України. Виконуючи  свою основну функцію, Національний банк України виходитиме з пріоритетності підтримки цінової стабільності в державі. У міру наданих законодавством повноважень, Національний банк також  сприятиме подальшому забезпеченню стабільності банківської системи  та додержанню стійких темпів економічного зростання [33].

У процесі  грошово-кредитного регулювання вагомою  залишатиметься роль кількісних показників грошової пропозиції як проміжних орієнтирів грошово-кредитної політики. Виважене регулювання обсягу монетарної бази даватиме змогу Національному банку  вчасно реагувати на монетарні ризики для стабільності національної грошової одиниці.

Урядовий  прогноз макроекономічних показників на 2012 рік дає підстави прогнозувати річні темпи приросту обсягу монетарної бази на рівні до 16%.

НБУ має намір  активніше застосовувати важелі процентної політики. У поточному  році, в умовах зниження інфляційних  ризиків, Національний банк уже двічі (23.01.2012 року та 14.02.2012 року) знижував ставки за постійно діючими механізмами  рефінансування овернайт. Обидва рази ставки знижувалися на 0,25 процентних пункти і на сьогодні їх значення становить 8,75% за кредитами під забезпечення державними цінними паперами та 10,75% за кредитами без забезпечення (бланковими).

Наведені  заходи сприятимуть підтриманню  тенденції до зниження вартості коштів за кредитно-депозитними операціями в національній валюті. Так, з початку  року станом на 23.02.2012 року середньозважена  ставка за кредитами в національній валюті зменшилася з 17,2% до 15,3%, за депозитами – з 11,1% до 10,4%.