Розвиток ринку цінних паперыв в Україні

 

ВСТУП

 

Нормальний розвиток економіки постійно потребує мобілізації, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між її сферами і секторами. Важливу роль у здійсненні цього процесу відіграє ринок цінних паперів.

Ринок цінних паперів є  багатоаспектною соціально-економічною  системою, на основі якої функціонує ринкова  економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивний динаміці соціальної структури  суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній готовності населення  до ринкових відносин. Він являє собою особливий сегмент фінансового ринку, на якому складаються відносини з приводу купівлі - продажу спеціальних документів (цінних паперів), які мають свою вартість, вільно обертаються і засвідчують відносини співволодіння, займу і похідні від них між тими, хто залучає ресурси, випускаючи цінні папери (емітентами), і тими, хто їх купує (інвесторами), опосередкований, як правило, участю особливих суб'єктів підприємницької діяльності - фінансових посередників.

Оздоровлення економіки  України значною мірою залежить від становлення та налагодженого  функціонування ринку цінних паперів, регульованого державою та інтегрованого  у світові фондові ринки.

Отже, ринок цінних паперів як складова частина фінансового ринку забезпечує акумуляцію та ефективне розміщення заощаджень в економіці, інвестування її пріоритетних галузей та об`єктів, тому дана тема курсової роботи є досить актуальною на сьогоднішній день.

Ринок цінних паперів дійсно є складною організаційно-економічною системою взаємодії багаточисельних учасників стосовно обігу цінних паперів. 

 

Метою даної курсової роботи є дослідження та вивчення проблем і особливостей становлення, розвитку вітчизняного ринку цінних паперів.

Об’єктом курсової роботи виступаю ринок цінних паперів України.

Предмет дослідження є  актуальні підходи до вирішення  проблеми особливостей становлення  та тенденцій розвитку ринку цінних паперів.

Завдання даної курсової роботи є:

1. показати місце і роль ринку цінних паперів у сучасній ринковій економіці, та державне регулювання ринку цінних паперів;
2. розкрити структуру ринку цінних паперів та механізм його функціонування, види цінних паперів, організацію фондової біржі і біржові операції;
3. визначити проблеми та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ  В УКРАЇНІ

 

 

1. Ринок цінних паперів як складова фінансового ринку в Україні

 

    Нормальний розвиток економіки постійно потребує мобілізації, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між її сферами і секторами. Важливу роль у здійсненні цього процесу відіграє фінансовий ринок.

   Сучасний фінансовий ринок є складною структурою з багатьма учасниками, що оперують різноманітними фінансовими інструментами та виконують широкий набір функцій з обслуговування та управління усіма економічними процесами.

    У структурі фінансового ринку особливо виділяється ринок цінних паперів, який поєднує відносини з приводу емісії та купівлі-продажу специфічного товару - цінних паперів.

     Ринок цінних паперів є багатофункціональною системою, яка сприяє акумуляції капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, покращенню добробуту громадян за рахунок володіння і вільного розпорядження цінними паперами, підготовленості населення до ринкових відносин[4].

      Ринок цінних паперів дійсно є складною організаційно-економічною системою взаємодії багаточисельних учасників стосовно обігу цінних паперів.

    Ринок цінних паперів являє собою особливий сегмент фінансового ринку, на якому складаються відносини з приводу купівлі - продажу спеціальних документів (цінних паперів), які мають свою вартість, вільно обертаються і засвідчують відносини співволодіння, займу і похідні від них між тими, хто залучає ресурси, випускаючи цінні папери (емітентами), і тими, хто їх купує (інвесторами), опосередкований, як правило, участю особливих суб'єктів підприємницької діяльності - фінансових посередників.

      Мета функціонування ринку цінних паперів - акумуляція фінансових ресурсів і забезпечення можливості їх перерозподілу шляхом здійснення учасниками ринку різноманітних операцій з цінними паперами, тобто здійснення посередницької діяльності при русі тимчасово вільних коштів від інвестора до емітента цінних паперів[11].

 Завданнями ринку цінних паперів є:

- мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів для здійснення конкретних інвестицій;

- формування ринкової інфраструктури, яка відповідає міжнародним стандартам;

-  розвиток вторинного ринку;

- активізація маркетингових досліджень;

-  трансформація відносин власності;

-  удосконалення ринкового механізму і системи управління;

- забезпечення контролю над капіталом на основі державного  регулювання;

-  зменшення інвестиційного ризику;

-  формування портфельних стратегій;

-  розвиток ціноутворення;

-  прогнозування перспективних напрямів розвитку

На ринку цінних паперів  складаються відносини з приводу  володіння і кредитування специфічними фінансовими інструментами-цінними паперами.

Цінні папери як грошові  документи характеризуються наступними ознаками:

- документарним характером;

- матеріальною формою;

- наявністю певного набору взаємних прав і обов'язків, що витікають із власності на цінний папір[10].

Цінний папір вважається своєрідним аналогом грошей у вигляді  документа, що дає його власникові гарантоване  право на одержання визначеної суми грошей або засвідчує його право  майнового володіння у встановленому  для даного виду документів порядку.

За своєю природою цінні  папери є борговим зобов'язаннями організацій, осіб, що випустили ці документи, перед  особами, що, купивши такі документи, стали їх власниками. Зобов'язання передбачають виплату власникам цінних паперів  доходу у вигляді дивідендів чи процентів[5].

Отже, ринок цінних паперів, як і інші ринки, характеризується наявністю попиту, пропозиції і системою цін. Він тісно пов'язаний з іншими ринками: товарним, природних ресурсів, капіталу, грошовим тощо. Ринок цінних паперів є складовою частиною фінансового ринку і за умов розвинутої ринкової економіки виконує низку важливих макро- і мікроекономічних функцій.

 

2. Структура та функції ринку цінних паперів

 

У структурі фондового  ринку існує багато різновидів ринків, на яких можуть укладатися угоди щодо купівлі та продажу цінних паперів.

        Насамперед у складі ринку цінних паперів виділяють первинний та вторинний ринки .

        Первинний - це ринок, на якому нові випуски цінних паперів продаються та купуються вперше. На такому ринку взаємодія між емітентами та інвесторами може бути безпосередньою або може здійснюватися за допомогою посередників (брокерів та дилерів)[9]. Первинний ринок цінних паперів виконує наступні головні функції:

- організація випуску цінних паперів;

- первинне розміщення цінних паперів;

- трансформація відносин власності.

 

 Вторинний - це ринок,  на якому здійснюють обіг протягом  свого життєвого циклу попередньо  емітовані і розміщені на первинному  ринку цінні папери. До головних  функцій, виконуваних вторинним  ринком цінних паперів, належать:

- забезпечення належних умов для купівлі, продажу і здійснення інших операцій з цінними паперами після їх первинного розміщення;

         - перерозподіл капіталів у найбільш ефективні виробництва і залучення інвестицій для розвитку підприємств.

 Вторинний ринок цінних  паперів за місцем проведення  торгів поділяють на два сектори:  біржовий та позабіржовий ринки[12].

 На біржовому ринку  торгівля цінними паперами здійснюється  на фондових біржах. Цей ринок  характеризується високим рівнем  організації, що максимально сприяє  підвищенню мобільності капіталу  та формуванню реальних ринкових  цін на фінансові вклади, що  перебувають в обігу. Біржовий  ринок повинен забезпечувати  можливість швидко, впорядковано  та ефективно укладати та виконувати  угоди купівлі-продажу цінних  паперів.

 Біржова торгівля цінними  паперами включає такі елементи:

- допуск цінних паперів до обігу на фондовій біржі та їх вилучення з обігу;

- визначення способів укладення угод купівлі-продажу цінних паперів між учасниками біржової торгівлі;

- визначення видів угод, які можуть укладатися на фондовій біржі;

- встановлення кола учасників біржової торгівлі;

- встановлення порядку оформлення біржових угод купівлі-продажу;

- визначення порядку виконання доручень клієнтів на продаж або купівлю цінних паперів, що котируються на фондовій біржі.

 Позабіржовий ринок  охоплює сукупність операцій  з цінними паперами, які здійснюються  поза фондовою біржею. Це можуть  бути як цінні папери, що не  допущені до торгів на фондовій  біржі, так і цінні папери, що  є предметом біржових операцій. Міра організації позабіржового ринку є значно меншою у порівнянні з біржовим ринком[7].

 Окрім вказаної класифікації  ринок цінних паперів може  бути структурований за низкою інших ознак . У залежності від технології торгівлі цінними паперами виділяють наступні види ринку цінних паперів .

 Простий аукціонний ринок цінних паперів передбачає торгівлю цінними паперами шляхом аукціону, при якому у конкурентні відносини вступають лише покупці цінних паперів. Успішне функціонування простих аукціонних ринків залежить від попиту на ті чи інші види цінних паперів.

  На подвійному аукціонному ринку змагання відбуваються не тільки між покупцями - за право придбати окремі цінні папери, але й між продавцями - за право реалізувати їх[8].

 Безперервний аукціонний - це ринок, на якому цінні  папери продаються за ціною,  що визначається і постійно  змінюється в результаті співвідношення  між попитом і пропозицією.  Саме на такому ринку і здійснюється  біржова торгівля цінними паперами[2].

 На стихійному ринку  цінних паперів правила здійснення  угод і вимоги до фондових  інструментів та учасників ринку  не встановлюються. Цей ринок  не є достатньо прозорим, передбачає  стихійну і довільну торгівлю  цінними паперами.

 Онкольний ринок цінних  паперів передбачає торгівлю, при  якій протягом деякого часу  здійснюється накопичення заявок (доручень) на придбання або продаж  конкретних цінних паперів за  вказаною ціною, після чого  відбуваються торги, на яких, залежно  від попиту і пропозиції, задовольняються  заявки.

 Дилерським ринком  цінних паперів вважається ринок,  на якому цінні папери продаються  за ціною, що визначається на  основі ціни продавця (дилера)[6].

 У складі ринку цінних  паперів виділяють грошовий ринок  і ринок капіталів.

 Грошовий ринок цінних  паперів - це ринок, на якому  здійснюють обіг короткострокові  цінні папери. Часовим критерієм  зазвичай вважається один рік.  Тобто фінансовими інструментами  грошового ринку є зобов'язання, термін погашення яких не перевищує  одного року.

 Ринок капіталів - це  ринок, на якому емітуються та обертаються довгострокові облігації та акції.

 Якщо грошовий ринок  надає високоліквідні кошти в  основному для задоволення короткострокових  потреб суб'єктів економіки, то  ринок капіталів забезпечує довгострокові  потреби у фінансових ресурсах  і служить найважливішим джерелом  довгострокових інвестицій для  урядів, корпорацій та банків[5]

До найважливіших функцій  ринку цінних паперів належать: 1) функція перерозподілу грошових коштів; 2) функція перерозподілу  ризиків; 3) облікова; 4) контрольна; 5) збалансування  попиту і пропозиції; 6) стимулювальна; 7) регулювальна.

Функція перерозподілу грошових коштів полягає у перерозподілі  коштів між галузями і сферами  діяльності; територіями і країнами; населенням і підприємствами, тобто  набуття заощаджень громадян виробничої форми; між державою та іншими юридичними й фізичними особами. У разі фінансування дефіциту державного і місцевих бюджетів за рахунок випуску облігацій  внутрішньої державної та місцевих позик та реалізації їх здійснюється перерозподіл вільних фінансових ресурсів підприємств і населення на користь  держави[14].