Методи психологічної підготовки військовослужбовців

МІНІСТЕРСТВО  ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ВІЙСЬКОВИЙ  ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

НТУУ  «КПІ» 
 

КАФЕДРА № 43

(військово-гуманітарних  дисциплін) 
 
 

    РЕФЕРАТ

    з дисципліни «Педагогіка (у тому числі  військове навчання та виховання)»

    Тема: «Методи психологічної  підготовки військовослужбовців» 
 
 
 

Виконав: курсант 185 навчальної групи

солдат                           М.С. ЦИМБАЛЮК

Перевірив:старший викладач кафедри № 43

підполковник                С.Л.СТЕПАНИЦЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КИЇВ  – 2011

ЗМІСТ 

ВСТУП 

     Актуальність  теми. Система психологічної підготовки має спрямовуватися на надання допомоги командирам усіх рівнів у формуванні, перш за все, соціально-психологічних аспектів особистості військовослужбовців. Основна мета – вплинути на свідомість і поведінку особового складу так, щоб у результаті формувалися політично благонадійні люди, морально і психологічно готові до виконання поставлених їм завдань. При цьому пріоритетними стають такі напрямки психологічної підготовки, як забезпечення рівних прав і можливостей військових, унеможливлення в їхньому середовищі сексуальних домагань і відхилень, боротьба із вживанням наркотиків та алкоголю, дотримання юридичних прав військовослужбовців, їх відповідальність.

     Основними засобами впливу вважаються навіювання і тренінги, використання певних політичних настанов. Для формування і підтримки  необхідного психологічного стану  застосовується розгалужена мережа радіо і телевізійних станцій та інші сучасні засоби комунікації.

     Командування  збройних сил готує військовослужбовців  до дій в реальних бойових умовах. При цьому головними завданнями психологічної підготовки є: формування психологічної стійкості до впливу психотравмуючих чинників бойової  обстановки; формування психологічної  згуртованості бойових підрозділів; забезпечення необхідного психічного стану під час ведення бойових  дій; зниження психогенних втрат  та надання психологічної допомоги військовим, що отримали бойову психічну травму.

     До  основних напрямків і способів психологічної  підготовки зарубіжні експерти відносять: моделювання реалістичного образу, тактики дій, бойових можливостей  ймовірного противника; підготовка особового  складу до дій у складних природно-кліматичних  умовах; створення в процесі бойового навчання фізичних і психічних навантажень (і перевантажень), характерних для реального сучасного бою; розширення індивідуальних можливостей у подоланні стрес-чинників завдяки прийомам психічної саморегуляції.

     Мета  реферату: розглянути організацію та визначити методи психологічної підготовки військовослужбовців.

     Виходячи  з мети, визначаємо завдання даного реферату:

• розглянути поняття психологічної підготовки;
• визначити методи психологічної підготовки військовослужбовців;
• дослідити зміст психологічної роботи в екстремальних умовах.

     Об’єкт: психологічна підготовка.

     Предмет роботи: методи психологічної підготовки. 

РОЗДІЛ  І.

ПОНЯТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ 
 

     Під психологічною підготовкою розуміють  процес прищеплення особовому складу здатності ефективно виконувати бойові завдання в умовах сучасної війни, витримувати будь-які фізичні  та психічні навантаження. Найточніше окреслив мету психологічної підготовки військовий соціолог Рігг у книзі «Бойова підготовка військ»: «Привчати солдатів до диявольської атмосфери вогню і смерті, домогтися, щоб вони почувалися серед вогню, диму як у звичайній обстановці і просто воювали».

     Визначення  психологічної підготовки, її сутність, фактор новизни і його роль у формуванні та прояві психологічних якостей, психологічний  механізм, організація і проведення психологічної підготовки в ході навчання, виховання і власне психологічної  підготовки.

     Психологічна  підготовка військовослужбовців –  це система цілеспрямованих дій, що має на меті формування та закріплення  у воїнів психологічної готовності і стійкості, переважно на основі самовдосконалення особистісних та розвитку професійно важливих якостей, набуття досвіду успішних дій  у модельованих екстремальних умовах бойової обстановки.

     В ході навчання і виховання будь-якого  фахівця-військовослужбовця передбачено  формування широкого спектру необхідних для виконання професійної діяльності якостей. І в цілому завдання вирішується  успішно. Проте досвід бойових дій  показує, що не кожна якість раніше сформований може проявитися у військовослужбовця при зміні умов діяльності (погоди, рельєфу місцевості, видимості, вогневого  впливу тощо), особливо при переході до ведення реального бою. Є дуже багато прикладів, коли воїн успішно  вражає мішень на навчальних заняттях і далеко не кращим чином веде стрілянину при зміні умов бою, коли пасивно-оборонні рефлекси фактично сприяють неадекватного обстановці поведінці воїна і знижує результативність бойової діяльності.

     Тобто, фактор новизни часом відіграє вирішальну роль у прояві у людини раніше сформованих  якостей, а значить у виконанні  вправи. І завдання полягає в тому, щоб ще в мирний час, в ході навчання і виховання, передбачити і поставити  вихованця в такі умови, в яких будуть вироблені необхідні для  виконання бойового завдання психологічні якості. Іншими словами, в ході повсякденної навчально-бойової підготовки до мінімуму скоротити все те нове, невідоме, з чим людина може зустрітися в  бою.

     Механізм  психологічної підготовки – це цілеспрямоване формування і закріплення у військовослужбовців  психічних образів моделі їх майбутні або майбутніх дій. І логіка тут  має бути така чим більша кількість  майбутніх психічних образів  максимально відповідних бойовій  обстановці ми сформуємо у військовослужбовця, тим менше ймовірність його попадання  в ситуацію невизначеності, невідомості, яка як правило тягне за собою  спрацювання у людини пасивно-оборонного рефлексу, а отже неадекватні дії.

     Розглянемо, що по суті являє собою психічний  образ дії. Психічний образ, або  іншими словами, що людина побачила, почула, пережила і т.д. являє собою не що інше як психологічну модель дії (бою) у свідомості воїна. Це не знімок на якому відображена яка або  ситуація, а значно більше. Це досить складний у часі процес відображення не тільки об'єктивної дійсності, а  й відтворення раніше пережитих, побачених і т.д. образів, з метою  побудови майбутньої діяльності воїна, адекватної реально сформованої  ситуації. Регулятором такої діяльності виступають мотиви і потреби військовослужбовця, його установка, а операційною структурою – професійні дії, тобто, методологічно  буде вірним, якщо ми в ході всієї  повсякденної діяльності з організації  психологічної підготовки свої умови  будемо направляти на формування як понятійної, так і образної основ моделі майбутніх  дій.

     При цьому дуже важливо враховувати, що образ виконання тієї чи іншої  дії визначається як його предметним змістом (куди, як, з ким іти, що взяти  з собою), так і його значущістю для військовослужбовця (а чи треба  туди йти). Можна чудово бути підготовленим  у професійному відношенні з точки  зору вміння водити, літати, здійснювати  походи і т. д., мати достатньо розвинені  професійні якості, але якщо не будуть розвинена понятійна основа моделі майбутніх дій, що є першоосновою смислової установки на поведінку  в бою, з великою вірогідністю можна стверджувати, що з належною ефективністю завдання виконано не буде.

     У зв'язку з цим при організації  психологічної підготовки важливо  виходити з принципу випереджаючого формування понятійної основи моделі бойових дій по відношенню до образної. Це означає, що будь-який задум у  реалізації психологічної підготовки повинен отримувати свій початок  за допомогою активізації переконань в необхідності і важливості поставлених  завдань, закріпленні мотиваційних установок, накопичення уявлень  про умови бою і т.д. У цих  цілях може широко застосовуватися  виправдали себе методи психологічної  підготовки пов'язані в основному  зі словесним, усним впливом командирів, інших фахівців на психіку особового  складу - переконання, навіювання і  т.д.

     Проте однієї тільки установки для вирішення  завдань психологічної підготовки вкрай недостатньо. Успішність дій  воїна в чому залежить від того, наскільки сформовані у нього  психічні образи відповідають реальній дійсності. Для цього воїн повинен  чуттєво наповнити психічний  образ моделі бойової роботи: виконувати практично дії в ході тренувань, навчань, стрільб, пусків ракет вдень  і вночі. У цих умовах можна  широко використовувати методи,що дозволяють закріпити образну основу моделі бою за допомогою гарту необхідних професійно важливих якостей. Вони можуть включати в себе: вправи та тренування на спеціальних тренажерах, імітаторах, навчальних полях, на аеродромах, фізичні  та спортивні вправи з подолання  спеціальних смуг перешкод, загороджень, завалів, водних рубежів, спеціальні спортивні ігри та змагання, психологічні вправи для цілеспрямованого розвитку пізнавальних , емоційних і вольових якостей; психологічний тренінг в колективі, формуванню сумісності, колективізму, взаємозамінності та ін.

     У науці сформувалося значне число  різних підходів до розуміння організації  та проведення психологічної підготовки. Не ставлячи завдання їх аналізу, ми виходили з того, що психологічна підготовка здійснюється в ході виховання (виховними  структурами), навчання (органами бойової  підготовки) і при проведенні заходів  власне психологічної підготовки. Враховуючи ту обставину, що навчання, виховання  і власне психологічна підготовка тісно  між собою взаємопов'язані і  взаємозумовлені, дуже важливо розглянути, які ж якості, властивості, психічні процеси і стани формуються в  кожній з перерахованих областей.

     Здійснюючи  самий загальний аналіз, ми можемо констатувати, що в процесі виховання  у військовослужбовців виробляються навички і звички поведінки в  різних умовах, а отже розвиваються вольові якості; здійснюється розвиток емоційно-вольової сфери особистості  та її адаптації до нових умов; військовослужбовці цілеспрямовано орієнтуються на подолання  можливих труднощів у бойових  умовах, їм прищеплюється стійкість, відвага, хоробрість, мужність, переконаність  у правоті своїх дій і ін.

     У процесі навчання формуються і загартовуються необхідні для успішного захисту  Вітчизни морально-бойові якості та почуття (той же мужність, стійкість, сміливість, рішучість, ініціативність, готовність до бою, почуття колективізму), активізуються  мотиваційні установки; за допомогою  накопичення відповідних знань, формуються уявлення про сучасному  бою, а закріплення навичок і  умінь сприяє розвитку психологічної  готовності, стійкості та ін.

     Проте зводити психологічну підготовку тільки до навчання і виховання було б  невірним. навчання і виховання набагато ширше по важливість справ, ніж психологічна підготовка. Існує цілий ряд таких  завдань, особливо щодо формування, розвитку і загартування необхідних для виконання бою психологічних і спеціальних якостей, які можуть бути вирішені тільки в процесі психологічної підготовки. Наприклад, закріплення і розвиток навичок і умінь, необхідних для виконання конкретного завдання; активізація рис пізнавальних процесів, мотивів, здібностей, характерних для того чи іншого військового фахівця, або таких спеціальних якостей бійця як обачність, окомір, мислення, координація рухів, стійкість до перевантаження та ін.

     Тобто, поряд з навчанням і вихованням, в процесі яких частково здійснюється психологічна підготовка, вирішується  ряд завдань, що дозволяють нам зробити  висновок, що вона є самостійною, має  свої шляхи, засоби, форми і методи (аутотренінг, накопичення уявлень  про ситуації бою і адаптація  до них, психокорекція, психореабілітації та ін.) Саме ця обставина найчастіше вносить деяку невизначеність в питання, що стосуються організації психологічної підготовки.