Шпаргалка по "Истории экономики"

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2012 в 13:24, шпаргалка

Краткое описание

Шпаргалки разных типов на все темы по"Истории экономики"

Файлы: 23 файла

путевод.doc

— 73.00 Кб (Открыть, Скачать)

шпора.doc

— 1.18 Мб (Открыть, Скачать)

Rozd1.doc

— 82.00 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd10.doc

— 168.00 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd11.doc

— 269.50 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd12.doc

— 203.50 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd13.doc

— 478.50 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd14.doc

— 272.50 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd15.doc

— 193.50 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd16.doc

— 189.00 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd2.doc

— 254.50 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd3.doc

— 215.00 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd4.doc

— 302.00 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd5.doc

— 93.50 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd6.doc

— 141.50 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd8.doc

— 143.00 Кб (Открыть, Скачать)

Rozd9.doc

— 179.00 Кб (Открыть, Скачать)

ZMIST.DOC

— 36.50 Кб (Открыть, Скачать)

Katalog.doc

— 50.00 Кб (Открыть, Скачать)

Shpora.doc

— 572.50 Кб (Скачать)


1. Предмет і завдання курсу “Історія економічних учень”.

Предмет історія ек.вч. – економічні теорії, їх виникнення, розвиток та зміна іншими теоріями. Предмет іст.ек.вч. відрізняється від іст.ек. думки, бо іст.ек. думки вивчає всі погляди і ідеї, а іст.ек.вч. – тільки ті, що склалися у систему.

Система ек-х поглядів – сукупність економічних ідей, що роз’ясняють сутність певного кола явищ, взаємопов’язаних між собою та виникаючих як наслідок відображення у свідомості виробничих відносин.

Мета курсу – поглиблене вивчення і творче осмислення основних етапів і напрямів у розвитку екном-х вчень.

Основні завдання курсу: а)поглиблення знань з екон-ї теорії; б)формування уявлень про закономірності і  тенденції розвитку ек-ї думки; в)аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямів в ек-ну теорію; г)розгорнута характеристика сучасних екон-х теорій; д)оволодіння культурою екон-го мислення.

2. Метод аналізу “Історії економічних учень”.

  Для іст.ек.вч. притаманні такі методи: 1)історичний або хронологічний; 2)логічний; 3)мотиваційний або класовий; 4)територіальний.

Історичний – передбачає розгляд ідей і теорій у порядку їхнього виникнення і формування.

Логічний – грунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорій без достатнього урахування їхннього зв’язку з іншими теоріями.

Мотиваційний – коли аналіз економічної думки підпорядкований економічній мотивації.

Територіальний – передбачає дослідження істор.думки в інших країнах.

3.  Економічна думка стародавнього Сходу.

Одні з перших відомих нам памяток екон.думки стародавнього Сходу належать до літератури стародавнього Єгипту. В них знайшли своє відображення численні питання організації та управління державним господарством, уявлення про власність, рабство,товарно грошові відносини. Про екон. думку стародавнього Єгипту можна дізнатися насамперед з творів держ. чиновників.

Одним із найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія (Дворіччя). У державах цього регіону швидко розвивалися приватна власність та товарно грошові відносини. Держава намагалася за допомогою законодавства регулювати екон. діяльність населення. Відомою памяткою екон. думки 18 ст.до н.е. є закони вавілонського царя Хаммурапі. Текст законів складається зі вступу, 282 статей та підсумку. Основна мета законів – усебічне зміцнення екон. влади держави.

Екон.думка стародавньої Індії була оповита релігійною оболонкою. Екон. проблеми окремо не досліджувалися. Писемними джерелами були релігійні трактати. Буддійське вчення проповідує відмову від власності як необхідну умову досягнення нірвани. Велика кількість брахманістських творів грунтується на концепції трьох цілей життя – релігійного обовязку, матеріальної вигоди та любові. Найвідомішими книжками про обовязок є  “Закони Ману”, про вигоду – “Артхашастра”, про кохання – “Камасутра”.

Екон. думка старод. Китаю виникли та розвивалися у рамках філософських та політичних вчень. Основними напрямами суспільної думки були конфуціанство, легізм , даосизм, та моїзм.

Провідний напрямок було конфуціанство. Його назва походить від імені засновника – Конфуція (Кун – цзи). Його твір “Бесіди й міркування”. Йго вчення захищало архаїчні стосунки. На його думку правитель мав дотримуватись економії у витратах та дбати про людей.

Школа легістів вінікла у 6-5 ст. до н.е. Одним із засновників був Лі Куй. Він склав “Зведення “ усіх наявних до нього законів, створив учення про найповніше викор. землі.

Погляди Шан Ян викладено у “Книзі правителя області Шан”. Він вважав що держава процвітає завдяки землеробству і войнам.

Засновником школи моїстів був Мо Ді. Його вчення викладено в книзі “Мо – цзи”. Моїсти виходили з принципу природної рівності всіх людей ,засуджували рабство.Вони вважали фізичну працю джерелом багатства.


4. Економ. думка античного світу. Стародавня Греція- Ксенофонт, Платон,Аристотель.                  

Джерелами, які дають уявлення про економ. думку античності, є законодавство держав, публічні виступи і твори філософів, істориків, політ. діячів, поетів та ін.

Свої економ. погляди Ксенофонт (бл. 430- 355/354 до н.е.) виклав у багатьох творах, головним з яких є «Домострой». Ксенофонт виступав за колективні форми рабоволодіння. Ксенофонт був прихильником натур-го госп-ва. С/г було, на його думку, було найважливішою галуззю економіки. Він одним із перших висловився стосовно поділу праці.

Заслугою Ксенофонта є постановка питання про подвійне використання блага- як споживної цінності та як мінової.

Платон ( 428/427- 348/347 до н.е.). Основні твори- «Держава» та «Закони», присвячені проблемам держави. Поділ праці у Платона є основним принципом побудови держави та її природною основою.

Платон поділяв все вільне населення в ідеальній державі на три стани: філософів; воїнів; та стан землеробів, ремісників і торговців. Раби розглядаються платоном як знаряддя праці.

Категорія вартості у його теорії відсутня. Гроші, на його думку, потрібні для обміну і тому мають виконувати функції засобу обігу та міри вартості. Платон був противником продажу товарів у кредит, гостро засуджував лихварство.

Арістотель (384-322 до н.е.) – найвидатніший мислитель давнини. Основні економічні праці – “Політика“ і “Нікомахова етика”.  А. створює проект “кращої держави”. Провідною галуззю економіки А. називав землеробство. Основа виробництва – рабство.

А. розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживних вартостей і багатство як накопичення грошей. А.розрізняв економіку і хремастику. Під економікою він розумів мистецтво надбання благ. Хремастикою Аристотель називав мистецтво наживати багатство  і робити гроші.

Безперечною заслугою Арістотеля є аналіз зародження і розвитку торгівлі. Вихідним пунктом була мінова торгівля, тобто безпосередньо обмін продукту на продукт.

5. Економ. думка античного світу. Стародавній  Рим– Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.

Стародавній Рим виник у 7ст. н.е. як місто , а з кінця 3 ст.н.е. до кінця 5 ст.  н.е. був середземноморською державою. Центральне місце серед соц.екон.проблем ст.Риму займали проблеми рабства і аграрні проблеми особливо питання раціональної організації рабовласницьких господарств.

Трактат "Землеробство ",написаний Катоном містить практичні рекомендації щодо ведення натур-го рабовласницького господарства з певною ринковою орієнтацією.Катон вважав землеробство за найпочесніше заняття. Катон велику увагу приділяє рабам і організації їх праці.

Розробка проєктів проведення аграрних реформ пов’язана з іменами братів Гракхів(далі Гр.)Тіберія і Гая.Пропоновані ними реформи зводились по-поерше, до відновлення та зміцнення дрібного землеволодіння, по-друге, до повернення пролетарів до госп. діяльності, по-третє до обмеження розмірів землі що знаходиться в руках окремих осіб.

Пізніше аграрними проблемами займались Варрон і Колумелла . В трактаті Варрона "Про с\г" зображено зростання товарності рабовл. г-в та їх перетворення в г-ва напівнатур.-напівтоварного типу. На перше місце ставить користь, яка вимагає отримання доходу.

Він визанчав залежність доходності маєтків від їх місцезнаходження . Варрон виділяв 2 типи рабовл.г-ва: приміськи маєтки та віддалені г-ва. Землеробство він пропонував поєднувати із скотарстовм,прибутковість якого була високою.

У творі Колумелли "Про с\г" міститься огляд стану античного с\г в період кризи рабовласництва.Він головну причину погіршення с\г в-ва бачів у недоліках господарювання на землі, через недбальство рабів .Він запропонував цілу систему заходів з раціональн.орг-ції рабовласницького г-ва. Прагнув розробити принципи ефективної організації праці. До них відносились поділ праці і спеціалізація рабів, використання кваліфікованої рабської праці.

6. Економічна думка середньовіччя.

Економіка середньовіччя була переважно аграрною домінувало аграрне господарство. Середньовічні трактати містять численні конкретні господарські поради , різноманітні практичні рекомндації і овдночас мало теооетичних узагальнень, спроб осмитслення економічних процесів та явищ. Основними джерелами економічної думки середньовічного сусп-ва є  юридичні та церковні памятки. Особливістю ек. думки середньовіччя є те що вона приділяла увагу питанням управління країною ,с\г як головної галузі ек-ки, ремесла і торгівлі як допоміжних.

Проблема общини знайшли своє  відображення в "Салічній правді" ”Салічна правда” свідччить про поступове ввиникнення індивідуально-родинної власності.

Інша памятка зх-європ.ек-ї думки раннього середньовіччя "Капітулярій про вілли"Карла Великого дає уявлення про організацію і управління вотчиною.

Господарство мало натуральний характер.

Найбільшим авторитетом  середньовіччя був Фома Аквінський .В своїх поглядах на політичний і соціальний устрій сус-ва  він  виступав за централізацію влади і визнавав соціальну ієрархію .Природну підставу для станової ієрархії Ф.А. бачів у  поділі праці. Приватна власність була необхідним інститутом людського життя. Обмін повиенн здійснюватись без обману і заради спільної користі .Ціна товару є справедливою тоді коли враховується кількість праці затрачене неї у в-во. За Ф.А. гроші є результатом домовленності між людьми. Їх призначення полегшити справедливий обмін.

7. Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.

Меркантилізм як перша теоретична спроба пояснити суть капіт-го способу вир-ва виник на підставі узагальнення досвіду первісного нагромадження капіталу й вирішував практичні питання прискорення цього процесу. М. відображав інтереси торгової буржуазії.

Мислення меркантилістів значно відрізняється від економ. поглядів античного світу. У центрі уваги меркантилістів опиняється саме хремастика- «породження» грошей грошима. Отже, предметом дослідження М. є сфера обігу. Навіть сам термін «меркантилізм», що виник в XVII ст., походить від слова «mercante»- «купець». Нагромадження багатства у грошовій формі можливе лише за умов прибутковості зовн-ї торгівлі. М.вороже ставилися до конкуренції як на внутр-у, так і на зовн-у ринках.Ідеологія активного державного втручання в ек-ку.

Значно прискорило розвиток капіт. виробництва виникнення світового ринку. Початок формування такого почався зі здійсненням великих географічних відкриттів XV-XVI ст. Велику роль відіграв також торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважаючою формою капіталу.

8. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.

Першим проявом ідей буржуазної політекономії став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже в XV ст., але широке розповсюдження отримав у XVII ст. Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи відносять до XVI ст. Раніше в окремих містах узбережжя Середземного моря можна було спостерігати лише певні окремі прояви капіт. відносин. Велике значення для формування капіт. способу виробництва мало первісне нагромадження капіталу. Конкретна меркантилістська політика і теорія М. пройшли два етапи у своєму розвитку. Це ранній М., який Маркс назвав монетарною системою, і розвинутий М., що його Маркс характеризував як мануфактурну систему.

Ранній (монетарний) меркантилізм виник до епохи великих геогр відкриттів. Найб відомими предст були – В.Стаффорд в Англ та Г.Скаруффі в Іт. Ран-й М. грунтувався на теорії грошового балансу. Ця теорія мала два завд.:1-залучти в країну якомога більше грошей з-за кордону; 2-зберегти гроші в кр.

Мануфактурний мерк-зм (Т. Мен у Англ, А Монкретьєн у Фр, А.Сєрра в Іт). Пізні мерк-сти ставили завдання скасування заборони вивезення грошей, обмежень імпорту, форсування експорту нац прод-ції; завоювання ринків На перший план висувалася політика протекціонізму.

Отже в центрі уваги всіх мерк була проблема збагач кр. У головному й ранні , і пізні мерк-ти єдині – основою основ всієї системи їхніх поглядів було уявлення, що єдиним справжнім багатством кр є гроші.


9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.

М-зм виник в Англ, потім поширився у Фр.,Іт, та ін кр Зах Європи. У кожн кр-ні політика меркантилізму малі свої особл.

Найб ровинутим і типовим був англ мерк-зм. ще у 15-16ст видавалися “закони про витрачання”, які зобов’язували іноз купців витрачати виторг за свої товари на купівлю англійських. Предст: В.Стаффорд(1554-1612) “Стислий виклад деяких скарг наших спввітчизників” С. виявляє досить правильне на той час розуміння зв’язку між вартістю грошей  і вартістю товарів. С. пропонує заборонити вивезення предметів розкошів та деяких ін товарів, регламентуати торгівлю, обмежити вивезення монети, розширити вир-тво сукна-найпоп-шого тоді англ експортного продукту.

Найвидатн представником м-зму в Англ є Т.Мен (1571-1641), якого вваж автором теорії торового балансу. Мен висл-ся проти заборони вивез грошей. Мен ворог будь-яких заходів, що гальмують експортну торгівлю.Мен- прихильник низьких цін, котрі полегшуватимуть конкуренцію на зовн ринку. Але він погоджується із ранніми м-тами щодо викор в обігу тільки повноц грошей.

Фр-кий мерк-зм. Політику мерк-зму взяв на озброєння  Генріх 4, всіляко стимулюючи торгівлю. Він уклав низку угод з іноз державами, сприяв колоніз-ї Канади , заборонив ввезення текстильних товарів і вивезення цінної сировини – шовку, вовни. У кр. за допомогою привілеїв та субсидій насаджвалося мануфактурне вир-тво. Кольбер вважав, що могутність держави визнач к-кістю грошей, що є в розпорядженні, а їх може дати зовн торгівля.А.Монкретьєн (1575-1621) “Закони сусп господарства”. На перший план висувалася політика протекціонізму, що розглядалася як найліпший засіб для забезп інтенс розв експорту. Отже в центрі уваги всіх мерк була проблема збагач кр.

Мерк-зм в Італії. Банкір Г. Скаруффі (1519-1584) “Роздуми про монету і справжню пропорц між золотом і сріблом. Запропонував встановити єдину загальноєвроп  грошову систему, визнати золото та срібло валютними металами, прирівнюючи одну вагову част золота до 12 ваг част срібла.

TEST.doc

— 218.00 Кб (Открыть, Скачать)

Деятели.doc

— 97.50 Кб (Открыть, Скачать)

++Питання _ тести.DOC

— 189.00 Кб (Открыть, Скачать)

Информация о работе Шпаргалка по "Истории экономики"