Підготовка та укладання зовнішньоторговельного контракту на експорт вина

 

4. Аналіз цін на вино

Усе українське вино можна сегментувати на декілька цінових груп. Перша, найбільш доступна від 18 до 25грн за пляшку, друга – 25-35 грн (в дану нішу намагаються потрапити практично усі виробники – тут найбільш придатне поле діяльності), далі вина від 35 до 45 грн., а також елітні підрозділи, де вартість и починається від 50 гривень за пляшку і вище, верхня межа відсутня. [13]

Станом на 2010 рік середня ціна закупівлі винограду для переробки  зросла з 2046 грн. за 1 т в 2009р. до 2487 грн. (+22%).

Це відбулося в першу чергу  за рахунок підвищення цін на виноград у Закарпатській — з 1559 до 3415 грн. за 1 т, або в 2,2 рази, в Одеській —  з 1725 до 2477 грн, або на 44%, Херсонській  областях — з 1908 до 2654 грн, або на 39%. В загалом, підвищення ціни спостерігалося в усіх регіонах. Основною причиною зростання цін на виноматеріали є низький урожай винограду. Як результат вина і шампанське дорожчають щонайменше на 30%.

Щодо загальних тенденцій виробництва  і переробки виноматеріалів в 2010 р. спостерігалося зниження. Обсяги переробки  підприємствами винограду на виноматеріали  в 2010р. склали 417,7 тис.т, що на 3,5 тис.т, або  на 0,8% менше, ніж у 2009р; виноматеріалів було вироблено 30,7 млн. дал (на 0,4 млн. дал, або на 1, 4% менше).

Також слід відмітити, що у цьому ж році в порівнянні з попереднім 2009 роком середня масова концентрація цукру у винограді знизилася з 184,8 до 180,9 г/дм 3 (на 2%).

У загальному виробництві виноматеріалів зросла питома вага для закладки на витримку і випуск столових вин —  з 39% в 2009р. до 48% в 2010 р., інших видів  виноматеріалів — з 4,1 до 9,2%;скоротилася  питома вага шампанських та ігристих вин — з 23 до 16,5%, для закладки на витримку і випуск кріплених вин  — з 26 до 21,5%, коньячних — з 8 до 5%.

Для кріплення виноматеріалів було використано 0,8 млн. дав спирту-ректифікату, що на 28% менше, ніж у 2009р.

Унаслідок різкого підвищення акцизів  в 2010 році уряд змушений зараз збільшити  і мінімальні ціни на алкогольні напої. Дана норма закладена у проекті постанови уряду "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів від 30 жовтня 2008 року № 957", розробленій Мінекономіки. Згідно з постановою вартість вина підвищиться  з 12 грн. до 18 грн. за пляшку 0,7 літра.

Тож, усі вищезазначені процеси  лише сприятимуть подальшому підвищенню цін на вино. [12]

 

1.5. Сегментація ринку  українських вин

Сегментація українського ринку змін має деякі зміни. Якщо ринкова  частка сухих вин ще декілька років  тому активно зменшувалась і прямувала  до нуля, то на сьогодні вони вже є  доволі популярними.

 

Рис. 6 – Структура виробництва  тихих вин

 

У структурі виробництва тихих  вин вже за 2009 рік їх обсяг збільшився удвічі. – до 10%. Також спостерігається зниження популярності і серед кріплених вин. Стосовно цінової сегментації, тут економічна криза вплинула на вподобання українців. Якщо в першій половині 2008 року найбільш популярними були вина середнього цінового сегменту – по 20-25гривень за бутилу 0,7 літрів, то в 2009 році найбільш популярними стали вина, за ціною реалізації менш ніж 14-20 гривень за бутилу. Така ситуація викликає серйозні занепокоєння у виробників, що наполягають на тому, що якісне виноградне вино не може коштувати нижче ніж 14 гривень за пляшку 0,7 літрів. [14]

 

 

 

1.6. Обсяги експорту та  імпорту вина, географічна структура

Протягом січня-вересня 2010 року, порівняно  з відповідним періодом 2009 року, реалізація на експорт вин виноградних  виросла на 25,3% і становить понад 0,8 млн. декалітрів. У порівнянні з  відповідним періодом 2009 року збільшилися  обсяги виробництва вин виноградних - на 52,8%. У цілому, обсяги виробництва  виноробної продукції за січень-вересень 2010 року становлять: шампанського та ігристих вин - більше 3,3 млн. дал. [21]

Експорт виноградних вин з України  є досить нестабільним за обсягом  поставок. Період з 2003-2004 рр. мав тенденцію до збільшення поставок за кордон. Проте в 2007 р. експорт даного товару знизився. До основних ринків збуту української винної продукції відносяться країни СНД (до 80-100% експорту). Проте за останні роки значно збільшилася конкуренція з боку продукції інших країн-виробників, що і відображається на кількості експорту даної продукції. Основними і постійними імпортерами українського вина виступають Росія і Білорусь.

Основними причинами експорту в  дані країни є налагоджені торгові  відносини з ними, конкурентоспроможні  ціни на українську продукцію, високий  попит населення даних країн  на український товар. Негативним аспектом тут для України є те, що ці країни водночас є найбільшими імпортерами  молдавських вин, що, сприяє скороченню частки українських вин на їх ринках. З країн Європи більш-менш постійними покупцями є Німеччина і Польща. Також українське вино поставляється  до Ізраїлю.

В свою чергу Імпорт вина в Україну  в 2010 році значно збільшився порівняно  з попереднім роком. Вважається, дане явище, спровоковане дефіцитом виноматеріалів, викликаним несприятливими погодними  умовами в країні як взимку, так  і влітку. Так, за перші 9 місяців 2010 року в Україну було імпортовано 1,45 млн дал. бутильованого вина і  близько 2 млн дал. виноматеріалів. За офіційними даними Національного бюро винограду і вина, за цей же період в країні спожито 24,7 млн дал вина, з них столових вин (як імпортних, так і вітчизняних) - 15,4%. [24]

Останніми роками імпорт вина зростає досить великими темпами. Причинами  тому є і прагнення зарубіжних виробників із Західної Європи, перш за все з Франції, збільшити частку своїх продажів на українському ринку. Варто зазначити, що в Україні динамічно розвиваються мережі ресторанів і роздрібних продуктових магазинів західного зразка. Також зростанню імпорту сприяє відновлення виробництва вина в країнах ближнього зарубіжжя, перш за все, в Молдові та Грузії, у зв’язку з припливом інвестицій у дану галузь цих країн.

«Основними європейськими країнами-постачальниками останні роки є Франція і Італія. При цьому поставки з обох країн досить стабільні, що свідчить про стійкий попит на продукцію виробництва даних країн. Імпорт вина з країн СНД впродовж 1998-2000 рр. скорочувався, проте надалі і до сьогодні він швидко відновився і мав тенденцію до зростання. Останні роки поставки вина з цих країн набагато перевищили рівень 1998 р. і продовжують збільшуватися. Лідерами поставок вина з країн СНД до України є Молдова, Грузія».

Якщо говорити про основні тенденції  імпорту вина в Україну за останні  роки, необхідно відзначити, що нині на українському споживчому ринку вин  з’явилися продукти, вироблені в  таких країнах як Південно-Африканська  Республіка, Чилі, Австралія, Іспанія. [25]

 

1.7. Імпорт українського  вина до Росії

За кількістю імпорту  Українського вина перше місце займає Росія, тоді як частка українського вина на російському ринку займає лише 5%, при тому що частка Болгарії – 39%, Франції – 14% (2009р.), проте для України дана частка є достатньо вагомою.

Такий значний імпорт українського вина до Росії пояснюється перш за все зростанням інтересу до недорогих  комерційних вин. Найбільшими імпортерами  українських вин на російський ринок  перш за все виступають ВАТ «Агора», компанія «Легенда Криму». Заявлене на російському ринку українське вино, в більшості своїй, є походженням  з найбільших виноробних регіонів України. Більше ніж 51% виноградного вина було експортовано з АР Крим. В грошовому виразі кримські вина займають ще більший  сегмент експорту – 67%.

Лідерами серед виноробів  України в цілому залишаться НПАО «Масандра»,  (АР Крим, м. Ялта). Дане підприємство експортує біля 60%  своєї продукції. Популярними серед росіян є також такі вина TM «Inkerman» Інкерманського заводу марочних вин (м. Севастополь), а також заводу марочних вин і коньяків «Коктебель» (м. Феодосія). Марочні вина цих виробників відомі російському споживачу ще з радянських часів. У кінці 2004 року було створено ДП «Кримський винний дім» на базі Феодосійського вино-коньячного заводу спільно з французьким інвестором, яке виробляє вина «Чарівна лоза» і «Кримське марочне», що в 2005 році вийшли на російський ринок.

Ненабагато менше ніж  Крим, поставили свою продукцію винороби Закарпаття. Закарпатські вина, в основному  є відносно дешевими, спрямовані на масове споживання вина. Трьом найбільшим виробникам в натуральному обсязі належало приблизно 30% ринку українських експортних вин. Проте, беручи до уваги низьку вартість вина доля Закарпаття українського експорту в грошовому вимірі складає 14%. Найбільшим експортером виноградних вин  Закарпаття залишається ВАТ «Квадро» ( Закарпатська обл., г. Берегово), яке  постачає до Росії вина ТМ  "Cotnar", "Vinia" і "BeregWine". Також є доволі популярним серед російського споживача ТМ "Чизай", виробника СП "Айсберг" ЛТД м. Берегове.

Донецька область постачає ігристі вина до Росії. Це "Artyomovsk Winery", відомий раніше як ЗАТ "Завод шампанських вин" (г. Артемовск).

Серед 6 підприємств Одеського  регіону, що експортують вино до Росії, лідирують ТОВ СП "Аквавінтекс", що постачає ТМ "INZOV", "Гранд" и "Чаруючий Крим". В загалом же доля Одеських експортерів постійно скорочується і на сьогодні займає зовсім невелику частку.

Деяке зростання обсягів  експорту вин було характерно і для  міста Києв до Росії. Основу експорта склала продукція ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столічний".

 

            

Рис. 7 – Структура експорту українських виноградних вин  до Росії.

Говорячи про цінову політику, вина в Росії можна класифікувати  за вартістю на 3 групи: перша група  від 40 до 100 рублів – вина більш доступні зустрічаються підробки, друга група  до 250 рублів, і третя група –  марочні, елітні від 300 рублів і вище. Проводячи паралель з українським  ринком цін на вино, цінова сегментація  є практично однаковою.

Як бачимо російський ринок залишається визначальним для українського експорту вина, хоча недавні події наштовхнули українських  експортерів на значні труднощі, пов’язані  з ввезенням вина на територію  Росії. Зі створенням з 1 січня 2010 року Єдиного митного союзу між  Росією, Білоруссю і Казахстаном. Тепер українські виробники вин  і коньячної продукції з нового року зобов'язані для ввезення своєї продукції до Росії отримувати ліцензію. Раніше, а саме з 2006 року ліцензія вимагалася тільки для ввезення до Росії горілчаної продукції. Для українців введення ліцензії стало повною несподіванкою, при цьому постраждали не тільки ті виробники, які постачать готову продукцію, але також виноробні компанії, які експортували на російський ринок виноматеріали, в першу чергу для виробництва шампанського. Для українських виробників винної продукції російський ринок займає перше місце за обсягами постачань. За останній рік обсяг експорту до цієї країни істотно зріс (до введення нових правил). [11]

У той же час, в українських  виробників вина може з’явитися шанс змінити свої позиції на російському  ринку, оскільки було заборонено імпорт до Росії молдавського та грузинського вина. Тож, якщо дана постанова буде зберігатися в силі, українські вина будуть готові зайняти місце на полицях  російських магазинів.

З погляду на усе вищезазначене  можна зробити висновок, що для  України виноградна і виноробна  галузь є достатньо важливою з  економічного погляду. І хоча обсяг  імпорту значно перевищує експорт  вина, що пов’язано дефіцитом виноматеріалів, а також нульовими митними  ставками на імпорт вина з 2011 року, що є  надзвичайно негативним явищем для  українського ринку вина, оскільки ринок почне наповнюватись дешевими іспанськими, італійськими та іншими європейськими винами. На світовому ринку Україна зіштовхнулася з серйозною конкуренцією серед виробників вина. Це пов’язано з факторами, що підвищують конкурентоздатність українського виноробства. До них відносяться економіка, що розвивається, низька вартість оплати праці робочих в традиційних виноградних районах. Дякуючи усьому цьому, наше вино може конкурувати з західноєвропейськими ринками, так як там заробітна плата є значно вища, що збільшує вартість вина, однак ці компанії мають більш відому торгову марку, за рахунок чого і виграють.

Якщо брати до уваги  більш дешеві вина, тут конкуренція  ще більш жорстка – на світовому  ринку існує велика кількість  виробників з Чилі, ПАР, Австралії  і США. З впровадженням там  інтенсивного виноробства справи українського товару стали зовсім невтішними. Проте, покладаючись на сприятливі земельні й кліматичні ресурси будемо мати надію на подальше покращення ситуації.

 В даній роботі мова  буде йтись про експорт вина  з АР Крим до Росії. Напрямок  експорту був обраний виходячи  з економічної доцільності даної  операції та вже напрацьованих  економічних зв’язків України  з Росією, та перш ніж перейти  до опису самої операції необхідно  ознайомитись з правовою стороною  ринку вина. [23]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ

 

Формування та розвиток виноградного ринку відбувається під впливом  значної кількості чинників, до яких також відносять і роль державної  регуляторної політики. Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності необхідно дослідити нормативну базу ринку вина та основні засади здійснення операцій, пов’язаних з його переміщенням.