Розвиток ринку цінних паперыв в Україні

Функція перерозподілу ризиків  — використання інструментів ринку  цінних паперів (передусім так званих похідних інструментів) для захисту  власників будь-яких активів (товарних, валютних, фінансових) від несприятливої  для них зміни цін, вартості або  дохідності цих активів. Цю функцію  можна назвати функцією захисту (страхування) від ризику або, точніше, функцією хеджування. Однак хеджування неможливо в односторонньому порядку: якщо є той, хто бажає захиститися від ризику, то має бути й інша сторона, яка вважає можливим для себе прийняти цей ризик. За допомогою ринку цінних паперів можна перекласти ризик зі свого активу на спекулянта, який бажає ризикнути. Таким чином, сутність хеджування полягає у перерозподілі ризиків. Ця функція є відносно новою для ринку цінних паперів. Завдяки їй ринок, з одного боку, істотно зміцнів, з іншого — зросла його значущість, бо функція перерозподілу ризиків, ґрунтуючись на функції перерозподілу грошових коштів, різко прискорює і навіть спрощує переливання вільних (або вивільнених) фінансових капіталів.

Облікова функція полягає  в обов’язковому обліку у спеціальних  списках (реєстрах) усіх видів цінних паперів, що обертаються на ринку, реєстрації учасників ринку цінних паперів, а також фіксації фондових операцій, оформлених угодами купівлі-продажу, застави, трасту, конвертації тощо.

Контрольна функція передбачає контроль за дотриманням норм законодавства  учасниками ринку.

Функція збалансування попиту і пропозиції означає забезпечення рівноваги попиту та пропозиції на фінансовому ринку шляхом проведення операцій з цінними паперами.

Стимулювальна функція полягає у мотивації юридичних і фізичних осіб стати учасниками ринку цінних паперів, зокрема шляхом надання права на участь в управлінні підприємством (акції), права на отримання доходу (відсотків за облігаціями, дивідендів за акціями), можливості накопичення капіталу або права стати власником майна (облігації).

Регулювальна функція  означає регулювання через конкретні  фондові операції різних суспільних інтересів, наприклад, шляхом проведення операцій із цінними паперами регулюють  обсяг грошової маси в обігу. Продаж державою цінних паперів на ринку  скорочує обсяг грошової маси, а  придбання їх державою, навпаки, збільшує цей обсяг.

До допоміжних функцій  ринку цінних паперів можна віднести використання цінних паперів у приватизації, антикризовому управлінні, реструктуризації економіки, стабілізації грошового обігу, антиінфляційній політиці тощо.

 

3. Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні

 

З метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску  та обігу цінних паперів, створення  умов для ефективної мобілізації  та розміщення суб'єктами господарювання фінансових ресурсів з урахуванням  інтересів суспільства та захисту  прав учасників фондового ринку  здійснюється державне регулювання  ринку цінних паперів.

   Основними нормативно-правовими  актами, що визначають правила  державного регулювання ринку  цінних паперів, є Господарський  кодекс України та Закон України  “Про державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні”  від 30.10.1996 р.[1]

   Державне регулювання  ринку цінних паперів — здійснення  державою комплексних заходів  щодо упорядкування, контролю, нагляду  за ринком цінних паперів та  їх похідними та запобігання  зловживанням і порушенням у  цій сфері. Одним з основних  елементів державного регулювання  на ринку цінних паперів є  контроль (моніторинг) за діяльністю  його учасників, який здійснюється  з метою виявлення порушень  законодавства та їх попередження.

   Державне регулювання  ринку цінних паперів здійснює  Державна комісія з цінних  паперів та фондового ринку.  Статус, порядок організації і  діяльності Державної комісії  з цінних паперів та фондового  ринку визначаються Законом України  “Про державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні”.

   Основними завданнями  Державної комісії з цінних  паперів та фондового ринку  є:

   - формування та  забезпечення реалізації єдиної  державної політики щодо розвитку  та функціонування ринку цінних  паперів та їх похідних в  Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

   - координація діяльності  державних органів з питань  функціонування в Україні ринку  цінних паперів та їх похідних;

   - здійснення державного  регулювання та контролю за  випуском і обігом цінних паперів  та їх похідних на території  України, додержання законодавства  у цій сфері;

   - захист прав інвесторів  шляхом застосування заходів  щодо запобігання і припинення  порушень законодавства на ринку  цінних паперів, застосування  санкцій за порушення законодавства  у межах своїх повноважень;

   - здійснення державного  регулювання і контролю у сфері  спільного інвестування.

   Повноваження інших  органів державної влади, що  здійснюють контроль за діяльністю  учасників ринку цінних паперів,  а також форми державного регулювання  ринку цінних паперів, порядок  здійснення професійної діяльності  на ринку цінних паперів суб'єктами  господарювання визначаються законами  України “Про державне регулювання  ринку цінних паперів в Україні”, “Про цінні папери і фондову  біржу” тощо. Відповідальність цих  суб'єктів за порушення правил  вказаної діяльності встановлюється  цивільним, адміністративним і  кримінальним законодавством[1].

    Отже, державне  регулювання ринку цінних паперів  - здійснення державою комплексних заходів з упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ  РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

 

 

2.1 Аналіз динаміки розвитку  ринку цінних паперів в Україні 

 

Ринок цінних паперів в  Україні нині складається з ринків акцій, державних та муніципальних  облігацій внутрішньої позики, облігацій  підприємницьких структур, казначейських  зобов’язань, векселів, інвестиційних, ощадних, майнових і компенсаційних сертифікатів, житлових чеків, облігацій  зовнішньої позики[8].

Головними передумовами становлення  ринку цінних паперів в Україні  є:

- масштабна приватизація і пов’язаний з нею масовий випуск цінних паперів ;

- створення і діяльність комерційних утворень, які залучають кошти на акціонерній основі;

- розширення практики акумуляції коштів через боргові цінні папери загальнодержавними та муніципальними органами;

- використання підприємствами і регіонами облігаційних позик, які є більш дешевим видом ресурсів порівняно з банківськими кредитами;

 - поява похідних цінних паперів у процесі розвитку національних ринків товарів, послуг, нерухомості;

 - використання цінних паперів у міжнародних взаєморозрахунках, доступ до міжнародних ринків капіталу;

 - швидке становлення інфраструктури фондового ринку, покращання його технологічної бази;

 - динамічний розвиток і усталена мотивація професійних учасників ринку цінних паперів.

Ринок цінних паперів України  виступає однією з найважливіших складових української економіки, яка є показником розвитку не тільки ринку капіталу, а й всієї фінансової системи країни. Сучасний стан ринку цінних паперів та його структура утворилися внаслідок процесів трансформації економічної системи, які відбулися в Україні під впливом внутрішніх факторів її розвитку, а також зовнішніх, тобто криз на світових фінансових ринках упродовж останніх років [6].

Один із головних показників розвитку ринку цінних паперів, показник обсягу випуску цінних паперів. У 2010 р. загальний обсяг зареєстрованих державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) випусків цінних паперів становив 153,05 млрд грн, із них:

- акцій – 46,14 млрд грн;

- облігацій підприємств – 31,35 млрд грн;

- облігацій місцевих позик – 974,00 млн грн;

- опціонів – 0,27 млн грн;

- інвестиційних сертифікатів компаній з управління активами (КУА) пайовими

- інвестиційними фондами – 65,37 млрд грн;

- акцій корпоративними інвестиційними фондами – 8,89 млрд грн;

- сертифікатів фонду операцій з нерухомістю – 54,5 млн грн;

- звичайних іпотечних облігацій – 270,00 млн грн.

  Рис.2.1. Обсяг випуску цінних паперів в Україні 2002-2010 рр.

 

Отже, аналізуючи рис. 1 ми можемо зробити висновок, що динаміка обсягу випуску цінних паперів є прогресивною. Так, якщо у 2002 р. це значення досягнуло рівня 15,59 млрд грн, то станом на 2010 р. відбулося зростання майже у 10 разів і він становив 153,05 млрд грн. Аналізуючи динаміку обсягів випуску цінних паперів в Україні протягом 2002-2010 рр., яку наведено на рис. 1, треба зазначити, що спостерігається загальна тенденція до зростання, але вона не має стабільного розвитку. Це зумовлено досить нестабільним економічним розвитком як України загалом, так і ринку цінних паперів зокрема.

Однак варто зауважити, якщо в 2003 р., порівняно з 2002 р., відбувається збільшення цього показника на 45 %, то у 2004 р. спостерігаємо зниження цього показника на 75 % порівняно з попереднім роком. За наступні два роки (2005 та 2006 рр.) ситуація набуває стабільного характеру і цей показник досягає значення 34, 76 млрд грн, тобто збільшується, порівняно з 2002 р., більше ніж у два рази. Варто зауважити, що найбільшого розвитку ринок цінних паперів досяг у 2007 р., коли обсяги випуску цінних паперів зросли на 78 %, порівняно з 2006 р. Ця ситуація, склалась внаслідок політичних трансформацій та економічної перебудови в Україні [12].

Упродовж наступних трьох  років спостерігалася позитивна  тенденція

до зростання обсягів  випуску цінних паперів на 91,06 млрд. грн, тобто темп

приросту становив 147 %.

Рис. 2.2. Структура випуску цінних паперів у 2002-2010 рр.(%)

 

Аналізуючи рис. 2 ми бачимо,що за період 2002-2010 рр. найбільшу частку в обсягах випуску цінних паперів, займають акції та облігації підприємств, але якщо для акцій характерним є скорочення випуску в 3 рази, то ринок облігацій в Україні демонструє темпи приросту і показує збільшення обсягів випуску у 28 разів. Зазначимо, якщо у 2002 р. у структурі обсягів випуску акції займали 98,36 %, а облігації підприємств – 0,72 %, то в 2010 р. акції займали 30,15 %та облігації – 20,48 %.

У 2005 р. спостерігалася тенденція  до скорочення обсягу випуску акцій вдвічі, і зростання обсягу випуску облігацій теж вдвічі. Найбільша за величиною кількість запозичень на ринку капіталу спостерігалася у 2005 р., коли обсяги випуску облігацій підприємств збільшились у 72 рази порівняно з попереднім періодом, а облігації місцевих позик – у 1,6 рази, порівняно з

2002 р. Але незважаючи  на скорочення в структурі випуску облігацій підприємств, у 2006 р. до 11,82 %, ринок позикового капіталу демонструє позитивну динаміку. Водночас, для облігацій місцевих позик характерні коливання наприкінці аналізованого періоду. Що стосується звичайних іпотечних облігацій, то вперше їх випуск було зафіксовано у 2009 р. і становили вони 0,04 % у загальній структурі випуску [7].

Незначними за обсягами випуску  були також опціони, сертифікати фонду операцій з нерухомості та акції корпоративних інвестиційних фондів.

Якщо опціони характеризувалися  тенденцією до падіння обсягів випуску, то сертифікати фонду операцій з нерухомості показали від 2007 р. до 2009 р. зростання у 81 раз, коли вперше Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку зареєстровано випуск сертифікатів фонду операцій з нерухомістю ТОВ "Нова фінансова компанія" на суму 21 млн грн [13]. Але вже в 2010 р. спостерігається спад обсягу випуску цінних паперів в Україні.

Отже, ми можемо зробити висновки, що останніми роками на ринку

цінних паперів спостерігається  тенденція до диверсифікації у розподілі тимчасово вільних грошових коштів та ускладнення структури ринку цінних паперів, що надає можливість для створення конкурентоспроможного вітчизняного ринку капіталу.

 

2.2 Аналіз ІПО в Україні

 

Створення ефективно діючого  фінансового ринку є найважливішими завданнями розвитку економіки країни. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення  конкурентоспроможного фінансового  сектора, здатного мобілізовувати, перерозподіляти  та надавати реформованій економіці  інвестиційні ресурси. Тому розвиток ринку цінних  паперів, як невід’ємної частини фінансового ринку та важливого сегмента національної економіки, набуває першочергового значення.

В умовах, коли відбувається синхронізація темпів економічного зростання в базових галузях  економіки та зміцнення міжгалузевих зв‘язків, простежується тенденція  активізації діяльності на ринку цінних паперів за рахунок збільшення обсягів зареєстрованих випусків цінних паперів та збільшення обсягів торгів на ринку цінних паперів[9].

Зокрема , останнім часом  зросла активність по придбанню банками  корпоративних облігацій. У той  час, як на українському первинному ринку  корпоративних облігацій спостерігається  уповільнення обсягів росту торгів, на вторинному ринку обсяги торгів зростають дуже швидкими темпами. Основну  частину їхнього обсягу (порядку 80-90%) складають угоди РЕПО.