Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2012 в 13:24, шпаргалка
Шпаргалки разных типов на все темы по"Истории экономики"
Його підтримує й Б. Даванцаті (1529-1606). Дженовезі вважає, що неможливо допускати такого вивезення товарів, котрий послабив би вітчизн пром і такого вивезення, котре завдало б шкоди вітчизняним ремеслам. Багатство на думку Д. є правильно організована зовнішня торгівля ,а не гроші самі по собі.
Ідеї меркантилізму в Рос та Укр. Ідеї м-зму набули розвитку в Рос 17-18ст. З 17 ст почин новий період рос історії: остаточно ліквідується феод роздробленість і завершується процес створення централіз держ. Вцентрі уваги рос-ких мерк-стів був розв прод сил країни. А. Ордін-Нащокін(1605-1680) “Псковське Положення “і “Новоторговий Устав” захищав інтереси купецтва. І.Посошков (1652-1726) “Книга про Вбогість та багатство”. Основною лінією ек-ної програми є всебічний розв. торг. прод. сил , с/г, зміцнення ек-ної могутності Рос. Принципи викладені у творах цих мислителів , знайшли відображ у відомих реформах Петра 1
Певні риси м-зму були власт й укр соц.-ек-ній думці кінця 17-поч. 18ст. Політика Б.Хмельницького базувалася на застос. принципу активн. втручання держ влади в госп житя , заохоч вивезення товарів і обмеження вивезення коштовностей, встановлення захисного мита , пільг місц. підприємцям і купцям. Ф. Прокопович був прих-ком господарського торг. Балансу, якого досягти можна лише безпрервним розв пром. ,с/г, торг, шляхів сполучення тощо. Палко підтримував реформи Петра 1 Грабянка і С. Величко—ідеологі козацької старшини та шляхетства 1-ої половини. 18ст. мали таку ж думку.
10. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
Розвиток капіталістичних відносин спричинив занепад меркантилізму. Інереси буржуазії переміщуються із сфери обігу в сферу виробництва. За цих умов рекомендації меркантилістів не вирішували економічних проблем буржуазії. Промислова буржуазія вимагала обгрунтування капіталістичного виробництва, розробки нових категорій, таких, як заробітна плата, прибуток, рента. Відбувається бурхливий розвиток промисловості. Великих успіхів було досягнуто у розвитку фізики, математики, механіки, філософії та інших науках, внаслідок чого було покладено початок формуванню політичної економії як науки. За цих умов і виникла класична політична економія.
Основні ознаки екон. школи: 1)ідея прир. порядку згідно, де все у світі підпорядков. законам в природі. 2)це концепція екон-ї людини, якою рухає єдине прагнення – особиста вигода та егоїзм. 3)це ідеологія ек-го лібералізму(дословно “лібер” дозволяє робити все, відповідно до якого держава не повинна втручатися у в-во). 4)радикальні зміни методології дослідження екон-ї науки від поверхневості та описовості меркантилізму до методів наук-ї абстракції аналізу та синтезу, індукції та дедукції. 5)розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як вартість, ціна, прибуток, рента тощо. 6)розгляд внутр. суттєвих взаємозв’язків екон-х явищ і формул-ння екон-х законів та їх реалізація у сфері екон. політики держави. 7)аналіз сфери безпосереднього виробн-ва як вирішальної фази сусп відтворення, що не перешкоджувала окремим предст-кам класичної школи дослідження також сферу розподілу Д.Рікардо, сферу споживання П.Буагільбер і сферу реалізації Мальтуса.
Еволюція ідей класичної школи умовно поділяється на кілька етапів: 1)зародження ідей, пов’язаних з іменами У.Петті та П.Буагільбер, а також представниками фізіократами школи Франції; 2)розквит класичної школи – це економічна сис-а А.Сміта, яку він виклав у праці “Дослідження про причини і природу багатства народів”, яка була написана у 1776р.; 3)розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо; 4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.
11. Загальна характеристика і значення класичної політекономії.
На відміну від меркантилістів, які аналізували узагальнювали процеси, що відбуваються в обігу, класики переносять дослідження в сферу виробництва. Класики досліджують внутрішні залежності буржуазних відносин в-ва. Представники класичної політичної економії заклали основи трудової теорії вартості. Класична політ. економія зародилася в Англії в кінці 17 ст., то у Франції на поч. 18 ст. Класики за предмет дослідження взяли сферу в-ва й поклали печаток науковому аналізу цієї сфери. Саме класична школа, зокрема праця А. Сміта перптворили політ.економію на повноцінну наукову дисципліну. Класики проголосили ідею природного порядку, дію обєктивних екон. законів. Класична школа проголосила принцип екон. свободи, екон. лібералізму. Класики були противниками протекціонізму. Проблеми цінності вони вирішували переважно з позиції трудової теорії. Представниками класич. політ. екон. є економісти від Петті до Рікардо в Англії і від Буагільбера до Сісмонді у Франції.
12 Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
Основоположником класичної політичної економії в Англії був Уільям Петті. Спочатку він виступив як меркантиліст, але потім звернувся до проблем оподаткування, визначення оптимального розміру податків. За основу цього визначення він приймає категорію вартості товару. Він вказує що на розміри вартості впливають два чинники: земля і праця. В осн. Вартості лежить праця яка використовує землю і завдяки якій формуються суспільні багатства. Але і земля є фактором вартості.
Він визначає, що зар.плата є ціною праці, отже ціною вкладу землі є рента. Все що залишається після реалізації товару є прибуток. Він визначає, що рента і прибуток за економічним змістом є одне і те саме. Це результат використання факторів виробництва. Тому рента повинна вираховуватись із реалізації вартості на основі такого розрахунку: три покоління землевласників живуть разом 21 рік, тому слід встановити ціну землі, яка дорівнює 21річній ренті і отже, визначати розмір ренти.
Зар.плату Петті визначав як ціну праці, що формується під впливом вартості засобів існування. Вона повинна бути мінімальною, щоб наймані робітники більше працювали. Чим менша зар.плата. тим більший прибуток капіталіста. Із прибутку капіталіст виплачує процент, податки, а інша частина є основою нагромадження та інвестицій. Зростання прибутків означає розширення виробництва, збільшення кількості зайнятих, зростання суми суспільних витрат, а звідси і зростання прибутків.
Як і меркантилісти він вважав, що зростання кількості грошей у країні сприяє її збагаченню. Але не дивлячись на те, що обгрунтував категорію вартості, гроші з вартістю не пов’язував. Не розглядав гроші як форму виробничого капіталу.
Процент називає грошовою рентою. Петті вважає, що процент залежить від розміру ренти та кількості грошей у обігу. Уряд не повинен регулювати процент з метою забезпечення сталих інвестиційних процесів. Широко застосовує статистичний метод.
Петті був перший, хто в осн. сусп. розвитку поклав вартість як самоврегульовуючу силу.
13 Виникнення класичної політичної економії у Франції. П.Буагільбер.
Класична школа у Франції була започаткована Буагільбером. Основні праці “Міркування про природу багатства грошей і податків”, “Дослідження про рідкість грошей “. Виступає з різкою критикою меркантилізму. Джерелом багатства вважає не обіг, а виробництво. Проголошує необхідність реформування податкової системи, виступає проти регулювання державою цін на зерно і його експорту. Буагільбер проголосив основні постулати, які стосуються напрямків економ.політ. держави. Він вважає, що економічне зростання країни залежить від розвитку с/г, тому держ. повинна створити умови для вільної дії природних законів: свобода переслідування індивідуального економічного інтересу; свобода ціноутворення; вільна конкуренція; не втручання держави в прив. економ. діяльність.
Відносини між державою і приватною особою мають зводитись до фіксованих податків, тому Буагільбер звертається до проблеми визначення їх розмірів. Вартість яка є основою розподілу визначається як витрати праці. Витрати праці він пропонував вимірювати робочим часом, що витрачений на виробництво певного товару. Але розрізняє індивідуальний і суспільний робочий час. Вартість забезпечує еквівалентний обмін. Буагільбер прив’язував вартість до горшей. В своїй теорії вартості він розрізняє “істинну” вартість в основі якої лежить кількість витраченої праці та ринкову вартість, яка відхиляється від істинної вартості внаслідок руху грошей, що опосередковують обмін. Саме гроші на думку Буагільбера є причиною того, що товари обмінюються не за істинною вартістю, через це він пропонує замінити металеві гроші на паперові, що на його думку дасть можливість повернутися до справедливого обміну
14. Економічне вчення фізіократів.
Фізіократи – французькі економісти другої половини ХVIII ст., представники класичної політичної економії. Назва школи походить від грецьких слів “фізіс”– природа і “кратос”– влада. Засновник Франсуа Кене(1694-1774). Продовжив дослідження Кене– Жак Тюрго(1727-1781). Основні праці– “Зерно”, “Фермери” та “Економічна таблиця”(надр.1758р.).
Положення: 1)розглядав сусп. як живий організм, розрізняв в ньому 2 стани– здоровий нормальний та хворобливий ненормальний. У здоровому стані сусп. має рівновагу; 2)досліджуючи ек-ні процеси як природні, які мають свої внутрішні закономірності, підійшов до розуміння екон-го закону.
Основи ек.вч. Кене– є вчення про чистий продукт. Він вважав, що чист-й продукт створ. лише в землеробстві. Під чистим прод-м розумів надлишок знов створених у землер-ві вартості товару над витратами виробн. Промисл-ть визначав як безплідну сферу.
Кене нідійшов до поділу капіталу з точки зору його відтворення, але загальні поняття основного і оборотного капіталу він не дав. В “Економічній таблиці” була створена спроба розглянути вир-во як пр-цес відтворення.Встановив структуру суч-го сус-ва, виділив продукт-й клас, клас власників(монарха, духовенства, власників землі), безплідний клас(гром-ни, що не зайняті в землеробстві). Кене проаналізував можливість простого відтворення в нац-му масштабі між класами.
Жак Тюрго заклав основи теорії корисності. Основна праця– “Роздуми про створення розподіл багатства”(1776). Основою варт-ті товару вважав споживну вартість або корисністьречі, яка суб’єктивно оцінюється продавцями та покупцями. Дослідж-чи категорію прибутку, визначав його 3 складові: підпр-кий доход; оплату праці ризику і здібного підпр-ця; земельну ренту.Найм. працю пояснював через відсудження працівн-в від засобів вир-ва.
Основним предметом дослідж-я фізіократів було землеробство.
15. Економічне вчення А.Сміта.
В теорії відтв-ня розр-є валовий та чистий продукт.Отже А.Сміт побудував цілісну сис-у ек-ї науки, сформулював прин-пи ек-го лібералізму; надав нового змісту старим екон. категоріями; основні ідеї знайшли відображення в теоріях 19ст.
16. Теорія вартості А.Сміта.
Теорія вартості. С. вживає термін цінність, а не вартість. Цінність у нього має два значення: корисність і можливість придбання інших предметів. Отже мова йде про споживну і мінову вартість. С. ставить три основних правила що визначають мінову цінність товару: 1) визначити дійсне мірило мінової вартості; 2) з яких частин вона склад. 3) причини відхилення ринкової ціни від природньої.
С. твердить, що праця є основою цінності у всіх сферах в-ва. Цінність розглядає як суб’єктивну, так і об’єктивну. Розглядав обмін товарів у простому товарному в-ві. Заклав основи теорії факторів в-ва. Звертається до прин-пу природної свободи, до дії “невидимої руки”.
17. Економічне вчення Давида Рікардо
Рікардо(1772-1823).Основна праця– “Начала політичної економії і оподаткування”(1817).
Теорія вартості. Р. розрізняє споживчу і мінову цінність. Корисність – не є мірилом мінової цінності. Мінова цінність - категорія відносна, яка знаходить свій прояв у певній кількості іншого товару. Р. розрізняє природню і ринкову ціну. Під природньою він розуміє цінність під ринковою – ціну.
Гроші. Аналіз грошей і грошовий обіг. Гроші він розглядає, як товар що має цінність. Основа грошової системи – золото. Проте Р. відійшов від цієї правильної концепції і виступив як прихильник кількісної теорії грошей.
Теорія розподілу. Основу його системи становить теорія заробітної плати, прибутку і ренти. Ці категорії він розглядає з точки зору їх величини і співвідношення.
Земельна рента. Виникнення ренти Р. пов’язує з утвердженням приватної власності на землю. Основна теза – рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість не однакова. Рента за Р. – це надлишок цінності над середнім прбутком.
Проблема відтворення і кризи. Аналізуючи процес нагромадження капіталу Р. помилково зводив його до перетворення доходу лише у змінний капітал, в заробітну плату. Він твердив, що попит обмежується лише виробництвом. Велика заслуга Р. полягає у розробці теорії порівняльних витрат як основи
спеціалізації країн у зовнішній торгівлі.
18. Теорія вартості та теорія ренти Д.Рікардо.
Видатний представник класичної політичної економії. Рікардо(1772-1823).Основна праця– “Начала політичної економії і оподаткування”(1817). Теорія вартості. Р. розрізняє споживчу і мінову цінність. Корисність – не є мірилом мінової цінності, хоча вона абсолютно необхідна для неї. Оскільки мінова цінність - категорія відносна, яка знаходить свій прояв у певній кількості іншого товару, Р. виявляє і абсолютну цінність, субстанцією якої становить праця. Р. розрізняє природню і ринкову ціну. Під природньою він розуміє цінність під ринковою – ціну.