Инвестиційної діяльності в Україні та світі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ И НАУКИ  УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 
 

КУРСОВА РОБОТА

по дисципліні “ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ ”

на тему : “ІНВЕСТИЦІЇ: СУЩНІСТЬ, ЗМІСТ, ФОРМИ" 
 

студента 1-го курсу                                                    Викладач:

денної форми  навчання                                              к.е.н., доц., Карпухно І. О.

УФФ

спец. 0508Б-Укр

Голубчикова О.С. 

Донецк - 2010 
 

ВСТУП

     Актуальність  теми. Дослідження проблем інвестування економіки завжди перебувало в центрі уваги економічної науки. Це зумовлено тим, що інвестиції зачіпають найглибинніші основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного зростання в цілому. В сучасних умовах вони є найважливішим засобом забезпечення умов становлення ринкової економіки, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу - один з найдієвіших механізмів соціально-економічних перетворень.

     Сьогодні  від ефективності інвестиційної  політики залежать стан виробництва, технічний  рівень основних фондів підприємств  народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, для розвитку підприємств, окремих  галузей і економіки в цілому. Все це і обумовило вибір теми курсової роботи.

     Метою курсової роботи є дослідження інвестиційної діяльності в Україні та світі, а також її особливостей.

     Відповідно  до мети визначені наступні задачі:

• Розкрити сутність, роль та можливі форми інвестицій;
• Проаналізувати счасний стан інвестиціонної діяльності у світі;
• Визначити головні проблеми інвестиціонної політики в Україні та перспективи їх стратегічного вирішення.

Об'єкт дослідження – процес інвестиційної діяльності та його особливості в Украіні ті світі.

Предмет дослідження – інвестиції, їх сутність, зміст та форми.

Теоритична та методологічна основа дослідження. Для здійснення завдань курсової роботи були використані такі методи: діалектичний – при дослідженні особливостей інвестиційної діяльності; історичний – при аналізі інвестиційної діяльності в Україні та світі; статистичний аналіз – при визначенні проблем залучення інвестицій в Україну.

Інформаційною основою є матеріали Державного комітету статистики, научна література, законодавчі та нормативні акти України та світу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

     1.1. Сутність, роль, функції

      «Інвестиція» означає «вкладати». Нині інвестиції – це усвідомлена відмова від поточного споживання на користь можливого відносного доходу в майбутньому, який, як очікується, забезпечить і більш велике сумарне (поточне та майбутнє) споживання. [№3, с.3]. Джерелом приросту капіталу є одержуваний прибуток. Обидва процеси - вкладання капіталів і одержання прибутку відбуваються в певному поточному часі, а саме: може бути послідовне вкладення капіталу, а потім одержання прибутку; паралельне вкладення капіталу й одержання прибутку; інтервальне вкладення капіталу, а потім через деякий час одержання прибутку. [Додаток 1]

     Деякі автори, визначаючи термін «інвестиції», вважають, що останні існують тільки у грошовій формі. Але інвестування капіталу може здійснюватися також у будь-якій іншій формі: майна; немайнових активів (досвіду роботи, пакетів програм); сукупності технічних, технологічних комерційних та інших знань; виробничого досвіду; прав використання землі, води, ресурсів, споруд, а також інших майнових прав.

     Поточний  стан економіки визначається діяльністю господарюючих суб´єктів, майбутній - обсягами інвестицій у виробництво. У результаті виготовлення продукції та надання послуг зношуються основні фонди підприємств: будівлі, споруди, машини. Для їх відновлення нагромаджується амортизаційний фонд. Сума обсягів амортизаційних фондів підприємств, нарахованих за певний період часу, визначає обсяг коштів, необхідних для простого відновлення зношених основних фондів. Якщо обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизаційного фонду, відбувається просте відновлення.

     Закон України «Про інвестиційну діяльність» [№7, I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ, Стаття 1. Інвестиції) визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об´єкти підприємницької та іншої діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Такі цінності це:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції  та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, устаткування та її матеріальні цінності);

• майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та інтелектуальних цінностей;

• права  користування землею, водою, природними ресурсами;

• сукупність технічних та економічних знань у формі документації, навичок, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва товарів та послуг, але не запатентованих (ноу-хау).

     Під інвестиціями слід розуміти тільки ті вкладення, метою яких є отримання прибутку. Тому потрібно відрізняти інвестиції від інших вкладень коштів. Наприклад, купівля телевізорів, автомобілів, квартир тощо.

     Інвестор — це суб´єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення та вкладає власні, позичені й залучені кошти в об´єкти інвестування. [№4, с.14]

     Суб´єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав. [№4, с.14]

     Об´єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибутку: основні та оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права. [№4, с.14]

     Інвестиційний проект — це спеціальнопідготовлена документація з максимально повним описом і обгрунтуванням всіх особливостей майбутнього інвестування. [№5, с. 5]

     Комплекс  підприємств і установ, продукція  чи послуги яких сприяють реалізації інвестиційної діяльності, становить  інвестиційний комплекс країни. До нього належать: підприємства будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів, машинобудування; проектні організації та установи; фінансові посередники: інвестиційні банки, компанії, фонди; органи державного управління, що регулюють діяльність суб´єктів інвестиційної діяльності; інфраструктура фондового ринку.

     Увесь національний дохід поділяється на фонд споживання та фонд нагромадження. Останній є обсягом капітальних вкладень усіх підприємств за рік. Період типової реалізації інвестицій поділяється на 3 частини:

1) підготовку (проектні роботи, організація фінансування, погодження, планування та матеріально-технічне забезпечення початку робіт);

2)    реалізацію - створення нового матеріального об´єкта;

3) експлуатацію нового виробництва, отримання прибутку, забезпечення окупності інвестицій, подальшу роботу об´єкта.

     Для уточнення змісту цієї економічної категорії слід розглянути основні характеристики, що формують її суть [Додаток 2]. Інвестиції як:

1. Об´єкт економічного управління. Відповідно - виступаючи носієм переважно економічних характеристик та інтересів, інвестиції є суб´єктом економічного управління як на мікро -, так і на макрорівні.

2. Можливість використання накопиченого капіталу у всіх альтернативних його формах. Тільки шляхом інвестування капітал як накопичена цінність залучається до економічного процесу. Капітал, як об'єкт власності, може виступати носієм всіх форм цієї власності — індивідуальної приватної, колективної приватної, муніципальної, загальнодержавної і тому подібне. Носієм титулу власності капітал виступає перш за все як накопичений інвестиційний ресурс. При розділенні в економічному процесі прав власності і використання капіталу як інвестиційного ресурсу в розрізі різних суб'єктів, роль цього капіталу як об'єкту власності носить пасивний характер. [№12, с.15]

3. Альтернативна можливість вкладення капіталу в об´єкти господарської діяльності. Капітал цілеспрямовано вкладається у формування майна підприємства, призначеного для здійснення різних форм його господарської діяльності і виробництва різної продукції. З економічних позицій інвестиції можна розглядати як форму перетворення частини накопиченого капіталу в альтернативні види активів підприємства.

4. Джерело генерації ефекту підприємницької діяльності. На рівні підприємств це досягнення ефекту, одержанного у формі приросту  інвестованого капіталу, забезпечення збереження раніше вкладеного капіталу і т.п. Потенційна здатність інвестицій приносити дохід не реалізується автоматично,а забезпечується лише в умовах ефективного вибору інвестиційних об´єктів.

5. Об´єкт ринкових відносин. Різноманітні інвестиційні ресурси, що використовуються підприємством в процесі інвестицій, товари і інструменти як об´єкт купівлі-продажу формують особливий вид ринку - «інвестиційний ринок», - який характеризується попитом, пропозицією і ціною, а також сукупністю певних суб´єктів ринкових відносин.

6. Об´єкт власності і розпорядження. Якщо на першому етапі інвестування капіталу титул власності і право розпорядження ними були пов´язані з одним і тим же суб´єктом, то в міру подальшого економічного розвитку відбувається поступове їх розділення. В сучасних умовах підприємство може володіти правами розпорядження без права власності на нього.

7. Об´єкт тимчасової переваги. Призначений до інвестування капітал може розглядатися як запас раніше накопичених економічних цінностей з метою можливого їх примноження, і, — як задіяний ресурс, здатний збільшити обсяг споживання благ інвестора в будь-якому інтервалі майбутнього періоду.

8. Носій чинника ризику. Здійснюючи інвестиції, інвестор завжди повинен усвідомлено йти на економічний ризик, пов´язаний з можливим зниженням або неотриманням очікуваного інвестиційного доходу, а також можливою втратою капіталу. Ступінь інвестиційного ризику залежить як від комерційних (зумовлюються специфікою інвестиційного проекту), так і від некомерційних ризиков, які належать до макрорівня (політичні, соціальні, економічні, екологічні, кримінальні). [№2, с. 18]

9. Капітал як носій чинника ліквідності. Всі форми і види інвестицій характеризуються певною ліквідністю, під якою розуміється їх здатність бути реалізованими при необхідності за своєю реальною ринковою вартістю.

     Інвестиційний потенціал – визначається наявністю коштів для внутрішніх валових інвестицій,  які згодом матеріалізуються у новостворюваних факторах суспільного виробництва та суспільній інфраструктурі. Достатня кількість таких коштів зумовлює високі темпи економічного зростання. [№1, с. 5]

     Інвестиційний клімат – система соціально-економічних відношень, формування яких здійснюється під впливом процесів на макро і макрорівні управління та які створюють передумови для прявлення стійких інвестиційних мотивацій. Інвестиційний клімат характеризує привабливість країн, територій, галузей. [№2, стр. 19]

     1.2. Види та форми інвестицій

     В економічній теорії і господарській  практиці, що пов´язана з інвестиційним  процесом підприємств, застосовується більше ста термінів, що характеризують різні види інвестицій. У зв´язку  з цим, в цілях забезпечення ефективного  і цілеспрямованого управління інвестиціями підприємства необхідно виконати класифікацію інвестицій за різними ознаками. [Додаток 3]